Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Віртуальні виставки
Гідність і мужність Закарпаття : до 95-річчя проголошення Гуцульської Республіки
2014-01-028 січня 2014 року виповнюється 95 років з дати проголошення Гуцульської Республіки.
|
Враховуючи велике історичне, політичне та культурне значення Гуцульської Республіки у справі об‘єднання українських земель, збагаченні досвіду державотворчої боротьби, підняття національної свідомості пропонуємо віртуальну виставку присвячену цій даті.
“Полягли гуцули за рідний Сигіт,
В Сиготі ридання, сваволя і гніт...”
В. Ґренджа-Донський
|
|
К 63.312.1 Вегеш, М. М. Карпато-Українське державотворення : до 70-річчя проголош. держ. незалежності Карпат. України : [монографія] / М. М. Вегеш, М. Ю. Токар ; Держ. вищ. навч. закл. “Ужгород. нац. ун-т”. – Ужгород : Вид-во УжНУ “Говерла”, 2009. – 536 c. : іл. – Бібліогр. : с. 480-535. Монографія присвячена славетним і трагічним сторінками історії національно-визвольної боротьби закарпатських українців у ХХ столітті. У виданні комплексно досліджуються суспільно-політичні проблеми розвитку Карпатської України в процесі державного будівництва. Аналізуються перспективи державотворення крізь призму участі місцевого населення в суспільному житті краю впродовж 1918 – 1939 років, їх участі в політичних процесах тощо. Розкриваються ключові спроби політизації закарпатців, формування політичних партій, залучення громадян до побудови національної державної організації. Вегеш, М. Першооснови та перспективи державотворення : [Гуцул. Республіка] / М. Вегеш, М. Токар // Карпато-Українське державотворення : до 70-річчя проголош. держ. незалежності Карпат. України / Микола Вегеш, Мар’ян Токар. – Ужгород : Вид-во УжНУ “Говерла”, 2009. – С. 109-145. |
К 63.3 Н 28 Нариси історії Закарпаття : Т. 2 : (1918-1945) / редкол. : І. Гранчак, Е. Балагурі, І. Грицак [та ін.]. – Ужгород : Закарпаття, 1995. – 663 с. Нариси історії Закарпаття – це перша спроба узагальнюючого викладу історії краю з кінця 1918 до 1945 рр. На основі чисельних документів архівів України, Угорщини, Чехії та Словаччини, опублікованих джерел і узагальнення великої кількості праць вітчизняних і зарубіжних істориків висвітлюються основні питання історії краю. У політичних подіях початку 1919 року важливе місце посідає Гуцульська республіка, проголошена 8 січня в с. Ясіня, влада якої поширювалась на східні регіони Закарпаття. Гранчак, І. М. Гуцульська республіка 1919 року: утворення, діяльність, місце в політичній історії Закарпаття / І. М. Гранчак // Нариси історії Закарпаття : Т. 2 : (1918-1945) / редкол. : І. Гранчак, Е. Балагурі, І. Грицак та ін. – Ужгород : Закарпаття, 1995. – С. 68-74. |
К 63.3 П 32 Піпаш, В. В. Закарпатська гуцульщина : іст.-етнограф. нарис / В. В. Піпаш ; Держ. вищ. навч. закл. “Ужгород. нац. ун-т”, Наук.-дослід. ін-т політ. регіоналістики, Закарпат. облас. об-ня ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка. – Ужгород : Вид- во Олександри Гаркуші, 2012. – 68 c. : фото. Історико-етнографічний нарис “Закарпатська Гуцульщина” В. Піпаша – є однією з перших книг, яка розглядає виключно гуцулів Закарпаття та дає короткий огляд, як їхнім традиціям, так і їх історії. Також присутній короткий історичний нарис з історії деяких населених пунктів гуцульського Закарпаття та невеликий аналіз подій які прийнято називати “Гуцульською Республікою”. |
К 63.3 Українські Карпати : матеріали міжнар. наук. конференції “Українські Карпати: етнос, історія, культура” (Ужгород, 26 серп.-1 верес. 1991 р.). – Ужгород : Карпати, 1993. – 610 с. Книгу склали матеріали міжнародної наукової конференції. У статті Піпаша В. проаналізоване велике історичне значення існування Гуцульської Республіки. Піпаш В. В. Гуцульська республіка – предтеча Карпатської України / В. В. Піпаш // Українські Карпати : матеріали міжнар. наук. конференції “Українські Карпати: етнос, історія, культура” (Ужгород, 26 серп.-1 верес. 1991 р.). – Ужгород : Карпати, 1993. – С. 413-419. |
К 63.3 Книга спогадів Президента Гуцульської республіки та міністра Народної оборони Карпатської України Степана Клочурака. Свої спогади Степан Клочурак присвятив "тим Синам нашого народу, які полягли на полю бою на Гуцульщині, під Сиготом, на великій Україні й в полоні". Сам автор у передмові писав: "…про ці події досі наше суспільство не має ясного образу. Ось це і головна причина, чому я вирішив дати нарис нашої визвольної боротьби в революційні роки 1918-19 в хронологічному порядку. Описуючи свої дитячі роки, пригоди під час навчання в Ужгороді і Сиготі та свої переживання на різних фронтах і в різних краях в часі Першої світової війни, я попробую схарактеризувати також тодішні політичні й господарські відносини, в яких жив наш народ". Вступ автора до книжки закінчується отак:
"Мрії героїв, що полягли на полі бою, не сповнились так, як вони собі того бажали. Але наш народ, пробудившись раз з віковічного сну, вже ніколи не засне. Ми є свідками того, як від часу перших проблисків волі поширилась у нас національна свідомість. Ми йдемо вперед, і вже немає тої сили в світі, яка б нас на цій дорозі зупинила".
|
|
К 63.3 У книжці відтворено сторінки життя і діяльності громадського і політичного діяча Закарпатської України Степана Степановича Клочурака (1895-1980). Він був ініціатором антиугорського повстання на Закарпатській Гуцульщині, засновником і президентом Гуцульської Республіки в Ясіні (1919), командиром закарпатської сотні УГА в боротьбі з більшовиками та денікінцями. У міжвоєнний період був співорганізатором “Просвіти”, торговельних, економічних, молодіжних, військових та педагогічних спілок на Закарпатті, керівником українських фракцій Соціал-демократичної й Аграрної партій та головним редактором їх друкованих органів: “Народ”, “Вперед” та “Земля і Воля”. В автономному уряді Карпатської України займав посаду політичного секретаря Прем’єра А. Волошина, пізніше – міністра господарства та народної оборони. Після розгрому Карпатської України очолював ліквідаційну канцелярію уряду Карпатської України в Празі та займався підприємництвом. У травні 1945 р. заарештований органами “СМЕРШу”. Після дванадцятьох років і чотирьох місяців повернувся із таборів Воркути до сім’ї у Прагу. Першу книжку його спогадів “До волі” (що охоплює події до 1920 р.) було видано 1978 р. у США (перевидано 2009 р. в Ужгороді коштом Г. Москаля). Рукописи наступних двох книжок, разом з іншими матеріалами, у другій половині 70-х років конфіскували органи чехо-словацької та радянської безпеки. Помер у Празі, навідавши перед смертю рідну Гуцульщину. Друге видання доповнене новими архівними матеріалами, почерпнутими, головним чином, із московської судової справи над Ст. Клочураком та його спільниками (1945). |
|
|
К 63.312 Вегеш, М. М. Угорська іредента на Закарпатті між двома світовими війнами (1918-1939 рр.) / М. М. Вегеш, В. І. Гиря, І. Ф. Король. – Ужгород, 1998. – 130 с. У монографії, на основі архівних документів, які ще не були введені до наукового обігу, простежується політика Угорщини щодо Закарпаття з 1918 по 1939 рр. Монографія складається з трьох розділів. В першому розділі детально розглядається політична історія Закарпаття в загальнополітичному контексті, прослідковується ЗУНР і її зв’язки з Гуцульською республікою, наводяться окремі документи, які вперше висвітлюють національно-визвольний рух на Закарпаття в 1918-1919 рр. |
К 63.312 У монографії, написаній на основі великої кількості архівних та опублікованих документів, мемуарної та монографічної літератури, в комплексі досіджуються громадсько-політичні, культурно-освітні та церковні взаємовідносини українців Східної Галичини і закарпаття в 1918-1950 рр. ХХ ст. Значне місце відводиться аналізу вікопомних подій 1918-1919 рр., періоду існування Гуцульської Республіки, яка стала предтечею Карпатської України кінця 30-х років і залишила помітний слід в історії визвольної боротьби закарпатських українців. |
Ще в 1920-1930-х роках Гуцульською Республікою цікавилися видатні діячі, в тому числі президент Чехословаччини Томаш Масарик. Про неї, окрім мемуарів були написані романи Уласа Самчука, Зіновія Кудея, оповідання Василя Ґренджі-Донського та ін. |
84(4УКР9)6 Історію часом розповідають гори, треба лише почути її. У романі “Гори говорять” Уласа Самчука є все: жорстокі події Першої світової війни, шалене кохання гуцулки, мадярки, сильні характери мужніх чоловіків. Усі події розгортаються у благословенних українських Карпатах. Українці усвідомили себе народом, але змушені брати участь у братовбивчій війні, яку йому нав’язали на його ж землі дві імперії — Росія та Австро-Угорщина. Роман, писаний Уласом Самчуком, як він сам визначив, при кінці першого видання, в роках 1932-1933-му, місце Ясіня-Прага, вперше був видрукуваний часописом «Самостійна думка» (Чернівці) за редакцією Сильвестра Никоровича протягом 1934 р. Одночасно «виїмок з повісті» «Гори говорять!» з'явився в редагованому Дмитром Донцовим львівському «Вістнику» (книга І за 1934 р.). Окремим виданням книга вийшла накладом автора в тому ж 1934 р. у бібліотеці «Самостійної думки» в Чернівцях з обкладинкою празького професора Роберта Лісовського (він же здійснив художнє оформлення львівських видань У. Самчука – 3-ої книги «Волині» та «Марії»). Ідентичне чернівецькому (і останнє досьогоднішнє!) видання твору побачило світ у Вінніпезі (Канада) року 1944-го накладом Нового Шляху. |
К 84.06 Ґ 80 Ґренджа-Донський, В. Твори. Т. 7 : оповідання. Переклади / Василь Ґренджа-Донський. – Нью-Йорк, 1986. – 430 с. В багатьох творах письменника відображені сторінки безпосередньої передісторії Карпатської України — Всенародні збори (з’їзд) у Хусті 21 січня 1919 р., який проголосив возз’єднання Закарпаття із соборною Україною, та одне чи не з найунікальніших явищ історії українського державотворення — Гуцульська республіка, перша маленька українська держава за Карпатами, що проіснувала півроку. Тут і вірш "Бій під Сиготом", і поезія-балада про підле вбивство за часів Гуцульської республіки місцевим угорцем старости Рахова Івана Попенка — "Смерть Івана Попенка", в основі якої реальний факт. Чимало сторінок з життя Гуцульської республіки відображено в книзі оповідань "Покрив туман співучі ріки..." (1928; у другому виданні 1930 р. — "Назустріч волі"). |
Гуцульська Республіка на сторінках періодичних видань: Бедзір, В. Разом – до нових висот : [урочистості з нагоди 83-ї річниці Гуцул. республіки] / В. Бедзір // Україна і світ сьогодні. – 2002. – 26 січ. – С. 2. Бойчук, В. Майже шість місяців проіснувала Гуцульська республіка. І була придушена / В. Бойчук // Срібна Земля. – 1993. – 19 січ. Бойчук, В. Про славу днів тих ніколи не забути : до роковин проголош. Гуцул. республіки / В. Бойчук // Зоря Рахівщини. – 2003. – 11 січ. – С. 2. Бойчук, В. У їхніх долях – наша історія : [Гуцул. республіка, 1919 р.] / В. Бойчук // Срібна земля. – 1993. – 25 трав. Ващук, Т. Батьківщина гуцульського президента : кілька фактів і вражень про крайню східну точку краю, де бере початок одноймен. р. Чорна Тиса : [про с. Чорна Тиса, що на Рахівщині] / Т. Ващук // Закарпат. правда. – 2011. – 12-18 листоп. – С. 12. Вегеш, М. Гуцульська республіка : (1918-1919) / М. Вегеш, М. Писар // Карпат. Україна. – 1994. – 7 лип. ; 14 лип. ; 21 лип. Вегеш, М. Без Гуцульської Республіки не було б Карпатської України : [до 90-річчя з часу проголош. в Ясіні Гуцул. Республіки] / М. Вегеш // Новини Закарпаття. – 2009. – 31 січ. – С. 18, 19. Гаврош, О. Гуцульська столиця. Закарпатське селище Ясіня відоме бунтарською вдачею, гірськолижним курортом та угорською меншиною : [Рахів. р-н] / О. Гаврош // Старий Замок. Паланок. – 2009. – 12-18 лют. – С. 20. Гаврош, О. Гуцульську Республіку вшанують пам`ятником, фільмом та книжкою. Ясіня відзначило 90-річчя першого українського здвигу Закарпаття : [історія 1918-1919 рр.] / О. Гаврош // Старий Замок. Паланок. – 2009. – 29 січ. – 4 лют. – С. 18. Гнатюк, М. Гідність і мужність Закарпаття : [Гуцул. Республіка] / Михайло Гнатюк // Дзвін. – 2009. – № 2 (лют.). – С. 111-113. Гуцули засуджують “політичне русинство” : [святкув. 90-річчя з дня заснув. Гуцул. Республіки у с-щі Ясіня, Рахів. р-ну] // Україна молода. – 2009. – 21 січ. – С. 3. Гуцульська республіка – предтеча єдиної України : [листоп. 1918–трав. 1919] // Слово. – 2002. – 24 січ. – С. 2. Гранчак, І. Гуцульська республіка : (до 80-річчя з дня проголош.) / І. Гранчак // Новини Закарпаття. – 1999. – 23 січ. – С. 12. Жегуц, І. Слідами Гуцульської Республіки : [з історії краю] / І. Жегуц // Закарпат. правда. – 1992. – 11 серп. Із книги Степана Клочурака : [до 90-річчя Гуцул. Республіки] // Зоря Рахівщини. – 2009. – 7 лют. – С. 7. ; Зоря Рахівщини. – 2010. – 4 лют. – С. 7. ; Зоря Рахівщини. – 2010. – 13 лют. – С. 7. ; Зоря Рахівщини. – 2010. – 20 лют. – С. 7. ; Зоря Рахівщини. – 2010. – 27 лют. – С. 7. Королько, А. Гуцульська народна Рада у Ясінях : структура, ідеологія, практична діяльність : [історія 1918-1919 рр.] / А. Королько // Зоря Рахівщини. – 2009. – 3 січ. – С. 7. Маджара, Н. У селищі Ясіня встановили пам’ятник гуцульському президенту : [святкув. 514-ої річниці села, відкр. пам’ятника С. Клочураку] / Н. Маджара // Новини Закарпаття. – 2011. – 22 жовт. – С. 3. Масляник, О. Лідеру Гуцульської Республіки С. Клочураку земляки відкрили пам’ятник : [у центрі Ясіня Рахів. р-ну] / О. Масляник // Фест. – 2011. – 20-26 жовт. – С. 4. Микола Мушинка представив в Ужгороді доповнене видання про президента Гуцульської Республіки і міністра Карпатської України : [друге вид. “Лицаря волі” про громад.-політ. діяча С. Клочурака (вид-во “Ґражда”)] // Трибуна. – 2011. – 22 жовт. – С. 4. Микуляк, І. Гуцульський музей імені С. Клочурака – відкрито у Ясінях : [про історико-краєзнав. музей] / І. Микуляк // Зоря Рахівщини. – 2010. – 24 лип. – С. 2. Микуляк, І. Туристи мандруватимуть “Стежками Президента Гуцульської Республіки” : [про презентацію 2-го вид. кн. М. Мушинки “Лицар волі” (про С. Клочурака) та відкр. нов. турист. маршруту під одноймен. назвою] / І. Микуляк // Зоря Рахівщини. – 2011. – 26 лист. – С. 4. Микуляк, І. У Ясінях відкрили пам’ятник президентові Гуцульської Республіки... : [про святкув. 513-ої річниці заснув. Ясіня, у рамках якого відкрито пам’ятник С. Клочураку, презентовано друге вид. кн. “Лицар волі” М. Мушинки] / І. Микуляк // Зоря Рахівщини. – 2011. – 22 жовт. – С. 1, 2. Мушинка, М. Гуцульська республіка : ст. історії / М. Мушинка // Наш рідний край. – 1998. – № 4. – С. 22-24. Мушинка, М. Життя і смерть гуцульського президента : [про С. Клочурака] / М. Мушинка // Краяни Рахівщини. – 2009. – № 1. – С. 2-4. Неврлий, М. Я. Чеський роман про Гуцульську Республіку : [про 2 романи – “Горальська республіка” М. Кудея та “Микола Шугай” І. Ольбрахта] / М. Я. Неврлий // Минуле й сучасне : зб. слов’янознав. пр. / Микола Ярославович Неврлий. – К. : Смолоскип, 2009. – С. 82-89. Нитка, В. Перевидано книгу президента Гуцульської республіки : [кн. С. Клочурака “До волі”] / В. Нитка // Голос України. – 2010. – 13 січ. – С. 13. Орос, Я. Закарпатські гуцули мали свою республіку / Я. Орос // Нар. газета. – 1996. – № 3. – С. 2. Петрушенко, М. Спалах української державності у Срібному Закарпатті : [про одноймен. вист. у столич. Музеї книги і друкарства України, присвяч. 70-річчю Карпат. України, 90-річчю Гуцул. республіки та 135-річчю від дня народж. А. Волошина] / М. Петрушенко // Уряд. кур'єр. – 2009. – 14 берез. – С. 5. Піпаш, В. 80 років Республіці Гуцулів / В. Піпаш // Карпат. голос. – 1998. – 14-20 листоп. – С. 6. Піпаш, В. Гуцульська республіка – унікальна сторінка в історії України : [історія Закарпаття 1918-1919 рр.] / В. Піпаш // Карпат. голос. – 2004. – 3-16 січ. – С. 6. Піпаш, В. Республіка з нашої долі : [про Гуцул. республіку] / В. Піпаш // Закарпат. правда. – 1992. – 29 квіт. Піпаш-Косівський, В. Історія повертається народові : відзначено 71-у річницю з часу утвор. Гуцул. республіки / В. Піпаш-Косівський // Дзвін. – 1990. – № 7. – С. 99. Піпаш-Косівський, В. Правда про Гуцульську Республіку : на іст. карта краю / В. Піпаш-Косівський // Новини Закарпаття. – 1991. – 26 січ. Піпаш, В. В.Унікальна сторінка з нашого минулого. Минає 90 років з часу проголошення Гуцульської Республіки : [1918-1919 рр.] / В. В. Піпаш // Новини Закарпаття. – 2009. – 10 січ. – С. 13-14. Ринажевський, Б. Гуцульська республіка 1918-1919 рр. та її правовий статус / Б. Ринажевський // Вісник : Сер. : Юридична. – Вип. 38. – Львів, 2002.– С.128-135. Сас, Ф. Син Гуцульської Республіки : [почес. член т-ва “Просвіти” д-р М. Бандусяк] / Ф. Сас // Календар “Просвіти” на 1995 рік. – Ужгород : Ґражда, 1995. – С. 185-186. Ситник, О. М. Ідеологічні процеси на Закарпатті в першій чверті XX століття / О. М. Ситник // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Історія. – 2010. – Вип. 24. – С. 38-41. Токар, М. Гуцульська республіка. Її було проголошено в 1919 році / М. Токар // Панорама. – 2004. – 10 січ. – С. 3. Треба знати минувшину : [Гуцул. республіка, 1919 р.] // Зоря Рахівщіни. – 1991. – 6 серп. Федака, П. Син Гуцульського краю : до 75-річчя від дня народж. Івана Жегуца : [вчений] / П. Федака // Календар “Просвіти” на 1998 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во “Просвіта”, 1998. – С. 139-141. |
Пропонуємо Вашій увазі цікаві Інтернет-ресурси:
Гуцульщина і перша світова війна. Гуцульська республіка (в с. Ясіня)
Гуцульська республіка — унікальна сторінка державотворенн
Спогади Віктора Воробця про бойовий похід на Закарпаття у 1919 році
Августин Штефан Українське військо в Закарпатті
Гуцульська республіка http://histans.com/LiberUA/Book/narusu/46.pdf
Гарячий листопад у долі Закарпаття
Степан Клочурак - Лицар Волі
Фільм про Гуцульську республіку, яка існувала на Закарпатті, зокрема, на Рахівщині з центром у селі Ясіня з листопада 1918 по червень 1919 року. Протягом десятиліть назва українського державного утворення, яке проіснувало півроку замовчувалося. Проте, відомо, що допоки пам’ять про історичні події живе у людських спогадах, передається із покоління в покоління, переписується в опусах – правду можна дізнатися. Про передумову виникнення, суть і наслідки Гуцульської республіки розповідає гість в студії – правнук безпосереднього учасника подій Івана Дубюка, Ясінянець Антон Зелінський.
Кінокомпанія: Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія, студія "Експеримент” |
Новини
Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за листопад 2024 р.".
Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.
Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.
Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".