Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Віртуальні виставки
Королева короткої прози
2024-02-12до 65-річчя від дня народження Євгенії Кононенко
„Чи треба, щоб усі читали? Певне, прагнути того – нереальний проект.
821.161.2
К 64
Кононенко, Є. Імітація : роман / Є. Кононенко ; ред. Л. Таран ; худ. М. Євшин. – Л. : Кальварія, 2001. – 186 с.
Найвідоміший роман письменниці. Психологічний детектив. За словами Андрія Куркова, він «вперше отримав таке задоволення від українського детективу, який завдяки своїм іронічно-трагічним інтонаціям не тільки міцно тримає увагу читача до останнього рядка, а й відтворює наше сьогодення краще за будь-який «високий» роман».
Під колесами товарного поїзда в невеличкому містечку на сході України гине співробітниця міжнародної фундації підтримки обдарованих дітей, 37-річна красуня Мар’яна Хрипович. Її київські друзі, коханці й колеги, збентежені несподіваною смертю, починають власне розслідування. Та наслідок їхніх розшуків не вкладається в жодні класичні схеми.
|
84(4УКР)6
К 64
Кононенко, Є. Героїні та герої : статті та есеї / Є. Кононенко. – К. : Грані-Т, 2010. – 200 c.
Провокативні, часом відверто епатажні есеї відомої сучасної письменниці Євгенії Кононенко присвячені передовсім героям і героїням української та світової культури. Об’єктом цих студій є не Леся Українка, Ліна Костенко чи Оксана Забужко, а їхні медійні та віртуальні образи, міфи й симулякри маскульту, за допомогою яких творяться, утверджуються й розвінчуються кумири. Авторка не боїться торкатися непопулярних, а часом і відверто дражливих тем, – тож ця книжка неодмінно викличе в читачів суперечливі думки, а може, навіть бурхливі дискусії в середовищі митців та інтелектуалістів. Утім, за допомогою неї ми зможемо осмислити цілу низку феноменів постмодерного культурного простору, до яких досі було непросто «дібрати ключа».
|
84(4УКР)6
К 64
Кононенко, Є. Кат : новели / Є. Кононенко. – Л. : Вид-во Анетти Антоненко, 2014. – 124 c.
У новій книзі Євгенії Кононенко об’єднано новели й мініатюри, так чи інак дотичні до теми творчості й книжок. Це не спогади, а специфічний досвід письменниці, яка знає таємниці, як зачинаються, народжуються і живуть власним життям тексти. Як до цього ставляться ті, хто поряд, і ті, хто далеко. Чи справді літературний текст може вбити? І чи може він урятувати? І чи може спасти?
|
821.161.2
К 64
Кононенко, Є. Празька химера : новели / Є. Кононенко. – Л. : Вид-во Анетти Антоненко, 2019. – 224 c.
Євгенія Кононенко — письменниця, яка не перше десятиліття скидає на читачів з високої літературної вежі інтелектуально-розважально бомби: новели, оповідання, есеї, повісті, романи, культурологічні розвідки й критичні статті. Елегантна іронія оповіді, несподіваний поворот сюжету, мов детонатор з годинниковим механізмом оприявнює таємні думки, страхи й почуття персонажів. І читачів, оголюючи людське єство, неписані табу, ритуали й забобони. Збірка короткої прози «Празька химера» — це історії психологічної химерної реальності, якої не існує, хоч вона так само жива, мов віра в любов і диво, або пошуки того найважливішого, без чого життя втрачає сенс. Жага пізнання таємного і нерозгаданого, як стосунки між чоловіком і жінкою, крізь двері замкненої кімнати, яку створив експериментатор із почуттям справді чорного гумору.
|
821.161.2
К 64
Кононенко, Є. Слово свого роду : есе / Є. Кононенко. – Л. : Вид-во Анетти Антоненко, 2019. – 144 c.
Євгенія Кононенко у книзі «Слова свого роду» посягає на святе. Вона сумнівається, ніби походження передує сутності. Так, у походженнях слів, у їхніх родах, буває, закорінені смисли, яких уже ніхто не згадує. Але чи не губляться ті архаїчні значення в сучасному мовленні? І чи не зовсім іншими словами називаються ті самі смисли засобами іншої мови? Євгенія Кононенко – перекладачка, тож добре знає, як важко буває знайти в рідній мові слова, які б оптимально передали значення, висловлені засобами оригіналу. Для цього знадобляться слова зовсім іншого роду.
«Слово свого роду» – це колекція (автобіографічних) есеїв, що написана на перетині красного письменства й есеїстики, правди й міфології. Але це той автобіографічний зріз, який не підтверджується ніякими документами. Лише фотографіями. Але ніщо так не бреше, як родинні світлини, які, за словами Сьюзен Зонтаґ стали масово виготовляти, коли докорінно похитнувся сам інститут родини.
|
821.161.2
К 64
Кононенко, Є. Той Божевільний Рік : роман / Є. Кононенко. – Л. : Вид-во Анетти Антоненко, 2023. – 176 c.
Будь-який досвід завжди унікальний, та коли мова твору наближається до ступеня неординарності Великого Досвіду, якщо автору пощастить увійти в справді відсторонений стан, то написаний текст міститиме ті зерна істини, які дають книжці шанс пережити свій час. Протягом чи не всього 2022 року письменниця Євгенія Кононенко дуже коротко, іноді кількома словами, фіксувала події свого приватного життя й війни в Україні. Бо 24 лютого і місяць по тому лишалася в Києві, поки наприкінці березня не зважилася із невиліковно хворою донькою полишити рідний дім. Страшно лишатися, страшно їхати, запрошення з Франції. Так авторка врешті зупинилася у помешканні подруги-письменниці... І за кожної можливості писати професійний письменник мусить писати. Тоді якомога більше читачів мають змогу відчитати те, що іноді дуже важко ословити. Трагедії великої Історії та малого приватного життя переплітаються, надія й розпач зливаються між рядків, та хоча «Той Божевільний Рік» Євгенії Кононенко читається як роман, всі події й перипетії в цій історії справжні.
|
821.161.2.09 7
К 64
Кононенко, Є. Леся Українка. Драма усвідомлення Тіні : есе / Є. Кононенко. – Л. : Вид-во Анетти Антоненко, 2023. – 144 c.
Її життя і творчість для більшості українців досі terra incognita, як і драматургія канонічної Лесі Українки, що співмірна із шедеврами Шекспіра.
Пошук «нової» етики та крах «старої» — наскрізна тема драматургії Лесі Українки. Євгенія Кононенко не лише досліджує її драматургію крізь призму юнгіанського психоаналізу, але допомагає розгледіти реальну жінку Ларису Косач. Те надчуттєве осмислення світу, що відбувалося на максимумі творчих, інтелектуальних та емоційних зусиль, бо її життя стало блискучим творчим актом: вона жива і буде вічно жити. Зрештою, перед вічністю поет звітує своїми текстами, а не вчинками в реальному житті, встановити які буває іноді неможливо.
Дослідження про творчість письменника має шанс стати чимось більшим, а не просто книгою про творчість письменника, якщо досліджується творчість справді видатного письменника і якщо для того застосовано апарат видатного аналітика. Юнгіанський метод у сфері культурології і літературознавства працює так само точно й тонко, як і в аналітичній психології.
Для широкого кола читачів.
|
84(4УКР)6
К64
Кононенко, Є. Зрада. ZRADA made in Ukraine : роман / Є. Кононенко. – Л. : Кальварія, 2002. – 160 c.
Роман відомої української письменниці Євгенії Кононенко, як і попередній «Імітація» — гостросюжетна розповідь про загадкову смерть молодої жінки. До хитромудрої інтриги з хибними версіями вплетено всебічне осмислення зради — подружньої, національної, синівської. А от хто й за що вбив Вероніку Раєвську-Стебелько, читач дізнається лише на останніх сторінках роману.
|
Кононенко, Є. Камінна оргія : роман-притча / Є. Кононенко. – Л. : Вид-во Анетти Антоненко, 2021. – 124 с.
Чи можна змінити долю, вплинути на дійсність? Чи все, що відбувається з людиною, неминуче та визначене наперед, і, зрештою, чому? Роман-притча видатної української письменниці є переосмисленням вічної історії. Про обраних, які посвячені у таємне знання, і тих, хто стоїть на сторожі науки. Текст у тексті об’єднує історії з різних часових пластів: часу невизначеного і тривалого, минулого і майбутнього, які незримо перетікають один в одного. Це авторська версія із життя громади перших християн уже після розп’яття Христа, ще до прийняття християнства Римською імперією. Та насамперед перед нами розгортається драма нерозділених почуттів жінки до чоловіка. Зріле подружжя авторки жіночих романів і програміста переживає сімейну кризу. Ще дванадцять років тому вони так само не розуміли: що ж насправді з ними відбувається і чому? Головні герої наче перебувають у таємничому й фатальному зв’язку з потойбічним світом тіней, який не можуть ані розірвати, ні дошукатися причин ключових подій свого життя. Як Пер Лагерквіст переосмислював біблійні сюжети, так письменниця прагне через творчість відповісти на риторичні питання буття: чому й навіщо це трапилось зі мною? «Я не втручаюся у свою творчість», — відповідав Лагерквіст. Натомість герої Євгенії Кононенко досвідчують те, що навіть не втручаючись і лише спостерігаючи подію, однаково втручаємося в плин речей. Врешті, читачі самотужки розгадуватимуть дива, символи і знаки «Камінної оргії», алюзії світової міфології, інтертекстуальні звороти з творів світової класики, зокрема драматургії.
|
Кононенко, Є. Ностальгія : есе / Є. Кононенко. – Л. : Вид-во Кальварія, 2016. – 136 с.
"Ностальгія" – це "три в одному": детективний роман із несподіваною розв'язкою, роман-топографія старого міста та історія кохання з ностальгійним присмаком. Історія про осінньо красиве почуття двох дорослих людей, яких поєднала необхідність розслідувати загадкове вбивство двадцятирічної давнини.
"Ностальгія" – це повість про київський внутрішній простір, який є настільки викривленим, що жодні дві точки не можна з'єднати по прямій. Це простір, кривизна якого весь час міняється й іноді стає від'ємною, тому минуле зникає назавжди. Але героям "Ностальгії" щастить відшукати минуле. Принаймні те, до якого вони причетні.
|
Кононенко, Є. Останнє бажання : есе / Є. Кононенко. – Л. : Вид-во Анетти Антоненко, 2015. – 136 с.
Рукопис зник на кілька років. Певне тоді ще не настав час чи-тати його. Але через півтора десятка років, в добу розвиненого Інтернету й соціальних мереж, сину письменника повертають зошит із цуценятком на обкладинці. І саме в цьому зошиті старий хворий письменник написав свій останній роман «Останнє бажання».
Чи потрібно і чи можливо розгадати всі таємниці минулого? Принаймні, цього варто прагнути. Бо лише свідоме знання дає ту свободу, без якої неможливе народження свідомої людини майбутнього, яка є володарем власної долі за будь-яких обставин.
|
Кононенко, Є. У черзі за святою водою / Є. Кононенко. – Л. : Вид-во Піар-Прайм Компані, 2013. – Електронна книга.
«У черзі за святою водою» – це книга смислів, спостережень і цікавих розмов, які дають можливість по-іншому подивитись на, здавалось би пересічні явища, зазирнути за лаштунки того, з чим стикаємося ледь не щодня, або побачити зріз чогось маловідомого: від McDonalds’a, Катерини ІІ, Гоголя, Вінсента ван Гога та Депардьє до гендерних питань і математики, еротики та кухні в українському побуті, оргазму і кохання, нащадка Чингізхана, поетично-джазового перформансу та «своєї» України.
Одна новела і 25 есеїв згруповані у чотири смислові розділи: «Тендер на бренди», «Моя Україна», «Ерос у вишиванці» та «Подорожній посту не держить». А щоби читачу легше було налаштуватися на відповідну «хвилю» – і книга, і кожен її розділ починаються і закінчуються поезіями Авторки чи її перекладами з інших поетів.
|
Інтернет ресурси:
Євгенія Кононенко: і кати, і жертви є серед наших родичів
Письменниця Євгенія Кононенко про українську літературу та власну творчість
Новини
Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за листопад 2024 р.".
Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.
Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.
Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".