Закарпатська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека ім. Ф. Потушняка::Віртуальні виставки

Віртуальні виставки

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 2025 Всі виставки

Батько – засновник родини

2022-06-16
до Міжнародного Дня батька

Як весняне сонечко,

усміхалась донечка.

В оченятах сяяли

щастя промінці.

Тішилася донечка,

що її долонечка,

крихітна долонечка

в татовій руці.

Леся Вознюк

У неділю, 19 червня, в Україні відзначатимуть День батька – свято, покликане нагадати про важливість тата в житті кожної дитини. У нашій країні свято дуже молоде – офіційно його встановили лише у 2019 році. У цей День ми приєднуємося до привітань і поздоровлень, що лунають на адресу наших батьків! Бажаємо їм бути з нами якомога довше, щоб ми більше могли радувати їх і піклуватися про них, любити їх і спілкуватися з ними, адже цю можливість ми маємо не завжди! З Днем батька Вас, дорогі наші татусі!

переглянути

Журналіст – це не професія, а стиль життя

2022-06-03
до Дня журналіста

"Журналістика – це рок-н-рол. В ній потрібен драйв"

Валерій Калниш

Щороку 6 червня в Україні відзначається День журналіста.

Ця дата була вибрана не випадково: в цей день у 1994 р. в Брюсселі Національна спілка журналістів України переважною більшістю голосів була прийнята до лав Міжнародної федерації журналістів – найбільшої в світі організації професійних працівників ЗМІ.

25 травня 1994 року в Києві на підтримку ініціативи делегатів I Всеукраїнського з'їзду редакторів газет і журналів перший всенародно обраний президент України Леонід Макарович Кравчук підписав Указ №251/94, яким було ухвалено відзначати нове професійне свято працівників засобів масової інформації – День журналіста – 6 червня. Цікаво, що спочатку урочистою датою хотіли призначити 15 травня, адже цього дня далекого 1848 року в Галичині вийшла перша україномовна газета "Зоря Галицька".

Журналістів часто називають представниками "четвертої влади" і відзначають значущість їхньої професії у суспільстві, адже ЗМІ роблять надзвичайний внесок у розвиток країни, вони можуть впливати на усі важливі політичні, економічні, моральні й духовні процеси як у житті держави, так і окремо взятих людини, сім'ї, колективу. Їхня праця неоціненна, бо вимагає професіоналізму і талану, сміливості та креативу, а інколи й жертовності.

переглянути

Збирач скарбів народних

2022-05-25
до 85-річчя Івана Сенька, літературознавця, фольклориста

Іван Михайлович Сенько (народився 26 травня 1937 р. в селі Келечин Міжгірського району Закарпатської області) — український фольклорист, краєзнавець і літературознавець.

переглянути

Моя Вкраїна в мене в крові...

2022-05-17
до 80-річчя від дня народження поета і перекладача, лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка Петра Миколайовича Скунця (1942-2007)

«..Та я живу. Бо тільки догорю,
бо тільки зблідну,знидію, загину, –
збідніє людство на одну людину,
осліпне всесвіт на одну зорю...»

Петро Скунць

переглянути

“Криниця мудрості і любові”

2022-05-16
(до 100-річчя від дня народження прозаїка, лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, ім. В. К. Винниченка та премії ім. А. Головка Івана Михайловича Чендея) (1922-2005)

“Своїм корінням моя літературна творчість вросла в життя моїх земляків.
Звідти вона пила снагу і брала силу.
ЇЇ кропив рясний та вільний дощ народної мудрості…”
Іван Чендей

переглянути

Непотрібні громадяни

2022-05-13
День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Позбавивши Батьківщини,

вони прирекли всіх нас на самотність,

бо людина без Батьківщини завжди самотня,

де б вона не була, навіть у раю...

Таїр Халілов

В історії кожного народу є власні сторінки трагедії й боротьби. Мало відомо, що в Криму три корінні народи України: кримські татари, караїми і кримчаки. Щодень інформаційно наповнюється дедалі новими фактами з їхнього життя. Для кримських татар найтрагічніша подія, що не оминула жодної сім’ї, – депортація 18 травня 1944 року.

переглянути

Феномен Юрія Бачі

2022-05-12
до 90-річчя від дня народження педагога, письменника, літературознавця

Юрій Бача – український громадсько-культурний діяч на Пряшівщині, письменник, публіцист і літературний критик, педагог, науковець-україніст, професор з української літератури, лауреат Міжнародної літературної премії імені Богдана Лепкого. Він народився 13 тарвня 1932 р. у селі Кечківці Свидницького округу на території сучасної Словаччини. Науковець походить з багатодітної селянської сім’ї, був третім із десяти дітей.

переглянути

З особистої колекції Федора Потушняка

2022-04-06

26 травня 2011 р. за рішенням Закарпатської обласної ради Комунальному закладу «Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека» Закарпатської обласної ради присвоєно ім’я видатного письменника, краєзнавця, етнографа та археолога Федора Михайловича Потушняка. Згодом, у травні 2013 р. на фасаді будівлі бібліотеки було встановлено меморіальну дошку Федору Потушняку (автор Б. Корж).

переглянути

Українська нація і заповіт професора

2022-03-15
до 60-річчя від дня народження українського мовознавця, доктора філологічних наук Любомира Белея

18 березня 1962 року народився мовознавець педагог і громадський діяч, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови філологічного факультету Ужгородського національного університету, засновник і директор науково-дослідного Інституту україністики ім. Михайла Мольнара, відомий широкому колу українських і зарубіжних учених Белей Любомир Омелянович.

переглянути

Поезія, як стан душі

2022-03-15
до 70-річчя від дня народження Юрія Винничука

У березні своє 70-річчя відзначає Юрій Винничук – одна з наймасштабніших постатей сучасного українського літературного процесу: блискучий дорослий і дитячий письменник, поет, перекладач, упорядник, актор, редактор, колумніст, містифікатор, засновник театру-кабаре, знавець жіночих і дитячих душ.

переглянути

5 письменників, заради яких варто читати сучасну українську літературу

2022-03-10

"Лиш боротись – значить жить!"

Іван Франко

Незважаючи на те, що сучасна українська літературна традиція – явище досить молоде, вона вже достатньо сформована та самобутня. Причин тому чимало, але головна з них – непроста українська історія. Важкі випробування – родючий ґрунт для виникнення генерації талановитих людей і міцних мов кремінь переконань. Далеко не всі наші світила – песимісти, співці "загублених поколінь", є і романтики, й сатирики, і фантасти. Наша воля – найнезламніша в Європі, а слово – "найбронебійніше" у світі!

Часи змінюються, і замість старих кумирів приходять нові таланти, які можуть перевершити своїх іменитих попередників. Так було у всіх сферах життя й так буде завжди. Те ж саме можна сказати і про літературний процес сьогодні, коли від добре знайомих імен вже не дочекатися нових творів, але усі звертають увагу на новачків, які тільки починають здійматися на літературний Олімп. Українські письменники відходять від радянських стереотипів та різноманітних комплексів, нав’язаних нашою історією і сьогоденням, та творять нову й сучасну літературу. І цей рух відповідає запитам суспільства, яке теж прагне розвиватися та рухатися вперед.

Українська літературна нива дивує з кожним днем все більше і більше. Сучасні письменники живуть в період свободи слова. Вони можуть писати на будь-які теми, правдиво і вільно висловлювати свої справжні погляди на світ, свої думки, почуття, переживання, не переймаючись думкою влади і цензурою.

переглянути

І спогади, і мрії Тетяни Яблонської

2022-02-17
до 105-річчя від дня народження художниці

„…безкомпромісна любов до мистецтва. Це – основне.

Під цим я розумію відповідність форми

змістові, високий рівень майстерності, художньої культури”.

Тетяна Яблонська

Тетяна Нилівна Яблонська з’явилася на світ 24 лютого 1917 році в місті Смоленськ, в сім’ї викладачів гімназії. Батьки дівчини у 1928 році вирішили знайти порятунок від більшовицької влади, яка цькувала їх та виїхати таємно до Польщі. Їхній шлях втечі пролягав через міста: Одеса, Кам’янець-Подільський. Але він не вдався. На певний час родина Яблонських змушена була осісти в Луганську.

переглянути

Мова народу – народ

2022-01-25
до 95-річчя від дня народження мовознавця, педагога, правозахисника Олекси Тихого

27 січня Україна відзначає 95-річчя з дня народження Олекси Тихого – відомого українського публіциста, мовознавця, педагога, правозахисника, послідовного борця з русифікацією, члена-засновника Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод (УГГ).

Сьогодні, як ніколи, є актуальним кредо Олекси Тихого: «Я – для того, щоб жив мій народ, щоб підносилась його культура, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури. Я – для того, щоб мої земляки-донбасівці давали не лише вугілля, сталь, прокат, машини, пшеницю, молоко та яйця. Для того, щоб моя Донеччина давала не тільки уболівальників футболу, учених-безбатченків, російськомовних інженерів, агрономів, лікарів, учителів, а й українських спеціалістів-патріотів, українських письменників, українських композиторів та акторів».

переглянути

Іван Огієнко: український просвітитель

2022-01-14
до 140-річчя від дня народження українського мовознавця, письменника, перекладача, церковного і громадського діяча

Я глибоко вірю – минеться Руїна

Й засяє веселка-обнова,

Воскресне соборна свята Україна,

А з нею і церква Христова.

Митрополит Іларіон

(Іван Огієнко)

Іван Огієнко – особистість, яка становить окрасу нації.

Іван Іванович Огієнко народився у містечку Брусилові Радомишльського повіту Київської губернії 14 січня 1882 року. Родина заможною не була, а після того, як трагічно загинув батько Іван Андрійович Огієнко, жити стало зовсім скрутно. Незважаючи на важкий матеріальний стан родини хлопець зміг закінчити у рідному містечку початкову школу і у 1896 році вступити до Київської військово-фельдшерської школи, заради чого вони з матір’ю подолали відстань від Брусилова до Києва пішки. Навчання для нього там, як для сина колишнього солдата, було безкоштовним, а по закінченню фельдшерської школи йому належало відпрацювати кілька років у шпиталі, що він і зробив, пропрацювавши шість років у психіатричному відділенні Київського військового шпиталю.

переглянути

Смак сучасної української літератури

2021-12-09

«Легко любити Батьківщину, коли їй добре. А треба любити її й тоді, коли їй погано.

І не тікати від неї, а залишатися з нею в біді і радості, аж поки смерть не розлучить вас».

Марина Гримич

Українська сучасна література знаходиться на тому ж етапі розвитку, як і Україна. Вона розвивається, базуючись на фундаменті, який ніхто не зміг зруйнувати. Хороші книги дають нам орієнтири, вказують напрямки розвитку, після їх прочитання ми мислимо ясніше і нам куди простіше відділити хороше від поганого. Зрозуміло, що література, аби справлятись з такими завданнями, мусить бути багатою змістом і виражена у вдалій формі. Літературний процес сучасної України нараховує багато імен. Подивимось, яка ж саме література цікавить читачів нашого відділу. З кожним роком інтерес користувачів до сучасної художньої української літератури зростає, і що втішає, вона дуже популярна у молоді.

переглянути

Закарпатська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека ім.Ф.Потушняка

Новини

2025-12-05

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу обслуговування користувачів.

2025-12-05

Шановні користувачі, новинки Відділу художньої літератури чекають на вас.

2025-12-03

Щороку 3 грудня світ відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю — дату, покликану нагадати про гідність, права та можливості кожної людини. Це не просто календарна подія, а привід замислитися над тим, як багато бар’єрів щодня долають люди з інвалідністю: фізичних, інформаційних, соціальних та емоційних. З цієї нагоди пропонуємо вам віртуальну виставку "Доступність для всіх: літературна подорож у безбар'єрний світ".

2025-12-03
Як наші предки були маленькими: презентація книжки «Діло діточе». Запрошуємо зануритися у світ дитинства наших прапрабабусь і прапрадідусів разом із книгою «Діло діточе» — яскравим, теплим і дбайливо зібраним нонфікшном про те, як жили діти в різних регіонах України наприкінці ХІХ століття. Остап Українець та Катерина Дудка поєднують художню оповідь із ґрунтовним етнографічним матеріалом. Книжка наповнена атмосферними ілюстраціями трьох художниць, що дозволяють роздивитися артефакти, одяг, предмети побуту й відчути себе справжнім свідком дитинства минулих століть. 10.12 / 18:00 Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка (пр. Свободи, 16) Остап Українець — автор Оля Сєрякова — модераторка Вхід вільний. Реєстрація для нагадування За день до події ви отримаєте нагадування на пошту. До зустрічі!

2025-12-01

Шановні користувачі, для вас "Закарпаття на сторінках преси" за ІІІ квартал 2025 р.

Комунальний заклад