Тут вашій увазі запропоновано віртуальні виставки, які присвячено знаменним датам, ювілеям, окремим темам, визначним подіям вітчизняної та світової історії, науки і культури.
2010 |
«Місцеве самоврядування як форма народовладдя»
|
Розвиток місцевого самоврядування є однією з найважливіших ознак будь-якої сучасної демократичної держави. Держава, якщо вона демократична, не може обійтися без децентралізації державної виконавчої влади, адже жорстка централізація властива лише диктаторським або тоталітарним режимам. В Україні також визнається і гарантується місцеве самоврядування.
|
«Коли Надії збуваються, їх називають Подіями» (до 70-річчя від дня народження Надії Панчук)
|
О скільки раз я починала
життя з новенької сторінки...
Скажіть же,
шо мене вертало
сюди – як Довбуша
до Дзвінки?!
|
|
«Він творив серцем і душею» (до 100-річчя від дня народження Федора Манайла)
|
Федір Федорович Манайло — український живописець, народний художник України (1976). Батько художника Івана Манайла. Український живописець і графік. Закінчив Вищу художню школу у Празі.Самобутній майстер зі своїм оригінальним художнім стилем. Застосував досягнення найновіших течій у європейському мистецтві – від експресіонізму до сюреалізму. Жив і працював в Ужгороді. Один з найпомітніших представників закарпатської школи живопису. Народний художник України...
|
Друга світова війна і доля народів Закарпаття
|
Війна – це найстрашніша трагедія людства. Вона приносила і приносить людям величезні жертви, неймовірні страждання, незліченні муки і невблаганне горе. Вона завдала народам нечувані страхіття. Лише Україна втратила в цій війні 6,5 мільйона осіб. Не обійшла вона і Закарпаття, яке в роки війни входило до складу Угорщини. В роки Другої світової війни закарпатці волею трагічної долі воювали у чотирьох різних за своїм складом, ідеологіями і завданнями арміях: чехословацькій і радянській – з одного боку, угорській і німецькій – з другого. В чехословацьку армію, яка утворилася в роки війни на території колишнього Радянського Союзу, вони ввійшли як громадяни довоєнної Чехословаччини, в Червону Армію – в кінці 1944-го – на початку 1945 року після визволення Закаррпаття.
|
Історичні постаті України (Пилип Орлик та Кирило Розумовський) частина 1
|
Ім’я Пилипа Орлика не дуже добре відоме широкій громадськості сучасної України, хоча за кордоном постать українського гетьмана-емігранта була знана не тільки науковцям. Протягом багатьох десятиріч друкувалися праці про нього, його твори публікувалися у Швеції, Польщі, Франції, Німеччині, Канаді, але вони були недоступні читачам України. Ті кілька рядків, які можна було зустріти в деяких радянських енциклопедіях, повідомляли, головним чином, що Орлик – прибічник Мазепи. Видатний державний і політичний діяч, Пилип Орлик, опинившись в еміграції, ревно опікувався долею України й протягом трьох десятиліть тримав в активному й дійовому стані ідею соборної незалежної України, включив останню в загальноєвропейський політичний процес і політичні програми великих держав. Він працював енергійно, наполегливо невтомно, до самопожертви, й ніхто, навіть вороги не могли взяти під сумнів його щирість ...
|
Король закарпатського гумору (до 100-річчя від дня народження Марка Бараболі)
|
Не сумуйте, полонини!
Засихайте, сльози!
Зацвітайте, черемшини!
Смійтесь, верболози!
(М. Бараболя)
|
|
«Шевченківські лауреати нашого краю» (Із циклу віртуальних виставок "Закарпатська Шевченкініана")
|
Наша дума. Наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Т.Г. Шевченко
|
|