Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
>
>
до 85-річчя Івана Сенька, літературознавця, фольклориста
Віртуальні виставки
Збирач скарбів народних
2022-05-25до 85-річчя Івана Сенька, літературознавця, фольклориста
Іван Михайлович Сенько (народився 26 травня 1937 р. в селі Келечин Міжгірського району Закарпатської області) — український фольклорист, краєзнавець і літературознавець.
Навчався на філологічному факультеті Ужгородського державного університету (1959—1964, викладач російського мови та літератури.)
Заочно навчався в аспірантурі при кафедрі російської літератури УжДУ (1964—1968).
З 1984 року — старший викладач, доцент, завідувач кафедрою російської літератури (з 1991) Ужгородського національного університету.
Кандидатська дисертація «Історичні пісні слов’янських народів про події ХІХ століття» захищена в 1989 році. в Інституті мистецтвознавства, Етнографії АН Білорусі.
Досліджував творчість Миколи Гоголя, поетику та етнологічні аспекти творчості українських та російських письменників ХІХ—ХХ століть — А. Пушкіна, М. Лермонтова, Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка, Л. Толстого, Лесі Українки, І. Франка, М. Горького, С. Єсеніна, М. Булгакова, Б. Пастернака, а також літературний процес на Закарпатті у всеукраїнському контексті (творчість О. Духновича, Павловича, Ґренджі-Донського, Чендея, П. Скунця) і закарпатську тематику в творчості Носака-Незабудова, Ш. Петефі, Ольбрахта, Скляренка, Самчук.
Написав 28 книг (у тому числі в співавторстві): збірники народної творчості, монографії. Склав збірник матеріалів про рідний край, до 100-річчя з дня народження Закарпатського фольклориста-славіста П. Лінтура.
Він автор коментаря 3-6 томів Михайла Лучкая «Історія карпатських русинів» (2002—2011), написав ряд біографічних оглядів людей, які своєю діяльністю активно сприяли розвитку культури Закарпаття.
За матеріалами Вікіпедії
Окремі видання
 |
К 63. 3
С 31
Сенько, Іван Михайлович. Від часів Лаборця до сьогодення : літ.-краєзнав. студії про будителів, просвітян, будівничих Закарпаття / І. М. Сенько. – Ужгород : Карпати, 2012. – 304 с. : іл.
У книзі зібрано його науково-популярні студії про будителів-просвітителів Закарпаття XIX століття (Михайла Лучкая, Олександра Духновича, Олександра Павловича, Анатолія Кралицького та ін.), про міфологізацію ними постатей легендарного Лаборця та князя Федора Корятовича, а також про вплив творчості Августина Волошина, Василя Ґренджі-Донського, Олександра Маркуша, Івана Ірлявського на розгортання в першій половині XX століття національно-визвольних змагань у краї, участь у культурному будівництві на Срібній Землі Якова Головацького, Володимира Гнатюка, Василя Пачовського. Збірником утверджується думка, що Закарпаття – Земля з іменем.
|
|
К 83. 3
С 31
Сенько, Іван Михайлович. Гоголівська Диканька на історичних перехрестях / І. М. Сенько; УжНУ. – Ужгород, 2003. – 72 с. – Бібліогр. : с. 69-70.
У книзі розглядаються «Вечори на хуторі біля Диканьки» М. Гоголя в контексті історії Козацької України (XVI–XVIII ст.), випрозорюється символіка «червоної свитки» із «Сорочинського ярмарку» та баштану із «Зачарованого місця», смислове значення образів Коржа та Петра Безрідного («Вечір проти Івана Купала»), батька і сина Макогоненків («Майська ніч»), поміщика Шпоньки, досліджено історичний підтекст хронотопів «Втраченої грамоти», «Страшної помсти», «Ночі перед Різдвом», функції алюзій в інших диканських повістях.
|
 |
 |
К 83.3
С31
Сенько, Іван Михайлович. Історія у дзеркалі літератури / І. М. Сенько. – Ужгород, 2000. – 100 с.
Збірник літературознавчих студій висвітлює складні питання відображення історичної дійсності у художніх творах Миколи Гоголя, Бели Іллеша, Івана Ольбрахта, Уласа Самчука, Василя Ґренджі-Донського, Федора Потушняка, Михайла Томчанія та ряду інших письменників.
|
|
К 91. 9 : 83
С 31
Сенько, Іван Михайлович. Заповнена анкета, або Життєпис Петра Лінтура / І. М. Сенько. – Ужгород, 1999. – 144 с. : іл. – («Поличка “Карпатського краю”»).
Книга розповідає про життєвий і творчий шлях відомого в Україні та за її межами вченого-славіста, фольклориста і літературознавця Петра Васильовича Лінтура (1909–1969). Увазі читача пропонується багатий фактологічний, досі не публікований матеріал: щоденники, листи, спогади, архівні документи.
|
 |
 |
К 63. 3
С 31
Сенько, Іван Михайлович. Земля з іменем : краєзн. студії / І. М. Сенько ; Ужгород. держ. ун-т, Закарпат. обл. орг. т-ва охорони пам’яток історії та культури. – Ужгород : Патент, 1998. – 160 с.
Книга об’єднує краєзнавчі студії автора: про легендарного князя Лаборця, князя Корятовича, просвітителя Івана Орлая, будителя Олександра Духновича, про проблемні питання економіки, культури, освіти на Закарпатті у другій половині XIX – першій половині XX століть.
|
|
К 63. 3
С31
Сенько, Іван Михайлович. Келечин – рідне село Августина Волошина : іст.-етногр. нарис / І. М. Сенько. – Ужгород : Закарпаття, 2007. – 376 с. : іл.
У книзі на основі історичних джерел, народних переказів та народознавчих студій краєзнавців Закарпаття висвітлено історію, соціально-економічний та культурний розвиток верховинського села Келечин, в якому народився і провів дитинство президент Карпатської України Августин Волошин. В історико-етнографічному нарисі простежується розвиток келечинської сільської громади з часів заснування села (1457 р.) до сьогодення.
|
 |
 |
39(477. 87)
С 31
Сенько, Іван Михайлович. Край карпатський очима етнолога : народознав. розвідки / І. М. Сенько ; вступ. ст. М. П. Тиводара. – Ужгород : Карпати, 2018. – 176 с. : іл.
У книзі зібрано науково-популярні етнологічні студії автора про історичні, офіційні та поетичні назви Закарпатської області, фольклорно-етнографічні розвідки про народну педагогіку, звичаї та обряди русинів-українців, про їхнє заняття вівчарством, бокорашством, соледобуванням, а також про менталітет і внесок у педагогічну справу Олександра Духновича, Августина Волошина та Олександра Маркуша. Автор утверджує думку, що русини Закарпаття – це етнографічна група українського народу.
|
|
К82. 3
С31
Сенько, Іван Михайлович. Ментальність русинів-українців / І. М. Сенько. – Ужгород : «Поличка “Карпат. краю”», 1996. – 135 с.
Книга фольклориста і літературознавця І. Сенька присвячена етнологічним проблемам: фольклор як одне із джерел вивчення етногенезу русинів-українців Карпат; етнічна ментальність О. Духновича, А. Волошина, В. Ґренджі-Донського, О. Маркуша.
|
 |
 |
К26. 8
К75
Кохан, Василь Іванович. Міжгір’я = Межгорье : путеводитель / В. І. Кохан, І. М. Сенько. – Ужгород : Карпати, 1985. – 64 с. – Текст укр., рос. мовами.
Селище Міжгір'я розташоване в оточенні гір неповторної краси. Біля нього, в с. Сойми, є мінеральні джерела, на базі яких працює санаторій «Верховина». Через високогірне Синевирське озеро та інші мальовничі куточки району проходять маршрути турбаз «Межигір’я» та «Карпати».
Путівник знайомить з історією Міжгір’я та району.
|
|
929(477. 87)
С 31
Сенько, Іван Михайлович. Рід наш красний шануючи : коріння і крона селянської родини Марії і Михайла Сеньків із Келечина в споминах потомків / І. М. Сенько. – Ужгород : ТІМРАNІ, 2020. – 272 с. : іл.
У книзі висвітлено генеалогію селянського роду Михайла Федоровича Сенька (1910–1967) та Марії Василівни Сенько (1912–1990; дівоче прізвище – Сегляник) із с. Келечин Міжгірського p-ну Закарпатської обл. в контексті історичних подій в Європі у ХІХ–ХХІ ст. в часи входження села до складу Австро-Угорщини, Чехо-Словацької Республіки, Карпатської України, гортіївської Угорщини, Радянського Союзу, незалежної України. Їх син Іван Сенько подає життєписи їх предків (три покоління) і потомків (чотири покоління).
|
 |
Укладацька діяльність та впорядкування збірників
 |
К 83. 3-8
Б 90
Будівничий культури : зб. матеріалів до 100-річчя від дня народж. Петра Лінтура / упоряд. І. М. Сенько. – Ужгород : Карпати, 2010. – 352 с. : портр., фот. – Бібліогр. наприкінці ст.
Книга присвячена справжньому будівничому культури, літературознавцю, фольклористу, педагогу, ученому високої ерудиції і принциповості Петру Васильовичу Лінтуру, чиє сторіччя від дня народження було широко відзначено 2009 р. у цілому слов’янському світі.
Даний збірник увібрав матеріали двох Лінтурівських читань в Ужгородському національному університеті, а також документи, спогади рідних, близьких, учнів і вихованців, життєпис у датах і подіях.
|
|
К 63. 3
В 36
Верховина. Волівщина-Міжгірщина : іст. -культуролог. нариси / Т-во верховинців Міжгірщини ; упоряд. : І. І. Завадяк, І. М. Сенько ; редкол. : А. А. Сербайло, І. І. Завадяк [та ін. ]. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – 460 с. : іл.
Книга про закарпатську Волівщину-Міжгірщину (Міжгірський район Закарпатської області) як частку закарпатської Верховини, у якій колектив авторів-краєзнавців, переважно міжгірчан, прагне, максимально охопивши весь доступний масив літератури, всебічно представити широкому читачеві минувшину і нинішній день своєї малої батьківщини з чарами її гірських ландшафтів, населеними пунктами і людністю, тією, яка народилася тут і живе споконвіку, пішла звідси і збагатила своїми трудами і днями Україну і світ, і тією, що, особисто прилучившись до незбагненної верховинської краси, теж прикипіла до її чарів і внесла свій посильний внесок у поступ цього чарівного куточка Українських Карпат.
|
 |
 |
К 82. 3-44
З-39
Зачаровані казкою : укр. нар. казки Закарпаття в записах П. В. Лінтура / упоряд. І. М. Сенько ; худож. М. М. Дем’ян. – Ужгород : Карпати, 1984. – 526 с.
До книги ввійшли кращі зразки українських народних казок дев’ятнадцяти талановитих носіїв фольклору, записані відомим українським фольклористом П. В. Пінтуром (1909–1969) упродовж 1945–1968 pp. на Закарпатті.
|
|
К 63. 5
М 27
Маркуш, Олександр Іванович. Наш рідний край : народознав. матеріали про Закарпаття / О. І. Маркуш ; упоряд., авт. передм. і прим. І. М. Сенько ; Ужгород. нац. ун-т, Закарпат. ін-т післядиплом. пед. освіти. – Ужгород, 2001. – 176 с. : іл., портр.
Книгу склали публікації відомого письменника, журналіста, педагога Олександра Маркуша (1891–1971) на шпальтах редагованого ним журналу «Наш рідний край» (1922–1933). Це записи фольклору з редакторськими коментарями до них, оригінальні художні твори і переклади, історичні, етнографічні і природознавчі нариси О. Маркуша про Закарпаття. Нині вони є своєрідною хрестоматією з народознавства і краєзнавства.
У виданні використано ілюстрації часопису «Наш рідний край».
|
 |
 |
К 82. 3
Н 30
Народні балади Закарпаття / записав П. В. Лінтур, вступ. ст., упоряд. І. М. Сенька, нотні приклади Т. І. Росул. – Ужгород : Карпати, 2013. – 208 с. : кол. іл. – (Програма «Українська книга»).
У цьому збірнику вперше публікуються тексти народних балад, записаних П. В. Лінтуром протягом 50-60-х років ХХ ст. в багатьох районах Закарпаття. Частина текстів передруковується із старих видань. Тексти балад подаються у їх справжньому народному вигляді. Пісні друкуються такими, як записані з уст народу; додержуються основні фонетичні, морфологічні, синтаксичні і лексичні особливості закарпатської говірки.
|
|
К 82. 3
Т 67
Три золоті слова : закарпа. нар. казки Андрія Калина, Михайла Галиці, Василя Короловича в записах Петра Лінтура / упоряд., передм., слов., прим. І. М. Сенька ; редкол. О. О. Гаваші [та ін. ]. – Ужгород : Закарпаття, 2008. – 304 с. : портр. – (Письменство Закарпаття).
До книги української народної казкової прози ввійшли казки, відібрані з репертуару трьох чи не найталановитіших носіїв народного казкового епосу Закарпаття XX століття – А. Калина, М. Галиці, В. Короловича – у записах видатного, знаного в Україні та світі фольклориста П. Лінтура.
|
 |
 |
К 91. 9: 83
Х 55
Хланта, Іван Васильович. Петро Лінтур : біобібліогр. покажч. / І. В. Хланта, І. М. Сенько ; відп. за вип. Л. З. Григаш ; Закарпат. держ. обл. універс. наук. б-ка, Ужгород. держ. ун-т. – Ужгород : Патент, 1999. – 82 с. : портр.
У бібліографічному покажчику подані окремі видання, рецензії та відгуки на них, публікації фольклориста й літературознавця у періодичній пресі, тематичних збірниках та література про життєвий і творчий шлях науковця.
|
|
К 82. 3-44
Ч 20
Чарівна торба : укр. нар. казки, притчі, легенди, перекази, пісні та прислів`я, записані від М. І. Шопляка-Козака / упоряд., передм., прим. та слов. І. М. Сенька ; худож. М. М. Дем’ян. – Ужгород : Карпати, 1988. – 170 c.
До книги ввійшли кращі зразки українських народних казок, притч, легенд, переказів, пісень та прислів’їв, записаних від М. І. Шопляка-Козака (1900–1980) у с. Келечин на Закарпатті.
|
 |
 |
К 82. 3
Я 44
Як зачую коломийку : збірник / запис текстів, упоряд. І. М. Сенька. – Ужгород : Карпати, 1975. – 200 с. : іл. – Бібліогр. у підрядк. прим.
До збірника увійшли народні перлини Закарпаття – коломийки про рідну землю, радість вільної праці, молодість і кохання.
|
|
К 82
Я 44
Як то давно було : легенди, перекази, бувальщини, билиці та притчі Закарпаття у записах Івана Сенька / упоряд. І. М. Сенько ; редкол. : І. М. Різак, В. І. Ільницький, В. П. Густі [та ін.]. – Ужгород : Закарпаття, 2003. – 368 с. – (Письменство Закарпаття).
Книгу склали записи легенд, переказів, бувальщин, билиць та притч корінного українського етносу Закарпаття про сиву давнину їхнього рідного краю, його тваринний і рослинний світ, походження географічних назв, історичний плин від часів легендарного князя Лаборця до кінця XX ст. Запис текстів здійснено упродовж останнього сорокаріччя (1961–2003).
|
 |
Публікації Івана Сенька у збірниках та періодичні пресі
Андрій Степанович Калин : 100-річчя від дня народж. казкаря (1908–1979) / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2008 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2007. – С. 143-145. – Бібліогр. наприкінці ст.
Антоній Бобульський : 130-річчя від дня народж. прозаїка, драматурга (1887–1950) / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 278-281. – Бібліогр. наприкінці ст.
Василь Васильович Королович : 110-річчя від дня народж. казкаря / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2013 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2012. – С. 317-321. – Бібліогр. наприкінці ст.
Василь Ігнат : [життя і творчість поета] / І. Сенько // Письменники Срібної Землі. – Ужгород : Ужгород. міська друк., 2006. – С. 523-527 : портр.
Василь Кухта : [життя і творчість письменника] / І. Сенько // Письменники Срібної Землі. – Ужгород : Ужгород. міська друк., 2006. – С. 591-600 : портр.
Вересневість Людмили Кудрявської: До 60-річчя народження : [поетеса] / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2003 рік. – Ужгород, 2003. – С. 177-178.
Відділити зерно від полови : про діяльність т-ва «Просвіти» та ім. О. Духновича в 20-30 рр ХХ ст. на Закарпатті. / І. Сенько // Дукля. – 1990. – № 4. – С. 65-67.
Вслухаймося в голоси предків : [про кн. М. Мушинки «Голоси предків: звукові записи фольклору Закарпаття із архіву Івана Панькевича» (Пряшів, 2002)] / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2004 рік. – Ужгород, 2004. – С. 115.
Вчений і педагог: До 70-річчя з дня народження Степана Мишанича / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2006 рік. – Ужгород, 2006. – С. 110-111 : портр.
Долаючи сходинку за сходинкою : (до 75-річчя від дня народж. Д. Федаки) / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2015 рік. – Ужгород, 2015. – С. 145-150 : портр.
І пісню склав: (До 90-річчя від дня народження Ілька Гурдзана) / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 1997 рік. – Ужгород, 1997. – С. 139-140.
Іван Михайлович Сабадош : 90-річчя з дня народж. вчителя, краєзнавця / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2005 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2004. – С. 179-182. – Бібліогр. наприкінці ст.
Ігнат Андрій Михайлович : [вчений, педагог, громад. діяч] / І. Сенько // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 140 : портр.
Ілько Михайлович Гурдзан : 100-річчя від дня народж. поета-коломийкаря (1907–1954) / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 316-318. – Бібліогр. наприкінці ст.
«Карпатский край» : [літ.-іст. журн.] / І. Сенько // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2012. – Т. 12: Кал – Киї. – С. 363.
Марко Плісецький : [професор каф. укр. літ. УжДУ] / І. Сенько // Педагоги-науковці. – Ужгород, 2000. – С. 84-87.
Матвій Григорович Тевельов : 100-річчя від дня народж. прозаїка (1908–1962) / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2008 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2007. – С. 69-72. – Бібліогр. наприкінці ст.
Микола Григорович Ясько : 115-річчя від дня народж. укр. фольклориста / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2015 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2014. – С. 259-262
Михайло Іванович Шопляк-Козак : 115-річчя від дня народж. нар. казкаря / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2015 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2014. – С. 178-180.
Михайло Михайлович Галиця : 125-річчя від дня народж. нар. казкаря (1885–1971) / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2010 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2009. – С. 61-64. – Бібліогр. наприкінці ст.
Михайло Мольнар : 80-річчя з дня народж. літературознавця / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2005 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2004. – С. 277-280. – Бібліогр. наприкінці ст.
Міхай Фінцицький : 165-річчя від дня народж. літератора, пер. (1842–1916) / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 353-356. – Бібліогр. наприкінці ст.
На чотирьох вороних...: До 60-річчя з дня народження Івана Хланти : [вчен., фольклориста] / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2001 рік. – Ужгород, 2001. – С. 110-112.
Народність шкільних підручників Августина Волошина / І. Сенько // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Історія. – Вип. 11. – Ужгород, 2004. – С. 139-148.
Наталія Прокопівна Бедзір : [60-річчя від дня народж. педагога вищ. шк. літературознавця, д-ра філолог. наук] / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2016 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2015. – С. 298-303
Наша Марійка Підгірянка : [поетеса, педагог] / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2001 рік. – Ужгород, 2001. – С. 90-92.
Педагог-краєзнавець: До 90-річчя народження Івана Сабадоша / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2005 рік. – Ужгород, 2005. – С. 84-85 : портр.
Перший газетяр Закарпаття: До 180-річчя від дня народження Івана Раковського / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 1995 рік. – Ужгород : Ґражда, 1995. – С. 69-70.
Самодіяльно, але добросовісно й авторитетно : (до 100-річчя від дня народж. фольклориста П. Пойди) / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2015 рік. – Ужгород, 2015. – С. 90-91 : портр.
Спогади селян про Івана Ольбрахта : [жителі смт Колочава про письм.] / І. Сенько // Дукля. – 1984. – № 5. – С. 49-53.
«Стежину ту, що вивела тебе...» : [розмова з канд. філол. наук, доц. УжНУ про вихід кн. «Верховина. Волівщина. Міжгірщина» / вів А. Дурунда»] / І. Сенько // РІО. – 2017. – 6 трав. – С. 7 : фот.
Топонімічні перекази Закарпаття / І. Сенько // Зелені Карпати. – 2001. – № 1-2. – С. 52-56.
Труди і дні ветерана : до 90-річчя від дня народж. В. І. Ариповського : [педагог, науковець] / І. Сенько // Ужгород. – 2014. – 12 квіт. – С. 15.
Фольклор як джерело інформації у мовознавчих дослідженнях Й. О. Дзендзелівського / І. Сенько // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – Вип. 24. – Ужгород : Говерла, 2011.– С. 44-48. – Бібліогр. наприкінці ст.
Фольклористові Юрію Туряниці – 75! / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2004 рік. – Ужгород, 2004. – С. 80.
Ще одна книга про Олександра Духновича / І. Сенько // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. – Вип. 19. – Ужгород, 2014.– С. 185-186. – Рец. на кн.: Федака, Дмитро. Олександр Духнович: сходинки у бесмертя / Д. Федака. – Ужгород, 2013. – 131 с.
Вибрані публікації про життєвий і творчий шлях Івана Сенька
Іван Сенько : біобібліогр. покажч. : до 80-річчя від дня народж. / М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. закл. «Ужгород. нац. ун-т» [та ін. ] ; уклад. О. В. Бряник, Н. С. Лехман, Л. О. Мельник ; відп. за вип. М. М. Медведь. – Ужгород : Вид-во О. Гаркуші, 2017. – 196 с. : іл.
Туряниця, Василь Васильович. Іван Сенько : біобібліограф. покажч. / В. В. Туряниця, О. Г. Люта, І. В. Хланта. – Ужгород : Госпрозрахунк. ред.-вид. від. Закарпат. ком. у справах преси та інформації, 1997. – 48 с. : портр.
* * *
Іван Сенько : літературознавець, фольклорист // Хланта, І. Літературне Закарпаття у ХХ столітті / І. Хланта. – Ужгород : Закарпаття, 1995. – С. 635-646 : портр.
Іванові Сеньку – 80! // Календар «Просвіти» на 2017 рік / Закарпат. крайове культ. –освіт. т-во «Просвіта» ; уклад. П. М. Федака, П. П. Федака. – Ужгород, 2017. – С. 71 : портр.
Маляр, Любов. Штрихи до портрета науковця і педагога І. М. Сенька з нагоди його 75-річчя / Л. Маляр // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – Вип. 27. – Ужгород, 2012. – С. 210-212.
Мушкетик, Леся. Фольклористична діяльність Івана Сенька / Л. Мушкетик // Народна творчість та етнологія. – 2013. – № 1. – С. 67-68.
Федака, Дмитро. Іван Сенько // Федака, Д. Українське красне письменство Закарпаття : літ. портр. й ескізи / Д. Федака. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – С. 391-396 : портр.
Хланта, І. В. Сенько Іван Михайлович / І. В. Хланта // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 298-299 : портр.
Хланта, Іван. Іван Михайлович Сенько : 85-річчя від дня народження фольклориста, літературознавця (нар. 1937) / І. Хланта // Календар краєзнавчих пам’ятних дат Закарпаття на 2022 рік : рек. бібліогр. посіб. – Ужгород : РІК-У, 2021. – С. 149-156. – Бібліогр. наприкінці ст.
Хланта, Іван. Сенько Іван Михайлович : фольклорист, літературознавець, закарпат. краєзнавець / І. Хланта // Верховина. Волівщина–Міжгірщина. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – С. 372-373 : портр., фот.
Інтернет-джерела:
Підготувала Лариса Падяк
Новини
2024-12-04
Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за листопад 2024 р.".
2024-12-02
Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.
2024-11-29
Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.
2024-11-26
Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.
2024-11-22
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".