Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

Диво-сад Федора

2015-01-21
до 105-річчя від дня народження Ф. М. Потушняка
 
 
В. Густі 
 
 У кожній землі – свій віщий знак.
 У ниві кожної – є свій золотокос.
Для Срібної Землі – це Потушняк.
Для нашого народу – його голос.
 
Це вже тепер все так розставив час,
Як півстоліття Потушняк в могилі.
А за життя ми знаємо, не раз
І різали й ламали йому крила.
 
Ще й співчували : «Ферку, чи болить?
Терпи. І Бог нам повелів терпіти…»
А він – мовчав… Упертий, як граніт,
Спішив не жити, а спішив творити.
 
Із крові й болю зіткані рядки
Були у царстві пітьми, наче промінь,
І подихами Синьої ріки
Що сотворили непокірну повінь.
 
Завершивши кальварію свою,
Знайшов він на Кальварії спочинок.
До нього я приходжу, не таю,
Не раз і крок свій звірити, і вчинок.
 
Раді серце, що не я один –
Все більше тих, що в ділі і у слові
Не позолоти  прагнуть – верховин,
Які цвіли в душі Потушняковій.
 
Від того цвіту зав’язався плід
Й дозрів для нас, і для грядущих внуків.
І зігрівають наш Карпатський світ
Потушнякові думи, серце, руки.

27 лютого відзначаємо 105-річчя від дня народження Федора Михайловича Потушняка – письменника і вченого, котрий за неповних 50 літ життя вніс в українську культуру й науку справжні скарби своєї непересічної творчої індивідуальності.

Федір Потушняк народився 27 лютого 1910 року в селі Осій, що на Іршавщині, в родині селянина-хлібороба. Закінчив народну школу в рідному селі та Берегівську українську гімназію, де одним із його вчителів і класним наставником був Василь Пачовський - відомий поет і патріот-державник, котрий прищеплював своїм вихованцям почуття власної національної ідентичності, вчив любити рідне слово. У 1930 році юнак вступив на філософський факультет Карлового університету в Празі, після закінчення якого деякий час учителював у селах Білки та Великий Бичків. 1937-го молодого вчителя мобілізовують у чехословацьку армію, а після окупації країни фашистською Німеччиною він працює в бібліотеці Брно, продовжуючи заняття філософією, етнографією, фольклористикою.
У тяжких умовах поразки націєтворчих змагань закарпатців і розгрому Карпатської України Ф. Потушняк, повернувшись до рідного краю, протягом цілого року не може знайти постійного місця роботи. Коли в Ужгороді було засноване “Подкарпатське общество наук” (1940), відомий уже в наукових колах талановитий учений та літератор стає його постійним співробітником, а пізніше й секретарем. Проте з посиленням воєнних дій угорська влада мобілізовує Ф. Потушняка й відправляє його на східний фронт. Письменник побував у радянському полоні, а після звільнення в березні 1945-го став співробітником газети “Закарпатська Україна” (пізніша назва “Закарпатська правда”). У цей час розпочинається науково-педагогічна діяльність Ф. Потушняка в нововідкритому Ужгородському державному університеті на посаді викладача, а згодом доцента кафедри загальної історії. Талановитому письменнику і вченому, який не припиняв напруженої творчої праці, в радянські часи довелося зазнати несправедливої критики за свої нібито “неправильні” погляди, що не збігалися з постулатами марксистської псевдонауки.
Життя Ф. Потушняка раптово обірвалося внаслідок хвороби серця 12 лютого 1960 року.
У своїй різнобічній творчій діяльності письменник на перше місце ставив поезію. Це і був той “золотий сон”, у якому він “жив завжди”, розпочавши поетичну творчість іще гімназистом і не полишаючи її до кінця життя.
Перші поетичні публікації Ф. Потушняка з’явилися наприкінці 20-х років у журналі “Пчілка”. Під псевдонімом Ф. Вільшицький молодий поет друкує тут ряд граціозних ліричних мініатюр імпресіоністичного характеру, в яких стан душі суб’єкта розкривається здебільшого через пейзажні зарисовки. Зачудування природою виявляє свіжість поетичного світосприймання автора, що перетворює на справжнє диво тихий карпатський вечір, гру світлотіней у місячну ніч, урочисту тишу небесного храму, коли Господні руки посилають “благословення сій землі”. Уже в цих ранніх творах помітне прагнення поета говорити мовою символів та окреслюються образні уявлення, що стануть ключовими в його збірці “Далекі вогні” (1934). Згодом з’являються збірки “Хвилини вічності”, “Таємничі вечори”, “Можливості, Кристали, Терези вічності”, кілька книжок новелістичної прози.
Своїм змістом і поетикою лірика Ф. Потушняка далеко відійшла від примітивних форм і мови закарпатоукраїнської поезії ХІХ-поч. ХХ ст. Разом із такими митцями краю, як Зореслав, Колос, Рішко, Ірлявський, Потушняк творив нову поезію Закарпаття, вводив її в загальноукраїнський та світовий контекст.
Федір Потушняк увійшов у літературу як поет-символіст, поет-мислитель. Його своєрідна поетична філософія вибудовується на прадавніх міфологічних уявленнях краян. У художній системі митця світ постає внутрішньо суперечливим і водночас єдиним. Відчуття невидимого закону взаємозв’язку всього сущого, емоційне утвердження віри в доцільність та мудрість деміургічної сили Бога і формують філософські засади його лірики.
На основі символізації образів моря, човнів, далекої, незнаної пристані, змін у природі поет моделює різні екзистенційні ситуації індивідуального та вселюдського буття в безмежжі життєвого часопростору, творить парадигму безконечного руху людства в невідомість, у вир пристрастей, поривів, небезпек, у світ мрії. Засоби новітньої поетичної техніки, контрасти звуків і барв, полісемантизм образів-символів дають можливість відтворити всю складність духовного життя людини.
Тісно пов’язана з поезією прозова творчість значно розширює обрії художнього мислення визначного майстра слова. Письменник творив у руслі неореалізму із застосуванням прийомів імпресіоністичного та експресіоністичного письма, моделюючи передусім драматично напружені, межові ситуації, в яких із найбільшою повнотою розкривається внутрішнє єство людини.
Життя закарпатського селянина з його своєрідною філософією, прадавніми звичаями, забобонами, з несподіваними, часом непоясненними вчинками давало Потушнякові багатий матеріал для розв’язання складних екзистенційних проблем.
Сумною іронією оповиті розповіді письменника про безпросвітню темноту та марновірність краян (”Археологи”, “Капелюх із зеленим пером”, “Упир”, “Закон”, “Дарунок”, “Вітряник”). Із неприхованим болем оповідає автор страшні історії людської жорстокості. У новелі “Позаздрив” батько недолугого гімназиста із заздрощів топить у криниці хлопчика-сироту, котрий виявився більш здібним до науки, ніж його син. Брати нелюдськи катують Петра Вільхового за те, що він зовнішньо не схожий на них, а крім того, ще й успадкує батькову хату (”Своя кров”). В іншій новелі старші брати гімназиста, який буде “паном”, “гордістю роду”, скалічили дівчину-красуню, в котру закохався юнак (”Честь роду”). Малий Йосиф намагається втопити Петрика, бажаючи заволодіти його іграшками (”Чужі люди”). Господар Петро Вика, щоб не ділити ґрунт, замордовує свою небогу і, замітаючи сліди злочину, підпалює власну хату (”Меланка”).
Розлогий новелістичний епос життя карпатського люду в творчості Потушняка-прозаїка завершує великий соціально-психологічний роман “Повінь”, у якому важливі історичні події після розпаду Австро-Угорщини проходять через драматичні перипетії історії непримітного села на Верховині.
Творча індивідуальність Федора Потушняка щасливо поєднала в собі романтичне світовідчування з глибиною символістичного мислення, поживу котрому давала не тільки вроджена поетичність натури, а й гострий розум філософа, що охоплював світ у всій його діалектичній суперечливості та єдності. Творчість була для Ф. Потушняка підсвідомим містичним діянням, способом інтуїтивного осягнення вічних істин та єднання з Богом.
У творах поета виявилася така суттєва риса українського модернізму, як синтез національних джерел із здобутками новітніх європейських течій. Це був митець великої віталістичної сили, стихійного ліризму, самобутній співець тривог і радощів життя краян та чарівної природи Карпат, який збагатив українську літературу яскравими, свіжими барвами художнього слова, неповторністю світовідчування та глибиною думки.
Лідія ГОЛОМБ, професор кафедри української літератури УжНУ

 

Окремі видання творів Ф. Потушняка

К 84
П 64
Потушняк, Федір. Можливості : [поезія] / Ф. Потушняк.  Севлюш [Виноградів] : Центральна друкарня І. Рот, 1939. – 68 с.
К 84 
П 19
Пасъчникъ, Ф. Спляча царъвна : вършована казка / Ф. Пасъчникъ  Унгваръ : Книгопечатня Юлія Фельдешія, [1944]. – 16 c.
 

К 84-4
П 64
Потушняк, Федір. В долині синьої ріки : оповідання / Ф. Потушняк ; ред. В. Панченко. – Ужгород : Закарпат. обл. вид-во, 1957. – 164 с.
 
К 84-4
П 64
Потушняк, Федір. Спокуса ; Сад : [оповід., поезія в прозі]  / Ф. Потушняк ; ред. Ф. Д. Кривін ; худ. С. Усик.  Ужгород : Закарпат. обл. вид-во, 1960. – 12 с.
 

К 84-4 
П 64
Потушняк, Федір. Честь роду : Оповідання. Повість. Поезії у прозі / Ф. Потушняк ; підготов. текстів та редагув. В. С. Басараб ; упоряд. та післямова В. С. Поп ; худ. В. В. Петрецький. – Ужгород : Карпати, 1973. – 248 с. : портр.
К 84-4
П 64
Потушняк, Федір. Повінь : роман / Ф. Потушняк ; ред. В. І. Ладижець ; худож. В. Петрецький. – Ужгород : Карпати, 1971. – 432 с. : портр. : іл.

К 84-4
П 64
Потушняк, Федір. Твори : роман, оповідання, поезії в прозі / Ф. Потушняк ; ред. Л. Г. Кореневич ; худ. В. В. Кортович.  К. : Дніпро, 1980. – 496 с.
К 84 
П 64
Потушняк, Федір. Хвилини вічності : лірика / Ф. Потушняк ; упоряд. та передм. Л. Г. Голомб ; ред. І. Ребрик ; худож. оформ. В. Ребрик. – Ужгород : Ґражда-Карпати, 2000. – 184 с.
 
 
 
 
 
 
К 87
П 64
Потушняк, Федір. Я і безконечність : нариси історії філософії Закарпаття / Ф. Потушняк ; упоряд., приміт., післяслово Р. А. Офіцинський.  Ужгород : Ґражда, 2003.  130 с.
К 84 
П 64
Потушняк, Федір. Мій сад : Поезії та драми/ Ф. Потушняк ; упорядкув., підготов.текстів, передм. та прим. Д. М. Федака ; худож. оформ. М. М. Дем’ян. Ужгород: Закарпаття, 2007.  576 c. : портр. – (Письменство Закарпаття). 

Література про життя і творчість Ф. Потушняка

 

 

К 83.3-8 
М59
Микитась, Василь. Ф. М. Потушняк : [літ.-критич. нарис про письменника і науковця] / В. Микитась. – Ужгород : Закарпат. обл. книжк.-газ. вид-во, 1961. – 96 с. 

 

К 83.3 
Т39
Тиводар, М. П. Життя і наукові пошуки Федора Потушняка / М. П. Тиводар ; УжНУ.  2-е вид.  Ужгород : Ґражда, 2010. – 284 c. : іл.
 
Пропоноване видання присвячене 95-річчю від дня народження відомого письменника, філософа, історика, археолога, етнографа Федора Потушняка та 60-річчю Ужгородського національного університету. На основі документів не лише зроблено спробу дати опис життєвого і творчого шляху Ф. Потушняка, а й зосереджено увагу на тих випробуваннях, які випали на його долю впродовж 1940-1960 рр.
У книзі вперше публікується велика добірка архівних матеріалів Ф. Потушняка: листів, характеристик, протоколів, автобіографія письменника, передруків з партійної преси повоєнних років та фотографій. Окремими розділами подано також одне з неопублікованих етнографічних досліджень вченого та бібліографію його наукових і науково-популярних праць. 

К 83 
Г 61
Голомб, Лідія Григорівна. Поетична творчість Федора Потушняка / Л. Г. Голомб ; ред. Н. Ребрик. – Ужгород : Ґражда, 2001. – 98 с.
 
У літературі Закарпаття Ф. Потушняк як по­ет-символіст про­ходить май­же одинцем. За на­прям­ком поетичної думки йому близь­кий хіба що Зореслав, однак філософсько-релігійна поезія ос­тан­­нього роз­гор­та­ється виключно в хри­сти­ян­сь­кому руслі й цілком вільна від язич­ниць­кого мі­фологізму Потушняка. Самозаглибле­ність митця ін­тро­вер­т­но­го типу відрізняє Ф. Потушняка від гро­­мадського активізму біль­шо­сті сучасних йому по­етів-закарпатців, які тяжіли до празької шко­ли.
Поетична творчість Ф. Потушняка належить до елітарної літе­ра­ту­ри й на рівні буденної сві­до­мо­сті не сприймається. Да­ремна річ – на­рі­кати на те, що вона не зрозуміла. Така поезія не під­да­ється «роз­шиф­ровуванню», раціоналістичному витлума­ченню, а сприй­ма­єть­ся че­рез суґестивне навіювання – інтуї­цією, суголосною вібрацією нер­вів, від­повідною психологічною на­строєністю, належно розвинутим есте­тичним чут­тям. Вона вима­гає від читача певного обов'язкового рів­ня літературної ос­ві­че­ності та духовної культури.
К 63.3 
К 26 
Carpatika-Карпатика. – Вип. 9. : Науково-педагогічна діяльність та літературна творчість Федора Потушняка (до 90-річчя від дня народж.) / Ужгород. держ. ун-т, НДІ карпаатознавства ; редкол. : Е. Балагурі [та ін.]. – Ужгород, 2001. – 263 с.
 

К 63.4 
П64
Потушняк, М. Археологічні дослідження Федора Потушняка / М. Потушняк, І. Попович, Й. Кобаль  Ужгород: Карпати-Ґражда, 2000.  20 с.   Бібліогр.: с. 14-17.
 
Фе­дір По­ту­ш­няк на­ле­жав до то­го по­ко­лі­н­ня за­­ка­р­па­т­ських ар­хео­ло­гів, які хоч і не ма­ли спе­ці­а­ль­ної ар­хео­ло­гі­ч­ної ос­ві­ти, вне­с­ли нео­ці­не­н­ний вклад у до­с­лі­дже­н­ня ста­ро­да­в­ньої іс­то­рії на­шо­го краю (Т. Ле­го­ць­кий, Й. Мі­ха­лік, Й. Ян­ко­вич, бра­ти За­т­лу­ка­ли, П. Со­ва та ін.).
Він ви­ріс і сфо­р­­му­ва­в­ся як осо­би­с­тість у до­ра­дя­н­сь­кий час, і це не мо­г­ло не по­з­на­чи­ти­ся на йо­го нау­ко­вій дія­ль­но­с­ті, жи­т­ті. По­т­ра­пи­в­ши в но­ві умо­ви, Фе­дір По­ту­ш­няк зна­хо­ди­в­ся, як лю­ди­на «ста­рих» ча­сів, під по­с­ті­й­ним ідео­ло­гі­ч­ним та пси­хо­ло­гі­ч­ним ти­с­ком. Зда­ва­ло­ся б, що за­ня­т­тя ар­хео­ло­гі­єю, да­ле­кою від ак­туа­ль­ної по­лі­ти­ки та ідео­ло­гії, до­з­во­лить уни­к­ну­ти нео­б­ґ­ру­н­то­ва­них зви­ну­ва­чень у не­б­ла­го­на­ді­й­но­с­ті. Та си­с­те­ма ро­би­ла своє. То тут, то там пу­б­лі­ч­но, на ідео­ло­гі­ч­них фо­ру­мах, на сто­рі­н­ках га­зет то­що, йо­го зви­ну­ва­чу­ва­ли у всіх ми­с­ли­мих і не­ми­с­ли­мих грі­хах, що, зви­ча­й­но, не­га­ти­в­но впли­ва­ло на йо­го по­в­ся­к­де­н­не жи­т­тя, здо­ро­в’я. 
К 91.9: 83.3
П 64
Федір Потушняк : до 100-річчя від дня народження : бібліогр. покажч. / Упр. культури Закарпат. облдержадмін., Закарпат. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. : М. Б. Бадида, О. А. Канюка ; відп. за вип. Л. З. Григаш ; передм. Д. М. Федака.  Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2010. – 100 с. : іл.  (Корифеї Закарпаття: бібліографія).

Бібліографічний покажчик «Федір Потушняк», підготований з нагоди 100-річчя від дня народження видатного письменника та вченого, продовжує серію «Корифеї Закарпаття: бібліографія», яка послідовно акумулює творчість найбільш відомих письменників Закарпаття. У покажчику вперше найповніше зібрано матеріали про літературну та наукову творчість Федора Потушняка (1910-1960) та літературу про його життя за період з 1934 по 2010 рік. Видання адресоване літературознавцям, викладачам, студентам-філологам та історикам, вчителям, бібліотечним працівникам, усім, хто захоче докладніше познайомить з життям і творчістю Федора Потушняка.

К 83.3
Н 34
Науковий і мистецький світ Федора Потушняка : матеріали міжнар. наук. конф., присвяч. 100-річчю від дня народж. видатного укр. письменника і вчен., Ужгород, 15-16 квіт. 2010 р. / М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. закл. "Ужгород. нац. ун-т" [та ін.] ; упоряд. І. Ліхтей ; редкол. : Л. Бабота, В. Барчан [та ін.]. –  Ужгород : Ліра, 2010.  456 с. : рис.  Бібліогр. наприкінці ст. 
 
У збірнику вміщено матеріали міжнародної конференції "Науковий і мистецький світ Федора Потушняка", яка проходила 15-16 квітня 2010 року в Ужгороді і була присвячена 100-річчю від дня народження цього видатного українського письменника, археолога та етнолога.У науковому виданні опубліковані наукові студії відомих учених  України, Словаччини, Польщі, Угорщини та ін. Упорядник видання – завідувач кафедри історії Стародавнього світу і Середніх віків УжНУ, доцент Ігор Ліхтей. Співорганізатори наукового форуму - кафедра історії Стародавнього світу і Середніх віків та кафедра української літератури Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет", Закарпатська ОДА та обласна рада. Пропоноване наукове видання стане корисним для науковців, учителів, усіх, хто вивчає літературу, археологію та етнологію Закарпаття.
 
К 83.3 
Н 12
На терезах вічності [Електронний ресурс]: метод.-бібліогр. матеріали до 100-річчя від дня народж. Федора Потушняка (1910-1960) / Закарпат. обл. універс. наук. б-ка, Наук.-метод. від. ; матеріал підгот. О. В. Малинич, Н. М. Панчук, Н. І. Смільгіна ; відп. за вип. Л. З. Григаш. – Ужгород, 2010. – 40 c. : кольор. іл. – Бібліогр.: с. 29-35. – Режим доступу: 

Методико-бібліографічні матеріали "На терезах вічності", підготовані на допомогу широкому відзначенню 100-річчя від дня народження видатного письменника і вченого нашого краю Федора Потушняка, включають велику оглядову статтю літературознавця і видавця Дмитра Федаки "Наш незрадний Потушняк", що допоможе побачити життя і творчість Федора Потушняка у світлі сьогодення, а також сценарій літературно-музичного вечора, схему книжково-ілюстративної виставки та подорож по найновішій збірці вибраного "Мій сад".

Видання доповнюють бібліографічні матеріали, що сприятимуть пошуку та ознайомленню з новими виданнями та публікаціями про життя і творчість ювіляра.

Вшанування пам'яті

У 1995 році на честь письменника, науковця та громадсько-культурного діяча Федора Потушняка Закарпатською обласною радою народних депутатів заснована регіональна літературна премія Закарпатської області  — Обласна премія імені Федора Потушняка.

У травні 2011 року Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці було присвоєно ім’я Федора Потушняка.

У травні 2013 р. на фасаді будівлі бібліотеки встановлено меморіальну дошку Федору Потушняку. Бронзовий портрет Федора Потушняка ліпив знаний закарпатський скульптор Богдан Корж.

Закарпатська обласна літературна премія імені Федора Потушняка
 
*****
 
Андрусяк, Іван. Федір Потушняк в історії філософської думки Закарпаття: [філософ, письменники, науковець] / І. Андрусяк // Новини Закарпаття. – 2010. – 26 січ. – С. 6.
Барчан, Олеся. Часопис "Літературна неділя" в житті і творчості Федора Потушняка / О. Барчан // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – Вип. 26. – Ужгород : Говерла, 2011. – С. 220-223. – Бібліогр. наприкінці ст.
Баяновська, М. Р. Життєтворчість та духовні змагання Ф. М. Потушняка : [про вчен. та письменника] / М. Р. Баяновська // Освіта Закарпаття. – 2010. – № 11. – С. 23-27.
Голомб, Лідія Григорівна. "Я жив завжди у золотому сні...": до 100-річчя Ф. Потушняка / Л. Г. Голомб // Ужгород. – 2010. – 27 лют. – С. 12. : портр. ; Дзвін. – 2010. – № 5/6. – С. 124-129. 
Грибанич, Ілля. Паска та писанки у працях Федора Потушняка : [етнографія Закарпаття] / І. Грибанич // Фест. – 2010. – 1-7 квіт. – С. 14.
Грицищук, Тетяна Петрівна. Леонід Шевчук розшукав матір через сорок років: [історія про чоловіка з родини Ф. Потушняка] / Т. П. Грицищук // Грицищук, Т. П. Іду до людей / Тетяна Петрівна Грицищук. – Ужгород : Мист. Лінія, 2009. – С. 104-111. : фот.
Густі, Василь. До 100-річчя від дня народження Федора Потушняка : [вірш] / В. Густі // Погляд. – 2010. – 27 квіт. – С. 13.
Дудаш, Оксана. Петру Скунцю та Федору Потушняку на "Книзі-фест" встановили меморіальні дошки : [на будівлі Закарпат. ОУНБ ім. Ф. Потушняка ; фест.-ярмарка "Книга-фест"] / О. Дудаш // Фест. – 2013. – 24-30 трав. – С. 2. : фот.
"Карпатська ватра-2010" зустрічає майстрів слова : [Міжнар. літ. фест. присвяч. 100-річчю Ф. Потушняка] // Фест. – 2010. – 30 верес. – 6 жовт . – С. 2. ; Закарпат. правда. – 2010. – 16-22 жовт. – С. 12.
Кельбас, Ольга. Він був всебічно ерудованим науковцем-гуманітарієм : [до 100-річчя з дня народж. Ф. Потушняка] / О. І. Кельбас // Нове життя. – 2010. – 20 лют. – С. 3. : портр. Ф. Потушняка ; Нове життя. – 2010. – 27 лют. – С. 1, 3.
Лильо, Ігор. Закарпаття – екскурс персональний : [Ф. Потушняк] / І. Лильо // Ї. – 2006. – Ч. 44 : За Карпатський усе-світ. – С. 89-102. : фот.
Меморіальні дошки Федорові Потушняку і Петрові Скунцю відкрито в Ужгороді : [на будівлі Закарпат. ОУНБ ім. Ф. Потушняка] // Ужгород. – 2013. – 25 трав. – С. 3.
Меморіальною дошкою та поштовою маркою відзначили 100-річчя Федора Потушняка в Осої / Т. П. Грицищук // Старий Замок. Паланок. – 2010. – 4-10 берез. – С. 20. : фот.. кол. ; Неділя. – 2010. – 6-12 берез. – С. 4а. : фот. ; Срібна Земля. – 2010. – 5 берез. – С. 3. : фот. Ф. Потушняка ; Європа-центр. – 2010. – 12 марта. – С. 7.
Папіш, Віталія. Відображення в художньому мовленні психологічних особливостей автора : [на основі аналізу прози Ф. Потушняка] / В. Папіш // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – Вип. 24. – Ужгород : Говерла, 2011. – С. 156-159. – Бібліогр. наприкінці ст.
Папіш, Віталія. Лінгвокульторологічний та етнопсихологічний аспекти художньої прози Ф. Потушняка / В. Папіш // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – Вип. 26. – Ужгород : Говерла, 2011. – С. 195-198. – Бібліогр. наприкінці ст.
Педагоги та освітньо-культурні діячі першої половини XX століття : [в т. ч. про Ф. М. Потушняка] // Освіта Закарпаття. – Ужгород : Карпати, 2009. – С. 118-140. : фот.
Пеняк, Павло. Давні слов`яни Закарпаття в працях Федора Потушняка / П. Пеняк // Срібна Земля. – 2010. – 23 квіт. – С. 4.
Потушняк, Федір. Зима : (із рукописної збірки "Сонцедзвін") / Ф. Потушняк // Календар "Просвіти" на 2013 рік / Закарпат. крайове культ.-освіт. т-во "Просвіта" ; уклад. : П. М. Федака, П. П. Федака. – Ужгород, 2013. – С. 21.
Потушняк, Федір. Зустрічі : [проза] / Ф. Потушняк // Календар "Просвіти" на 2000 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіта", 2000. – С. 39.
Про присвоєння імені Федора Потушняка Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці: рішення голови Закарпат. облради четвертої сес. VI скликання від 26 трав. 2011 р. № 225 м. Ужгород // Новини Закарпаття. – 2011. – 5 лип. – С. 6.
Рибченко, Марія. Археолог у поезії : [про міжнар. конф."Науковий і мистецький світ Федора Потушняка", присвяч. до 100-річчя з дня народж. відом. на Закарпатті вчен. і письменника] / М. Рибченко // Погляд. – 2010. – 27 квіт. – С. 13. : фот.
100 років від дня народження Федора Михайловича Потушняка (1910–1960), українського письменника, етнографа, археолога, педагога // Карпат. Україна. – 2010. – 24 лют. – С. 3. : портр. Ф. Потушняка.
Степаненко, Микола Іванович. Потушняка Федора імені обласна премія : Потушняк Федір Михайлович (1910–1960) – укр. письменник / М. І. Степаненко // Степаненко, М. І. Літературні, літературно-мистецькі премії в Україні / М. І. Степаненко. – Полтава : Видавець Шевченко Р. В., 2014. – С. 304-305. – Бібліогр. наприкінці ст.
Сторіччю Федора Потушняка присвятили міжнародну наукову конференцію : [в Ужгороді під назвою "Науковий і мистецький світ Федора Потушняка"] // Ужгород. – 2010. – 17 квіт. – С. 12.
Тиховська, Оксана. Архетипна семантика образу вужа/гадюки в українських чарівних казках : [в т. ч. про Ф. Потушняка та його ст., присвяч. образу змія] / О. Тиховська // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. – Ужгород : Говерла, 2011. – Вип. 16. – С. 297-301. – Бібліогр. наприкінці ст.
Тупиця, Іван. Містична книжка про містичну Іршавщину : [про презентацію І. Петровцієм кн. Ф. Потушняка "Ворожки осійських босоркань" в чит. залі Хуст. міськ. централ. б-ки] / І. Тупиця // Нове життя. – 2011. – 10 груд. – С. 5.
Турок, Мирослава. "Ворожки осійських босоркань" : [презентація кн. закарпат. письменника Ф. Потушняка, упоряд. якої є І. Петровцій] / М. Турок // Ужгород. – 2011. – 26 листоп. – С. 12.
У Осії буде відкрито музей Федора Потушняка // Нове життя. – 2009. – 19 лист. – С. 1.
Федака, Дмитро Михайлович. Федір Михайлович Потушняк : 100-річчя від дня народж. письменника, вченого-історика та філософа (1910–1960) / Д. М. Федака // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2010 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2009. – С. 64-75. – Бібліогр. наприкінці ст.
Ходанич, Ю. П. Міфологема хати як екзистенція людського буття у новелі Ф. М. Потушняка "Своя хата" / Ю. П. Ходанич // Освіта Закарпаття. – 2006. – № 3. – С. 106-110. – Бібліогр. наприкінці ст.
Чорногор, Василь. Рік Федора Потушняка духовно збагатив не лише Закарпаття : [вихід БП "Федір Потушняк: до 100-річчя від дня народження" підгот. ЗОУНБ та упр. культури ОДА, фест. "Карпатська ватра" присвяч. письменнику, міжнар. конф. "Науковий і мистецький світ Федора Потушняка" та ін.] / В. Чорногор // Новини Закарпаття. – 2011. – 25 січ. – С. 8. : фот. Ф. Потушняк.
Шкіря, Василь Васильович. Його герої ходили у латаних постолах і веретяних штанях: 27 лют. Ф. Потушняку виповнилося б 100 р. / В. В. Шкіря // Новини Закарпаття. – 2010. – 20 лют. – С. 20.
Шкіря, Василь. Жителі Білок гордяться тим, що у їх селі вчителював Ф. Потушняк : [про відкр. меморіал. дошки Ф. Потушняку на Білків. ЗОШ I-III ст. та провед. наук-практ. конф. "Великий українець. Федір Потушняк"] / В. Шкіря // Нове життя. – 2010. – 17 квіт. – С. 1. : фот.
Штефаньо, Оксана. Потушняк знову в центрі уваги: до Ужгорода з`їхалися науковці : [міжнар. наук. конф. "Науковий і мистецький світ Федора Потушняка"] / О. Штефаньо // Новини Закарпаття. – 2010. – 20 квіт. – С. 6.
Щербей, Оксана. Творча діяльність як естетична проекція "хвилин вічності" у циклі поезій у прозі Ф. Потушняка "Дзвоники"/ О. Щербей // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – Вип. 26. – Ужгород : Говерла, 2011. – С. 158-163. – Бібліогр. наприкінці ст.
Юришинець, Наталія. Самобутній новеліст Закарпаття : до 100-річчя з дня народж. Ф. М. Потушняка / Н. Юришинець // Нарцис. долина. – 2010. – 26 лют. – С. 7. : портр.
 
 
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:
 
 
 
 
 

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день