К 63. 3

С 31

Сенько, Іван Михайлович. Від часів Лаборця до сьогодення : літ.-краєзнав. студії про будителів, просвітян, будівничих Закарпаття / І. М. Сенько. – Ужгород : Карпати, 2012. – 304 с. : іл.

 

У книзі зібрано його науково-популярні студії про будителів-просвітителів Закарпаття XIX століття (Михайла Лучкая, Олександра Духновича, Олександра Павловича, Анатолія Кралицького та ін.), про міфологізацію ними постатей легендарного Лаборця та князя Федора Корятовича, а також про вплив творчості Августина Волошина, Василя Ґренджі-Донського, Олександра Маркуша, Івана Ірлявського на розгортання в першій половині XX століття національно-визвольних змагань у краї, участь у культурному будівництві на Срібній Землі Якова Головацького, Володимира Гнатюка, Василя Пачовського. Збірником утверджується думка, що Закарпаття – Земля з іменем.

К 83. 3

С 31

Сенько, Іван Михайлович. Гоголівська Диканька на історичних перехрестях / І. М. Сенько; УжНУ. – Ужгород, 2003. – 72 с. – Бібліогр. : с. 69-70. 

 

У книзі розглядаються «Вечори на хуторі біля Диканьки» М. Гоголя в контексті історії Козацької України (XVI–XVIII ст.), випрозорюється символіка «червоної свитки» із «Сорочинського ярмарку» та баштану із «Зачарованого місця», смислове значення образів Коржа та Петра Безрідного («Вечір проти Івана Купала»), батька і сина Макогоненків («Майська ніч»), поміщика Шпоньки, досліджено історичний підтекст хронотопів «Втраченої грамоти», «Страшної помсти», «Ночі перед Різдвом», функції алюзій в інших диканських повістях.

К 83.3

С31

Сенько, Іван Михайлович. Історія у дзеркалі літератури / І. М. Сенько. – Ужгород, 2000. – 100 с.

 

Збірник літературознавчих студій висвітлює складні питання відображення історичної дійсності у художніх творах Миколи Гоголя, Бели Іллеша, Івана Ольбрахта, Уласа Самчука, Василя Ґренджі-Донського, Федора Потушняка, Михайла Томчанія та ряду інших письменників.

К 91. 9 : 83

С 31

Сенько, Іван Михайлович. Заповнена анкета, або Життєпис Петра Лінтура / І. М. Сенько. – Ужгород, 1999. – 144 с. : іл. – («Поличка “Карпатського краю”»). 

 

Книга розповідає про життєвий і творчий шлях відомого в Україні та за її межами вченого-славіста, фольклориста і літературознавця Петра Васильовича Лінтура (1909–1969). Увазі читача пропонується багатий фактологічний, досі не публікований матеріал: щоденники, листи, спогади, архівні документи.

К 63. 3

С 31

Сенько, Іван Михайлович. Земля з іменем : краєзн. студії / І. М. Сенько ; Ужгород. держ. ун-т, Закарпат. обл. орг. т-ва охорони пам’яток історії та культури. – Ужгород : Патент, 1998. – 160 с.

 

Книга об’єднує краєзнавчі студії автора: про легендарного князя Лаборця, князя Корятовича, просвітителя Івана Орлая, будителя Олександра Духновича, про проблемні питання економіки, культури, освіти на Закарпатті у другій половині XIX – першій половині XX століть. 

К 63. 3

С31

Сенько, Іван Михайлович. Келечин – рідне село Августина Волошина : іст.-етногр. нарис / І. М. Сенько. – Ужгород : Закарпаття, 2007. – 376 с. : іл.

 

У книзі на основі історичних джерел, народних переказів та народознавчих студій краєзнавців Закарпаття висвітлено історію, соціально-економічний та культурний розвиток верховинського села Келечин, в якому народився і провів дитинство президент Карпатської України Августин Волошин. В історико-етнографічному нарисі простежується розвиток келечинської сільської громади з часів заснування села (1457 р.) до сьогодення.

39(477. 87)

С 31

Сенько, Іван Михайлович. Край карпатський очима етнолога : народознав. розвідки / І. М. Сенько ; вступ. ст. М. П. Тиводара. – Ужгород : Карпати, 2018. – 176 с. : іл. 

 

У книзі зібрано науково-популярні етнологічні студії автора про історичні, офіційні та поетичні назви Закарпатської області, фольклорно-етнографічні розвідки про народну педагогіку, звичаї та обряди русинів-українців, про їхнє заняття вівчарством, бокорашством, соледобуванням, а також про менталітет і внесок у педагогічну справу Олександра Духновича, Августина Волошина та Олександра Маркуша. Автор утверджує думку, що русини Закарпаття – це етнографічна група українського народу.

К82. 3

С31

Сенько, Іван Михайлович. Ментальність русинів-українців / І. М. Сенько. – Ужгород : «Поличка “Карпат. краю”», 1996. – 135 с. 

 

Книга фольклориста і літературознавця І. Сенька присвячена етнологічним проблемам: фольклор як одне із джерел вивчення етногенезу русинів-українців Карпат; етнічна ментальність О. Духновича, А. Волошина, В. Ґренджі-Донського, О. Маркуша. 

К26. 8

К75

Кохан, Василь Іванович. Міжгір’я = Межгорье : путеводитель / В. І. Кохан, І. М. Сенько. – Ужгород : Карпати, 1985. – 64 с. – Текст укр., рос. мовами.

 

Селище Міжгір'я розташоване в оточенні гір неповторної краси. Біля нього, в с. Сойми, є мінеральні джерела, на базі яких працює санаторій «Верховина». Через високогірне Синевирське озеро та інші мальовничі куточки району проходять маршрути турбаз «Межигір’я» та «Карпати».

Путівник знайомить з історією Міжгір’я та району.

929(477. 87)

С 31

Сенько, Іван Михайлович. Рід наш красний шануючи : коріння і крона селянської родини Марії і Михайла Сеньків із Келечина в споминах потомків / І. М. Сенько. – Ужгород : ТІМРАNІ, 2020. – 272 с. : іл.

 

У книзі висвітлено генеалогію селянського роду Михайла Федоровича Сенька (1910–1967) та Марії Василівни Сенько (1912–1990; дівоче прізвище – Сегляник) із с. Келечин Міжгірського p-ну Закарпатської обл. в контексті історичних подій в Європі у ХІХ–ХХІ ст. в часи входження села до складу Австро-Угорщини, Чехо-Словацької Республіки, Карпатської України, гортіївської Угорщини, Радянського Союзу, незалежної України. Їх син Іван Сенько подає життєписи їх предків (три покоління) і потомків (чотири покоління).

К 83. 3-8

Б 90

Будівничий культури : зб. матеріалів до 100-річчя від дня народж. Петра Лінтура / упоряд. І. М. Сенько. – Ужгород : Карпати, 2010. – 352 с. : портр., фот. – Бібліогр. наприкінці ст. 

 

Книга присвячена справжньому будівничому культури, літературознавцю, фольклористу, педагогу, ученому високої ерудиції і принциповості Петру Васильовичу Лінтуру, чиє сторіччя від дня народження було широко відзначено 2009 р. у цілому слов’янському світі.

Даний збірник увібрав матеріали двох Лінтурівських читань в Ужгородському національному університеті, а також документи, спогади рідних, близьких, учнів і вихованців, життєпис у датах і подіях.

К 63. 3

В 36

Верховина. Волівщина-Міжгірщина : іст. -культуролог. нариси / Т-во верховинців Міжгірщини ; упоряд. : І. І. Завадяк, І. М. Сенько ; редкол. : А. А. Сербайло, І. І. Завадяк [та ін. ]. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – 460 с. : іл. 

 

Книга про закарпатську Волівщину-Міжгірщину (Міжгірський район Закарпатської області) як частку закарпатської Верховини, у якій колектив авторів-краєзнавців, переважно міжгірчан, прагне, максимально охопивши весь доступний масив літератури, всебічно представити широкому читачеві минувшину і нинішній день своєї малої батьківщини з чарами її гірських ландшафтів, населеними пунктами і людністю, тією, яка народилася тут і живе споконвіку, пішла звідси і збагатила своїми трудами і днями Україну і світ, і тією, що, особисто прилучившись до незбагненної верховинської краси, теж прикипіла до її чарів і внесла свій посильний внесок у поступ цього чарівного куточка Українських Карпат.

К 82. 3-44

З-39

Зачаровані казкою : укр. нар. казки Закарпаття в записах П. В. Лінтура / упоряд. І. М. Сенько ; худож. М. М. Дем’ян. – Ужгород : Карпати, 1984. – 526 с. 

 

До книги ввійшли кращі зразки українських народних казок дев’ятнадцяти талановитих носіїв фольклору, записані відомим українським фольклористом П. В. Пінтуром (1909–1969) упродовж 1945–1968 pp. на Закарпатті.

К 63. 5

М 27

Маркуш, Олександр Іванович. Наш рідний край : народознав. матеріали про Закарпаття / О. І. Маркуш ; упоряд., авт. передм. і прим. І. М. Сенько ; Ужгород. нац. ун-т, Закарпат. ін-т післядиплом. пед. освіти. – Ужгород, 2001. – 176 с. : іл., портр. 

 

Книгу склали публікації відомого письменника, журналіста, педагога Олександра Маркуша (1891–1971) на шпальтах редагованого ним журналу «Наш рідний край» (1922–1933). Це записи фольклору з редакторськими коментарями до них, оригінальні художні твори  і переклади, історичні, етнографічні і природознавчі нариси О. Маркуша про Закарпаття. Нині вони є своєрідною хрестоматією з народознавства і краєзнавства.

У виданні використано ілюстрації часопису «Наш рідний край».

К 82. 3

Н 30

Народні балади Закарпаття / записав П. В. Лінтур, вступ. ст., упоряд. І. М. Сенька, нотні приклади Т. І. Росул. – Ужгород : Карпати, 2013. – 208 с. : кол. іл. – (Програма «Українська книга»). 

 

У цьому збірнику вперше публікуються тексти народних балад, записаних П. В. Лінтуром протягом 50-60-х років ХХ ст. в багатьох районах Закарпаття. Частина текстів передруковується із старих видань. Тексти балад  подаються у їх справжньому народному вигляді. Пісні друкуються такими, як записані з уст народу; додержуються основні фонетичні, морфологічні, синтаксичні і лексичні особливості закарпатської говірки. 

К 82. 3

Т 67

Три золоті слова : закарпа. нар. казки Андрія Калина, Михайла Галиці, Василя Короловича в записах Петра Лінтура / упоряд., передм., слов., прим. І. М. Сенька ; редкол. О. О. Гаваші [та ін. ]. – Ужгород : Закарпаття, 2008. – 304 с. : портр. – (Письменство Закарпаття). 

 

До книги української народної казкової прози ввійшли казки, відібрані з репертуару трьох чи не найталановитіших носіїв народного казкового епосу Закарпаття XX століття – А. Калина, М. Галиці, В. Короловича – у записах видатного, знаного в Україні та світі фольклориста П. Лінтура.

К 91. 9: 83

Х 55

Хланта, Іван Васильович. Петро Лінтур : біобібліогр. покажч. / І. В. Хланта, І. М. Сенько ; відп. за вип. Л. З. Григаш ; Закарпат. держ. обл. універс. наук. б-ка, Ужгород. держ. ун-т. – Ужгород : Патент, 1999. – 82 с. : портр.

 

У бібліографічному покажчику подані окремі видання, рецензії та відгуки на них, публікації фольклориста й літературознавця у періодичній пресі, тематичних збірниках та література про життєвий і творчий шлях науковця.

К 82. 3-44

Ч 20

Чарівна торба : укр. нар. казки, притчі, легенди, перекази, пісні та прислів`я, записані від М. І. Шопляка-Козака / упоряд., передм., прим. та слов. І. М. Сенька ; худож. М. М. Дем’ян. – Ужгород : Карпати, 1988. – 170 c. 

 

До книги ввійшли кращі зразки українських народних казок, притч, легенд, переказів, пісень та прислів’їв, записаних від М. І. Шопляка-Козака (1900–1980) у с. Келечин на Закарпатті.

К 82. 3

Я 44

Як зачую коломийку : збірник / запис текстів, упоряд. І. М. Сенька. – Ужгород : Карпати, 1975. – 200 с. : іл. – Бібліогр. у підрядк. прим.

 

До збірника увійшли народні перлини Закарпаття – коломийки про рідну землю, радість вільної праці, молодість і кохання.

К 82

Я 44

Як то давно було : легенди, перекази, бувальщини, билиці та притчі Закарпаття у записах Івана Сенька / упоряд. І. М. Сенько ; редкол. : І. М. Різак, В. І. Ільницький, В. П. Густі [та ін.]. – Ужгород : Закарпаття, 2003. – 368 с. – (Письменство Закарпаття). 

 

Книгу склали записи легенд, переказів, бувальщин, билиць та притч корінного українського етносу Закарпаття про сиву давнину їхнього рідного краю, його тваринний і рослинний світ, походження географічних назв, історичний плин від часів легендарного князя Лаборця до кінця XX ст. Запис текстів здійснено упродовж останнього сорокаріччя (1961–2003).