Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

Легенда України: історія життя Марії Примаченко

2024-01-05
до 115-річчя від дня народження
Я… Не завидую ні на багатство, ні на гроші,
я не завидую ні на що. Я роблю для людей,
у мене в серці Бог, і треба, щоб у всіх людей був Бог.
Роби людям добро, щоб люди жили, як квіти цвіли.
Оце і все моє слово на світі.
Із листа Марії Примаченко до Лідії Орел

12 січня 1909 – у селі Болотня на Київщині народилася Марія Примаченко (Приймаченко), художниця, представниця «наївного мистецтва». Її твори дивували мистецький світ й експонувалися у Франції, Канаді, Польщі, Росії, Німеччині та в інших країнах. Марія Оксентіївна дивовижно об`єднала у своїй творчості малюнок і живопис. Це – і живописна графіка, і графічний живопис водночас. За типологією роботи Примаченко можна умовно поділити на сюжетні (фігурні), знакові, ритміко-орнаментальні.
Твори Марії Примаченко свідчать про те, що за ними стоїть велика, різноманітна школа народного мистецтва, багатовікова культура народу. Це ніби згусток емоційних вражень і від казок, і від легенд, і від самого життя. Також майстриня володіла бездоганним відчуттям ритму, її форми завжди добре узгоджені одна з одною. І водночас вони не статичні, а якісь особливо рухливі: рослини, навіть пелюстки квітів подані у взаємодії. Всі елементи утворюють своєрідний ансамбль зі своїм ритмом і формами. В усіх роботах Примаченко наявний оцей незмінний, спокійний, без кінця і краю орнаментальний рух.
Марія Оксентіївна народилася, виросла і провела все життя в селі Болотня, Київська область. Її виховували у творчій сім'ї. Батько, Оксентій Григорович, був теслею, створював дворові огорожі. Бабуся займалася розмальовуванням писанок. Мати, Параска Василівна, славилася майстерністю вишивання, чого навчилася і сама Марія, яка носила власноруч вишиті сорочки. Крім живопису і вишивання, захоплювалася також керамікою, ілюстрацією.
Коли дівчинці було сім років, Маруся захворіла на поліомієліт. Надалі все життя художниця переживатиме страшні болі, не одну операцію і практично на всіх фото буде з милицями.
Час, що звільнила хвороба, Марія використовувала для занять творчістю. Серйозно малювати Примаченко почала в 17-річному віці – коли знайшла синювату глину, якою розмалювала власний будинок. Робота дівчини припала всім до душі – незабаром вона отримала перше замовлення. За розмальовування будинку сусідів Марії віддячили поросям. Згодом саме це порося допомогло всій її родині вижити в голодні часи.
Через хворобу вона пройшла лише чотири роки навчання. У підписах до картин вона практично не ставила розділових знаків і користувалася народним наріччям. Зате Примаченко однаково вправно малювала обома руками. Певну художню освіту Марії Оксентіївні вдалося отримати завдяки майстрині-ткалі з Києва – Тетяні Флорі. Вона помітила її талант і в 1930-х роках запросила Примаченко в експериментальні майстерні, що працювали в Київському музеї українського мистецтва. Там її творчість стала більш різноманітною: Марія малювала, вишивала, захопилася керамікою. 1936 року експериментальну майстерню реформували в Школу народних майстрів, яку вона і закінчила. 
1936 рік став знаковим у кар'єрі художниці. Тоді відбулася Всеукраїнська виставка народного мистецтва, де експонували її «Звірів з Болотні». Марія стала відомою. Їй присудили диплом I ступеня. Незабаром її роботи з'явилися на Всесоюзній виставці в Москві, а 1937 року – на Міжнародній виставці в Парижі. А потім вже і у Варшаві, Софії, Монреалі, Празі. Виходили статті в періодиці, журналах. Музеї почали купувати роботи художниці. Марк Шагал так захопився її творчістю, що сам почав малювати дивних істот, схожих на звірів, зображених Марією.
На жаль, творчий підйом закінчився з початком війни. Марії довелося повернутися в рідну Болотню. Її коханий, якого одним з перших забрали на фронт, так і не побачив новонародженого сина
Марія повернулася до улюбленої справи наприкінці 1940-х років, а також вишивала і шила одяг. Щоб заробити грошей, Примаченко шила оригінальні весільні сукні жителям своєї місцевості, правда, у цікавий метод: фасон і крій вона вибирала "на око", а ножицями не користувалася – просто рвала тканину.
Роботи Марії зачаровують неймовірно доброю фантазією, точним, своєрідним колоритом і таємничою майстерністю. Вона надихалася вишивками і довкіллям, вона була селянкою, яка обожнювала Україну та ніколи не покидала рідний дім. Навіть під час аварії на ЧАЕС, коли рідне село потрапило у 30-кілометрову зону евакуації, вона залишилася із сином і намалювала картину, на якій корова в бахілах їсть отруєну радіацією траву.
За роки натхненної праці класик сучасного українського народного малярства Марія Примаченко створила сотні художніх робіт, які сьогодні оцінюють у десятки тисяч доларів. До того ж вона створила власний напрямок, свою школу-студію оригінального декоративного малюнка, в яку запрошувала талановитих дітей з рідної Болотні. Як писав журналіст Юрій Ростов, останні роки свого довгого життя Марія Оксентіївна «в хустці, насунутій на лоб, і зеленій в'язаній кофті сиділа на розкладеному біля печі дивані, накривала хворі ноги ковдрою, і спостерігала за життям, яке відбувалось у хаті» і, можливо, навіть не підозрювала, який величезний внесок вона зробила в українську культуру.
Ім’я Марії Примаченко внесли до Всесвітньої енциклопедії мистецтва.
Цікаві факти з життя мисткині:
  • Вміла красиво вишивати. Любила український народний одяг і вишиванки. Часто шила вбрання для знайомих.
  • До цих пір сперечаються про те, як правильно пишеться прізвище художниці. У своїй статті режисер Лесь Танюк писав: «Одного разу я запитав її (Марію Примаченко): – Так ви, Марія Овксентіївна, Приймаченко чи Примаченко?
– Приймаченко, – без сумнівів відповіла вона. – Приймаченки ми, з «Приймаків». Батька мого Овксентія Григоровича дід з бабою в «приймаки» взяли, всиновили. А записали потім російською. Все зіпсували
А в інших випадках та ж Марія Овксентіївна відповідала, що вона - Примаченко, тому, що «так у них в селі казали – примак, а не приймак, ну так нехай так і буде» («Дзеркало тижня» № 11 28 березня 2009 року).
Водночас в інтерв'ю газеті «Сегодня» (від 8.02.2010) невістка художниці Катерина Приймаченко розповіла, що у свідоцтві про народження Марії Оксентіївну літери «Й» немає.
Плутанина з приводу правильності написання прізвища Марії Приймаченко виникла не просто так. Випадок для неї часто був важливіший за факту. У живому спілкуванні вона часто пояснювала один і той же малюнок по-різному, так, як їй хотілося на той момент: це було для неї своєрідною розвагою («Дзеркало тижня» № 11, 28 березня 2009 року).
  • «Лінивий ліг під яблунею, щоб яблуко само впало у рота, а воно його по лобі» - це підпис до однієї з картин Примаченко. Художниця часто придумувала до своїх робіт іскрометні і веселі підписи - пояснення.
  • Улюблений колір - зелений.
  • Поважала котів.
  • Писала картини лівою рукою, хоч була правшою.
  • Наприкінці червня 2006 з будинку художниці вкрали 77 картин. Частину з них вдалося повернути. Цей випадок вплинув на здоров'я сина Федора, який жив у будинку матері. А його родина стала обережнішою з непроханими гостями (будинок художниці завжди був відкритий для відвідувачів).
  • Син Федір був успішним художником-примітивістом (помер у 2008 році). Онуки Приймаченко також уміло тримають пензля у руках.
  • 2009 рік був визнаний роком Марії Приймаченко. Однак, за словами родичів художниці, в Україні більшість заходів, присвячених її пам'яті, відбувалися з порушенням авторських прав. Крім того, популярним зараз стало використання репродукцій картин на календарях, сумках, одязі без дозволу родини Приймаченко.
  • При організації і проведенні дитячого Євробачення-2009 НТКУ використовувала в оформленні графічних і поліграфічних матеріалів найвідоміші твори майстрині без узгодження зі спадкоємцями положень щодо авторських прав. Спадкоємці художниці подали до суду. В результаті тривалих переговорів сторони уклали морову угоду, однією з умов якої є визнання Першим національним факту порушення авторських прав на твори Приймаченко.
  • У 2013 році розгорівся скандал щодо використання малюнків Марії Приймаченко в якості реклами. Фінська компанія «Марімекко», яка виробляє одяг і товари для дому, визнала, що один з її фабричних принтів був скопійований з робіт великої українки. Масштаби скандалу збільшило те, що фінський авіаперевізник FinnAir в рамках співпраці з «Марімекко» наніс цей малюнок на свої Аеробуси-330, які літають в Нью-Йорк і на Далекий Схід.
  • Але як би там не було, ця негативна ситуація з «Марімекко» відкрила світові українську художницю Марію Приймаченко. Зокрема, відразу після скандалу в «Вікіпедії» з'явилася сторінка про Марію Приймаченко фінською мовою, адже скандал породив чималий інтерес до української художниці з боку фінів. «Я, на жаль, нічого раніше не знав про Марію Приймаченко. А тут такий пласт. Буде що почитати », – написав один з інтернет-користувачів.
    З інтернет-джерел
087(477)
Ц 29
Бо, Татуся. Марія Примаченко: художниця / Т. Бо // Це зробила вона / текст Г. Улюра [та ін.] ; іл. В. Лопухіна [та ін.]. – К. : Видавництво, 2018. – С. 56-57.
Понад сто авторок і авторів представляють п'ятдесят одну жінку, які стали частиною історії України.
Рік роботи над книжкою – і ось п'ятдесят розповідей та ілюстрацій про успіх, про творчість і винаходи, подвиги і пригоди, про долання перепон і боротьбу за цінності, відстоювання себе і працю задля всіх. Настав час уповні відкрити й гідно оцінити внесок видатних українок у науку, культуру, політику. Вони творили нову Україну, вони здобули повагу й славу по цілому світу, вони мріяли і досягали мети. Вони й далі це роблять. Ми це робимо.
Це зробила вона – це зможеш зробити і ти.
63.3(4УКР)
У45
Кара-Васильєва, Т. Марія Примаченко / Т. Кара-Васильєва // Українки в історії / за заг. ред. В. К. Борисенко. – К. : Либідь, 2004. – С. 246-247 : іл.
У книзі на великому архівному матеріалі, маловідомих літературних джерелах подаються портрети видатних жінок України від часів Київської Русі до наших днів. Вміщено розповіді про славетних українок — жінок-патріоток із знатних родів, меценаток, вчених, літераторок, мисткинь, громадських та політичних діячок, учасниць боротьби за незалежність України та збереження національної ідентичності.
Багато імен високих достойниць висвітлюються вперше.
63.3(4УКР) 
В 42
Марія Примаченко // Видатні українці : культура, мистецтво, освіта : довідник / відп. за вип., ред. М. І. Преварська. – К. : Велес, 2016. – С. 265-270 : іл. – (Гордість і слава України).
До книги включено дані про життя і творчість діячів культури, мистецтва та освіти: філософів, педагогів, письменників, поетів, художників, артистів, співаків, композиторів, які зробили значний вклад у своїх царинах, а отже і популяризацію України в світі від найдавніших часів до наших днів. Серед них Петро Могила, Максим Березовський, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Володимир Боровиковський, Богдан Ступка, Анатолій Солов'яненко, Христина Алчевська та інші.
Марія Приймаченко 100 : статті, есеї, спогади, публікації, присвяч. сторіччю М. Приймаченко / упоряд. і ред. О. Найден. – К. : Родовід, 2009. – 199, [1] с. : іл.
Марія Примаченко 100 – видання, яке під однією обкладинкою зібрало низку статей, есеїв, спогадів та публікацій, присвячених сторіччю Марії Примаченко. Це спроба подивитись на творчість видатної мисткині не у звичному вимірі лірико-патетичного захоплення, а як на предмет ґрунтовного наукового дослідження. Перша «ретроспективна» частина представляє найважливіші статті, що публікувалися 1960-90-ті роки; друга частина зібрала тексти сучасних українських дослідників і художників, приурочені до її сторіччя. Це есеї/спогади/дослідження проф. Найдена, д-р Галини Скляренко, д-р Михайла Селівачова, Ігор Диченко, Людмили Лисенко, Юрія Роста, Владіміра Црнковича, Бориса Лобановського, Ніни Шкаровскої, Володимира Данилейка, Тіберія Сільваші, Дмитра Горбачов і ще майже 20 авторів.
Дослідження архетипів і символів у картинах Примаченко через призму психоаналізу здійснює літературознавиця Тамара Гундорова.
75.071(477)"19"
П 76
Марія Примаченко. Строката доля : меморіальна збірка : [із фондової колекції Нац. музею нар. архітектури та побуту України] / Нац. музей нар. архітектури та побуту України, Фундація Героя України, Академіка Петра Тронька, Міжнар. ін-т українознав. студій ; упоряд.: О. Т. Старак-Повякель, А. Сєриков. – [Б. м.] : Видавничий дім журналу "Пам’ятки України", 2023. – 432 с. : кольор. іл. – (Бібліотека журналу "Пам’ятки України" ; кн. 159). 
Життя й творчість Марії Примаченко (1909-1997) — строкатий вир сонячних і підземних барв, таїну яких розгадує кожне нове покоління ХХ і наступних століть. Наївний стиль придався народній художниці не лише для малювання розцяцькованих рослин і звірів, а й для творення глибоких алегорій. Інколи яскрава дитинна маска твору приховує жаскі образи минулого: чорна мавпа анімалізує сталінські репресії, лісова птаха - матір-одиначку в повоєнні роки, а сумний розкрилений кінь — чекання коханої людини з війни.
Ця книга наближує і тернисту долю українського генія, і воєнну сучасність мистецького спадку та улюблених онуків Марії Примаченко, і перлини з фондової колекції Національного музею народної архітектури та побуту України, які публікуються вперше.
85.143(2Ук)
О-77
Островский, Григорий Семенович. Добрый лев Марии Примаченко / Г. С. Островский. – М. : Сов. художник, 1990. – 208 с. : ил. – (Рассказы о художниках).
У великому селі недалеко від Києва живе вісімдесятрічна мисткиня, ім’я якої відоме у всьому світі. Народна майстриня живопису М. О. Примаченко, котра поєднала традиції фольклору з потужною індивідуальною творчістю.
Багатство фантазії, вигадливість, простодушне лукавство втілені у виконаних нею «звіриних» циклах, своєрідних натюрмортах, жанрово-оповідальних сценах.
Тяжке, повне драматизму життя Марії Примаченко одухотворене світлом мистецтва. Яскрава і своєрідна художниця переплавила власну долю, побут та традиції свого народу до творів загальнолюдської значущості.
85.143(4УКР)6
П 75
Приймаченко, Марія. Марія Приймаченко: альбом / М. Приймаченко ; авт.-упоряд. Н. Велігоцька. – К. : Мистецтво, 1994. – 132 с. : кольор. іл. 
Альбом представляє творчість широковідомої у нашій країні та за рубежем народної художниці України М. А. Приймаченко. Живе Приймаченко у тихому поліському селі Болотня на Київщині, але її роботи експонувалися у Парижі і Варшаві, Монреалі і Празі. Ім'я художниці як «зірки першої величини» включено до «Всесвітньої енциклопедії наївного мистецтва». В текстовій частині аналізуються джерела творчості художниці, простежується еволюція стилю, визначається її місце і роль у сучасному світовому мистецтві. Розрахований на фахівців та широке коло шанувальників народного мистецтва.
 
75/76.071(477) 
І 51
Примаченко Марія : майстер народного декоративного розпису // Імена України. 100 митців : А – Я : [творчість укр. художників від часів Київ. Русі до XXI ст. ]/ авт. перед. слова, вступ. ст., уклад. С. І. Побожій. – Суми : Університетська книга, 2020. – С. 178-179.
У книзі представлена творчість українських художників від часів Київської Русі до ХХІ ст., які залишили яскраву сторінку в історії українського образотворчого мистецтва. Ілюстрації дають уявлення про стилістику творів, їх тематичне і технічне розмаїття, а біографічні відомості розширюють наші знання про діяльність митців. Широка палітра висловлювань щодо творчості чи особистості художника показує неоднозначність їх сприйняття й інколи суперечить усталеній думці.
Приймаченко, Марія Овксентіївна. Марія Приймаченко : мистец. альб. з приват. колекцій / [упоряд. О. Левченко ; авт. ст.: М. Жулинський, О. Левченко ; вступ. сл.: О. Олійник ; ред.: М. Сулима, В. Левченко, Н. Гончаренко]. — К. : Всеукр. благод. фонд М. Приймаченко : ТАС-ІНВЕСТБАНК : Оранта, 2007. — 343 с. : іл., портр. — (Українське наївне мистецтво).
Видання містить твори з приватних і музейних колекцій та вступні статті, що знайомлять з життєвим і творчим шляхом майстрині.
63.3(4УКР)
П 78
Примаченко (Приймаченко) Марія Овксентіївна: український майстер народного декоративного розпису // Провідники духовності в Україні : довідник / за ред. І. Ф. Курас. – К. : Вища школа, 2003. – С. 729-730.
Наведено відомості про широку плеяду найвидатніших державотворців, діячів культури, науки, освіти, церкви, які на різних історичних етапах пробуджували суспільну свідомість, долали стан соціальної апатії, пропагували народні традиції, опікувалися проблемами духовного відродження і роз будови Української держави. Історико-біографічні статті не тільки містять енциклопедичні довідки про видатних представників українського народу, а й розкривають їхню роль у духовному розвої нації.

Рубан, Марія. Марія Примаченко : [для дітей мол. та серед. шк. віку] / М. Рубан. – К. : Агенція ”ІРІО”, 2020. – 123 с. : іл. – (Видатні українці. Люди які творили історію).
Історія знає чимало видатних і талановитих українців, що зробили значний внесок у розвиток науки, мистецтва, літератури... Кожен з них вплинув на Україну та світ своїми вчинками, працею, думками, відкриттями та дослідами. Серія книжок "Видатні українці" про життя цих великих людей. Цей випуск присвячений життю і творчості видатної народної мисткині Марії Приймаченко.

94(477) 
Т 19
Тарасенко, Олеся. Марія Примаченко : фантастичні укр. звірі / О. Тарасенко // Тарасенко, О. Благословенне жіноче ім’я – Україна : жіночі портрети країни. – К. : Поліпрінт, 2021. – С. 161-170.
Українська жінка - це особливий та унікальний феномен, який не має аналогів у світі. Своїм талантом українські жінки внесли вагомий вклад в культуру, мистецтво, науку, політику, літературу та інші сфери життя рідної країни та світу. Без перебільшення і з гордістю можна констатувати, що про жінку-українку в світі ходять легенди. Українки ставали королевами, впливали на політику великих держав, з'являлися на картинах відомих художників і створювали відомі картини власноруч. Вони робили наукові відкриття, виступали на світових сценах, засновували школи і писали книжки. Тепер українська жінка з'являється на світових наукових конгресах, під українським прапором гордо стоять наші спортивні красуні, представляють свої мистецькі шедеври на світових майданчиках, входять у світові благодійні організації та перемагають на конкурсах краси. Про видатних українок повинен дізнатися весь світ!
«Благословенне жіноче ім'я - Україна (жіночі портрети країни)» — це книга, що створена як образ країни в портретах 30 видатних жінок, таких як Леся Українка, Катерина Білокур, Софія Окуневська, Ліна Костенко, Лілія Подкопаєва та інші. 
***
Барви Марії Примаченко // Чумацький шлях. – 2016. – № 1. – С. 8-13 : фот.
Витвицький, В. Неперевершена магія кольорів і образів Марії Примаченко / В. Витвицький // Голос України. – 2019. – 24 січ. (№ 15). – С. 9.
Горболіс, Л. Суголосність художніх світів закоханих у життя українців : порівняльний аспект творів Богдана-Ігора Антонича і Марії Приймаченко / Лариса Горболіс // Дивослово. — 2012. — № 8. — С. 56-59.
Кисельов, Л. Пісня про Марію Примаченко : [вірш] / Л. Кисельов // Київ. – 2013. – № 2. – С. 133.
Котенок, В. Чарівний світ Марії Примаченко / В. Котенок // Кіно-Театр. – 2021. – № 1. – С. 7-8. 
Кривда, М. Виставка робіт Марії Примаченко побила рекорди за відвідуваністю / М. Кривда // Голос України. – 2023. – 21 верес. (№ 190). – С. 8.
Марія Примаченко. Неосяжне : [ретроспективна виставка художниці М. Примаченко в “Мистецькому Арсеналі”] // Історія України. – 2016. – № 3. – С. 5.
Мельник, Х. Життя Марії Приймаченко в 10 фактах : 12 січня видатній художниці виповнилося б 110 років / Х. Мельник // Літературна Україна. – 2019. – 19 січ. (№ 1/2). – С. 7.
Невідома Марія Примаченко / підгот. Е. Овчаренко // Слово Просвіти. – 2019. – 24-30 січ. (Ч. 4). – С. 15.
Овчаренко, Е. Подорож у казку Марії Примаченко / Е. Овчаренко // Слово Просвіти. – 2016. – Ч.10, 10-16 берез. – С. 15 : фот.
Орел, М. Фантастична правда великої примітивистики: про художницю М. Примаченко / М. Орел // Пенсійний кур’єр. – 2016. – 26 лют. (№ 8). – С. 11.
Персонажі Марії Приймаченко оживають / С. Соколова // Культура і життя. – 2013. – 8 лют. (№ 6). – С. 11.
Пилипенко, Г.-Г. Неосяжне Марії Приймаченко : у «Мистецькому арсеналі» триває виставка однієї з найвідоміших вітчизняних художниць / Г.-Г. Пилипенко // Урядовий кур’єр. – 2016. – 25 лют. (№ 37). – С. 10.
Пономаренко, О. Справдешні чудовиська Марії Примаченко / О. Пономаренко // Світогляд. – 2022. – № 3. – С. 41-49. – Бібліогр. наприкінці ст.
Пономаренко, О. Образи чудернацьких звірів і прадерева в декоративному живописі Марії Приймаченко / О. Пономаренко // Українська мова й література в сучасній школі. – 2013. – № 2. – С. 70-71.
Слабошпицький, М. Селянка з Болотні. Марія Примаченко [Текст] : фрагмент із книжки спогадів М. Слабошпицького "З пам’яті дзеркала" / М. Слабошпицький // Слово Просвіти. – 2019. – 1-7 серп. (Ч. 31). – С. 14-15.
Слободянюк, О. Марія Примаченко та жанр "наївного мистецтва" / О. Слободянюк // Країна знань. – 2022. – № 6-8. – С. 51-55.
У Києві відкрилася експозиція невідомих витворів Марії Примаченко // Укр. слово. – 2018. – № 47-48 (7 груд.- 24 груд.). – С. 17.
Шестакова, О. Марія Примаченко. Фантасмагорії : понад 100 творів, більшість з яких представлені у Нац. музеї укр. народ. декорат. мистецтва / О. Шестакова // День. – 2019. – 10 січ. (№2). – С. 7.

Інтернет-ресурси:

1909, народилася художниця Марія Примаченко
Жінки, які змінювали світ. Марія Примаченко
Загадки екзотичних звірів Марії Примаченко
Легенда України: історія життя Марії Примаченко
Марія Приймаченко
Марія Приймаченко. Казковий, фантастичний і чарівний світ
Марія Примаченко – легенда України: що відомо про художницю, чиї роботи рятували в окупації
«Наївне мистецтво» Марії Приймаченко: 9 картин, які вас здивують
Національна легенда України Марія Оксентіївна Примаченко
Неймовірні жінки. UA. Марія Приймаченко
Фантастичні звіри Марії Примаченко. Знайомство з творчістю народної художниці.
Цікаві факти про Марію Примаченко
Що потрібно знати про художницю Марію Примаченко

Як захоплювались та наслідували художницю Марію Примаченко
Підготувала Надія Яблонська

 


Новини

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день