Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
>
>
книги з синьо-жовтими обкладинками
Віртуальні виставки
В кольорах незалежності
2023-08-21книги з синьо-жовтими обкладинками
Стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорів з давніх давен є символом української державності. Найпопулярніше тлумачення гами в народі: синій символізує небо, жовтий – родючі пшеничні поля.
Кольори прапору пішли від герба Галицько-Волинської держави. Із XVI століття поєднання синього та жовтого кольорів з'являється на хоругвах Війська Запорізького.
Варіант прапора, який нині є державним символом України, вперше показали у Львові в червні 1848 року під час так званої "Весни народів" – його вивісили на ратуші в центрі міста. На решті території України ним почали послуговуватися після революції 1905 року.
Із 1917 до 1921 року синьо-жовтий стяг був державним прапором Української Народної Республіки й Української Держави. Спочатку порядок кольорів був неусталений – існувало кілька варіантів, зокрема з жовтим кольором зверху. Вже 1918-го низку морських і службових прапорів, на яких верхня смуга була блакитна або синя, зафіксували на законодавчому рівні. Коли на зміну Гетьманату Скоропадського прийшла влада УНР, прапор не зазнав змін. Але в 1920 році через низьку світлостійкість блакитного кольору, верхня смуга стала виключно синьою.
1939 року Сойм Карпатської України прийняв як державний синьо-жовтий прапор. Такий самий стяг замайорів у Львові 1941 року з ініціативи ОУН(б).
За радянських часів синьо-жовтий стяг міг стати приводом відсидіти до двох років за ґратами, тому його використовували підпільно. Тільки-но більшовики захопили владу в Україні, Ленін дозволив, щоб на червоному прапорі у верхньому лівому куті розташували маленький блакитно-жовтий стяг з абревіатурою УСРР. Та вже у 1919-му з ідеологічних міркувань ухвалили новий варіант: червоний прапор з абревіатурою назви республіки у золотій рамці. Патріотів не сховати за завісою ідеології: час від часу так звані “антирадянські елементи” примудрялися вивісити синьо-жовтий прапор у громадських місцях. Переважно це відбувалося у західних областях, але 21 лютого 1976 він замайорів на Хрещатику.
Під час серпневого путчу 1991 року українські синьо-жовті прапори з’явилися під Білим домом у Москві. 24 серпня 1991 року після доленосного прийняття Акту проголошення незалежності України за ініціативи В'ячеслава Чорновола у сесійну залу Верховної Ради депутати занесли синьо-жовтий прапор на знак проголошення України незалежною державою. 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України юридично закріпила за синьо-жовтим стягом статус прапора України. Офіційним державним символом він став 28 січня 1992 року.
В час повномасштабної війни українці, що опинялися під окупацією московитів, ховали синьо-жовті прапори під підлогу, закопували в землю разом із вишиванками та "Кобзарем" подалі від очей ворога. Синьо-жовті кольорі стали популярні у всьому світі: ними освітили Статую Свободи у Нью-Йорку, Ейфелеву вежу у Парижі. Це поєднання кольорів також використав відомий журнал "VOGUE" на обкладинці, жовтому та синьому надають перевагу дизайнери та стилісти... Увесь світ вбрався у національні кольори України.
Синьо-жовті барви не обійшли стороною і поліграфію, тому пропонуємо вашій увазі підбірку цікавих книжок з синьо-жовтими обкладинками.
|
83.3(4УКР9)6
Б 61
Біляїв, Володимир Іванович. "На неокраянім крилі ..." = "On unclipped wing..." : (штрихи до літ. портретів західної діаспори) / В. І. Біляїв ; передмов. В. В. Оліфіренко ; Український культурологічний центр , Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка. – Донецьк : Схід. вид. дім, 2003. – 348 с.
До книги відомого українського журналіста і письменника Володимира Біляїва, який живе у США, увійшли нариси про визначних українських майстрів слова – поетів, письменників та літературознавців західної діаспори. Вихід друком цієї та подібних робіт є знаковою подією і свідчить про об’єднання двох сегментів української культури ХХ століття – в Україні і діаспорі – в один потужний процес розвою.
|
 |
 |
821.161.2
В 19
Василів-Базюк, Любов Йосипівна. У вирі тоталітарних режимів : іст. повість / Л. Й. Василів–Базюк. – Вид. 3-тє, переробл. і допов. – Чернівці : Букрек, 2018. – 304 с.
Повість "У вирі тоталітарних режимів" написана під впливом реальних подій, пережитих українцями під час панування московського більшовизму, шовіністичного псевдохристиянського польського правління на правічних українських землях та в роки пролиття крові мільйонів людей, заподіяного німецько-гітлерівським режимом.
Герої книги долають усі лихоліття, спричинені цими режимами. Їхні образи збірні, і виступають вони під недійсними іменами, допомагаючи краще зрозуміти страшне минуле та сформувати стійки погляди та незламну переконаність, що над Українською Землею ніколи не пануватиме ворог. Усім своїм життям і вчинками вони дають нам приклад високої духовності українського народу, уміння протистояти найтяжчим випробуванням долі.
|
|
84(4УКР)6
В42
Вієвський, Віталій. Замальовки : [поезії] / В. Вієвський . – Кіровоград : [б. в.], 2008. – 332 с.
Ми – представники своєрідного покоління людей. Почали життя у гарні довоєнні роки. Потім війна. По війні пішли до школи у важкий час зруйнованого війною буття. Шаленство Перемоги. Жадання щастя. Труднощі величезні. Але ми йшли, трудились, мріяли і були переконані, що щастя тут, поруч. Робота і радість, здобутки та надії…
Жити та діяти у світлі небувалих перемог для Вітчизни. Зрозуміло: ми потрібні їй, як досвідченні будівники. А тому наснажливо працювали та вчилися. Вливалися стурбовано і жорстко в життя. Бажали миру рідному краю, добробуту людям – ось що заполонило наші душі. Раптом руйнація. Що це? Де правда? Таким роздумам присвячена книга в поезіях, наукових дослідженнях, есе.
|
 |
 |
84(4УКР)6
В 48
Винниченко, Володимир Кирилович. Поклади золота : роман / В. К. Винниченко. – Нью–Йорк : Укр. Вільна Академія Наук у США, 1988. – 270 с.
Це перший роман, що його написав Володимир Винниченко після "Соняшної машини". І це перша більша річ, написана після його переїзду до Франції. В авторській машинописній копії, з якої беремо цей текст, на останній сторінці зазначено: Сен–Клер, жовтень 1926 — Сен–Рафаель, жовтень 1927. Це вказує, що "Поклади золота" нібито написано за один рік. Ряд відомих уже тепер документів і фактів свідчать, що літературна біографія цього роману набагато складніша й рамки його постання дещо інші й ширші. Але про це пізніше.
|
|
К 84
Г 12
Гаврош, Олександр Дюлович. Сім п’єс про любов до Батьківщини / О. Д. Гаврош ; переднє слово В. В. Марюхнича. – Ужгород : Видавництво Олександри Гаркуші , 2016. – 248 с.
Ромео і Жасмін неодмінно повернуться із вирію на рідну землю, Віра ніколи не залишиться на чужині, князь Корятович завжди буде боронити рідний край, а Ерделі ще прославить Закарпаття, бо цих та інших героїв п’єс закарпатського драматурга Олександра Гавроша об’єднує одне – любов до Батьківщини.
|
 |
 |
821.161.2
Г 95
Гураль, Олена. Щит України : історія, заснована на реальних подіях, однак викладена автором у худож. вигляді / О. Гураль. – К. : Саміт–книга, 2021. – 92 с. – Назва обкл. : Таємничий вантаж незалежності.
Що таке 30 років для людини? А для країни? До 30–річчя Незалежності України пропонується розповідь про одну з важливих сторінок нашого становлення – виготовлення та доставку гривні, операцію, яка отримала кодову назву "Щит України".
1992 рік. Україна робить перші кроки своєї Незалежності. Валентину Зоріну та його команді треба доставити нові надруковані гроші до Києва. Але не всі зацікавлені в успіху такої операції. Спецслужба сусідньої держави робить все можливе, аби вантаж було втрачено. Через багато випробувань пройде команда Зоріна, через зради та успіхи, розчарування та кохання.
|
|
821.161.2
Д 72
Драч, Іван Федорович. Золотий цап : етюди із пам’яті / І. Ф. Драч. – К. : Укр. пріоритет, 2018. – 80 с.
Ця книга – свідчення того, що талант, який дається від Бога, він і живиться енергією Духа, отож, ніколи й не в'яне. Філігранне володіння словом, житейська мудрість, витончене почуття гумору створюють неймовірний ефект присутності, як буває лише у кіні. Книга демонструє найкращі якості Івана Драча – новатора, засновника шістдесятництва в українській літературі й кіномистецтві.
|
 |
 |
821.161.1(477)
Д 99
Дяченко, Марина Юріївна. Королівська обіцянка : роман / М. Ю. Дяченко, С. С. Дяченко. – Х. : Фоліо, 2017. – 288 с. – (Світи Марини та Сергія Дяченків).
"Королівська обіцянка" – другий роман трилогії про пригоди школярки–семикласниці Ліни Лапіної (до трилогії також входять романи "Ключ від Королівства" і "Зло не має влади").
Ліна несподівано для себе знову потрапляє у чарівне Королівство, доля якого напряму залежить і від неї. Чи не злякається дівчинка, хоч вона і маг дороги, карколомних небезпечних пригод, що на неї чекають у світі, звідки немає вороття?.. Її супутники – людожер Уйма, некромант Максиміліан, на кожному кроці – пастка, йдеться про життя на краю від загибелі... Але Ліна не відступає від даної нею обіцянки...
|
|
821.161.2
І–23
Іванцова, Міла. Намальовані люди : роман / М. Іванцова. – К. : Білка, 2021. – 448 с.
Роман Міли Іванцової "Намальовані люди" – це розлога художня хроніка зими 2013–2014 рр. про звичайних людей, поставлених у незвичайні обставини. Про Майдан та антимайдан, про небайдужих, які постали проти злочинної влади за людську гідність, про силовиків, поглядом з іншого боку барикад, про тих, кого взагалі не торкнулося. Про худижників та медиків, підприємців і студентів. Про чоловіків та жінок, підлітків та літніх людей, українців і не тільки. Про кохання, силу духу, взаємопідтримку, самопожертву, людяність і любов у широкому сенсі цього слова. І, звісно, про Київ, буремний та буденний, як і у всіх інших романах авторки.
|
 |
 |
821.161.2.09
І–48
Ільницький, Микола. Знаки доби і грані таланту: [літературознавчі статті] / М. Ільницький. – К. Кліо, 2014. – 432 с.: портр.
Книжка літературознавчих статей Миколи Ільницького охоплює тенденції розвитку української літератури у вертикальному та горизонтальному вимірах: перепрочитання явищ класики та першопрочитання фактів сучасного літературного процесу. Автор простежує динаміку стильових тенденцій, вводить у науковий обіг маловідомі імена, роздумує над проблемами зв’язку літератури і фольклору. Видання розраховане на науковців, студентів і аспірантів та широке коло читачів, які цікавляться проблемами розвитку українського художнього слова у національному та загальноєвропейському контекстах.
|
|
821.161.2
К 52
Клюшник, Олена. Навпомацки : зб. поезії / О. Клюшник ; іл. О. Мартинець. – К. : 7БЦ, 2022. – 196 с. : іл.
"Навпомацки" – друга збірка віршів молодої поетки Олени Клюшник. Ці поезії, ніби уривки спогадів, нечіткі фотографії, вирвані сторінки з особистого щоденника, дбайливо розкладені по різних шухлядах. Лірична героїня, чий образ утілений у витинанці на обкладинці цього видання, блукає історією свого життя, залишаючи читачам безперервну низку метафор, натяків, захованих між поетичними рядками, втілених в ескізах татуювань, прописаних комбінаціями крапок шрифту Брайля. Збірка навмисне створена чорно-білою, щоб не відволікати від різнобарв’я почуттів, які, безсумнівно, знайомі кожному з нас.
|
 |
 |
84(4УКР)6
К 64
Кондратюк, Андрій Іванович. Дорога до матері : роман / А. І. Кондратюк. – Рівне : Волинські обереги, 2009. – 432 с.
Роман "Дорога до матері" – перший твір А. Кондратюка, написаний у 1966–1967 роках. Твір не був своєчасно виданий, а з’явився під назвою "Важке прозріння" зі скороченнями і редагуванням у видавництві "Радянський письменник" тільки 1990 року.
А між тим цей роман і тепер сучасний у найширшому розумінні. Бо ж розбіжність між словом і ділом помножувано, може, зостається і в новій реальності.
Але автор і в екстремальних умовах соціалістичної доби сповідував правду життя і правду мистецьку, потверджуючи вірність реалістичним градаціям української класичної літератури.
Текст подається за первісним варіантом в авторській редакції.
|
|
К 84
М 19
Малильо, Софія Михайлівна. Від Тиси до Дінця : вибране / С. М. Малильо. – Львів : [б. в.], 2009. – 220 с. : іл.
До книжки увійшли вибрані вірші авторки із Закарпаття. Видання охоплює вісім розділів: "В гір чарівному розмаю", "Благословенна будь, Соборна Україно", "Постаті", "Ода слову", "Через терни до зір!", "Сповідь", "Чарівний Господній світе", "Із давніх літ".
|
 |
 |
821.161.2
М 36
Махно, Василь. Вічний календар : [роман] / В. Махно. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. – 624 с.
Роман Василя Махна "Вічний календар" – своєрідний український літопис, масштабна родинна сага, в якій поєднуються, переплітаються, співіснують і антагонізують історії кількох українських сімей від ХVII століття до наших днів. Тло – всесвітня історія, в якій ніколи не бракувало ні воєн, ні зрад, ні одвічної жаги до життя. Герої роману Василя Махна несуть у собі риси різних поколінь, національних характерів і ментальностей, протистоять часу й обставинам, витворюють і продовжують себе, повсякчасно утверджуючи одвічний постулат: історія насправді не вчить, вона тільки гартує.
|
|
К 84
М 90
Мулеса, Василь Васильович. На чатах добра : (проза, вірші, світлини) / В. В. Мулеса ; ред. Ю. Мегела. – Ужгород : Патент, 2003. – 130 с. : фот.кольор., рис.
Друга книжка Василя Мулеси "На чатах добра" про людей нашого рідного краю Закарпаття. Більшість героїв, із якими – познайомиться читач, – це наші сучасники. Вони живуть поряд з нами, примножують славу краю Срібної Землі. Ми маємо про них знати. Книжка від сьогодення веде нас у минуле – трагічне і прекрасне, незабутнє і вікопомне, у наші витоки, у час, коли все тільки–но починалося... Далекий той час...
|
 |
 |
84(4УКР)6
П 14
Палієнко, Микола Олександрович. Свята пора Кобзаря : поезії / М. О. Палієнко. – Одеса : Маяк, 2007. – 176 с. : портр.
Невмируще слово воістину народного речника, людини–борця Тараса Григоровича Шевченка завжди наснажуватиме наші серця, кликатиме до високих веж у духовному поступі. Життєстверджувати заповіти генія, любити і плекати материнську мову – наскрізний стержень нової книжки сучасного українського поета.
|
|
84(4УКР)6
П 19
Пастораль річечки : антологія / упоряд., прим. О. М. Івасюк. – Чернівці : Букрек, 2011. – 192 с. : il. – Покажч.: с. 176–188.
До антології "Пастораль річечки" увійшли твори сучасних українських письменників, присвячені малим рікам України – річкам їхнього дитинства, чисті води яких назавжди святитимуться у пам'яті символом неперехідності роду, невичерпності його творчої снаги. Це спроба авторів осмислити значення річки у власній долі та долі матері–Вітчизни. Світлі роздуми-спогади письменників, органічно поєднані з ліногравюрами Богдана Сороки і доповнені конкретними географічними даними, привертають увагу до нагальних екологічних та духовних проблем сьогодення.
|
 |
 |
821.161.2(477.87)
П 58
Попович-Павлік, Марина Василівна. Рівновага : кн. віршів / М. В. Попович-Павлік. – Ужгород : РІК-У, 2020. – 128 с. : іл.
Нова книга ужгородської поетеси Марини Попович-Павлік "Рівновага" продовжує відкривати широкому читачу безмежний світ тривог і радощів нашої сучасниці, якими живуть і її ровесники: переживання за долю рідної землі, її Богом даних красу і природні дарунки, за маму і батька, за синів, за родину, за долю наших коханих.
|
|
821.161.2
Т 46
Тихий, Володимир Вікторович. Наші котики, або як ми полюбили лопати в умовах обмеженої антитерористичної операції з елементами тимчасового воєнного стану : кіноповість ; Бліндаж : дев’ять історій / В. В. Тихий, В. Б. Пузік. – Харків : Фоліо, 2020. – 256 с.
Кіноповість «Наші котики» – це трагікомічна розповідь про пригоди бійців АТО, створена за мотивами сценарію однойменного фільму режисера Володимира Тихого, який він написав у співавторстві з Валерієм Пузіком. Події розгортаються на початку гарячої фази війни на сході України. На одну з позицій фронту заступають на бойове чергування головні герої: інженер, актор і продавець квітів. Воїни–добровольці, як і тисячі їхніх побратимів, і гадки не мають, що відіграють вирішальну роль у захисті Батьківщини поки ставатиме на ноги боєздатна регулярна армія. Історії головних героїв з позивними Літо, Професор і Грін, які доброволець Валерій Пузік узяв з реального фронтового життя, передовсім писалися для вебсеріалу «Бліндаж». У виданні вміщено дев’ять сюжетів.
|
 |
 |
821.161.2
Ч–19
Чапай, Артем. The Ukraine / А. Чапай. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2018. – 240 с.
Над текстами, що увійшли до книги, Артем Чапай працював близько восьми років. "Загалом же "The Ukraine", – каже автор, – описує понад десять років сучасної України, або ж the України початку двадцять першого століття". У книзі поєдналися реальний факт і художній вимисел. Різні території, різні за віком, способом існування персонажі з їхніми історіями, ситуаціями, епізодами, моментами, позитивне, не дуже, негативне, прекрасне і потворне (зокрема і в їхній відносності) – усе це елементи колажу, що передає цілісний образ України – такої, як вона є, у найбільш характерних, разючих проявах.
|
|
821.161.2
Ш 62
Шинкаренко, Олег. Перші українські роботи : роман / О. Шинкаренко. – К. : Люта справа, 2016. – 224 с.
Роман Олега Шинкаренка "Перші Українські Роботи" написаний в жанрі авантюрно–сатиричної наукової фантастики із гостро закрученим сюжетом. Але читачі, знайомі із попереднім романом Шинкаренка "Кагарлик", знають, що більш за все автор любить порушувати жанрові канони та різноманітні літературні правила. Події роману розгортаються в Україні через сто років після наших часів. Гібридна війна з Росією все ще триває, але дві ворогуючі країни домовилися, аби уникнути людських жертв, відправляти на лінію зіткнення лише роботів.
Взагалі роботи проникли у всі сфери людського життя: вони й на ринку, і в парламенті, і під землею, і в космосі. Поступово вони витісняють людей із їхніх звичних сфер життя, відбирають робочі місця, але не всі готові із цим змиритися. Таємнича терористична організація "Рух проти заліза" розпочинає анархічну війну проти кіборгів. Поступово ситуація з роботами виходить з-під контролю. Нібито лінійний і стандартний сюжет роздвоюється, розтроюється і починає пародіювати сам себе і всі відомі твори на цю ж тему: від "Казок роботів" Станіслава Лема до "Чи сняться андроїдам електровівці?" Філіпа Діка.
|
 |
 |
84(4УКР9)6
Ш 83
Шпилька, Олесь. І сміх, і горе за синім морем : [гуморист. оповідання, фейлетони] / О. Шпилька. – К. : Смолоскип, 2001. – 264 с.
Збірка гумористичних оповідань і фейлетонів українця з Америки Олеся Шпильки – це вільний сміх в умовах свободи. Він вигідно відрізняється від сміху навіть видатних гумористів, скованих і прибитих цензурою. В його гуморі – гострий розум, спостережливість, чуття міри. Часом в Олеся Шпильки це сміх крізь сльози над нашим життям підсовєтським, а також на тому березі океану. Талановитий автор створив своєрідну панораму і водночас історію життя українського народу в другій половині ХХ ст., життя, побаченого добрим вибачливим оком через призму "Криму, Риму і мідних труб".
|
Підготувала Юлія Соломонюк
Новини
2024-12-04
Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за листопад 2024 р.".
2024-12-02
Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.
2024-11-29
Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.
2024-11-26
Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.
2024-11-22
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".