Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
>
>
до 150-річчя Василя Стефаника
Віртуальні виставки
„Покутський Наполеон слова”
2021-05-07до 150-річчя Василя Стефаника
14 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження видатного українського письменника, неперевершеного майстра соціально-психологічної прози, новатора модерністської техніки письма, новеліста, тонкого спостерігача людської душі, гуманіста і просвітителя Василя Семеновича Стефаника.
Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871р. в с. Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина.
1883р. Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу бере участь у роботі гуртка гімназичної молоді. Учасники гуртка вели громадсько-культурну роботу серед селян (зокрема, організовували читальні).
Стефаник-гімназист починає пробувати сили в літературі. Зі своїх перших творів Стефаник опублікував без підпису лише один вірш. У співавторстві з Мартовичем написав два оповідання: “Нечитальник” (1888) та “Лумера” (1889).
У 1890 р. Стефаник у зв’язку із звинуваченням в нелегальній громадсько-культурній роботі змушений був залишити навчання в Коломиї і продовжити його в Дрогобицькій гімназії. Там він брав участь у громадському житті, став членом таємного гуртка молоді, особисто познайомився з Франком, з яким потім підтримував дружні зв’язки.
Після закінчення гімназії (1892) Стефаник вступає на медичний факультет Краківського університету. Однак, за визнанням письменника, з тією медициною “вийшло діло без пуття”. Замість студіювання медицини він поринає у літературне і громадське життя Кракова. Тут існувало товариство студентів-українців “Академічна громада”. Більшість студентів, які належали до нього, тягнулися до радикальної партії. До них приєднався і Стефаник. У студентські роки він особливо багато читає, пильно стежить за сучасною літературою, зближується з польськими письменниками.
Стефаник-студент бере активну участь у громадському житті рідного Покуття, розширює творчі контакти з українськими періодичними виданнями, активізує свою діяльність як публіцист. Після опублікування в 1890р. першої статті — “Жолудки наших робітних людей і читальні” — він у 1893 — 1899 рр. пише і друкує в органах радикальної партії “Народ”, “Хлібороб”, “Громадський голос” та “Літературно-науковому віснику” ряд статей: “Віче хлопів мазурських у Кракові”, “Мазурське віче у Ржешові”, “Мужики і вистава”, “Польські соціалісти як реставратори Польщі od morza do morza”, “Книжка за мужицький харч”, “Молоді попи”, “Для дітей”, “Поети і інтелігенція”.
1896 — 1897 рр. — час особливо напружених шукань Стефаника. Намагання його відійти від застарілої, як йому здавалося, описово-оповідної манери своїх попередників на перших порах пов’язувалося з модерністичною абстрактно-символічною поетикою. У 1896 — 1897 рр. він пише ряд поезій у прозі і пробує видати їх окремою книжкою під заголовком “З осені”. Та підготовлена книжка не зацікавила видавців, і письменник знищив рукопис. Кілька поезій у прозі, що лишилися в архівах друзів Стефаника, були опубліковані вже після його смерті (”Амбіції”, “Чарівник”, “Ользі присвячую”, “У воздухах плавають ліси”, “Городчик до бога ридав”, “Вночі” та ін.).
1897р. у чернівецькій газеті “Праця” побачили світ перші новели Стефаника — “Виводили з села”, “Лист”, “Побожна”, “В корчмі”, “Стратився”, “Синя книжечка”, “Сама-саміська”, які привернули увагу літературної громадськості художньою новизною, глибоким та оригінальним трактуванням тем з життя села. Проте не всі відразу зрозуміли і сприйняли нову оригінальну манеру Стефаника. Коли невдовзі письменник надіслав нові новели — “Вечірня година”, “З міста йдучи”, “Засідання” — в “Літературно-науковий вісник”, то у відповідь дістав лист-пораду, зміст якого зводився по суті до невизнання манери Стефаника. Це й викликало появу листа Стефаника від 11 березня 1898р. до “Літературно-наукового вісника”, адресованого фактично О. Маковею. Він являє собою своєрідне літературне кредо Стефаника, його справді новаторську ідейно-естетичну програму.
Перша збірка новел — “Синя книжечка”, яка вийшла у світ 1899р. у Чернівцях, принесла Стефаникові загальне визнання, була зустрінута захопленими відгуками найбільших літературних авторитетів, серед яких, крім І. Франка, були Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, стала помітною віхою в розвитку української прози. Автор “Синьої книжечки” звернув на себе увагу насамперед показом трагедії селянства.
Новели “Катруся” і “Новина” належать до найбільш вражаючих силою художньої правди творів Стефаника. Вони стоять поряд із такими пізнішими його шедеврами як “Кленові листки”, “Діточа пригода”, “Мати” та ін. Майстерно змальовано в цих творах трагічні людські долі. Героїчний склад художнього мислення Бетховена, невід’ємною ознакою якого є вражаюча масштабність почуттів, думок, картин, можна впізнати в окремих новелах Стефаника (”Сини”, “Марія”). У листі до редакції “Плужанина” від 1 серпня 1927р. Стефаник, заперечуючи трактування його як “поета загибаючого села”, зазначав: “Я писав тому, щоби струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена. Це мені вдалося, а решта — це література”.
У 1900р. вийшла друга збірка Стефаника — “Камінний хрест”, яку також було сприйнято як визначну літературну подію. Для другої збірки Стефаника характерне посилення громадянського пафосу (завдяки таким творам, як “Камінний хрест”, “Засідання”, “Лист”, “Підпис”). У другій збірці головне місце займає тема, що хвилювала письменника протягом усього творчого життя, — одинока старість, трагедія зайвих ротів у бідних селянських родинах. Цій темі цілком присвячені твори із “Синьої книжечки” (”Сама-саміська”, “Ангел”, “Осінь”, “Школа”), новели зі збірок “Камінний хрест” (”Святий вечір”, “Діти”), “Дорога” (”Сніп”, “Вістуни”, “Озимина”). Цікавить Стефаника вона й у другий період творчості, хоч уже в іншому плані (”Сини”, “Дід Гриць”, “Роса”, “Межа”).
1901р. вийшла в світ третя збірка новел Стефаника — “Дорога”, яка становила новий крок у розвитку його провідних ідейно-художніх принципів. Це наявне у своєрідній поетичній біографії Стефаника “Дорога” та роком раніше написаній ліричній сповіді “Confiteor”, що в переробленому вигляді була надрукована під назвою “Моє слово”. У збірці переважають новели безсюжетні, лірично-емоційного плану (”Давнина”, “Вістуни”, “Май”, “Сон”, “Озимина”, “Злодій”, “Палій”, “Кленові листки”, “Похорон”).
Тема матері і дитини, жертовності материнської, батьківської любові з’являється в Стефаника у життєвому переплетінні з іншими темами ще в збірці “Синя книжечка” (”Мамин синок”, “Катруся”, “Новина”). Наявна вона й у збірці “Камінний хрест”. У “Літературно-науковому віснику” за 1900р. український читач відкрив для себе Стефаникову новелу “Кленові листки”, яка стала окрасою збірки “Дорога”.
1905р. вийшла в світ четверта збірка письменника — “Моє слово”. У ній уперше була надрукована новела “Суд”, яка завершує перший період творчості Стефаника.
У пору імперіалістичної війни і великих соціальних потрясінь, розпаду Австро-Угорської імперії і становлення радянської влади Стефаник знову береться за перо новеліста. Почався другий період його творчості, не такий інтенсивний, як перший, але з чималими здобутками. Хронологічним початком цього періоду можна вважати новелу “Діточа пригода” (написана восени 1916р., а опублікована на початку 1917р.).
1916р. Стефаник пише новелу “Марія”, яку присвячує пам’яті Франка. За “Марією” письменник публікує шість новел, які разом із двома названими творами другого періоду (”Діточа пригода” і “Марія”) склали п’яту збірку — “Вона — земля”, видану 1926р.
У 1927 — 1933 рр. Стефаник опублікував ще більше десяти новел.В останні роки життя Стефаник пише також автобіографічні новели, белетризовані спогади. До них належать такі твори, як “Нитка”, “Браття”, “Серце”, “Вовчиця”, “Слава Йсу”, “Людмила”, “Каменярі”.
У роки перебування Західної України під владою Польщі Стефаник жив майже безвиїзне в с. Русів, де й писав останні твори у вільну від хліборобської праці хвилину. До самої смерті не полишало Стефаника бажання “сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще”. І на його долю випало найбільше для художника щастя — він сказав те, що хотів, і сказав так, як хотів.
Творчість В. Стефаника – не просто майстерне зображення автентичного галицького сільського побуту, політичних обставин того часу, це заглиблення в універсальні аспекти людського життя. Його творчість та манера письма мали великий вплив на розвиток української новелістики.
За матеріалами сайта
.jpg) |
84(4УКР)6
С 79
Стефаник, Василь Семенович. Моє слово : новели, оповідання, автобіографічні та критичні матеріали, витяги з листів / В. С. Стефаник ; упоряд., передм. і приміт. Л. Дем`янівська. – 2-е вид., допов. – К. : Веселка, 2000. – 319 с. : іл.
Короткі, як спалах блискавки, психологічно сильні й гармонійно цілісні щодо змісту й форми новели Василя Стефаника (1871—1936) вражають драматизмом і правдивістю. Трагічні конфлікти минулого викликають глибоке співпереживання. Автор цих оповідей — великий син України, поет її сумної долі й водночас співець надії на щасливе її майбуття.
Краще опанувати матеріал, зрозуміти світогляд письменника, заглянути в його творчу майстерню, наблизити реальну історичну дійсність і осягнути її глибину допоможуть вміщені в цій книзі спогади сучасників про митця, автобіографічні й критичні матеріали, витяги з листів.
Видається до 130-річчя з дня народження письменника.
|
|
84(4УКР)6
С 79
Стефаник, Василь Семенович. Вибрані твори = Valogatott muvek / В. С. Стефаник ; пер. угор. Л. К. Балла. – Ужгород : Карпати, 2010. – 272 с. : портр. – Текст укр., угор. мовами.
В цій книзі подаються перли новелістики Василя Стефаника, неперевершеного майстра малої прози. Твори публікуються українською мовою в оригіналі, а також і в угорському перекладі.Видання адресоване як широкому угорському читачеві, який таким чином матиме змогу двомовно знайомитися з визначними творами української класики, так і учням шкіл з угорською мовою навчання.
|
.jpg) |
 |
84(4УКР)6
С 79
Стефаник, Василь Семенович. Камінний хрест : [новели] : для ст. шк. віку / В. С. Стефаник ; упоряд. текстів, передм. І. М. Андрусяк. – К. : Школа, 2007. – 272 с.
Нелегко читати новели В. Стефаника, тому що він, за словами класика, пише «коротко, сильно і страшно». Але їх треба-таки читати, співпереживаючи. Бо лише так, боліючи разом з автором та героями його творів, не даємо загрубіти й зачерствіти нашим душам і серцям, залишаючи їх відкритими для добра, співчуття й милосердя. Книжка для тих, хто не байдужий до світу.
|
|
У1
С 79
Стефаник Василь Семенович. Твори / В. С. Стефаник. – К. : Дніпро, 1964. – 550 с.
До збірника ввійшли новели, автобіографії та автобіографічні твори,публіцистичні та літературно-критичні статті та листи автора, а також промови В. Стефаника.
|
 |
 |
84(4Укр)6
С79
Стефаник Василь Семенович. Кленові листки / В. С. Стефаник. – К. : Дніпро, 1978. – 212 с.
До книги увійшли новели В. Стефаника.
|
|
У1
С 79
Стефаник Василь Семенович. Вибране / В. С. Стефаник. – Ужгород : Карпати, 1979. – 390 с.
В книзі вміщені всі новели та оповідання письменника, вибрані поезії в прозі, дитячі твори, автобіографії, публіцистичні статті та листи. Тексти звірено за джерелами, за якими вони подаються, до видання впнрше включено ряд статей, спогадів та листів, які розкривають нові грані творчості автора.
|
 |
 |
У1
С79
Стефаник Василь Семенович. Новеллы / В. С. Стефаник ; упоряд. текстів Вл. Россельс. – М. : Наука,1983. – 285 с.
В збірнику вміщено в перекладі російською мовою новели, вірші в прозі, вибрані листи, незакінчені твори. А також перші редакції та варіанти новел.Книга вийшла в серії „Літературні пам’ятники”.
|
Література про життя та творчість В. Стефаника
|
84(4УКР)6
П 84
Процюк, Степан Васильович. Троянда ритуального болю : роман про Василя Стефаника / С. В. Процюк. – К. : Академія, 2010. – 184 с. : іл. – (Автографи часу).
Цей психобіографічний роман є історією загадкового внутрішнього світу і харизми Василя Стефаника. Його манила й переслідувала троянда — символ життя і смерті. Ритуалом власної творчості він прагнув подолати трагізм і суперечності буття. У його житті і творчості чорне та біле, нехтуючи безпекою, часто опинялися поруч.
«Троянда ритуального болю» Степана Процюка — психоаналітичні версії історії загублених кохань, письменницьких страждань, палітра символів, дослідження творчого мовчання як втечі від перевтоми.
|
 |
 |
83.3(4УКР)6
Г 67
Горак, Роман Дмитрович. Кров на чорній ріллі : есе-біографія Василя Стефаника / Р. Д. Горак. – К. : Академія, 2010. – 608 с.
Його називали Володарем дум селянських, Мужицьким Бетховеном, а він вважав себе Великим страдником.
Над ним висіло прокляття за сподіяний предками злочин – знав, що має спокутувати його. Від того все навколо було чорним, як мужицьке поле.
Чув себе листком берези, котрого пірвав вітер, забрав від мами.
Постійно мучив його неспокій. Ніде не знаходив пристановища.
Вчився на лікаря, але не став ним. Був послом до віденського парламенту, але нічого суттєвого зробити не зміг.
|
|
83.3(4УКР)6
К 72
Костащук, Василь Андрійович. Володар дум селянських / В. А. Костащук. – 2-е вид., допов. – Ужгород : Карпати, 1968. – 192 с. : іл, портр.
Книга В. Костащука — це багата на цікавіі факти, пройнята ліризмом розповідь про Василя Стефаника — видатного майстра української новели, людину, що за висловом Ольги Кобилянської, «витесувала потужною рукою пам’ятник для свого народу». У спогадах автора широко використано листування письменника, оповіді близьких йому людей, маловідомі документилітературно-меморіального музею' у Русові та матеріали власного архіву В. Костащука.
|
 |
.jpg) |
83.3(4УКР)5
П 43
Погребенник, Федір Петрович. Сторінки життя і творчості Василя Стефаника / Ф. П. Погребенник. – К. : Дніпро, 1980. – 352 с. : портр.
У книзі на основі документальних і архівних даних розповідається про життя і творчість В. Стефаника (1871 - 1936) – видатного українського письменника, співця селянської долі. Дослідження цікаве документальною точністю викладу матеріалу, всебічним висвітленням різних сторін життєдіяльності новеліста.
|
|
8
С79
Стефаник Кирило Васильович. Літературно-меморіальний музей В. С. Стефаника / К. В. Стефаник, Б. П. Галюк. – Ужгород : Карпати, 1981. – 46 с.
У селі Русові Івано-Франківської області, де народився відомий український письменник, автор психологічних новел про життя західноукраїнських селян кінця XIX - початку XX століття Василь Стефаник, відкрито літературно-меморіальний музей, експонати якого розповідають про життя і творчість видатного новеліста, про вшанування пам’яті письменника.
|
 |
 |
83.3(4УКР)5
Г 85
Грицюта, Микола Сидорович. Художній світ В. Стефаника : [монографія] / М. С. Грицюта ; Акад. наук Укр. РСР, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – К. : Наук. думка, 1982. – 200 с. – Бібліогр. у підрядк. прим.
Монографія присвячена питанням традицій і новаторства критичного реалізму в українській прозі. Автор звертається до головних соціальних проблем часу, які лежали в основі характерології української літератури переджовтневого періоду, розглядає філософсько-моральні пошуки В. Стефаника і його сучасників, своєрідність принципів художнього зображення дійсності та особливостей психологізму в новелах В. Стефаника.
|
|
83.3(4УКР)5
Л 50
Лесин, Василь Максимович. Василь Стефаник – майстер новели : [монографія] / В. М. Лесин. – [2-ге вид., допов.]. – К. : Дніпро, 1970. – 332 с. : іл, портр. – Бібліогр. у підрядк. прим.
Це монографія про Василя Стефаника як людину, громадського діяча і талановитого новеліста, про тривалі й складні ідейно-творчі шукання та формування художнього методу письменника, про його творчу лабораторію і виключну новелістичну майстерність та особливості стилю йдеться в цій книзі.
|
 |
 |
83.3(4УКР)6
С 79
Василь Стефаник у критиці та спогадах : статті, висловлювання, мемуари : [збірник] / упоряд., вступ. ст., прим. Ф. П. Погребенник. – К. : Дніпро, 1970. – 484 с. : портр, іл. – Бібліогр. у підрядк. прим. – Покажч.: с. 469-478.
Збірник «Василь Стефаник у критиці та спогадах» - це перша широка публікація критичних, літературознавчих та мемуарних матеріалів про видатного українського письменника, що належать українським, російським і зарубіжним критикам та історикам літератури.
|
|
83.3(4УКР)6
Г 67
Горак, Роман. Василь Стефаник : у 3 кн. Кн. 1 / Р. Горак. – Л. : Апріорі, 2015. – 600 с. : фот.
Видатного українського письменника-новеліста та громадського діяча Василя Стефаника деякі українські письменники та літературознавці вважають світовим генієм. І не безпідставно. Якби він жив у якійсь іншій країні, то мав би світову славу письменника, подібну, як Ернест Хемінгуей і Джек Лондон, або Микола Гоголь. Життю і творчості цього безсумнівно великого прозаїка присвятив своє ґрунтовне художньо-есеїстичне видання у трьох книжках відомий письменник-етеїст зі Львова Роман Горак . Його невтомні пошуки у різноманітних архівах, вивчення величезного масиву документів, біографічних матеріалів, спогадів, критичної, стефаникознавчої, франкознавчої (Василь Стефаник вважав себе учнем Івана Франка ) та іншої додаткової літератури привели до фундаментальної праці про покутського оповідника-новеліста світового рівня. Роман Горак – автор багатьох дослідницьких і надзвичайно цікавих та повчальних праць перш за все про велета українського письменництва і національної думки Івана Франка.
|
.jpg) |
 |
83.3(4Укр)
У 74
Василь Стефаник (1871-1936) // Усі українські письменники : біографічний нарис, літературно-художній огляд, перелік основних творів, література для додаткового користування, термінологічний словник / упоряд. : Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева. – Х. : Торсінг плюс, 2009. – С. 237-243. – Бібліогр. наприкінці ст.
У довіднику зібрано біографії, огляди творчості, перелік основних творів, їх короткий зміст, аналіз та додаткову літературу про українських класиків, а також про сучасних письменників. Окремі статті присвячено українському шістдесятництву та сучасним літературним угрупуванням. Для полегшення орієнтації у літературних процесах та творчості окремих письменників і поетів у довіднику вміщено додатки «Літературні напрями і течії», «Шкільний словник літературознавчих термінів».
|
|
83.3(2Ук)5
Г56
Гнідан, Олена Дмитрівна. Василь Стефаник. Життя і творчість : посібник для вчителя / О. Д. Гнідан. – К. : Рад. шк., 1991. – 222 с.
Автор розглядає твори класика української літератури Василя Стефаника (1871 - 1936), аналізує новели збірок «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово», «Земля», в яких відтворене життя західноукраїнського селянства на зламі двох століть: за часу першої світової війни та панування Польщі.
Багато уваги надається характеристиці творчої манери, стилю письменника.
|
.jpg) |
.jpg) |
8У
Б90
Букса, Ірина. Творчість та словник малозрозумілих слів Василя Стефаника : монографія / І. Букса. – К. : Смолоскип, 1996. – 128 с.
У посібнику висвітлено життєвий і творчий шлях талановитого українського письменника кінця XIX – початку XX ст. Василя Стефаника, фальсифікацію його творчості радянськими критиками, популярність серед інших народів світу, репрезентовано аналіз перших перекладів його новел на польську мову, подаються методичні поради щодо вивчення творів «Самому собі», «Новина», «Камінний хрест», подано зразок літературного монтажу, словник малозрозумілих слів та приклади з’ясування Стефаникових діалектизмів.
|
|
8
Є72
Єрмак, Валентина Василівна. Творча історія поезій у прозі Василя Стефаника / В. В. Єрмак. – К. : Наукова думка, 2016. – 147 с.
У монографії розглянуто твори видатного українського прозаїка Василя Стефаника (1871 - 1936), жанрово-стильові особливості яких, зокрема потужна лірична складова, дозволили самому автору кваліфікувати їх як поезії в прозі. За життя письменника ці твори так і не вийшли окремим виданням. Усебічно дослідивши спадщину митця, авторка встановила повний корпус цих творів, визначила їх остаточну авторську редакцію, уточнила датування та інші текстологічні параметри, запропонувала цікаву літературознавчу інтерпретацію.
|
.jpg) |
* * *
Бабій, В. Жінки, яких він кохав / В. Бабій // Київ. – 2005. – №7-8. – С. 149-164.
Баран, Євген. Неакадемічний Стефаник / Є. Баран // Слово Просвіти. – 2014. – 22-28 трав. – С. 15.
Варчук, В. Василь Стефаник. «Городчик до Бога ридав…»: до проблеми вибору основного тексту / В. Варчук // Слово і час. – 2011. – №6. – С. 71-81.
Голик, О. Сповідь наболілої душі : урок української літератури : 10 клас : [за твором В. Стефаника "Моє слово"] / Олена Голик // Українська мова й література в сучасній школі. – 2012. – № 7/8. – С. 34-37.
Гордієнко, К. Психологічний словник Василя Стефаника / К. Гордієнко // Урок української. – 2006. – №3-4. – С. 29-31. Варчук В. Творча історія поезії у прозі Василя Стефаника «Самому собі» / В. Варчук // Слово і час. – 2010. – №4. – С. 103-113.
Дорошко, Л. "Слово, сказане самим буттям" : (Природа слова Василя Стефаника) / Л. Дорошко // Слово і час. – 2004. – №12. – С. 36-41.
Єременко, Олена. Образний світ в експресіоністичній прозі : на матеріалі малої прози В. Стефаника та М. Хвильового / О. Єременко // Українська мова та література. – 2010. – Ч. 22. – С. 17-20. – Бібліогр. наприкінці ст.
Єсипенко, Д. Трагічна сторінка української історії, концепти Страшного Суду і Богоматері у новелі В. Стефаника «Марія» (Вивчення творчості письменника у світлі християнського віровчення) / Д. Єсипенко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2009. – №6. – С. 29-32.
Жила, С. «… Як ластівки перед відлетом…» (Вивчення новели Василя Стефаника «Камінний хрест» у взаємозв’язку з кіномистецтвом) / С. Жила // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. – №2. – С. 22-24.
Казанова, О. Композиційна та смислова роль монологічного мовлення у творах В. Стефаника / О. Казанова // Проблеми сучасного літературознавства: зб. наук. пр. / відп. ред. Є. М. Черноіваненко; Одеський нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса: Астропринт, 2017. – Вип. 24. – С. 70-77.
Кленові листки Василя Стефаника // Шкільна бібліотека. – 2016. – N 4(квітень). – С. 65-66 : ілюстр.
Лагола, Ірина. Експресіонізм у світовому красному письменстві ("Камінний хрест" В.Стефаника та "Перевтіленння" Ф.Кафки) Інтегроване заняття з української та зарубіжної літературі / Ірина Лагола, Людмила Дичик // Зарубіжна література в школах України. – 2016. – № 5. – С. 28-33. – Бібліогр. в кінці ст.
Литвинова, І. В. Проблема еміграції в новелі В.Стефаника "Камінний хрест" / І.В. Литвинова // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2008. – №34. – С. 9-11.
Модерна українська проза: Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Василь Сиефаник і Володимир Винниченко : 10-й клас // Українська мова та література. – 2019. – № 11. – С. 14-89. - Бібліогр. наприкінці ст.
Нежива, Л. «Одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі» (Стильовий аналіз новели В. Стефаника «Камінний хрест» на тлі порівнянь з однойменним кінофільмом Л. Осики) / Л. Нежива // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – №2. – С. 7-10.
Прісовський, Є. Загальнолюдські начала у прозі Василя Стефаника / Є. Прісовський // Історико-літературний журнал. – 2004. – №10. – С. 82-88.
Севрук, Л. І. Огляд життя і творчості Василя Семеновича Стефаника / Л. І. Севрук // Все для вчителя. – 2011. – С. 69-73.
Сеник, Л. Василь Стефаник: погляд крізь століття / Л. Сеник // Дзвін. – 2004. - №5-6. – С. 146-148.
Сізова, К. Модерне переосмислення фольклорних традицій портретування у новелістиці Василя Стефаника / К. Сізова // Дивослово. – 2010. – № 2 . – С. 52-54.
Соловйова, Н. Трагічна доля емігрантів (За новелою В. Стефаника «Камінний хрест») / Н. Соловйова // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. – №8. – С. 22-24.
Ткаченко, Р. Перекладацтво В. Стефаника та український декаданс / Р. Ткаченко // Слово і час. – 2002. – №5. – С. 52-58.
Токарик, М. Новели Василя Стефаника як експресіоністичне відображення дійсності (Конспект уроку) / М. Токарик // Дивослово. – 2003. – №2. – С. 64-67.
Філософія повноти життя в новелі "Марія" : Василь Стефаник: 140 років від дня народження / Н. Тимків, Ю. Романенко // Дивослово. – 2011. – № 5. – С.42-50. – Бібліогр. в кінці ст.
Фіглевський, Віталій. Лікар Василя Стефаника - уродженець Гуцульщини / Віталій Фіглевський // Дзвін. – 2011. – № 5/6. – С. 124-127 : фото
Фіглевський, В. «Любий доктор» Василя Стефаника / В. Фіглевський // Слово і час. – 2000. – №2. – С. 58-60.
Хороб, М. Василь Стефаник у художній інтерпретації (На матеріалі роману «Троянда ритуального болю») / М. Хороб // Кур’єр Кривбасу. – 2012. – № 266-267. – С. 369-376.
Шевченко, З. Експресіонізм у новелістиці В. Стефаника в контексті світової художньої культури (методичні рекомендації до вивчення спецкурсу «Художня література в контексті світової культури») / З. Шевченко // Українська мова і література в школі. – 2012. – №4. – С. 31-35.
Яценко, Т. Експресіоністичне письмо Василя Стефаника. Вивчення новели «Камінний хрест» у 10 класі / Т. Яценко // Українська мова і література в школі. – 2005. – № 4. – С. 24-27.
Інтернет-посилання:
Підготувала Оксана Шляхта
Новини
2024-12-04
Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за листопад 2024 р.".
2024-12-02
Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.
2024-11-29
Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.
2024-11-26
Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.
2024-11-22
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".