Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

Душа українського шістдесятництва

2024-09-10
до 95-річчя від дня народження Алли Олександрівни Горської
«Ярій, душе. Ярій, а не ридай.
У білій стужі сонце України.
А ти шукай — червону тінь калини
на чорних водах — тінь її шукай,
де жменька нас. Малесенька шопта
лише для молитов і сподівання.
Усім нам смерть судилася зарання,
бо калинова кров — така ж крута,
вона така ж терпка, як в наших жилах.
У сивій завірюсі голосінь
ці грона болю, що падуть в глибінь,
безсмертною бідою окошились».
18 вересня художниці Аллі Горській виповнилося б 95 років. Вона залишила помітний слід в історії українського дисидентського руху, а її трагічна смерть породила чималий резонанс. Інформацію про загибель Горської відстежували й фіксували в КГБ, систематично інформуючи ЦК КПУ, зокрема першого секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста. Крім того, ця справа була на особливому контролі в прокуратурі УРСР.
Алла Горська була одним із рушіїв українського шістдесятництва, Клубу творчої молоді «Сучасник» у Києві. Уже в зрілому віці усвідомила свою національну ідентичність: вивчила українську мову, із великою віддачею занурилася в національно-культурне відродження 1960-х. Зокрема, у 1961 році в листі до батька, який тоді очолював Одеську кіностудію, Алла Горська писала: «Ти знаєш, весь час хочеться писати українською мовою. Розмовляєш по-українськи – і думати починаєш українською. Читаю Коцюбинського. Чудова мова…». Водночас вона пожалілася: «Спогади тиснуть страшним тягарем. Спогади тридцятих років. Від душевного болю жахливо калатає серце. Хочеться щось робити, кудись бігти, обурюватися, кричати».
У 1962-му Алла Горська разом із Василем Симоненком і Лесем Танюком виявили під Києвом у Биківні місця масового поховання жертв НКВС, про що написали в міськраду Києва з пропозицією відкрити меморіал. Клуб творчої молоді ініціював розслідування. Лесь Танюк, Василь Симоненко й Алла Горська стали збирати інформацію. Але вже 1963 року на них почався тиск, унаслідок побиття міліцією трагічно загинув Василь Симоненко.
«Вітражна» справа
У 1964-му значний резонанс мало знищення вітража, створеного до 150-ліття Тараса Шевченка у вестибюлі Київського університету, одним з авторів якого була Алла Горська. На ньому було зображено гнівного Кобзаря, до якого притулилася жінка — символ матері-України. Тарас Шевченко виголошував рядки: «Возвеличу малих отих рабів німих! Я на сторожі коло них поставлю слово!». Вітраж розтрощили відразу після завершення роботи над ним як «твір глибоко чужий принципам соціалістичного реалізму». Шістдесятниця Михайлина Коцюбинська згадує: «Головний погромник – ректор університету Швець. Сам власноручно, не дочекавшись висновків комісії, трощив ідеологічно шкідливий вітраж… Чому мати-Україна така сумна? Який «суд», яку «кару» й на кого накликає Тарас? І взагалі, чому це Україна за ґратами»? Згідно з рішенням Бюро Київського обласного правління Спілки художників України 13 квітня 1964 року визначено: «Вітраж дає грубо викривлений архаїзований в дусі середньовічної ікони образ Т. Г. Шевченка, який нічого спільного не має з образом великого революціонера-демократа… У такому ж іконописному дусі витриманий в ескізі образ Катерини, яка є нічим іншим, як стилізованим зображенням богоматері… Шевченкові слова написані церковнослов’янською в’яззю (кирилицею) в поєднанні з іконописно трактованими образами, звучать ідейно двозначно. В образах вітража нема ні найменшої спроби показати Шевченка радянського світосприйняття. Образи, створені художниками, спеціально заводять у далеке минуле». Авторів вітража за цю роботу було виключено зі Спілки художників УРСР. Згодом доля декого з них складеться ще трагічніше: 1965-го Україною прокотилася перша хвиля репресій у постсталінський період, і серед її жертв – співавтор вітража, близький друг Алли Горської художник Опанас Заливаха. Його обвинуватили в антирадянській агітації та пропаганді й засудили до п’яти років таборів суворого режиму.
Гвоздики в суді
Алла Горська свідчила у справах за­арештованих за знайдену заборонену в СРСР українську літературу Ярослава Геврича, Євгенії Кузнецової, Олександра Мартиненка, Івана Русина. Коли 25 березня 1966-го підсудних привезли на судове засідання до Київського обласного суду, вони були здивовані, бо їх зустріли з букетами гвоздик Ліна Костенко, Алла Горська, Надія Світлична, Іван Дзюба.
16 грудня 1965 року Горська відверто звинуватила правоохоронні органи в психологічному тиску на підсудного Ярослава Геврича під час допиту, що стало причиною його неправдивих свідчень, і на підставі чинної тоді Конституції та законів аргументовано довела, що читати книжку, навіть ідеологічно чужу офіційній доктрині, не злочин. Переконливість слів художниці­ обеззброювала та страшенно дратувала. У 1967-му з групою киян вона їздила до Львова на суд до В’ячеслава Чорновола, де підписала лист проти незаконного ведення суду. У 1968 році Алла Горська в числі 139 діячів науки, літератури й мистецтва поставила свій підпис у листі на адресу генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва, голови Ради міністрів СРСР Алєксєя Косиґіна та голови президії Верховної ради СРСР Миколи Підгорного. Представники інтелігенції підкреслювали, що «ведені в останніх роках політичні процеси стають формою придушення інакомислячих, формою придушення громадянської активности й соціальної критики, необхідної для здоров’я всякого суспільства. Вони свідчать про щораз сильнішу реставрацію сталінізму. На Україні, де порушення демократії доповнюються та загострюються перекрученнями в національному питанні, симптоми сталінізму виявляються ще виразніше». Лист із підписами було передано у квітні 1968-го, а вже з кінця квітня влада взялася пресувати тих, хто його підписав. Крім того, у липні 1968 року разом із поетесою Ліною Костенко, критиком Іваном Дзюбою, публіцистом Євгеном Сверстюком та письменником Віктором Некрасовим Алла Горська написала відкрите звернення до газети «Літературна Україна» у зв’язку з наклепницькою статтею щодо «листа 139» радянського письменника, а також інформатора КГБ Олексія Полторацького. Згодом, на засіданні Спілки художників, коли висувались обвинувачення проти осіб, що підписали лист протесту, загальне гнітюче мовчання порушила Алла Горська, яка заявила, що всі ці звинувачення – брехня, і змусила зачитати текст протесту. Президія зборів була змушена виконати вимогу художниці.­І коли зачитали протест, то стало зрозуміло, що лист не містив жодного натяку на державний переворот, лише ввічливе домагання справедливості. За той виступ Аллу Горську вдруге виключили зі Спілки художників. 
Однак це не зупинило хороброї жінки. Узимку 1969-го вона відвідала у Мордовській концтабірній зоні ЖХ-385 Опанаса Заливаху. А 28 серп­ня 1970 року, коли він вийшов з ув’язнення, за її активної участі йому було організовано гучну зустріч у київському ресторані «Наталка». Того ж таки 1970-го за підтримку виступів Валентина Мороза художницю викликали на допит до Івано-Франківська, але вона відмовилася давати будь-які свідчення.
Таємниця загибелі
Алла Горська вела переписку з політичними в’язнями (систематичну з художником Опанасом Заливахою), підтримувала стосунки з їхніми родинами, надаючи їм моральну та матеріальну допомогу. Її помешкання стало місцем, де зупинялись особи, що верталися з-за колючого дроту, збиралися їхні родичі, близькі та знайомі. Довкола художниці гуртувалася творча інтелігенція, яка прислухалася до цієї мужньої жінки, вважала її своїм авторитетом. Горська була дивовижно сміливою, хоча й, можливо, усвідомлювала, наскільки серйозно ризикує. За нею стежили, їй погрожували, а в помешканні сусідів було встановлено прослуховування, спрямоване на квартиру родини художниці.
28 листопада 1970 року Алла Горська поїхала до свекра за швейною машинкою до Василькова (Київська область) й не повернулася. 2 грудня 1970-го її тіло було знайдене в льоху будинку чоловікового батька Івана Зарецького. Спочатку справу щодо цього вбивства вела прокуратура Васильківського району. Проте вже 7 грудня було ухвалено доручити розслідування заступнику начальника слідчого відділу прокуратури Київської області, радникові юстиції В. І. Вікторову, прокуророві-криміналісту Г. Е. Баум­штейну, слідчому прокуратури Києво-Святошинського району юристові першого класу Г. Є. Страшному. Згідно з висновками судмедекспертизи «смерть Горської А. О. настала від багатоосколкового перелому кісток черепа з крововиливом під оболонку головного мозку». Причиною смерті, за даними експертизи, стали «удари тупим предметом з обмеженою ударною площею» – молотком.
У день, коли було знайдене тіло, чоловіка Алли Горської Віктора Зарецького заарештували за підозрою в убивстві дружини. Під час допитів на нього чинили психологічний тиск, унаслідок якого він підтвердив офіційну версію, що в його батька Івана Зарецького були підстави вбити свою невістку. Як наслідок — у постанові «Про завершення кримінальної справи щодо звинувачення Зарецького І. А. за ст. 94 КК УРСР» «на підставі свідчень сусідки та приятельки Горських Забродіної Г. К., Горського О. ­В­. (батька А. Горської), листів до племінника Мицманенка К. І. в м. Тамбов Зарецького І. А.» стверджувалося, що свекор, «відчуваючи до Горської А. О. неприязні почуття, убив її 28.11.1970, після чого 29.11.1970 покінчив життя самогубством».
Однак до офіційної версії виникає ціла низка сумнівів, висловлених головним чином людьми, які близько знали художницю. Зокрема, вказувалося, що з такою фізично сильною жінкою, як Алла Горська, не міг упоратися старий, фізично слабкий Іван Зарецький, а «слідів волочіння, боротьби та самооборони на тілі й одязі трупа не виявлено». Друзі, рідні покійної та окремі дослідники висловлювали думку, що смерть художниці — робота «відділу політичних убивств», підпорядкованого керівництву СРСР. 
Крапку не поставлено
Резонанс, який викликала смерть Алли Горської, дуже непокоїв владу. Уже 3 грудня 1970 року за підписом голови КГБ УРСР Віталія Федорчука на адресу ЦК КПУ надіслали спеціальне повідомлення: «Оскільки Горська А. О. відома як авторитетна особистість у середовищі націоналістично налаштованих елементів, не виключено, що вони можуть використати її похорони з провокаційною метою. Проводимо оперативні заходи із запобігання можливих небажаних дій із боку цих осіб». Прикметно, що на цьому спеціальному повідомленні була резолюція рукою голови КГБ УРСР Віталія Федорчука: «Тов. Шелесту П. Ю. доповіли 4 грудня 1970 р.». Крім того, у «Секретному повідомленні» КГБ УРСР на адресу ЦК КПУ від 5 грудня 1970 року наголошувалося: «Згідно з надісланими в КГБ при РМ УРСР даними націоналістично налаштовані особи здійснюють спроби використати похорони Алли Горської з небажаною для нас метою. У зв’язку з тим, що похорони перенесено на 7 грудня, поширюються припущення та вигадки провокаційного характеру: працівник видавництва «Мистецтво» Корогодський заявив, що це навмисна затримка. КГБ не хоче, щоб похорони відбулися в День Конституції, щоб вони набули характеру політичної демонстрації. Окремі особи пропонували звернутися з протестом у прокуратуру й міськраду, вимагали видати тіло. У результаті вжитих нами заходів їхній намір не знайшов широкої підтримки». Внучка Івана Франка Зиновія домовилася про поховання Алли Горської на розташованому в центрі Києва Байковому кладовищі 4 грудня, проте похорон перенесли на 7 грудня на приміський Берковецький цвинтар. Прощання з художницею відбулося в майстерні за вулицею Філатова. Цього дня віддати поклін зібралося кілька сотень людей.
У повідомленні за підписом голови КГБ УРСР Віталія Федорчука до ЦК КП України від 11 грудня 1970-го згадувалося: «Про загадковість обставин і причин убивства говорили у своїх виступах під час похорону… У зв’язку з цим вважали б доцільним доручити прокурору, який вів цю справу, допитати Сергієнка та Геля з метою припинення поширення провокаційних чуток у зв’язку з убивством Горської». Також згадувалося, що, «оцінюючи версію причетності Зарецького І. А. до вбивства Горської, поетеса Ліна Костенко висловилася таким чином: «Вже надто це все гидко, щоби бути правдоподібним».
Уже після похорону Алли Горської, 18 грудня 1970 року за підписом голови КГБ УРСР Віталія Федорчука на адресу ЦК КПУ відправили спеціальне повідомлення: «Згідно з надісланими в Комітет державної безпеки при РМ УРСР даними жінка відомого органам КГБ своїми націоналістичними настроями Чорновола В’ячеслава Антонів Олена, жителька міста Львів, коментує смерть художниці Горської серед свого оточення, поширює провокаційні чутки, нібито органи держбезпеки хочуть нині усунути тих із числа творчої інтелігенції, кого не встигли в 60-ті. Згідно з твердженням Антонів такі дії повинні бути здійснені до початку ХХІV з’їзду КПРС. Про це в Україні, за її словами, стало відомо від москвичів, але конкретних осіб вона не назвала. Антонів і її знайомі стурбовані за свою подальшу долю. КГБ при РМ УРСР уживає заходів для вияснення джерел провокаційних чуток».
Син художниці Олексій Зарецький вважав, що метою злочину було залякування, дискредитація та деморалізація українського правозахисного руху, а також вилучалася людина, яка надавала колу своїх однодумців суттєву підтримку. Також, ймовірно, уже планувалися наступні репресії — «великий погром» 1972-го. Справу Алли Горської було закрито й, незважаючи на масу звернень до прокуратури УРСР, СРСР, незалежної України, вона досі залишається до кінця не з’ясованою...
Любов Крупник
 
Матеріали про життєвий і творчий шлях Алли Горської
 
Безперечно, однією зі знакових виставок останнього часу став проєкт «Алла Горська. Боривітер» в Українському Домі (15 березня – 28 квітня 2024), який співзвучний нашому сьогоденню, сповненому драматичній боротьбі із непокараним колись злом. 
Подією має стати й це двомовне видання, яке містить понад сто оригінальних праць Алли Горської, що були представлені на виставці, а також статті історика Радомира Мокрика, арткритикині Єлизавети Герман, театрознавиці Ганни Веселовської, мистецтвознавиці та есеїстки Діани Клочко, мистецтвознавиці та журналістки Оксани Семенік, мистецтвознавиці та співкураторки виставки Олени Грозовської. Біографію мисткині написала Олена Зарецька, онука художниці й засновниця фонду Алли Горської та Віктора Зарецького. 
Початковий задум створення виставкового каталогу в процесі перетворився на солідне видання з репродукціями та численними архівними матеріалами, в якому втілені деякі концепти експозиції.
Алла Горська. – К. : Родовід, 2024. – 380 с. – Текст укр., англ. мовами.
В монографії автори розкривають і контекст доби, в якому творили шістдесятники зокрема Алла Горська, як одна з чільних постатей покоління, показують грані особистості мисткині, яка окрім мистецького таланту, уособлює незламність та сила духу, та розповідають про її оточення. 
«Саме шістдесятники – це одні із взірців для молоді, як можна розвиватися. Попри весь трагізм покоління, вони залишили дуже сильний слід в історії, який надихає інших», – говорила в інтерв’ю Олена Зарецька, і потужність та актуальність цього покоління справді вражає. 
Книжка створена завдяки спільним зусиллям артфундації «Дукат», колекціонерів, видавництва «Родовід», і акцентує саме на мистецькій діяльності Алли Горської, яка, на думку співкураторки виставки Олени Грозовської, була недооціненою, принаймні до успіху проєкту «Боривітер». Раніше Аллу Горську знали більше як дисидентку. Адреса матеріалу 
 
Горська, Алла Олександрівна. Алла Горська : [альбом репрод.] / Акціонерний дім ”Дукат” ; упоряд. каталогу : М. Кулівник, К. Лісова, І. Стратійчук ; авт. вступ. ст. О. Зарецький. – К. : Вістка, 2017. – 135 с. :  кольор. іл.
Перший альбом творів видатної української художниці-шістдесятниці Алли Горської (1929-1970), в якому представлено її живописні й графічні роботи, а також мозаїчні панно, створені у співавторстві з іншими українськими митцями.
 
Алла Горська : Червона тінь калини : листи, спогади, статті [Електронний ресурс] / ред. та упоряд. О. Зарецький, М. Маричевський. – К. : Спалах ЛТД, 1996. – 240 с. : кольор. іл. – Бібліогр.: с. 237-238. – Режим доступу : http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0001664
Цей збірник є першою книгою, присвяченою визначній громадській діячці, художниці Аллі Горській (1929-1970). До збірника увійшли листування А. Горської, спогади та розвідки про неї, деякі документи. Частина матеріалів публікується вперше. У книзі вміщено чимало ілюстрацій, що характеризують як творчість А. Горської, так і добу 60-х років.
Збірник розрахований на тих, хто цікавиться історією України, на шанувальників творчості Горської.
 
85.14(4УКР)
О 38
Огнєва, Людмила. Перлини українського монументального мистецтва на Донеччині / Л. Огнєва ; за ред. Я. Довган. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. – 52 с. : кольор. іл.
У книжці розповідається про твори монументального мистецтва, які створила група художників-однодумців з різних міст України, котрі працювали в Донецьку і Маріуполі в 1965-67 роках. Мова йде про комплекс мозаїчних панно на стінах донецької школи №5, панно “Жінка-Птаха” з крамниці “Рубін”, панно в маріупольському ресторані “Україна”. Розкриті зміст цих творів та мистецька концепція Григорія Синиці, за якою їх створювали. Віктор Зарецький, Галина Зубченко, Алла Горська, Геннадій Марченко і Григорій Синиця були творцями національного напрямку в українському монументальному мистецтві. З ними на окремих етапах працювали Олександр Коровай, Іван Кулик, Василь Парахін, Григорій Пришедько, Борис Плаксій, Надія Світлична.
 
75.071(477)
Г 70
Алла Горська. Душа українського шістдесятництва / упоряд. Л. Огнєва ; за ред. О. Зарецький. – К. : Смолоскип, 2015. – 710 с. : кольор. іл., портр. – Бібліогр. у підрядк. прим. – Імен. покажч. : с. 677-695.
Збірку «Алла Горська. Душа українського шістдесятництва» укладено за пропозицією В’ячеслава Чорновола, яку він на початку 1970-х рр. висловив у листі до Романа Корогодського «Думки щодо проспекту збірника про Аллу Горську». Як і пропонував В. Чорновіл, до збірки увійшли: епістолярна спадщина художниці 1949-1970-х рр.; заяви, скарги та звернення Алли Горської до влади; нотатки про мистецтво; щоденник; зошит А. Горської з вправами та диктантами з української мови; образотворчі, прозові й поетичні твори, пов’язані з А. Горською чи їй присвячені; реєстр творів А. Горської, складений нею; фотографії, репродукції творів А. Горської; огляд бібліографії; спогади сина та друзів. Використано друковані джерела та архівні матеріали, що зберігаються в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМУ).
 
75/76.071
Г 70
Алла Горська. Спалах перед світанком : [до 90-річчя від дня народженняї / Музей шістдесятництва ; упоряд. О. О. Лодзинська. – К. : Кліо, 2019. – 136 с. : кольор. іл. – Бібліогр. на боковиках. 
Видання присвячене 90-річчю з дня народження видатної української художниці Алли Олександрівни Горської.
Алла Горська – активна учасниця українського шістдесятницького руху спротиву тоталітарній системі в СРСР. Її називали душею українського шістдесятництва, вона була люблячою жінкою і матір’ю з ніжним, вразливим серцем митця. Її вбили, і обставини смерті Алли Горської досі оповиті таємницею. А її безкомпромісність і мужність в обстоюванні власних переконань, жертовність і патріотизм досі лишаються взірцем для кожного небайдужого серця. До книжки увійшли світлини з родинного альбому Зарецьких із фондової колекції Музею шістдесятництва та архіву онуки художниці Олени Зарецької.
 
Зарецький, Олексій. Алла Горська. Мисткиня у просторі тоталітаризму / О. Зарецький. – Х. : Прометей, 2023 – 432 с.
Алла Горська – українська художниця та дисидентка, громадська діячка, правозахисниця та яскрава представниця руху шістдесятництва.
Вона не визнавала обмежень у творчості, свободі слова та думки. А як відомо, у ті часи це було вкрай небезпечно. Горську переслідували, їй погрожували, її мистецькі твори знищували, друзів та однодумців заарештовували та вбивали.
Однак вона не здавалась та не полишала своїх поглядів і переконань.
Ця мисткиня та правозахисниця була підступно вбита КДБ, а саме вбивство зрештою «повісили» на свекра художниці.
Як зазначає у передньому слові книжки її автор Олексій Зарецький, син та біограф мисткині, видання «торкається кількох тем: шістдесятництво, рух опору, мистецький нонконформізм кінця 1950–1960-х років; репресії в СРСР, зокрема політичні вбивства» та має на меті відновити історичну справедливість щодо смерти Алли Горської. Джерело 
 

Книги про Аллу Горську розміщені на сайті “Бібліотека українського мистецтва”  (у форматі pdf)

Алла! Алла! Алилуя!.. [Електронний ресурс] : [зб. віршів, пісень, репрод., фот., присвяч. А. Горській] / упоряд. Л. Огнєва. – Донецьк : Центр Діскавері, 2007. – 80 с. : кольор. іл., фот. – Комент. до мистец. творів: с. 60-69. – Біогр. довід.: с. 70-76. – Перелік мистец. творів, присвяч. Аллі Горській: с. 77-78. – Режим доступу : https://files.infoua.net/ohneva/Alla-Alla-Alyluja_LOgneva_2007.pdf
До збірки увійшли вірші, пісні, репродукції картин, створені друзями Алли Горської одразу ж після її смерті. Тоді, у шістдесяті роки минулого століття, це були молоді поети та художники, імена яких були більше відомі КДБ та невеликому колу друзів-однодумців. Сьогодні ж їх знають не тільки в Україні, а й за її межами.
Збірка розрахована на тих, хто цікавиться історією України, літератури та мистецтва.
 
Квітка на вулкані. Алла Горська [Електронний ресурс] / автор-упоряд. Л. Огнєва ; Музей “Смолоскип”. – Донецьк : Норд Комп’ютер, 2011. – Режим доступу : https://uartlib.org/downloads/GorskaFlower_uartlib.org.pdf
До збірки увійшли вірші, пісні, спогади, репродукції картин, присвячені Аллі Горській.
Імена авторів відомі в Україні та світі: лауреати Національної премії ім. Т.Шевченка: Сергій Білокінь, Віра Вовк, Іван Драч, Ірина Жиленко, Опанас Заливаха, Віктор Зарецький, Ігор Калинець, Михайлина Коцюбинська, Борис Плаксій, Володимир Прядка, Євген Сверстюк, Надія Світлична, Іван Світличний, Григорій Синиця, Людмила Семикіна, Василь Стус, Леопольд Ященко. Заслужений діяч мистецтв Борис Довгань; заслужена художниця України – Галина Севрук.
Збірка розрахована на тих, хто цікавиться історією України, літератури та мистецтва.
 
 
Життєпис мовою листів. Алла Горська [Електронний ресурс] / автор-упоряд. Л. Огнєва ; Музей “Смолоскип”. – Донецьк : Норд Комп’ютер, 2013. – 518 с. – Режим доступу : https://uartlib.org/downloads/GorskaLetters_uartlib.org.pdf 
 
Книга присвячена визначній громадській діячці, художниці Аллі Горській (1929—1970). До книги ввійшли: листування А. Горської з родиною, друзями; щоденники, творчі записи. Переважна більшість матеріалів публікується вперше. Видання розраховано на тих, хто цікавиться історією України, на шанувальників творчості Алли Горської.
 

Контркультура: Графіка "неформальних академіків" 1950-80-х. [Електронний ресурс] / [авт. проекту та упоряд. О. Василенко ; текст: О. Авраменко [та ін.]. – К., 2017. – 360 с. : кольор. іл. – Назва паліт. та текст парал. укр., англ. – Режим доступу : https://uartlib.org/downloads/KontrKultura_uartlib.org.pdf
Антологію "Контркультура. Графіка "неформальних академіків" 1950-80-х" створив колекціонер Олексій Василенко. У цьому виданні висвітлюється творчість Віктора Зарецького, Алли Горської, Анатолія Лимарєва, Григорія Гавриленка та Ігоря Григор’єва.

Публікації про Аллу Горську в збірниках, довідкових та періодичних виданнях

Овсієнко, В. В. Горська Алла Олександрівна [Електронний ресурс] : [персоналія] / В. В. Овсієнко, М. М. Хомляк // Енциклопедія Сучасної України Т. 6 : Го – Гю / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Ін-т енциклопед. досліджень НАН України,2006. – С. 309-310 : портр. – Режим доступу : http://surl.li/yzwdvd
Енциклопедична стаття про життя та діяльність Алли Горської.
 
91.9: 85.103(4УКР)
П 38
Плеяда нескорених: Алла Горська, Опанас Заливаха, Віктор Зарецький, Галина Севрук, Людмила Семикіна [Електронний ресурс] : бібліогр. нарис / М-во культури України, Держ. заклад "Нац. парлам. б-ка України" ; авт. нарису Л. Б. Тарнашинська ; упоряд. М. А. Лук'яненко ; відп. за вип. Т. І. Вилегжаніна. – К. : ДЗ "Нац. парлам. б-ка України", 2011. – 200 с. – (Шістдесятництво: профілі на тлі покоління ; Вип. 13). – Імен. покажч.: с. 184-197. – Режим доступу : https://uartlib.org/downloads/Pleyada2011_uartlib.org.pdf
Покажчик присвячено митцям-шістдесятникам – Аллі Горській, Опанасу Заливасі, Віктору Зарецькому, Галині Севрук, Людмилі Семикіній. Наведено статтю Людмили Тарнашинської про життя і творчість художників. У загальному розділі зібрано літературу про суспільно-політичне життя України у другій половині XX ст. (зокрема дисидентський рух), мистецтвознавчі та мемуарні видання про київський клуб творчої молоді «Сучасник». Надано відомості про публікації репродукцій творів; статті, інтерв’ю, спогади; літературу про життя і діяльність; художні твори, присвячені кожному з митців.
 
63.3(4УКР)62 
Р 91
Горська Алла : [персоналія] // Рух опору в Україні 1960-1990 : енциклопед. довід. / Музей-архів і документац. центр Укр. самвидаву при вид-ві "Смолоскип" ; гол. ред. О. Зінкевич. – Вид. 2-е, допов. – К. : Смолоскип, 2012. – С. 182-184 : портр. – Бібліогр. наприкінці ст.
Енциклопедичний довідник присвячений подіям, які почали розгортатися в Україні на початку 1960-х рр. і завершилися здобуттям незалежності 1991 р.
Видання охоплює проблематику національних і людських прав. У ньому окреслено феномен шістдесятництва, вітчизняного самвидаву, зародження дисидентського (правозахисного) руху. Довідник містить не лише біографічні дані окремих діячів та інформацію про їхні твори, неформальну пресу і правозахисні різномовні видання, а й детальну бібліографію творчості учасників руху опору, політв’язнів і репресованих, спогадів і статей, відгуків іноземної преси.
Енциклопедичний довідник адресовано дослідникам, викладачам, студентам, широкому колу читачів, які цікавляться новітньою історією боротьби українського народу за Незалежність.
 
7.071(477)
С 43
Скляренко, Галина Яківна. Українські художники: з відлиги до незалежності : у 2 кн. Кн. 1 : Українські художники: з відлиги до незалежності / Г. Я. Скляренко ; НАН України. Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Нац. акад. мистецтв України. Ін-т проблем сучасного мистецтва ; вступ. сл. : Н. Бровді, Р. Бровді, І. Абрамович. – К. : Huss, 2018. – 284 с. : іл.
Присвячена українському мистецтву другої половини ХХ століття, книга висвітлює процеси його поступу через творчі біографії видатних художників кількох поколінь – з відлиги до Незалежності. Уважний аналіз мистецтва кожного з них – живопису, графіки, скульптури, фотографії, нових концептуальних практик – дає можливість не лише певною мірою реконструювати складні колізії та суперечності епохи, ту еволюцію, якої зазнали уявлення про мистецтво у вітчизняному художньому середовищі у пізньорадянські десятиліття, а й висвітлити особливості культурно-мистецьких процесів в Україні, зокрема неоднозначне розшарування творчих сил у офіційному та неофіційному просторі, вплив на мистецтво ідеологічних коливань у суспільно-культурному кліматі країни, індивідуальне осмислення національних традицій та світового художнього досвіду. Творчість кожного з представлених у книзі художників постає як яскраве та своєрідне явище, що у свій спосіб не лише віддзеркалювало свій час, а й надавало йому нового змісту.
Видання розраховане на істориків мистецтва, критиків, художників та зацікавлених читачів.
 
821.161.2.09"19" 
Т 21
Тарнашинська, Л. Б. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління : (іст.-літ. та поетикальний аспекти / Л. Б. Тарнашинська ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Наук. Центр дослідж. проблематики укр. шістдесятництва. – 2-ге вид,, допов. – К. : Смолоскип, 2019. – 592 c.  – Бібліогр. у підрядк. прим. – Імен. покажч.: с. 575-586. 
У монографiї дослiджуються iсторико-лiтературний та поетикальний аспекти українського шiстдесятництва в iменах. Такий персоналiстський вимiр (окремi профiлi на тлi поколiння) дозволяє читачеві побачити епоху i в постатях, i через призму творчостi, а також скласти уявлення про «зоряний iнтеграл» того поколiння, яке залишило такий значний слiд у свiдомостi українства. До другого видання ввійшли персоналії, відсутні у попередньому, яке побачило світ у видавництві «Смолоскип» 2010 року (Василь Стус, Євген Гуцало, Володимир Дрозд, а також окремі митці: Алла Горська, Віктор Зарецький, Опанас Заливаха, Галина Севрук, Людмила Семикіна, Сергій Параджанов); оновлено й доповнено окремі студії, подані у попередньому виданні. Відкриває книжку вступна стаття дослідниці «Зоряний інтеграл знакового покоління: персоналістський вимір».
Видання розраховане на науковцiв, викладачiв, студентiв, аспiрантiв, широке коло тих, кого цiкавить iсторiя та проблематика українського шiстдесятництва.
 
75/76.071(477) 
І 51
Горська Алла : живописець, графік, громадський діяч // Імена України. 100 митців : А – Я : [творчість укр. художників від часів Київ. Русі до XXI ст. ] / авт. перед. слова, вступ. ст., уклад. С. І. Побожій. – Суми : Університетська книга, 2020. – С. 27-28.
У книзі представлена творчість українських художників від часів Київської Русі до ХХІ ст., які залишили яскраву сторінку в історії українського образотворчого мистецтва. Ілюстрації дають уявлення про стилістику творів, їх тематичне і технічне розмаїття, а біографічні відомості розширюють наші знання про діяльність митців. Широка палітра висловлювань щодо творчості чи особистості художника показує неоднозначність їх сприйняття й інколи суперечить усталеній думці. Адресована мистецтвознавцям, культурологам, історикам і всім, хто цікавиться історією образотворчого мистецтва.
 
 
94(477) 
Т 19
Тарасенко, Олеся. Алла Горська : кримська богиня / О. Тарасенко // Тарасенко, О. Благословенне жіноче ім’я – Україна : жіночі портрети країни. – К. : Поліпрінт, 2021. – С. 29-36.
Українська жінка – це особливий та унікальний феномен, який не має аналогів у світі. Своїм талантом українські жінки внесли вагомий вклад в культуру, мистецтво, науку, політику, літературу та інші сфери життя рідної країни та світу.
«Благословенне жіноче ім’я – Україна (жіночі портрети країни)» – це книга, що створена як образ країни в портретах 30 видатних жінок. До вашої уваги тридцять  портретів наших видатних співвітчизниць: Алла Горська одна з них. Кожна доля яскрава та неповторна, віддзеркалює плин української історії та порухи душевних доль усіх героїнь. Розповідь ведеться дуже просто та невимушено, деякі біографічні факти представлено вперше.
 
***
Дацюк, Г. Невбитий вітер Алли Горської / Г. Дацюк // Слово Просвіти. – 2024. – 14-27 берез. (№ 10-11). – С. 16.
Згадуючи Аллу Горську: зі щоденника Георгія Малакова // Київ. – 2007. – № 9. – С. 138-144
Кравченко, Я. Алла Горська : “Аби душа не сивіла...” : [18 вересня видатній художниці минуло б 85 років] / Я. Кравченко // День. – 2014. – 5-6 верес. – С. 24.
Крупник, Л. Особистість проти системи : кому заважала Алла Горська? / Л. Крупник // Український тиждень. – 2019. – № 23. – С. 52-54.
Кучер, Н. Алла Горська, Віктор Зарецький, Борис Плаксій. Панно "Земля": історія створення за спогадами сучасників / Н. Кучер // Слово Просвіти. – 2022. – 22-28 верес. (Ч. 33). – С. 12-13.
Кучер, Н. Цикл "Колядки та щедрівки" Алли Горської: історія створення / Н. Кучер // Слово Просвіти. – 2020. – 16-22 січ. (Ч. 3). – С. 14.
Лук’янчук, Г. Людина духу – Алла Горська / Г. Лук’янчук // Українське слово. – 2019. – 25 верес.-11 жовт. (№ 37-38). – С. 14-15.
Малюта, І. Незламна Алла : [А. Горська] / І. Малюта // Літературна Україна. – 2015. – 10 груд. – С. 5.
Матяш, М. Жінка, що не боялася : до 90-річчя від дня народження А. Горської / М. Матяш // Пенсійний кур’єр. – 2019. – 27 верес. (№ 39). – С. 11.
Митець передовсім – громадянин : 18 вересня – 90 років від дня народження А. О. Горської (1929-1970), української художниці, громадської діячки / підгот. Я. Шлапак // Демократична Україна. – 2019. – 20 верес. (№ 37). – С. 13. 
Шекет, Ю. Непокірний колір : про художницю Аллу Горську / Ю. Шекет // Жінка. – 2021. – № 10. – С. 12-13.
 
Інтернет ресурси: 
 
 
Підготувала Маргарита Бадида.
 
 

Новини

2024-10-30

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-10-25

Запрошуємо всіх на презентацію книжки знаного фольклориста Івана Хланти.

2024-10-25

Запрошуємо на презентацію книжки Маргарити Безик про село Голубине та його мешканців.

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день