Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
>
>
до 95-річчя від дня народження Івана Олексійовича Світличного
Віртуальні виставки
З Україною в серці і творчості
2024-09-19до 95-річчя від дня народження Івана Олексійовича Світличного
«Стій, мов скеля, й пильнуй наш закон, наше гасло:
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?»
Іван Світличний
20 вересня 1929 року в селі Половинкине Старобільського району на Луганщині народився один з лідерів та ідеологів національно-демократичного руху 60–70-х років, критик, літературознавець, поет, перекладач Іван Світличний.
«Іван Свiтличний був душею українського шiстдесятництва, його натхненником, совiстю i надiєю. Це його названо «архiтектором шiстдесятницького руху» (М. Горинь), «двигуном руху шiстдесятникiв» (Б. Горинь), «лицарем Духу» (Г. Севрук), «садiвником» (Р. Корогодський), «доброоким» (В. Стус), «свiтлом у темрявi» (В. Вовк), «Його Свiтлiстю» (М. Косiв), «трудiвником» (Є. Сверстюк), «носiєм любовi» (I. Калинець), «володарем духу i королем спокою» (М. Горбаль), «поетом i лицарем» (Л. Копелєв). Уже самi тiльки цi означення-метафори характеризують Iвана Свiтличного як людину неабиякої сили духу, душевної чистоти й доброчесностi, свiдому високої мiсiї й готову пройти свiй земний шлях до кiнця – хоч би яким тернистим вiн був – чесно i з почуттям гiдностi».
Більше про Івана Світличного у статті: Тарнашинська, Л. «Ти сам – свобода»... // Посестри. Часопис. 2023. № 78
Цікаві факти про Івана Світличного
1. Пережив Голодомор, хоча про це намагався не згадувати. Мати, щоб врятувати родину від голодної смерті, у 1932-1933-му працювала на Донбасі.
2. Під час німецької окупації, у жовтні 1943 року разом з друзями взявся майструвати вибуховий пристрій, щоб підірвати німецьку машину. Пристрій вибухнув у Івана в руках, внаслідок чого хлопець позбувся пальців на руках, мав осколки в ногах. Однак, за свідченням молодшої сестри Надії Світличної, усе життя був дуже майстровитий.
3. Світличний їздив до Москви, був знайомий із Солженіциним, а також мав контакти з представниками дисидентського руху в інших республіках, зокрема був у Таллінні.
4. Начальство табору вважало Світличного одним із найнебезпечніших політичних в’язнів, особливо з огляду на його невичерпну здатність вигадувати способи передачі інформації про табір у вільний світ. Він був натхненником ідеї літопису в’язнів, до роботи над яким залучив Семена Глузмана. Цей літопис став одним з найважливіших свідчень долі радянських в’язнів сумління.
5. Світличний був першокласним перекладачем. Перекладав Беранже, Лафонтена, Бодлера, Верлена, інших авторів з польської, турецької, сербської. Його поетичну інтерпретацію поезій Беранже зараховують до вершин перекладацької майстерності. У таборі він продовжував працювати над створенням словника синонімів української мови.
6. Дуже любив книжки і намагався виписувати їх навіть у таборі. Глузман згадував, що одного разу, коли Світличного мали пересилати по етапу, його газети і книжки зайняли кільканадцять ящиків, тому начальство табору змушене було брати підводу, щоб відвезти речі на вокзал – таке трапилося, мабуть, вперше і востаннє в історії табору.
7. У таборах брав участь у всіх колективних акціях протесту, тримав голодівки – одна з них тривала 56 діб. За цей час схуд з 70 до 44 кг.
8. У січні 1978 року в лікарні зони ВС-389/35 брудним шприцом Світличному занесли хворобу Боткіна. Попри це, у важкому стані його було етаповано на заслання в село Усть-Кан Горно-Алтайської області.
9. В гуртожитку, куди після інсульту поселили Світличного з Льолею, у нього над його ліжком висіла карта Радянського Союзу. Іван просив позначити на ній місця, де сидять його товариші. Оглядаючи карту, він з великим зусиллям говорив, посміхаючись, дружині: «Дивись, Льолю, українці окупували весь Сибір!»
10. Іван Світличний був членом міжнародного ПЕН-клубу з 1978 року, членом Спілки письменників України з 1990. У 1989 йому присуджено премію імені Василя Стуса, у 1994 році він став лауреатом премії імені Тараса Шевченка (посмертно). Разом зі Світличним тоді премії Шевченка була удостоєна і його сестра Надія.
З творчого доробку Івана Світличного
 |
Світличний, Іван. Серце для куль і для рим : поезії, поет. переклади : [літ.-крит. ст.] / І. Світличний ; передм. І. М. Дзюби. – К. : Радян. письменник, 1990. – 580 с.
Іван Світличний належить до того трагічного покоління української інтелігенції, яке в задушливій ідеологічній атмосфері 60-х років не могло миритися з деформацією духовного життя в республіці, активно виступало проти неосталіністських тенденцій, за що поплатилося багатьма роками переслідувань, морального терору та ув'язнень. Більшість творів, що увійшли до цього видання, написано в неволі. Книга складається з оригінальних віршів, перекладів (переважно – з французької поетичної класики) та літературно-критичних статей (деякі з них свого часу публікувалися в республіканських журналах).
За збірку поезій, поетичних перекладів і літературно-критичних статей «Серце для куль і для рим» Світличний Іван Олексійович у 1994 році отримав Шевченківську премію (посмертно).
|
|
84(4УКР)6
С 24
Світличний, Іван. У мене – тільки слово : [поезії, поет. переклади] / І. О. Світличний ; ; упоряд. та прим. : Л. П. Світлична, Н. О. Світлична ; передм. М. Коцюбинської ; ред. рада : В. Шевчук (голова) [та ін.]. – Х. : Фоліо, 1994. – 432 с. : іл. – (Українська література ХХ століття).
Поет-шістдесятник, перекладач і літературний критик Іван Світличний відбувся як "голос духу", як людина своєї доби, її жертва, її сумління. До книги увійшли поезії, поеми та поетичні переклади автора з давньоруської, польської, словенської, сербської, словацької, чеської, білоруської, французької, італійської, турецької мов.
|
.jpg) |
 |
83.3(4УКР)6
С 24
Світличний, Іван Олексійович. Голос доби. Кн. 1 : Листи з "Парнасу" / І. О. Світличний ; упоряд. Л. Світлична. – К. : Сфера, 2001. – 544 с.
Двокнижжя листів, хоч і опубліковане з великою перервою, є цілком цілісним зібранням епістолярної спадщини одного з чільних речників українського шістдесятництва – критика, поета, літературознавця, правозахисника Івана Світличного. Листи упорядковано за біографічним принципом (ідеться передусім про чітку маркувальну межу: до і після), кожен прокоментовано, додано також коротку біографію автора.
Обидва томи готувала до друку Леоніда Світлична, до роботи над другим долучилася Надія Світлична. В передмові до нього Михайлина Коцюбинська ставить листи Світличного в контекст його часу й розглядає їх у розрізі ідеї про «зафіксоване і нетлінне». Саме тут найбільше зактуалізовано надзвичайно влучну назву видання. І хоча будь-яка доба – багатоголоса, для усвідомлення такої близької і водночас неймовірно далекої від сьогодення доби Світличного його голос – один із визначальних. Визначальний він насамперед для українського інтелектуального життя 1950–1970-х років, яке неможливо уявити без постаті Івана Світличного. Про це йдеться і в коротенькому слові Семена Глузмана (одного з авторових адресантів і учнів) до другої книги, де Світличного названо Мудрим – на тлі нашого часу – часу «галасливих нікчем» і «мішури». Натомість мудрість «розмовляє неголосно».
Перша книга – «Листи з “Парнасу”» (названа так за відомим віршем Світличного, у якому автор метафорично означує місця свого ув’язнення як «Парнас») – уміщує листи 1966–1978 років. Перший розділ склали листи до дружини, сестри та її родини і до найближчих друзів. Другий містить два тексти: інтерв’ю італійській газеті «Уніта» 1974 року та відкритого листа Миколі Бажану 1975 року. У третьому зібрано відкриті правозахисні листи.
|
.jpg) |
83.3(4УКР)6
С 24
Світличний, Іван Олексійович. Голос доби. Кн. 2 / І. О. Світличний ; упоряд.: Л. Світлична, Н. Світлична, авт. передм., ред. М. Х. Коцюбинська. – К. : Сфера, 2008. – 424 с. – Імен. покажч.: с. 416-422.
Друга книга значно розширює діяпазон матеріялу, подаючи листи періоду відносної свободи, або, як його названо услід за Лесею Українкою, життя «ніби немає облоги»: листи 1953–1971 років, а також із заслання – вони хронологічно продовжують ті, що опубліковані в першій книжці.
Листування Світличного увиразнює не лише постать його самого як правозахисника чи громадського діяча, а найперше – як великого інтелектуала (недарма багато хто із шістдесятників уважав його духовним лідером і вчителем), воно дає також можливість окреслити інтелектуальний дискурс шістдесятництва (в широкому розумінні), його культурні орієнтири і засадничі характеристики. А стильові особливості авторового письма, іронія, яка стає способом рефлексії над реальністю і чи не єдиним захистом од трагічного патосу, «езопова мова» (така симптоматична для радянської доби), критичні міркування автора, його інтелектуальні зацікавлення, його реакція на сучасні події, – все це робить листи не лише «голосом», а й – передовсім – документом доби.
|
|
84(4УКР)6
С 24
Світличний, Іван. З живучого племені Дон Кіхотів / І. Світличний, Н. Світлична ; [упоряд. : М. Х. Коцюбинської, О. І. Неживого ; передм. та прим. М. Х. Коцюбинської]. – К. : Грамота, 2008. – 81 с. : портр. – (Бібліотека Шевченківського комітету). – Бібліогр.: с. 805-806.
Іван і Надія Світличні — визначні представники героїчно-трагічного покоління українських шістдесятників, чільні постаті літературно-мистецького і суспільно-політичного відродження 1960-х років минулого століття, опору тоталітаризмові й національній нівеляції. За свою мужню позицію зазнавали репресій, стали в'язнями сумління. Саме такі люди визначали моральний клімат дисидентського крила шістдесятників. Доробок Івана Світличного, критика, поета, перекладача містить основні його твори із цих жанрів, значну частину яких створено в неволі. Творчість Надії Світличної представлена публіцистичними статтями, виступами на радіо «Свобода», заявами, інтерв'ю, спогадами, листами.
|
 |
 |
Світличний, Іван. Твори [Електронний ресурс] : поезія, переклади, публіцистика / І. Світличний. – Режим доступу : https://shron1.chtyvo.org.ua/Svitlychnyi_Ivan/Tvory_poezii_pereklady_publitsystyka.pdf
До книги увійшли вірші, переклади та літературно-критичні статті різних років.
Творчий доробок Івана Світличного представляє Е-бібліотека «Чтиво»
|
Твори Івана Світличного для дітей
|
Світличний, Іван. Як гусак говорив: «Так-так-так!» : [вірші] / І. Світличний ; передм. І. Драча ; мал. І. Заруби. – К. : Веселка, 1992. – 16 с. – кольор. мал.
Дитячі твори письменник присвятив своєму племінникові Яремі.
У передмові до збірки відомий український поет Іван Драч писав: «Вірші для дітей мають писати лише добрі люди, злим людям писати вірші для дітей заборонено». Поезії, що увійшли до цієї збірки, розраховані на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
|
 |
 |
Світличний, Іван. Побрехеньки для Яремки : [вірші для мол. шк. віку] / І. Світличний ; упоряд. та передм. Л.Світличної. – К. : Веселка, 2000. – 56 с. : іл. – (Українській дитині).
|
Матеріали про життя та діяльність Івана Світличного
.jpg) |
83.3(4Укр)6
|
|
83.3(4УКР)6
Д 56
Доброокий. Спогади про Івана Світличного / упоряд. : В. Шевчук, Л. Світлична, Н. Світлична. – К. : Час, 1998. – 575 с. : іл. – (Українська модерна література). – Бібліогр.: с. 557-565. – Абет. покажч.: с. 566-573.
– Доброокий – так його відчув Василь Стус. Книжка вміщує спогади рідних, друзів і колеґ видатного критика, поета і громадського діяча Івана Світличного, його побратимів по ув’язненню, письменників і перекладачів, яким Світличний допоміг увійти в літературу. Вони подають панораму культурного та суспільного життя, історії правозахисного руху в Україні 60–80-х років.
У нього не було розходжень між тим, що говорив і як він жив. Він знав про життя щось дуже важливе, може вирішальне… Ці слова прочитає на форзаці чудової книги той, кому пощастить взяти її в руки. Книга створена з великою любов’ю та являє собою зразок книжкового мистецтва.Видано за допомогою Міжнародного фонду "Відродження" Серія "Українська модерна література" заснована 1996 року.
|
 |
 |
83.3(4УКР)
|
|
Свобода Івана Світличного. До 90-річчя з дня народження : [фотоальбом] / упоряд. : О. Лодзинська, Н. Єсипенко ; вступ. ст. Б. Горинь. – Х. : Права людини, 2019. – 184 с.
Фотоальбом «Свобода Івана Світличного. До 90-річчя з дня народження» присвячений людині, чию роль у відродженні й збереженні українського життя в часи радянського тоталітаризму важко переоцінити. Його називали батьком українського шістдесятництва. Він умів бачити в людях найкраще. Як літературний критик і поет він зібрав навколо себе творчу українську молодь, горів сам і запалював інших ідеєю самовідданої праці на ниві української культури. Літературні вечори в київському Клубі творчої молоді, поетичні читання у власній квартирі на вулиці Уманській, 35, наукова і перекладацька робота, творення та поширення українського самвидаву, відкриті листи на захист репресованої української інтелігенції і допомога політв'язням – таким було життя Івана Світличного перед арештом 1972 р. Сім років таборів суворого режиму підірвали здоров'я, але не зламали його характер.
Альбом містить велику кількість унікальних фото з фондової колекції Музею шістдесятництва (філії Музею історії міста Києва). Наклад його усього лиш 500 примірників.
|
 |
Публікації про Івана Світличного в збірниках, довідкових та періодичних виданнях
|
63.3(4УКР)6
К 28
Касьянов, Г. В. Незгодні [Електронний ресурс] : укр. інтелігенція в русі опору 1960-80-х років : [в т. ч. про Івана Світличного] / Г. В. Касьянов ; гол. ред. С. В. Головко. – К. : Либідь, 1995. – 224 c. – Бібліогр.: с. 195-207. – Імен. покажч.: с. 208-222. – Режим доступу : http://surl.li/grihtl
Книгa пpисвячeнa мaлoвiдoмим шиpoкoмy зaгалy стopiнкaм нoвiтньoi істopiї Укpаїни – пoдiям, пoв'язаним з виникненням і рoзвиткoм рyхy пpoтестy в 1960-80-х рoках. У цeнтpi yваги автopa –прoтистoяння yкpаїнськoї інтeлiгенцiї тoталiтаpнiй дepжaвi. Спpoби нaцioнaльнo-кyльтyрнoгo вiдpoджeння 60-х рoкiв i йoгo пpидyшeння, фopмyвaння опозиції режиму, пoлiтичнi течiї в дисидентськoмy рyсі, "yкpаїнський самвидaв", репресії пpoти інакодумців – всi ці пpoблеми рoзглядaються автoрoм y кoнтeкстi загальної евoлюцiї тoталiтаpнoї систeми дo її зaнепадy. |
 |
.jpg) |
821.161.2.09
К 75
Коцюбинська, Михайлина Хомівна. Мої обрії. Т. 2 / М. Х. Коцюбинська ; відпов. за вип. Є. Захаров, К. Сігов, Л. Фінберг. – К. : Дух і літера, 2004. – 386 с.
Центральне місце у другому томі посідають статті присвячені „незабутнім шістдесятим“, поколінню, до якого належить М. Коцюбинська. Представлено літературні портрети І. Світличного, Є. Сверстюка, 3. Геник-Березовської, Н. Суровцової, Віри Вовк, особливу увагу приділено постаті В. Стуса (розвідки загального характеру, про ранню поезію і епістолярну спадщину поета тощо). Подано рецензії і літературно-критичні нариси, починаючи з 60-х років і до наших днів, – про П. Тичину, А. Горську, Б. Антоненко-Давидовича, Г. Кочура та ін., автобіографічні матеріали.
|
|
Словотворчість шістдесятників. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Григорій Чубай [Електронний ресурс] : зб. наук. пр. / Нац. ун-т "Острозька акад.", Лексикогр. лаб. "Острозький неограф", Рівнен. держ. гуманіт. ун-т, Неогр. лаб. "NEOLEX-Рівне". – Рівне ; Острог : Вид-во НаУ “Острозька академія”, 2010. – 492 с. – (Лексикографічна серія “Українська індивідуально-авторська неографія”; вип. 4). Режим доступу : https://lib.oa.edu.ua/files/funds/vudavnutstvo/Slovotvorchist_60kiv.pdf
Збірник присвячений аналізу мовотворчості українських поетівдисидентів 60–70-х років ХХ ст. – В. Стуса, І. Калинця, І. Світличного, Г. Чубая. Результати авторської словотворчої практики представлені в першому у вітчизняній лексикографії зведеному словнику лексичних інновацій поетів (містить близько 1700 одиниць) та відповідних персональних словниках авторської неологічної лексики.
Для науковців, викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів, слухачів спецкурсів “Українська неологія” та “Українська індивідуально-авторська неографія”, учителів-словесників та всіх, хто цікавиться проблемами збагачення національного поетичного словника й лексикографічної репрезентації авторської неологічної лексики.
|
 |
.jpg) |
63.3(4УКР) В 42 Іваницька, Лілія Василівна. Іван Світличний : [біографія] / Л. В. Іваницька // Видатні постаті в історії України ХХ ст. – К. : Вища школа, 2011. – С. 311-314 : фот. |
|
63.3(4УКР)62
Р 91
Світличний Іван Олексійович : [персоналія] // Рух опору в Україні 1960-1990 : енциклопед. довід. / Музей-архів і документац. центр Укр. самвидаву при вид-ві "Смолоскип" ; гол. ред. О. Зінкевич. – Вид. 2-е, допов. – К. : Смолоскип, 2012. – С. 566-573 : портр. – Бібліогр. наприкінці ст.
Енциклопедичний довідник “Рух опору в Україні: 1960–1990” присвячений подіям, які почали розгортатися в Україні на початку 1960-х pp. і завершилися здобуттям незалежності 1991 р.
Видання охоплює проблематику національних і людських прав. У ньому окреслено феномен шістдесятництва, вітчизняного самвидаву, зародження дисидентського (правозахисного) руху. Довідник містить не лише біографічні дані окремих діячів та інформацію про їхні твори, неформальну пресу і правозахисні різномовні видання, а й детальну бібліографію творчості учасників руху опору, політв’язнів і репресованих, спогадів і статей, відгуків іноземної преси. Видання є спільною працею колективу авторів, які були причетні до правозахисного руху в Україні та займалися його вивченням, досліджуючи архівні матеріали, які зберігаються в Музеї-архіві і документаційному центрі українського самвидаву при видавництві “Смолоскип” у Києві.
Енциклопедичний довідник адресовано дослідникам, викладачам, студентам, широкому колу читачів, які цікавляться новітньою історією боротьби українського народу за Незалежність.
|
 |
.jpg) |
Швидкий, В. Світличний Іван Олексійович [Електронний ресурс] : [персоналія] / В. Швидкий // Енциклопедія історії України : у 10 т. Т. 9 : Прил – С / НАН України, Ін-т історії України ; редкол. В. А. Смолій (голова), Я. Д. Ісаєвич, С. В. Кульчицький [та ін]. – К. : Наук. думка, 2012. – С. 477 : портр. – Режим доступу : http://surl.li/vnfxgp
Енциклопедична стаття про життя та діяльність Івана Світличного.
|
|
71.4(4Укр) |
 |
.jpg) |
Лощинська, Н. Світличний Іван Олексійович : [персоналія] / Н. Лощинська // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. Т. 5: Пе–С / НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка ; гол. ред. М. Г. Жулинський. – К., 2015. – С. 673-674. : портр.
|
|
821.161.2.09"19"
|
.jpg) |
***
Антонюк, З. Зачинатель правозахисного руху в Україні : до 90-річчя від дня народження Івана Світличного / З. Антонюк // Світогляд. – 2020. – № 1. – С. 41-45.
Веремійчик, О. Рік Івана Світличного в Національному музеї літератури / О. Веремійчик // Українське слово. – 2019. – 12-24 жовт. (№ 39-40). – С. 11.
Воронцов, П. Його серце було для поезії, а не для куль : [поету, літературознавцю, дисиденту Івану Світличному виповнилося б 90 років] / П. Воронцов // Голос України. – 2019. – 20 верес. (№ 179). – С. 8.
З Україною в серці і творчості : 20 вересня – 90 років від дня народження І. О. Світличного (1929-1992), українського поета, літературознавця, мовознавця, критика, правозахисника / підгот. Я. Шлапак // Демократична Україна. – 2019. – 20 верес. (№ 37). – С. 13.
Загоруйко, Н. "А я листів чекаю, як Бога, як Великодня...". Епістолярій Івана Світличного / Н. Загоруйко // Слово і час. – 2009. – № 7. – С. 89-94. – Бібліогр.: с. 94
Калашник, В. С. Поетичний контекст Івана Світличного: стилістика інтертекстуальності / В. С. Калашник // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2008. – №16/18. – С. 92-94. – Бібліогр. в кінці ст.
Квасневська, Д. Іван Світличний. Людина-промінь : днями укр. дисиденту, літературознавцю, поету та перекладачу виповнилося би 90 років / Д. Квасневська // Експрес. – 2019. – 26 верес.-3 жовт. (№ 39). – С. 11.
Коцюбинська, М. Іван: до 80-річчя Івана Світличного / М. Коцюбинська // Дивослово. – 2009. – № 10. – С. 34-39.
Лук‘янчук, Г. У столиці з‘явилися меморіальні дошки Василю Стусу та Івану Світличному / Г. Лук‘янчук // Українське слово. – 2021. – 24 груд.-23 січ. (№ 1-2). – С. 6
Лук‘янчук, Г. У столиці з‘явилися меморіальні дошки Василю Стусу та Івану Світличному / Г. Лук‘янчук // Українське слово. – 2021. – 24 груд.-23 січ. (№ 1-2). – С. 6
Мохонько, В. Спадщина Івана Світличного у фондах Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна / В. Мохонько // Бібліотечний вісник. – 2020. – № 3. – С. 29-32. – Бібліогр. в кінці ст.
Неживий, О. Пам'яті Івана Світличного / О. Неживий // Слово і час. – 2010. – № 1. – С. 124-125.
Осипчук, Н. Ловець душ доброокий : [Іван Світличний] / Н. Осипчук // Україна молода. – 2019. – 20-21 верес. (№ 105). – С. 14.
Розмаїта доля: 90 років від дня народження Івана Світличного // Шкільна бібліотека. – 2019. – № 8(серп.). – С. 82-84.
Салига, Т. У мільйонних митях жити як в одній. Іван Світличний без часових кордонів / Т. Салига // Українська мова і література в школах України. – 2020. – № 3. – С. 10-19. – Бібліогр.: 14 назв.
Салига, Т....У мене – тільки слово... Образ Івана Світличного в інтер'єрі його сонетів / Т. Салига // Дзвін. – 2009. – № 11/12. – С. 137-140. – Бібліогр. в кінці ст.
Світличний Іван Олексійович : [персоналія] // Шевченківські лауреати. 1962–2001: енциклопед. довід. / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. – К. : Криниця, 2001. – С. 471-475. – Бібліогр. в кінці ст.
Світличний Іван Олексійович : [персоналія] // Шевченківські лауреати. 1962–2001: енциклопед. довід. / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. – К. : Криниця, 2001. – С. 471-475. – Бібліогр. в кінці ст.
Сиротенко, В. Таборові мотиви у творчості поетів-донбасівців Василя Стуса, Миколи Руденка та Івана Світличного / В. Сиротенко // Дивослово. – 2015. – № 9. – С. 56-60. – Бібліогр. 12 назв
Тарнашинська, Л. «Пекучий моральний максималізм» : 20 верес. виповнилося б 90 років шістдесятнику-дисиденту Іванові Світличному / Л. Тарнашинська // Дзеркало тижня. – 2019. – 14 верес. (№ 34). – С. 10.
Тарнашинська, Л. Пасіонарні романтики : штрихи до портрета українського шістдесятництва : [в т. ч про Світличного І. О. (поета-шістдесятника, перекладача, літературознавця, лауреата премії ім. Т. Шевченка 1994 р. (посмертно)] / Л. Тарнашинська // Київ. – 2018. – № 11-12. – С. 2-11.
Токмань, Г. Іван Світличний і Герта Мюллер: протистояння тоталітаризму / Г. Токмань // Слово і час. – 2011. – № 11. – С. 14-28. – Бібліогр. в кінці ст.
Токмань, Г. Доля, Муза, Слава в поезії Івана Світличного: екзистенціальний і діалогічний аспект / Г. Токмань // Слово і час. – 2010. – № 9. – С. 38-51. – Бібліогр. в кінці ст.
Інтернет ресурси:
Світличний Іван Олексійович : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії
Іван Олексійович Світличний документи з його особового фонду (Ф. 1217), що зберігається у Центральному державному архіві-літератури і мистецтва України.
Іван Світличний – шістдесятник з луганщини : програма з авторського циклу Ірини Фаріон "Велич особистости"
Іван Олексійович Світличний документи з його особового фонду (Ф. 1217), що зберігається у Центральному державному архіві-літератури і мистецтва України.
Іван Світличний – шістдесятник з луганщини : програма з авторського циклу Ірини Фаріон "Велич особистости"
Кубишкіна, Яна. Носій небезпечного знання і опора шістдесятників – Іван Світличний
Бублик,Михайло.Велика родина Світличних
Бублик,Михайло.Велика родина Світличних
Вусатий естет з Уманської. До тридцятих роковин смерти Івана Світличного
Збирав голоси поетів, відмовився від громадянства, похований у вишиванці Стуса: що ми знаємо про Івана Світличного
Добрянська, Ірина. Іван Світличний як перекладач
Збирав голоси поетів, відмовився від громадянства, похований у вишиванці Стуса: що ми знаємо про Івана Світличного
Добрянська, Ірина. Іван Світличний як перекладач
Підготувала Маргарита Бадида.
Новини
2024-12-02
Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.
2024-11-29
Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.
2024-11-26
Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.
2024-11-22
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".