Михайло Петрович Тиводар народився 7 лютого 1936 року в селі Бедевля, що на Тячівщині. У 1953 році закінчив Тячівську середню школу, а у 1958 році – історичний факультет Ужгородського національного університету.

Протягом 1958-1966 років працював учителем історії Дубівської середньої школи на Тячівшині, організував і відкрив сільський етнографічний музей. Упродовж 1960-1964 років заочно навчався в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України. З 1966 року працює на історичному факультеті Ужгородського національного університету. У 1968 році захистив кандидатську дисертацію на тему: "Громадський і сімейний побут колгоспного селянства Закарпаття". Працював доцентом кафедри загальної історії, а згодом - кафедри історії стародавнього світу та середніх віків. Викладаючи в університеті та займаючись науковою роботою, приділяв чимало уваги розробці наукової концепції Закарпатського музею народної архітектури та побуту, збиранню етнографічних експонатів; визначив характер описів етнографічних об'єктів та форму і зміст нарисів про етнографічні групи Закарпаття.

У 1994 році на засіданні спеціалізованої ради Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук України (м. Київ) захистив докторську дисертацію на тему: "Традиційне скотарство Українських Карпат другої половини XIX - першої половини XX ст.". У 1995 році отримав вчене звання профессора, очолював колектив кафедри історії стародавнього світу та середніх віків (2001-2005).

Протягом 1992-2000 рр. Михайло Петрович - провідний вчений Науково-дослідного інституту карпатознавства, де керував комплексною темою "Роль і місце культурних та історичних традицій у формуванні національної свідомості на українських етнічних територіях Карпат у ХІХ-ХХ ст.”. Михайло Тиводар є членом вчених рад із захисту дисертацій в Інституті народознавства НАН України та Ужгородському національному університеті.

Михайло Тиводар - відомий суспільно-політичний діяч краю. Він брав активну участь у виникненні та діяльності Ужгородської міської та обласної організацій РУХу. З грудня 1990 року є членом відродженого крайового товариства "Просвіта". Протягом 1990 - 1994 років був депутатом Закарпатської обласної ради народних депутатів. Михайло Петрович очолював групу народних депутатів "Демократична платформа", яка протидіяла прокомуністичній більшості та відстоювала ідею української незалежності ще на початку 1990 року. У 2009 році нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.

Михайло Петрович Тиводар - автор майже 150 наукових праць з проблем етнології, історії та краєзнавства, зокрема, першого в Україні навчального посібника "Етнологія" (1998 р.); член редколегії наукового збірника "Саграtіса - Карпатика".

Протягом майже 40-літньої роботи на історичному факультеті читає оригінальні загальні та спеціальні курси, що викликають зацікавленість у студентів: "Етнологія", "Етнополітологія", "Теорія етносу", "Етнографія Закарпаття" та ін.

Михайло Тиводар - авторитетний керівник, завжди доброзичливий, чуйний у ставленні до інших. Він твердо переконаний, шо українська національна ідея буде реалізована лише за наявності в українському етносі достатньої кількості енергійних лідерів-пасіонаріїв, і докладає максимум зусиль для їх підготовки та виховання.

К 63.5 Т 39 Тиводар, Михайло. Закарпаття: народознавчі роздуми  / М. Тиводар. – Ужгород : Карпати, 1995. – 208 с. Книга є збірником наукових, науково-популярних і публіцистичних статей з проблем народознавства Закарпаття. Автор висвітлює як окремі питання традиційної культури, її співвідношення з професійною, етнічної історії і національного самоусвідомлення, так і сучасні пристрасті навколо етнічної самоідентифікації та історії українців Закарпаття.

К 63.5 Т 39 Тиводар, Михайло Петрович. Етнологія : навч. посіб. / М. П. Тиводар. – Вид. 3-є, випр. і допов. – Ужгород : Ґражда, 2010. – 504 с. : мал. У посібнику охарактеризовано джерела, методи  і методики дослідження, розкрито шляхи її формування як самостійної науки, проаналізовано школи, напрями тощо. Подається аналіз основних понять етнології, розкриваються сутність і природа етносу, особливості його існування в часі, висвітлюються теоретичні проблеми етногенезу і етнічної історії.

К 63.5 Т 39 Тиводар, Михайло. Етнологія : навч. посіб. для студентів іст. ф-ту / М. Тиводар. – Ужгород, 1998. – 577 с. Навчальний посібник розглядає місце етнології в системі гуманітарних наук, характеризує джерела, методики дослідження, розкриває шляхи її формування як самостійної науки, аналізує її школи, напрямки і т.ін. Окремі розділи присвяченні аналізу основних понять етнології, розкривають властивості (риси і ознаки) етносів, висвітлюють проблеми їх етнічної історії та характеризують культурно-побутові особливості етнічних спільнот у минулому і в наш час.

К 63.5 Т 39 Тиводар, Михайло Петрович. Етнографія Закарпаття : іст.-етнограф. нарис / М. П. Тиводар ; М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. закл. "Ужгород. нац. ун-т", Каф. історії Стародавнього світу і Середніх віків. – Ужгород : Ґражда, 2011. – 416 с. У книзі у доступній формі розглянуто основні етапи етнічної історії та етногенезу, наведено етнологічне районування українців Закарпаття. Традиційна культура українців краю – господарство, житло, одяг, сім’я, звичаї, свята і світоглядні уявлення розглядаються на основі зібраних польових матеріалів та численних публікацій.

К 63.5 Т 39 Тиводар, Михайло. Традиційне скотарство Українських Карпат другої  половини ХІХ – першої половини ХХ ст. : історико-етнографічне дослідження / М. Тиводар. – Ужгород : Карпати, 1994. – 560 с. Вперше в українській етнології на основі науково обґрунтованих критеріїв і багатьох польових, архівних та історіографічних матеріалів автором проведено узагальнююче вивчення традиційного скотарства в Українських Карпатах в статиці другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст. і у динаміці етнокультурних, етносоціальних та етнополітичних процесів І – ІІ тис. н.е.

К 63.5 Т 39 Тиводар Михаил Петрович.  Закарпатский музей народной архитектуры и быта : [путеводитель] / М. П. Тиводар, Павел Михайлович Федака, Михаил Андреевич Мазюта – Ужгород : Карпати, 1981. – 64 с. : цв. ил. Экспонаты Закарпатского музея народной архитектуры и быта знакомят с жизнью и бытом разных этнических групп населения Закарпатья конца XVIII – 30-х годов ХХ века.

К 63.3 І-90 Історія Ужгорода / авт. кол. Г. В.Павленко, М. П. Тиводар та ін. – Ужгород : Патент, 1993. – 224 с. : фот.      Книга дає цілісну картину історичного і культурного розвитку міста від найдавніших часів до сьогодення. Написана на основі багатого конкретно-історичного матеріалу, значна частина якого вперше вводиться в науковий обіг.

К 83.3 Т 39 Тиводар, Михайло Петрович. Життя і наукові пошуки Федора Потушняка / М. П. Тиводар. – Ужгород : Ґражда, 2005. – 284 с. : іл.       Пропоноване видання присвячене 95-річчю від дня народження Федора Потушняка. На основі документів не лише зроблено спробу дати опис життєвого і творчого шляху Ф. Потушняка, а й зосереджено увагу на тих випробуваннях, які випали на його долю впродовж 1940-1960 рр. У книзі вперше публікується велика добірка архівних матеріалів: листи, характеристик, протоколів, автобіографія письменника, передруків з партійної преси повоєнних років та фотографій.

К 63.3 К 26 Carpatica-Карпатика.  Вип. 6 : Етнічні та історичні традиції населення Українських Карпат кінця ХVIII-ХХ ст. / відп. за вип. М. П. Тиводар. – 1999. – 216 с. : іл. У збірнику порушуються актуальні проблеми етнології та етнополітичної історії Закарпаття. Наукові пошуки дозволили авторам по-новому оцінити і висвітлити розвиток етнокультурних і етнополітичних процесів на Закарпатті кінця XVIII-XX ст.

***

Інтернет ресурси

Тиводар Михайло Петрович (матеріал з Вікіпедії)

В Ужгороді вийшов збірник Михайла Тиводара

Михайло Тиводар. Слово про Вчителя

ТИВОДАР, МИХАЙЛО. «ДОВОДИТИ, ЩО ЗАКАРПАТТЯ — УКРАЇНСЬКЕ ЗА ДУХОМ, НЕМАЄ ПОТРЕБИ»