Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Віртуальні виставки
Життя сповнене драми
2023-09-078 вересня 125 років тому в Любомлі на Волині народилася Наталія Ужвій – видатна українська актриса театру і кіно (1898-1986).
Наталія Ужвій – перша українська акторка, фільм за участі якої був відзначений Головним призом асоціації кінокритиків США і Вищої премією газети Daily News “За кращий іноземний фільм в американському прокаті 1944 року”, а також призом Нацради кінооглядачів США.
«Живі, поки пам’ятаємо!»
2023-08-24В кольорах незалежності
2023-08-21Стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорів з давніх давен є символом української державності. Найпопулярніше тлумачення гами в народі: синій символізує небо, жовтий – родючі пшеничні поля.
«І цвістиме його сад упродовж століть»
2023-08-18«...Я прописаний в тому краю,
де бували і скіфи, і греки.
Неокрадену душу мою
лікували полин і смереки.
Пісня й доля – усе це моє.
Степ і гори – земля ця єдина.
Їх не вкрасти, якщо вони є.
Їх не вкрасти, якщо ти – людина»
Дмитро Кремінь
Дмитро Дмитрович Кремінь народився 21 серпня 1953 року в селі Суха Іршавського (нині Хустського) району Закарпатської області, в сім’ї колгоспника. У 1975 році випускник філологічного факультету Ужгородського державного університету. По закінченню за направленням працював учителем української мови та літератури Казанківській середній школі № 2 (смт Казанка Миколаївської області) (1975–1977). Пізніше був кореспондентом районної газети. У 1979 році переїхав до міста Миколаєва, який став для поета другою Батьківщиною, обіймав посаду викладача кафедри української літератури в Миколаївському педагогічному інституті ім. В. Бєлінського, керував обласною літературною студією «Джерела», став заввідділу найбільшої в області молодіжної газети «Ленінське плем’я». Працював кореспондентом газети, завідуючим відділу в газетах «Ленінське плем’я», «Радянське Прибужжя», «Рідне Прибужжя». З 1993 року – керівник обласної молодіжної літературної студії «Борвій».
Кіноакторка епохи німого кіно
2023-08-045 серпня – минає 130 років від дня народження Віри Холодної (1893-1919), кіноактриси епохи німого кіно.
Ім’я Віри Холодної багатьом, особливо молодим людям, практично ні про що не говорить. Хіба що десь щось чули. Однак коли дивишся на старовинну фотокартку 20-х років, виникає непереборне бажання поринути вглиб цього клаптика історії. Адже оте десятиліття між революцією і 30-ми було чи не єдиним моментом спокою у швидкоплині ХХ сторіччя. То був час міжвоєння, неспокійного, але перепочинку душі, витончених танців та дивовижної моди. Втіленням краси 20-х, її застиглою на плівці душею стала Віра Холодна, 130-ліття якої відзначається у серпні цього року. Її великі, сповнені невловимої печалі, очі немов хочуть сказати щось глядачеві, але мовчать. Напевно, в цьому і полягають акторські чари цієї жінки, адже її слава зуміла пройти стежками одного з найбуремніших століть і не згаснути.
Містична, незалежна, самодостатня
2023-07-19Його музика – на віки
2023-07-12ЛІДІЯ ГОЛОМБ: ЛЮДИНА І ВЧЕНИЙ
2023-06-07ЛІДІЯ ГОЛОМБ – ЯСКРАВА ПРЕДСТАВНИЦЯ ЕЛІТИ УжНУ
У плеяді обдарованих учених України своє почесне місце займає яскрава представниця наукової еліти УжНУ Лідія Григорівна Голомб. Її постать заслуговує на особливу увагу і шану, бо це людина, свідомість якої рухалася назустріч новим віянням доби, людина високої ерудиції, літературознавець-філософ, тонкий психолог, викладач академічного зразка, яка, попри свій незаперечний авторитет у науковому світі, зуміла залишитися скромною та відданою справі свого життя.
Різні релігії на одній полиці
2023-05-23Гетьман Павло Скоропадський: історичний портрет на тлі епохи
2023-05-11Музикознавець, фольклорист
2023-05-03Квітуча полиця
2023-04-17Безцінні скарби рідної культури
2023-04-13Щорічно 18 квітня світ відзначає Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Цей День встановлений у 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників та визначних місць, створеної при ЮНЕСКО. Головним поштовхом до цього стала необхідність збереження від модернізаційних віянь сучасної цивілізації видатних архітектурних, фортифікаційних, садово-паркових надбань світової культури. У 1999 році за підтримки вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам'яток історії і культури було ухвалено встановити в Україні День пам'яток історії і культури і відзначати його щорічно 18 квітня. Указ президента України.
Заморська квітка з українською душею
2023-04-02
"Я всім говорила, що українська музика дуже гарна, мелодійна і що народ такий співучий.
А мені відповідали: якщо так, то заграй мені щось, заспівай мені щось… То є сумно, але ми не мали жодної платівки на професійному рівні. Бо то є дорога річ і забирає багато часу. Я зрозуміла, що мушу її зробити. І не тільки для своїх приятелів, а й для всіх українців. Бо я не могла, не мала змоги щось зробити для нашого суспільства, але тільки це. То був би такий дарунок. І я мріяла, що в Україні мене почують". Квітка Цісик
Напевне, немає в Україні, та й за її межами людини, яка, хоча б раз почувши спів незабутньої співачки Квітки Цісик, залишилася до нього байдужою. Цей неповторний голос проникає у саму душу, полонить, заворожує і залишає свій слід на багато років уперед. Записи пісень співачки з Америки українського походження з’явилися ще наприкінці 80-х на підпільних платівках, головним чином долучившись до того українського пробудження й розвою, що призвів зрештою до здобуття Україною незалежності.
|
Золотого слова пектораль
2023-03-31Новини
Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.
Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.
Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".