Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

«Живі, поки пам’ятаємо!»

2023-08-24
до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України
Щорічно 29 серпня Україна вшановує пам’ять захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
День пам'яті захисників України встановлений «На підтримку ініціатив громадськості та з метою гідного вшанування пам'яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму, зміцнення патріотичного духу у суспільстві...» відповідно указу Президента України від 23 серпня 2019 року №621/2019.
Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам, українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення. Як відомо, бої за важливий стратегічний об’єкт Донбасу  місто Іловайськ, тривали з середини серпня. Українським військовим майже вдалося оволодіти містом, але тут втрутилася російська армія. У плани Москви не входило здавати важливий стратегічний пункт, тому вона кинула проти українців свої регулярні війська.
Унаслідок вторгнення регулярних підрозділів збройних сил рф та їх маршу в напрямку міста Іловайськ батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення. 28 серпня становище наших військових стало критичним. Згідно зі звітом Міністерства оборони України, вторгнення російських військ на територію України відбувалося протягом 24-29 серпня 2014 року, а загальна кількість контингенту складала: 3,5 тис. осіб особового складу, 60 танків, 320 БМД (БМП), 60 гармат, 45 мінометів, 5 ПТРК. Тим часом, президент Росії Володимир Путін, граючи роль миротворця, 29 серпня запропонував проросійським бойовикам відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Насправді путінський «зелений коридор» став для наших військових справжньою дорогою смерті, адже тоді загинуло чимало українських військових.
Впродовж цих років тривають дискусії та ведеться слідство щодо цієї трагедії. Дані про втрати різняться й по сьогодні. Так, за офіційними даними, під час Іловайської операції і подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинуло, 429  отримали поранення різного ступеню тяжкості, 128 потрапили в полон, 158 вважаються зниклими безвісти.
За даними Книги пам’яті полеглих за Україну, з 2014-го, станом на 1 грудня 2021 року загинули 4490 українських воїнів.
Повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат.
Поки триває війна до перемоги, ми не можемо ані знати точну кількість, ані назвати всіх поіменно, ані розповісти всі історії. Але ми впевнені, що українське суспільство докладе всіх зусиль, щоб наші загиблі герої були в нашій пам’яті не абстрактною цифрою. Щоб вони отримали максимальну шану, якої тільки заслуговують ті, хто віддав життя за свою країну. Щоб наша пам’ять про них була живою.
Наприкінці травня 2022 року Верховна Рада України ухвалила рішення про створення Національного військового меморіального кладовища, на якому з почестями ховатимуть загиблих (померлих) захисників і захисниць. Це – світова практика вшанування воїнів, які віддали життя за свою країну. Такі кладовища є в США, Канаді, Франції, Польщі та інших країнах. А за рік до цього, в липні 2021-го, на державному рівні був прийнятий військовий поховальний ритуал. Знову ж таки, щоб у момент поховання віддати належні почесті загиблому (померлому) захисникові чи захисниці, щоб всі розуміли, що ховають не пересічну людину, а того / ту, завдяки кому існує держава Україна.
Після перемоги ми віднайдемо свої традиції пам’яті про загиблих воїнів. Ми вже називаємо і продовжимо називати на їхню честь вулиці. У нас уже є місця пам’яті та меморіальні дошки у публічному просторі. Але після остаточної перемоги в країні повинні постати особливі місця, з проникливою архітектурою і людяними меморіальним практиками, які свідчитимуть, що ми шануємо і дякуємо.
 
Пам’ятаємо і будемо пам’ятати!
Щороку 29 серпня у День пам’яті захисників України проводяться заходи щодо гідного вшанування та увічнення пам’яті тих, хто загинув за Україну, а також висловлення підтримки їхнім сім’ях, рідним та побратимам.
Символом пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України став сонях.
Трагічні події російсько-української війни розгорталися на полях соняхів, які вже поспіли. Під  соняхами сотні захисників України поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни.
Віддаючи данину пам’яті загиблим, українці у цей день доповнюють свій одяг знаком «Сонях»! Продемонструйте шану та повагу героям, які загинули захищаючи Україну!
Відео з інструкціями по виготовленню символа «Сонях пам’яті» за посиланням.
                                              Міністерство у справах ветеранів України 
 
  Героям України, які віддали життя за іі свободу!
   
   
 
Соняхи Іловайська
 
Обвуглені, посічені уламками,
В шмаття роздерті, та незламні, хоч і зламані,
Обезголовлені, ущент розчавлені,
Зчорнілі, горем згорблені, оставлені…
Стоять, мов тіні, соняхи знівечені.
Літають поруч душі їх обпечені.
Вони вмирали разом із солдатами
І теж ставали душами крилатими.
А ті поодинокі, що вціліли,
Схилялися над мертвими й тужили.
І більше не дивились в бік світила,
Щоб мертвих їхня тінь від сонця вкрила.
Ось обстріли припинені нарешті…
Крізь куряву ясніють неба решти.
І прошивають тишу онімілу
Рінгтони про невмерлу Україну.
То тут, то там вмикають телефони
Дзвінками рідних ті гучні рінгтони.
Живі шукали вбитих і дзвонили,
І щохвилини соняхи тремтіли
Від тих дзвінків, що серпень розривали
І до мурах, до кісточок проймали.
Вивозили КАМАЗами убитих
Насінням сльози капали із квітів…
Давно вже телефони розрядились,
Але і досі у нічному полі
Вчувається, як піснею встелилась
Жага до перемоги і до волі.
***
Київська прописка, середня освіта.
Загинув під Попасною на початку жовтня.
Соняшникові поля незібрані з літа.
Над ними розкривається золота безодня.
 
Стоятимуть тепер цілу зиму.
Чорнітимуть літерами в газеті,
ловлячи тишу, ледь вловиму,
ніби лисицю в очереті.
 
Птахи над ними завмирають щоразу –
чутливі, як слухові апарати.
Бути соняшником в полях Донбасу –
це знати як жити й за що помирати.
 
Своїм хребтом, металевим тросом,
поєднувати грунти і води,
тримаючись за осінній чорнозем
з гіркою відданістю природи.
 
Вітчизно, що вічно втішаєш і просиш,
ниєш в легені стороннім предметом,
лиши мені на майбутнє цю розкіш –
бути соняшником і очеретом.
 
Лиши мені цю убивчу втіху –
стати на вітряному кордоні –
літерою в недописану книгу,
подихом в холодні долоні.
 
 
Реквієм на дощі
За законами математики –
Мінус доля на мінус час…
Небо ридма ридає, солдатики,
Небо ридма ридає по вас.
Хтось звіряв на мапі маршрути,
Хтось дививсь на зорі з печер…
Нерозкритими парашутами
Називатимуть вас тепер.
По розмоклій траві розкидано,
Збиті сонця, немов бурштин.
Нині небо ридає ридма,
Диким полем гірчить полин.
Батьківщина або територія…
Кожен сам обирає шлях.
Запікається кров’ю історія,
Мов у дерево входить цвях.
Ваші хрестики, ваші прихистки,
Ваша правда, ваш сум і щем…
Так лягло – згідно правил балістики,
Так розквітло німим вогнем.
Ще чекають вас, ще вимолюють,
Ще ковтають рядки новин
І виколюють очі колами
Цих роз’ятрених Україн.
І нічого крізь сльози не видно
І біліє надтріснута вісь…
Нині небо ридає ридма,
Зі свічок осипається віск.
Вже за все перед Богом прощені
Линуть ангели-дембеля…
Засинайте спокійно, хлопчики,
Це навічно ваша земля.
Дмитро Лазуткін
Читаймо про наших героїв!
 
«Коли країну огорнула непроглядна темрява,
вони соняхами запалали на полях української журби». 
Андрій Зелінський, військовий капелан
821.161.2
З-49
Зелінський, Андрій, (Т. І.). Соняхи. Тільки любов здатна на перемогу! : духовність на час війни / А. Зелінський. – Л. : Вида-во Старого Лева, 2015. – 128 с.
Ця книжка написана військовим капеланом, який постійно здійснює своє служіння в зоні АТО, стоїть пліч-о-пліч із тими, про кого пише, підтримує їх і проводжає в останню путь. Вона – про друзів і для друзів, а тому написана з любов’ю та щирою вдячністю. Тут зібрані тексти про глибоке і про глибоко людське, про духовний вимір людського досвіду війни та про справжню любов, здатну перемінити людину на сонце, а наш спільний біль – на радість спільної надії. Адже хлопці, про яких ідеться, – молоді офіцери Збройних Сил України, – втілення відданої та жертовної служби своєму народу, щирої, щедрої та до кінця вірної любові. Відтак книжка водночас є даниною світлій пам’яті тим, хто в час, коли Україну огорнула темрява і страх, запалав соняхами на полях української журби.
Вклоняємось доземно українському солдату / [упоряд. : Р. Драпак, Н. Ткачук ; фот. : О. Клименко та ін.]. – К. : Народна армія, 2014.  192 с.
Вклоняємось доземно українському солдату / [упоряд. : Р. Драпак, Н. Ткачук ; фот. : О. Клименко та ін.].  2-ге вид.  К. : Народна армія, 2015.  195 с. : фот.
Вклоняємось доземно українському солдату / [упоряд. : Р. Драпак, Н. Ткачук, В. Стечишин ; фот. : О. Клименко та ін.].  3-тє вид.  К. : Народна армія, 2016.  195 с. : фот.
Вклоняємось доземно українському солдату / творча група ЦДО МО України "Народна армія": Р. Драпак, Н. Ткачук, В. Стечишин ; літ. ред. Т. Король ; фот. : О. Клименко [та ін.]. – 4-е вид. – К. : Народна армія, 2017. – 196 с. : фот.
У нашому світі тільки ті вартості мають майбуття, за які людина готова боротися, які вона рішуче готова захищати, жертвуючи найдорожчим  життям. Серед цих цінностей перша  Україна, наш мудрий народ, наша щедра земля. Тому й постали в час смертельної небезпеки українські солдати, аби вигнати ворога зі своєї землі. Хто вони, захисники України? Яку ціну платять, виконуючи професійний обов'язок? Саме на ці питання відповідають книги "Вклоняємось доземно українському солдату". За кожною історією  справжній герой, який самовіддано любить і служить своїй Батьківщині, віддаючи всі свої сили і своє життя для добра Українського народу: його свободи і державності, могутності і процвітання. На прикладах таких захисників Вітчизни виховуватимуться прийдешні покоління українців.
Книги “Вклоняємось доземно українському солдату” є даниною усім, хто з честю виконує свій військовий обов’язок заради майбутнього нашої держави. Це видання нарисів, матеріалів та унікальних фотокарток, зібраних військовими журналістами Західного регіонального медіа-центру і газети «Народна армія», містить реальні історії з лінії фронту живих Героїв сучасної війни. Окрім героїчних історій, у ніх розміщені фоторепортажі з передових позицій, зроблені військовими журналістами, розповіді про активних бійців волонтерського фронту, звернення матерів і дітей до військових, а також список нагороджених учасників  АТО.
 
84(4УКР)6
П 52
Положій, Євген Вікторович. Іловайськ : розповіді про справжніх людей / Є. В. Положій. – Х. : Фоліо, 2015. – 384 с.
«Іловайськ» – книга про мужність неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів теробороны, всіх тих, хто опинився в кінці серпня 2014 року в «Іловайському котлі», що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми. Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Герої 16 новел  бійці, які вижили та розповідають свої історії. Це не документальна, а художня література, поряд зі справжніми бійцями в книзі виступають і вигадані персонажі, проте в них є цілком реальні прототипи.
 
63.3(4УКР)64 
В 42
Війна очима ТСН : 28 історій по той бік камери / О. Кашпор ; гол. ред. А. Чех ; фоторед. О. Костирко. – К. : Основа, 2015. – 226 c. : фот. кольор. – Покажч.: с. 220-221.
Ця книга є спробою панорамного погляду на перебіг воєнних подій на Донбасі 2014-2015 рр. у баченні журналістів Телевізійної Служби Новин. Війна в Україні розгорнулася не лише на східному фронті: інакші, але так само важливі бої невтомно тривають на фронтах візуальних мистецтв, літератури, журналістики... Попри власний патріотизм та співпереживання з українськими військовими ці репортери не зраджують журналістським стандартам і намагаються залишатися об’єктивними у висвітленні подій на сході України. «Війна очима ТСН» – це 28 проникливих історій. Їх герої – журналісти, які невтомно їздять у відрядження до зони АТО. Органічне поєднання авторських есе та фотографій роблять цю книгу одним з важливих документальних свідчень нашого часу.
 
84(4УКР)6
К 29
Катастрофа і тріумф. Історії українських Героїв / за заг. ред. Л. О. Івшина ; упоряд. М. Семенченко.  Вид. 2-е, перероб.  К. : Українська прес-група, 2016.  296 с. : іл. 
У новій серії публіцистики газети «День» – книжка про українських військових, медиків, капеланів, які борються за перемогу України просто на передовій. Її назва – «Катастрофа і Тріумф. Історії українських героїв». Це видання – про війну, без романтичних вигадок і пафосу. Це – досвід і думки бійців (і боєць тут – і рід занять, і тип характеру), які журналісти «Дня» збирали понад рік. Серед героїв – «кіборги» і ті, хто вирвався з Іловайського котла. Хтось є військовим за покликанням, хтось рік тому вперше взяв до рук зброю. Але всі, про кого йдеться у книжці, – герої. Герої «Дня» знають, що захищають, і, попри жахи війни, залишаються людьми.Ця книга – про тих, хто пішов боронити нашу землю та зберегти єдність країни. Про тих, хто робив героїчні вчинки, просто добре виконуючи свою роботу і залишаючись вірним присязі. Вона – про силу, волю, мужність. Про Героїв. Тих, хто загинув, і тих, хто вижив, пройшов, пережив...
 
77.04(477)"2014/2016"
R 28
.RAW Історія змін українців та армії [Образотворчий матеріал] = .RAW Story of Changes of Ukrainians and Army = Photo book ".RAW Storyof Changes of Ukrainians and Army" : [фотокнига] / І. Богдан, С. Ваганов [та ін.] ; текст : Я. Грицак, Д. Вебер ; пер. З. Шподарунок. – К. : ХАСС, 2017. – 224 с. : фот. кольор. – Назва обкл. : .RAW. – Текст укр., англ. мовами. – Імен. покажч.: с. 218-219.  
Україна, 2014–2016 роки. Зона військового конфлікту. Ці постреволюційні події називають гібридною війною, АТО, боротьбою за незалежність. Але однозначно зрозуміло: тут необхідно щомиті фіксувати історію. Історію окремих людей, що складається в історію всього суспільства. Дослідження змін, які відбулись у суспільстві й армії за останні роки, стало основним завданням проекту «Армія. Друге народження», ініційованого Міністерством оборони України спільно з агенцією стратегічних комунікацій StratComUA.
Видання «.RAW Історія змін українців та армії» – ще одна віха проекту. Без прикрас, справжні, необроблені фотографії від 33 фотографів фіксують події на передовій та історії людей, котрі творять літопис нового суспільства та нової армії. Літопис, який свідчить, що Україна вже ніколи не буде колишньою. 137 документальних світлин, які були зроблені на передовій і в тилу, доповнені поясненнями про місце, час та обставини зйомки.
 
355.21(477) 
Д 56
Добровольчі батальйони : [історія подвигу батальйонів, що врятували країну] / К. П. Гладка [та ін.] ; упоряд. А. В. Шевченко. 2-ге вид., переробл. та допов. – Х.: Фоліо, 2017. – 336 c.
У цій  книзі група експертів та журналістів – Катерина Гладка, Вероніка Миронова, Ольга Плужник, Олег Покальчук, Ігор Рудич, Васіліса Трохимович та Артем Шевченко – дають відповіді на такі питання: Чи вистояла би наша країна в боротьбі з російською агресією без мужніх добровольчих батальйонів? У чому сутність та витоки руху добробатів? Якою була їхня роль під час найважливіших подій гібридної війни? Що чекає на них у майбутньому?
Ця книга – хроніка діяльності добровольчих батальйонів і водночас роздуми над природою добровольчого руху. Створення добровольчих батальйонів, їхній бойовий шлях і сучасний стан – про все це розповідають в книзі безпосередні учасники подій, політики, військові, громадські активісти та волонтери.
 
821.161.2
З-63
Зіненко, Роман Анатолійович. Іловайський щоденник / Р. А. Зіненко ; пер. з рос. Т. В. Рассадкіна ; передм. Є. В. Положій. – Х. : Фоліо, 2018. – 288 с. : іл.
«Іловайський щоденник» Романа Зіненка  чесна і відверта книжка, написана безпосереднім учасником подій, бійцем добровольчого батальйону «Дніпро-1», який пройшов «Іловайський котел» від початку до кінця. Розповідь про маловідомі події в оточеному Іловайську та вихід бійців «кривавим коридором» дозволяє читачеві пережити разом з українськими солдатами одну з найтрагічніших сторінок в історії сучасної України, відчути все те, чого зазнали бійці добровольчих батальйонів, а численні фотографії дають можливість краще уявити описані події.
 
Чернієнко, В. В. Боже, бережи Україну! : на реальних подіях формування Іловайського котла / В. В. Чернієнко ; худож.-оформ. М. С. Мендор. – Х. : Фоліо, 2018. – 158 с.
«Боже, бережи Україну» – книга автобіографічна. Події формування Іловайського котла гарячого серпня 2014 року в ній подано через сприйняття юного хірурга, який потрапляє на передову одразу після закінчення медичної академії. Його щире бажання застосувати на практиці усі свої знання з військово-польової медицини зникає в реальних умовах війни через недбалість байдужих військових медиків, і, розчарований, він змушений пристосовуватися до нової, зовсім не книжкової реальності.
Це книга про мужність, неймовірний героїзм і людяність українських солдатів – усіх тих, хто воював і зараз воює у зоні антитерористичної операції, зокрема тих, хто потратив в Іловайський котел, який став найбільшою поразкою української армії в ході війни на Донбасі.
 
355(477)"2014"
З-63
Зіненко, Роман Анатолійович. Війна, якої не було : хроніка Іловайської трагедії. Ч. 1 : 7-24 серпня 2014 року / Р. А. Зіненко ; за ред. Ю. Є. Бутусов. – Х. : Фоліо, 2019 – 2019. – 449 с. : іл. – (Хроніка. Своя війна).
355(477)"2014"
З-63
Зіненко, Роман Анатолійович.Війна, якої не було : хроніка Іловайської трагедії. Ч. 2 : 25-31 серпня 2014 року / Р. А. Зіненко ; за ред. Ю. Є. Бутусов.  Х. : Фоліо, 2019. – 480 с. : іл. – (Хроніка. Своя війна). 
Роман Зіненко – колишній морський піхотинець, доброволець батальйону «Дніпро-1», який був серед тих, хто в серпні 2014-го опинився в пеклі Іловайська. Він не тільки вижив, а й написав одну з перших книжок про війну на Сході України — «Іловайський щоденник», чесну і відверту розповідь очевидця, де немає вигадок. До видання увійшли свідоцтва понад півтори сотні бійців і офіцерів, від добровольців до вищого керівництва Сектора «Б». Згадано імена, прізвища й позивні близько семисот бійців добробатів і підрозділів ЗСУ.
Перша частина видання висвітлює хронологію подій, що відбувалися 7-24 серпня 2014 року, коли бої точилися як в Іловайську, так і навколо нього.
До другої частини увійшли події, що відбувалися 25-31 серпня 2014-го. Від Дня незалежності й до відходу підрозділів сил АТО з Іловайська, а саме тих, хто виходив тим кривавим «зеленим коридором».
 
355(477)"2014"
М 89
Музика, Максим Іванович. Савур-Могила / М. І. Музика, А. М. Пальваль, П. Г. Потєхін. – К. : Довженко Букс, 2019. – 320 с. : іл.
Савур-Могила…незвичайне місце. А ця книга не стільки про місця, скільки про людей і серпневі події 2014 року. Як промінь ліхтарика, кинутий у темряву, авторська свідомість вихопила обличчя, дії та враження. І, пропустивши крізь призму власного досвіду і світогляду, перетворила на текст. Багато суб’єктивного, мало пафосу, напевно, є неточність, пов’язані з особистим сприйняттям подій і властивості пам’яті. Але це спроба передати все саме так, як запам’яталося. Спершу автори писали тексти для себе, щоб зрозуміти, щоб не забути, щоб перетравити отриманий досвід. Бо існують речі, які не можна довго тримати в собі. Спека, втома, обличчя побратимів. Розуміння того, що завтра може не настати. Пил і піт. Це і є війна. Вона завжди поруч.
 
77.04(477)"2014/2018" 
К 73
Котлярчук, А. Добровольці. Доба героїв = The Volunteers. The age of heroes / А. Котлярчук ; автор, упоряд. А. Котлярчук. – К. : Мистецтво, 2019. – 320 c. : фот. – (Артпроєкт Андрія Котлярчука). 
Фотопроект історії війни Андрія Котлярчука присвячено добровольцям, ветеранам АТО. Проект довжиною у п`ять років: 2014–2018 рр.  Фотозйомка здійснювалася на нульових кілометрах. У виданні репродуковано невипадкові світлини відзняті на чорно-білу широку плівку. Використано тільки квадратний кадр. Сотні кілометрів уздовж тонкої лінії дотику, сотні вдумливих кадрів, сотні портретів бійців до та після бою. Ілюстративний ряд супроводжують сотні висловлювань, спогадів, спостережень учасників подій.
Чи можливо знайти на війні естетику? Чи реально показати карколомні моменти протистояння привабливо? Чи можна поєднати документалістику з художнім баченням? Відповіді на ці та інші питання дає проект Андрія Котлярчука з виразною назвою «Добровольці. Доба героїв».
 
821.161.2
В 61
Вовк, Ірина. На щиті : спогади родин загиблих воїнів : [у 3 т.]. Т. 1 : Іловайськ / І. О. Вовк. – Х. : Фоліо, 2020. – 480 с. : іл.
Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані,  це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут. 
Перша частина тритомника «На щиті» відтворює в оповідях становлення українського війська в умовах ворожого вторгнення й сепаратистського руху. Імена перших загиблих під «Градами», у літаку чи у гелікоптері, «на броні» чи «на розтяжках», на кургані Савур-могила, в Луганському аеропорту чи в підступному «зеленому коридорі» Іловайська вже належать новітній історії. Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані,  це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут. У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів.
 
821.161.2
В 61
Вовк, Ірина.На щиті : спогади родин загиблих воїнів : [у 3 т.] . Т. 2 : Донецький аеропорт/ І. О. Вовк. – Х. : Фоліо, 2020. – 576 с. : іл.  
Друга книга тритомника  про загиблих у «котлі» Цвітних Пісків (цей епізод війни чомусь лишився непоміченим), про розстріляну Луганщину під містом промовистого імені  Щастя, про донецький форпост  ДАП, що у свідомості громадян постає «символом», за який  полягли герої-кіборги, полонені й розстріляні після тортур.
 
821.161.2
В 61
Вовк, Ірина. На щиті : спогади родин загиблих воїнів : [у 3 т.]. Т. 3 : Дебальцеве / І. О. Вовк. – Х. : Фоліо, 2020. – 608 с. : іл.
Третя книга тритомника  оповіді про оборонців Дебальцевого, загиблих спекотного літа 2014-го і у найтяжчі  зимові місяці 2015-го; про непохитних вояків Світлодарської дуги, про героїв Авдіївки, Зайцевого й Мар’їнки, що пролили свою кров на точках «нуль».  Вояки оживають у спогадах матерів і батьків, братів і сестер, дружин і дітей, щоб ми не змарнували історичного шансу незалежності.
 

 

Дитячі книги оповідань про сучасних героїв – учасників російсько-української війни
 
84(4УКР)6 
Г 39
Героям слава! : розповіді для дітей про героїв фронту і тилу / упоряд. О. Давидова. – К. : Мамине сонечко, 2016. – 48 c. : кольор. іл.
Видання «Маминим сонечком» книжок для дітей «Героям Слава!» (розповіді для дітей про героїв фронту і тилу) є соціальним проектом.
«Ці книги  наш скромний внесок у вшанування героїв, які захищають нашу Батьківщину. І це  найменше з того, на що заслуговують наші герої. Звичайно, всі оповідання у цих книжках  художні твори. Тож вони не збігаються в усіх деталях з реальними історіями. Та в них завжди є повага до наших героїв і захоплення їхньою боротьбою. Сподіваємося, наших читачів захоплять героїчні розповіді. Адже вони розраховані на дітей від 5 до 13 років. Хоча, книги, напевно, будуть цікавими для читачів будь-якого віку!»  зазначають ініціатори проекту. Основна ідея проекту полягає у тому, щоб зробити постійними дійовими особами творів для дітей їхніх сучасників  українських вояків, солдат ЗСУ і добровольців, медиків і волонтерів.
Наші воїни повертають з війни. І розповідають – розповідають – розповідають. Або скупо кидають по слову. Або просто мовчать. Але ми хочемо почути їхні розповіді, нам потрібно знати про все : про бойових побратимів; про героїчні вчинки, які самі воїни вважають простою роботою; про помічників, без яких не обійтися; і про нас з вами. Бо ми всі – своїми діями і мріями – наближаємо перемогу! Звичайно, оповідання не завжди в усіх деталях збігаються з реальними історіями. Та це – пряма мова воїнів, які боронять Україну!
***
Басараб, С. Іловайськ: хто спотворює правду? / С. Басараб // Військо України. 2018. – № 9. – С. 14-18.
Бедзір, В. Ушанували загиблих героїв : в Ужгороді встановили портрети захисників, які віддали життя за Батьківщину / В. Бедзір // Уряд. кур’єр. – 2022. – 22 груд. – С. 6.
Брюховецька, Л. Мужня правда про Іловайськ : [фільм „Іловайськ 2014. Батальйон „Донбас”] / Л. Брюховецька // Кіно-Театр. – 2019. – № 6. – С. 3-5.
Бутусов, Ю. Іловайськ. Роковини / Ю. Бутусов // Дзеркало тижня. – 2015. – 22-28 серп. (№ 30). – С. 2.
Вони заплатили найвищу ціну за незалежність України : маємо бути вдячні полеглим воїнам не лише у День пам’яті захисників // Уряд. кур’єр. – 2021. – 31 серп. – С. 2.
Живі, доки пам’ятаємо... : 29 серпня в Україні відзначають День пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави // Пенсійний кур’єр. – 2020. – 28 серп.– C. 1. 
Зоц, І. Вартові українського Донбасу / І. Зоц // Уряд. кур'єр. – 2020. – 22 квіт. (№ 76). – С. 5.
Кирей, Р. Борцям за наше світле майбутнє : ушановуючи пам’ять загиблих у російсько-українській війні / Р. Кирей // Уряд. кур’єр. – 2023. – 16 лют. – С. 3.
Коляда, І. АТО : Іловайська наступальна операція – передумови, хід, наслідки (6 серпня – 3 вересня 2014 року) / І. Коляда // Історія в школі. – 2016. – № 5/6. – С. 10-17. ; № 9/10. – С. 37-41. – Бібліогр. в кінці ст.
Крапивенко, Д. Іловайський рахунок / Д. Крапивенко // Український тиждень. – 2015. – № 33/34. – С. 4-6.
Лук’янчук, Г. Пам’ятати Героїв Іловайської трагедії … / Г. Лук’янчук // Слово Просвіти. – 2015. – 10-16 верес. (№ 36). – С. 2.
Мельник, Ю. ”Іловайськ розділив людей на дві частини” : [розмова / спілкувався Р. Малко] / Ю. Мельник // Український тиждень. – 2019. – № 35 (30 серп. – 5 верес.). – С. 10-11.
Мотрич, К. Поле крові. Іловайськ: фрагмент роману "Трьохсотлітня Голгофа. Фавор" / К. Мотрич // Літературна Україна. – 2018. – 11 січ. (№ 1). – С. 10-11 : іл.
Невінчана, В. Трагедія під Іловайськом : вірш / В. Невінчана // Всесвітня література в сучасній школі. – 2015. – № 9. – С. 41.
Нефедов, В. Втекти від смерті в перший день війни, або Іловайськ очима очевидця / В. Нефедов // Голос України. – 2017. – 23 серп. (№ 156). – С. 7.
Охрімчук, О."Боролись! Боремось! Поборемо!" : вшановуємо сучасних захисників і захисниць України та воїнів УПА/ О. Охрімчук, Г. Байкєніч, Л. Бондарук // Слово Просвіти. -2022. -Т.13-31 жовт. (Ч. 36-38). - C. 8-9. 
Пам’ятати про Іловайський котел – обов’язок живих // Голос України. – 2016. – 31 серп. (№ 163). – С. 1, 2.
Пам’ять про кожного полеглого захисника збережеться в серцях : день пам’яті захисників України // Уряд. кур’єр. – 2022. – 30 серп. – С. 1.
Поліщук, Я. Література про війну: художній образ і документ / Я. Поліщук // Березіль. – 2019. – № 1. – С. 178-188. 
Положій, Є. Іловайськ : уривок із книги / Є. Положій // Дніпро. – 2015. – № 4/6. – С. 18-47.
Савчук, Я. ”Іловайський котел”: трагедія, яку не забути / Я. Савчук // Молодь України. – 2018. – 31 серп. (№ 25). – С. 4.
Старожицька, М. «… Вони вийшли з пекла» : сценаристка Марія Старожицька – про те, як з’явилася п’єса «Котел» : [розмова / вела І. Лиховид] / М. Старожицька // День. – 2015. – 21-22 серп. (№ 150/151). – С. 17, 21.
Тинченко, Я. Повернути імена: чи є шанси ідентифікувати загиблих під Іловайськом, які досі поховані як невідомі солдати / Я. Тинченко // Український тиждень. – 2020. – № 27. – С. 30-32.
Тинченко, Я. Справжні сліди: російські війська під Іловайськом у серпні 2014 року / Я. Тинченко // Український тиждень. – 2018. – № 39. – С. 18-19.
Торба, В. Iловайський «котел»: 5 років по тому / В. Торба // День. – 2019. – 20 серп. (№ 149). – С. 4.
Чорна, С. Іловайськ – 2014 : вони загинули за нас / С. Чорна // Голос України. – 2019. – 30 серп. (№ 164). – С. 16.
 
Інтернет ресурси:

 


Новини

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день