Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Віртуальні виставки
Книгомандри з українськими письменниками
2024-07-05
Навіщо тисячі людей з усього світу вирушають у подорож?
„Істинне призначення вашої подорожі – це не місце на карті, а новий погляд на життя”, – стверджував Генрі Міллер.
Мандрівки можуть бути дуже різні – з ціллю і без неї, з кимось і на самоті, вглиб себе і (не)відомими до того шляхами. Хтось любить відчувати в подорожі кожну мить, проживати шматок життя „тут і зараз”, не женучись за фіналом.
Хтось вирушає у подорож, щоб розв’язувати внутрішні проблеми, а хтось йде в пам’ять про коханих і рідних.
Мандруючи, ми розширюємо свій світ, але також знаходимо нові способи подивитися на свій дім. Коли ви мандруєте, ви не тільки знайомитесь з новими місцями, а й знаходите нову версію себе.
Багато хто перед тим, як вирушити у подорож, любить погортати професійні путівники, завчасно скласти маршрут і неухильно йому слідувати.
Натомість ми пропонуємо інший, не менш плідний варіант: почитати перед тим (або й під час подорожі, чому ні?) книжки, сюжет яких крутиться і закручується безпосередньо довкола мандрівок та усіляких мандрівних пригод українських письменників. Почитати і надихнутися...
|
Шляхи під сонцем. Репортаж 20-х років / [упоряд. Я. Цимбал]. – К. : Темпора, 2016. – 859 с. – (Наші 20-ті). – Бібліогр.: с. 858.
«Шляхи під сонцем» – це п’ять подорожніх репортажів шести українських письменників 20-х років. Письменники різні, долі в них різні, вподобання й хобі так само різні, а отже, вони по-різному дивилися на світ. Дмитро Бузько і Гео Шкурупій плавали Дніпром і бачили Дніпрельстан. Олександр Мар’ямов роздивлявся Іран та Ірак. Миколі Трублаїні випала честь помандрувати в полярні води до далекого острова Врангеля, дорогою завітавши у тропіки. Валер’ян Поліщук ретельно оглядав Норвегію й трошки менш ретельно – Швецію й Фінляндію, а Саві Голованівському доля дозволила глянути на фашистську Італію. Що може бути цікавіше, ніж далекі мандрівки, та ще й у таку бурхливу й швидку добу?
|
Йогансен, Майк. Подорожі філософа під кепом : [збірник] / М. Йогансен ; [упоряд., передм. Я. Цимбал]. – К. : Темпора, 2016. - 447 с. – (Наші 20-ті).
Дагестан, Казахстан, радянська Болгарія та єврейські колонії – книжка Майка Йогансена є свідченням зародження українського художнього репортажу ще у 20-х роках минулого століття. Збірка з п’яти подорожніх нарисів автора належить до серії «Наші 20-ті», у межах якої видавництво Темпора відроджує авторів, чиї тексти були «забутими» з ідеологічних міркувань за часи радянської влади.
Майка Йогансена називають «чудомайстром», дотепним і талановитим письменником, який може про що завгодно у світі розповісти цікаво: і про мандрівку навколо власної кімнати, і про пригоди сірникової коробки. Натомість автор виходить за межі власної квартири і їде розповідати про нафту у Казахстані, про гоніння євреїв у Нікопольському районі, а також про Дніпровсько-Бузький лиман під час путини.
|
Яблонська, Софія. Чар Марока. З країни рижу та опію. Далекі обрії : подорожні нариси / С. Яблонська ; упоряд., передмова і літ. ред. В. Ґабора / С. Яблонська. – Л. : Піраміда, 2015. – 372 с. : іл. – (Приватна колекція).
Під обкладинкою цього видання три книжки: "Чар Марока" (1932), "З країни рижу та опію" (1936) і "Далекі обрії" (1939).
В українській літературі подорожні нариси Софії Яблонської «Чар Марока», «З країни рижу та опію» та «Далекі обрії» – унікальні, але маловідомі сучасному читачеві. У них з великою художньою силою й емоційністю відображено східний світ. Її книжки – маленькі шедеври, справжні поеми-освідчення закоханої людини. Ні до, ні після Софії Яблонської ніхто так пристрасно і талановито не писав про Північну Африку, Китай та екзотичні острови Яву, Балі, Нову Зеландію, Таїті, Бора-Бора та багато інших. Видання проілюстровано світлинами авторки.
|
84(4УКР)6
А 66
Андрухович, Юрій. Лексикон інтимних міст. Довільний посібник з геопоетики та космополітики / Ю. Андрухович. – К. : Meridian Czernowitz : Майстер книг, 2011. – 480 c. : іл.
«Лексикон інтимних міст» – один із найбільших за обсягом творів Юрія Андруховича. Невтомний мандрівник Україною, Європою, Америкою, автор розповідає нам 111 історій про 111 міст, з якими йому пощастило пережити щасливі й не дуже, але завжди інтимні – у широкому значенні цього слова – пригоди. Розташовані в алфавітному порядку за географічними назвами, ці різножанрові тексти – від есе й оповідань до віршів у прозі – разом становлять автобіографічний атлас світу письменника. Крім того, кожна «лексиконна» пригода є чітко вписаною не лише у просторові, а й у часові координати, що дає змогу читачеві здійснити слідом за автором 111 приватно-історичних стрибків від середини 60-х років минулого століття до наших днів. Навряд чи варто очікувати від цього атласу, цього вкрай суб’єктивного «посібника з геопоетики і космополітики» об’єктивних характеристик Києва і Львова, Москви і Варшави, Нью-Йорка і Єнакієвого. Але в ньому напевно можна знайти художньо важливіші речі: атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. А також миттєві спостереження і глибші рефлексії, ліричність і смуток, іронію і сарказм – тобто усе те, завдяки чому наше спілкування зі світом набуває ознак інтимності.
|
84(4УКР)6
С 60
Соломонова Червона Зірка : [про 25 регіонів України] / ідея, упоряд., ред. Л. Белей. – К. : Темпора, 2012. – 482 c.
«Соломонова Червона Зірка» – колективний есей про всі регіони України.
Портрет країни постає з невеличких пазлів – «маленьких батьківщин». Скажімо, Люба Якимчук розповідає про Луганщину, Леонід та Олександр Ушкалови – про Харківщину, Володимир Панченко – Кіровоградщину, Ростислав Семків – Тернопільщину, Олена Захарченко – Рівненщину, Володимир Лис – Волинь, Остап Сливинський – Львівщину. Як зауважує в передмові Лесь Белей (ініціатор, упорядник, редактор книжки й автор матеріалу про Закарпаття), нариси розміщені «у тому ж порядку, у якому сонце читає нашу країну».
«Есе у цьому проекті – це радше ескізи, кожний з них можна розвинути в окрему книжку», – зауважує Лесь Белей.
|
К 84
Г 12
Гаврош, Олександр. Блукаючий народ : роман-подорож у часі і просторі / О. Гаврош. – К. : Нора-Друк, 2012. – 312 c. : іл. – (Мандри).
Автор пропонує здійснити разом з ним цікаву мандрівку на землі нинішньої Сербії, куди понад два з половиною століття тому було переселено кілька тисяч українців Закарпаття. Ми зустрінемося з найдавнішою українською діаспорою в Європі, представники якої за двісті п’ятдесят років не тільки не розчинилися поміж своїми значно могутнішими сусідами, але й зберегли рідну мову, віру і національну свідомість. В книжці багато історичних гравюр, картин і сучасних фотографій, що ілюструють не тільки історичний шлях, а й сьогоднішній день українців, які зберігають свою ідентичність, живучи за кількома кордонами від України.
|
821.161.2(477.87)
Л 93
Любка, Андрій. У пошуках варварів : подорож до країв, де починаються й не закінчуються Балкани / А. Любка. – Чернівці : Meridian Czernowitz, 2019. – 384 c.
Нова книжка Андрія Любки – це розповідь про землі й народи між Одесою та Трієстом, про краї, де починаються й не закінчуються Балкани. Це приватний щоденник численних подорожей до популярних місць, столиць, але також до загублених у часі й просторі провінцій та невизнаних республік. Чому серби не люблять хорватів, а словенці не вважають себе балканцями, як Дунай не лише ділить, а й сполучає Європу, де й коли македонські даїшники видурюють хабарі, в яку дівчину з Бухареста автор міг би закохатися, скільки можна випити ракії в Сараєві й узо в грецькій таверні – про це та інше Любка розповідає інколи з гумором, а інколи й по-науковому ретельно, долає кордони і ставить під сумнів стереотипи, знайомиться й свариться, шукає нічліг і вдає із себе словака – одне слово, робить усе, що й треба робити, шукаючи варварів.
|
Кідрук, Макс. Мексиканські хроніки. Історія однієї мрії : роман / М. Кідрук. – К. : Нора-Друк, 2009. – 302 с. : кольор. іл. – (Серія "Мандри").
Роман про мандрівку відомого українського письменника й журналіста Макса Кідрука присвячений його першій подорожі Мексикою від західного до східного узбережжя, яку він здійснив ще аспірантом і яка змінила все його життя. Відлітаючи наодинці до країни своїх дитячих мрій, він навіть не міг передбачити, що тисячі кілометрів, подолані ним, настільки зменшать відстань між незнайомими людьми з різних місць планети, а подорож подарує не тільки море веселих спогадів і яскравих пригод, а й нових друзів.
|
84(4УКР)6
К 38
Кідрук, Макс. Подорож на Пуп Землі : роман / М. Кідрук. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 368 c.
Макс Кідрук став відомим саме завдяки любові до подорожей непростими маршрутами та вмінню описати свої пригоди так, щоб дух перехоплювало. Ця книжка – саме про таку мандрівку, а ще про божевільну мрію та її втілення. Марячи Островами Пасхи, Макс та його друг шведочех Ян рушають у шалену експедицію до них через Еквадор, Перу й Чилі. Може тут і немає описів місцевої кухні чи довгих філософських розмов з представниками місцевого населення, зате пустель, вулканів і безлічі пригод точно не бракує.
|
84(4УКР)6
К 26
Карпа, Ірена. Baby travel. Подорожі з дітьми, або Як не стати куркою : роман / І. Карпа. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 208 c.
Перед вами чудова книжка: позитивна, весела, повчальна. Ірена Карпа ділиться власним, набутим у численних подорожах, досвідом. Що робити з дітьми у мандрівці на Західні Гаїті, до Індії, Піренеїв у Франції чи по незвіданих посполитим туристом Балканах? З малими непосидами Ірену чекають нові відкриття, всілякі пригоди, конфузи і радість від нових вражень. Пригоди з епатажною письменницею і її дітьми починаються! І не зарікайтеся, що більше ніколи і никуди з ними не поїдете... Зрозуміло, що далі буде...
|
84(4УКР)6
Р 64
Роздобудько, Ірен. Мандрівки без сенсу і моралі / І. Роздобудько. – К. : Нора-Друк, 2011. – 192 c. : фот. кольор. – (Мандри).
Ірен Роздобудько в своїй книзі переконує нас, що «світ малий», та пропонує змінити картинку і відкрити двері до іншої реальності.
Саме це є найпривабливішим у мандрах – перестрибувати часову прірву і потрапляти в невідоме. Варто налаштуватися на трансляційні хвилі, які охоплюють в кожній незнайомій місцевості, і тоді заговорить і каміння...
|
Матіяш, Дзвінка. Дорога святого Якова / Д. Матіяш. – Л. : Вид-во Старого Лева, 2017. – 220 с. : фот.
Каміно-де-Сантьяґо, або ж дорога святого Якова – це 900 кілометрів пішки з наплічником на спині через усю Іспанію до міста Сантьяґо-де-Компостела і до мису Фіністерра – Кінця Землі. Це унікальний досвід, який авторка книжки переживає разом зі своїм чоловіком. Стан перебування у дорозі, фізичні й моральні зусилля, без яких не подолати такий шлях, знайомства з людьми з різних країн, що вирішили пройти Каміно, історії людей, яких можна було би зустріти тепер і багато років тому, – про все це можна прочитати у книжці «Дорога святого Якова».
|
821.161.2
П 84
Прохасько, Маркіян. Мрія про Антарктиду / М. Прохасько. – Л. : Вид-во Старого Лева, 2023. – 624 c.
У цій книзі здійснено спробу без замаху на вичерпність синтезувати і передати читачу цілісний світ Антарктики холодного, скутого льодом, ненаселеного і досі маловивченого краю. Він простягається на континент Антарктиди та Південний океан із безліччю островів. Зануритись у мандрівку дивовижним світом криги та снігу допоможуть неповторні краєвиди регіону, незвичайні пригоди людей, історії відчайдушних першопрохідців, неймовірні наукові дослідження, загрозливі глобальні проблеми, краса живої первозданної природи, яскраві відчуття у подорожі океаном.
В основі книги – живі враження автора, який здійснив велику мрію і подався у захопливу подорож до української станції «Академік Вернадський» в Антарктиді. Текст насичений великою кількістю інформації, пов’язаною із континентом: від того, як люди знайшли південну землю 200 років тому, – до того, як потрапити на континент у наш час; від мальовничих описів навколишнього світу у Антарктиці – до пояснення складних процесів, які безпосередньо стосуються кожного мешканця планети.
|
84(4УКР)6
В 64
Вознюк, Володимир. Відкриваю Нідерланди по-українськи : дорожні есеї / В. Вознюк. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2009. – 232 c. : іл.
Спостережене, осмислене, пережите під час неодноразових перебувань у Нідерландах дало матеріали для творення цієї книги. Автор, відомий український письменник Володимир Вознюк, веде мову про історію, устрій, культуру, традиції, побут, про інші особливості унікальної країни, де мешкає його рідня. В книзі постійно проводяться паралелі між Україною та Голландією, між їхнім і нашим життям, сприйняттям світу.
|
84(4УКР)6
М 36
Махно, Василь. Парк культури та відпочинку імені Ґертруди Стайн : есеї, інтерв’ю / В. Махно. – К. : Критика, 2006. –140 c.
Василь Махно уже майже два десятиліття мешкає у Нью-Йорку, великою мірою є нью-йоркським поетом, тож його оптика – оптика трансатлантичних перельотів, його тексти – прагнення долати відстані, стягувати, мов ниткою, сюжети між континентами.
Книжка складається з десяти есеїв і двох інтерв’ю, в яких Василь Махно, перейменувавши нью-йоркський Браянт-парк на парк культури та відпочинку імені Ґерртруди Стайн, мандрує культурними просторами американської та европейської культури, обігруючи й інтерпретуючи візуальні ряди поетичних пейзажів, що їх складають імена Езри Павнда та Федерико Ґарсії Лорки, Джона Ешбері та Френка О’Гари, Вітольда Ґомбровіча й Збіґнєва Гемберта, Нікіти Станеску та Януша Шубера. Автор моделює світовий поетичний контекст із усвідомленням інакшости й неподібности Заходу та Сходу; проєкція українського в тому контексті опосередковано присутня в «персоналізованих» культурологічних пейзажах.
|
Махно Василь. Вздовж океану на ровері / В. Махно. – К. : Yakaboo Publishing, 2020. – 336 с.
Нова книжка есеїстики Василя Махна – це мандрівка в історію, у минувшину – у пам’ять, у дошукування свого коріння. Вона розпочинається зі Стейтен-Айленду, неподалік теперішнього мосту Верразано, що завис над протокою, якою на початку ХХ ст. пропливали кораблі, доправляючи до Америки міґрантів з Європи.
Мандрівка триває не лише в межах Бруклину, Лонґ-Айленду чи майстерень сучасних американських художників, лекторіїв і Метрополітального музею. Вона шириться гайвеєм на позашляховику, трансатлантикою до Європи й далі аж до Індії. Ми валандаємо за Аґноном бруком Бучача, забрідаємо до чортківського водоноші, потрапляємо до Кривого Рогу і квартири Драча у Києві, у квартали Старого міста в Єрусалимі, до Італії, а зокрема, й до Венеції, щоправда, нью-йоркської – тої, яку заподіяв ураган Сенді, затопивши довколишні острови.
|
Ославський, Богдан. Льонтом. Дороги і люди / Б. Ославський. – Брустури : Дискурсус, 2015. – 182 с. : іл.
Льонтом – ходити без діла, вештатися, валандатися. Так кажуть у Великій Кам’янці, де почалася дорога Богдана Ославського. Вона привела його від київських електричок через кубанські рівнини й гори Кавказу, піски Кизилкумів і Каракумів, базари Самарканда та Бухари, через Ферганську долину знову до України. З рюкзаком, спанням на узбіччях у наметі й готуванням їжі на газовому пальнику. З радістю приймати дароване, ділитися і довіряти. Разом з тим проза Богдана Ославського – більше ніж опис побаченого й почутого. Це спроба віднайти те загальнолюдське, що єднає різні народи. Навіть якщо це здається неможливим.
|
83.3(4УКР)
Б 61
Білоус, Петро Васильович. Тяжіння Святої Землі. Українська паломницька проза : монографія / П. В. Білоус. -– К. : Академвидав, 2013. – 208 с. – (Монограф). – Бібліогр.: с. 196-205.
Паломницький жанр активно розвивався у давньому вітчизняному письменстві впродовж семи (ХІІ-ХVIII) століть. Типологічно він об’єднав самобутні описи подорожей до Єрусалима (Святої Землі), його місцевостей і святинь, цінні для християнської душі і цікаві для кожної допитливої людини. Різноманітні аспекти цієї проблеми – історична зумовленість паломництва, найвидатніші паломники та їх твори, зміст і стильові особливості ходінь – досліджено в пропонованій монографії.
Для літературознавців, істориків, релігієзнавців, культурологів і всіх, кого цікавить паломницький жанр як неперебутній феномен давньої української словесності.
|
821.161.2-94-992(447.8)"185/194"
C83
Стратегії мемуарної та мандрівної літератур західноукраїнських письменників другої половини ХІХ ‒ першої половини ХХ століття [Електронний ресурс] / [відп. ред. Т. Пастух] ; Нац. академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Л., 2020. – 572 с. – Режим доступу : http://surl.li/ekyqfh
Колективна монографія присвячена оповідним тенденціям мемуарної і мандрівної літератур західноукраїнських письменників другої половини ХІХ ‒ першої половини ХХ ст. Автори розглянули, як західноукраїнські письменники у відповідному часі сприймали дійсність в її життєвих і культурних виявах та представляли цю дійсність у своїх творах. Також розглянуто питання теорії мемуарного й мандрівного жанрів, формування ідентичності, поетики тексту.
Для гуманітаріїв і всіх, хто цікавиться літературою спогадів та подорожей.
|
Балабко, О. В. Подорож до Венеції з Коцюбинським / О. В. Балабко // Географія та економіка в сучасній школі. – 2013. – № 1. – С. 48-52.
Воля, О. Емірати : [подорожі письменника] / О. Воля // Літературна Україна. – 2013. – 29 серп. – С. 12-13.
Дзюба, С. Шаленні походеньки Європою: у Кракові, Дрездені та Празі / С. Дзюба // Всесвіт. – 2017. – № 9-10. – C. 300-305.
Запорожченко, Ю. Концепт подорожі в сучасному постмодерністському тексті (Ю. Андрухович, А. Стасюк) / Ю. Запорожченко // Слово і час. – 2009. – № 7. – С. 11-18. – Бібліогр.: с. 17-18.
Клочек, Г. Подорожі по Україні та світу з Дмитром Дроздовським : [про книгу есеїв "Меридіан розуміння"] / Г. Клочек // Українська літературна газета. – 2012. – 6 квіт. (№ 7). – С. 8.
Процюк, С. Озеро і монастир : [подорожі письменника] / С. Процюк // Літературна Україна. – 2013. – 8 серп. – С. 3.
Прохасько, М. „Коли за нами гнався морський леопард, намагався не думати, що буде, якщо він прокусить надувний човен” : письменник розповів про свою подорож до Антарктики та життя на станції „Академік Вернадський” / М. Прохасько // Високий замок. – 2020. – 15 січ.(№ 3). – C. 8.
Розінкевич, Н. В. Жанрова специфіка творів мандрівної літератури [Електронний ресурс] / Н. В. Розінкевич // Закарпатські філологічні студії. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", 2019. – Т. 2. Вип. 7. – С. 144-148. – Режим доступу : http://surl.li/qumvai
Савченко, А. Мандри наших класиків : лекція про те, як подорожували Михайло Драгоманов та Леся Українка / А. Савченко // День. – 2020. – 13 лют. (№ 26). – C. 12.
Тома, Л. Мандри Тараса Шевченка : не руш козацький вус / Л. Тома // Українська літературна газета. – 2023. – Верес.(№ 9). – C. 15.
Юферева, О. Література подорожі : тенденції її визначення і типологізація у сучасному літературознавстві / О. Юферева // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2011. – № 4. – С. 61-64.
Літературні мандрівки: книжки про подорожі Україною
Кращі книги про подорожі: топ книг, які надихають подорожувати
Дорога кличе: 6 книжок, що надихнуть мандрувати Україною
Крізь час і простір. 6 книг про мандри, які варто прочитати
Книги про подорожі як ліки від душевних переживань
Книго-мандри. 10 українських книжок про різні куточки світу
Найкращі книги про подорожі: топ-11 книжок для натхнення
Травелоги, або Як писати про подорожі
Гаврилів Т. Усмішка Будди : [про Софію Яблонську]
Улюра Г. Подорожі зі швидкістю життя : [про книги ужгородського прозаїка Банди Шолтеса]
Богдан, Ю. Розвиток мандрівної літератури в Україні
Васьків, М. Мандрівний нарис як спосіб пізнання іншого й самого себе
Підготувала Марина Ніршберг.
Новини
Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.
Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.
Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".