Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
>
>
до 85-річчя від дня народження Мирослава Скорика
Віртуальні виставки
Його музика – на віки
2023-07-12до 85-річчя від дня народження Мирослава Скорика
"Композитору насправді важко ввійти в іншу національну традицію.
Тому що, кожна місцина має свою особливість.
Для того, щоб увійти у традицію іншого народу, потрібно з десяток років.
Навряд чи це дало б позитивний результат.
Але навіть маючи таку можливість – я розумів, що моє місце у своїй країні".
Мирослав Скорик
13 липня мало би виповнитися 85 років Мирославу Скорику – композитору безмежного таланту, твори якого стали невід’ємною складовою української сучасної культури.
Нажаль, Мирослава Михайловича вже немає з нами. Але його музика залишається: щемлива "Мелодія ля-мінор", екстравагантний "Гуцульський триптих", грайлива "Не топчіть конвалій", фундаментальний "Мойсей".
Мирослав Скорик: 11 цікавих фактів з життя і творчості Маестро.
1. Мирослав Скорик – чи не найвідоміший у світі сучасний український композитор.
Окрім академічних творів, в його доробку чимало естрадних пісень та, як це говорять зараз, саундтреків до фільмів. Його "Мелодія ля-мінор" для скрипки вважається у світі уособленням зраненої і ніжної душі України; ця мелодія перекладена для різних інструментів — від бандури до флейти. Відома і її вокальна версія: її зокрема виконувала Злата Огнєвич. А на початку війни Оля Полякова записала пісню "Колискова" на цю музику.
2. Мирослав народився в родині українських інтелігентів у Львові.
Родина Скорика відігравала значну роль в суспільному житті Галичини. У його роду були суспільні діячі, просвітники, правники, представники науки, культури й мистецтва.
3. Мирослав Михайлович Скорик — внучатий небіж Соломії Крушельницької (тобто, вона сестра його бабусі).
Саме Соломія, так би мовити, "відкрила" юного Мирослава. Якось в гостях у великої співачки 5-річний хлопчик зазначив, що її фортепіано "фальшивить" — він не знав, що для вокалістів інструмент налаштовують на півтону нижче. Крушельницька здогадалася, що у небожа абсолютний слух, і порадила його бабусі віддати хлопця вчитися музиці.
4. Коли Мирославу було 9 років, його сім’ю репресували й заслали до Сибіру.
Сам композитор згадує, що в ті часи його більше цікавив футбол, але на прохання батька він все ж таки продовжив здобувати музичну освіту. "Коли мені виповнилося 13, щось до мене промовило, і я за 4 роки закінчив музичну семирічку", – згадував він опісля.
5. Під час навчання у Львівській державній консерваторії на початку 60-х хлопець організував ВІА "Веселі скрипки", для якого писав естрадні пісні.
Написана ним в ті часи "Не топчіть конвалій" стала першим твістом не тільки в Україні, але й по всьому СРСР.
6. У 1964 році Мирослав Скорик створює музику до кінострічки Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" і стає відомим на всю країну.
Параджанов обирав серед кількох кандидатів, але вибрав композитора-початківця, сказавши: "Він правильно відчуває магію гір". І не помилився. Шедевральний фільм супроводжувався такою ж шедевральною музикою. На хвилі успіху стрічки композитор написав "Гуцульський триптих", який пролунав на весь світ.
7. Сучасник Левка Дутківського і Володимира Івасюка, Скорик доклався і до написання музики до фільму "Червона Рута" – першого радянського мюзиклу з Софією Ротару і музикантами "Смерічки". Ротару виконує у фільмі шлягер Скорика "Намалюй мені ніч".
8. Скорик одним із перших почав популяризувати джазову музику в СРСР, хоча ніколи не зараховував себе до революціонерів чи бунтарів.
9. Найвідоміша його "Мелодія ля-мінор" написана до фільму "Високий перевал" на прохання кінорежисера Володимира Денисенка.
Фільм 1981 року розповідає про повоєнні роки в Галичині через призму однієї родини. Радянська цензура заборонила показували українських націоналістів з симпатією (що хотів зробити Денисенко). Тому він звернувся до Скорика з проханням написати таку музику до кінострічки, яка могла б "розказати" глядачеві те, чого не можна показати. Уперше твір прозвучав для флейти й фортепіано, а згодом композитор зробив перекладення для скрипки з фортепіано, скрипки з оркестром.
10. У 1989 році Мирослав Скорик став головою журі першого фестивалю "Червона Рута".
Дипломантами фестивалю стали Тарас Чубай, Марічка Бурмака, Сестричка Віка, "Брати Гадюкіни" і "Кому вниз".
11. Вистава "Мойсей" на музику Скорика (2001) – перший в Україні музичний твір, схвалений самим Папою Римським і фінансований Ватиканом.
Ювілейний творчий вечір Мирослава Скорика.
8 грудня 2013 року. Івано-Франківська обласна філармонія.
Диригує автор. Солістка Богдана Півненко (скрипка).
З творчого доробку Мирослава Скорика
.JPG) |
85.977(4УКР)
С 44
Скорик, Мирослав Михайлович. Мелодія з музики до кінофільму "Високий перевал" [Ноти] : для скрипки і фортепіано = Melody from music to film "The High Pass" : for violo and piano / комп. М. М. Скорик. – К. : Муз. Україна, 1995. – 6 с. : іл. – (Українська музика. Ukrainian music)
Мирослав Скорик написав цей твір у 1982 році для фільму "Високий перевал", який розповідає про воєнні роки на Галичині. "Мелодія ля-мінор" досі є візитною карткою композитора та одним з найпопулярніших його творів. Водночас це неофіційний гімн України: "Мелодію" часто можна почути у виконанні оркестру в державні дні пам’яті.
|
|
85.97(4УКР)
С 44
Скорик, Мирослав Михайлович. Мойсей [Ноти] : опера на дві дії, п'ять картин із прологом та епілогом : клавір / М. М. Скорик ; лібрето за однойменною поемою Івана Франка : Б. М. Стельмах, М. М. Скорик ; вступ. ст. Л. Кияновська ; худ. оформ. Ю. Кудь. – К. : Муз. Україна, 2006. – 240 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).
"Мойсей" – опера за однойменною поемою Івана Франка, яку композитор створив 20 років тому. Прем’єра відбулася 2001 року у Львівській опері, а профінансував і підтримав постанову Папа Іоанн Павло II, який прилетів на прем’єру. Сам композитор говорив, що це одна з найсучасніших його опер, написана просто й доступно, і натхнена сьогоднішнім днем. Кілька років опера "Мойсей" йшла на сцені Національної опери в Києві.
Любов Кияновська:«Опера «Мойсей» Мирослава Скорика па лібрето Богдана Стельмаха та Мирослава Скорика відкрила друге сторіччя існування Львівського академічного театру опери і балету, що від 2000 р. носить ім’я Соломії Крушельницької. Прем'єра відбулася 23 червня 2001 р. під орудою самого автора. Декілька наступних вистав проходили у знаменні для Львова дні – під час перебування Святішого Отця у древньому місті. Папа Римський навіть побажав під'їхати до оперного театру та поблагословив увесь творчий колектив, хоча це не передбачалося програмою його візиту, Отже, спектакль став ще в одному плані унікальним – це єдиний музично-театральний твір в Україні, який отримав Папське благословення».
|
 |
.jpg) |
85.95
С 44
Скорик, Мирослав Михайлович. Камерно-інструментальні твори [Ноти] : у 2 зошитах: зошит перший: твори для фортепіано : [партитура] / М. М. Скорик. – К.: Муз. Україна, 2012. – 156 с. – (Програма”Українська книга”)
Камерно-інструментальна музика Мирослава Скорика – видатного композитора, Героя України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка – здобула визнання виконавців і слухачів у нашій країні та за її межами. Нове видання охоплює найяскравіші композиції, створені у різні роки. Деякі твори публікуються вперше.
Творчий стиль композитора відзначає висока духовність, широке семантичне поле музичної образності, особлива енергетична наповненість інтонаційного змісту, яскравість вислову, витонченість фактури, володіння музичною формою.
У першому зошиті представлені композиції для фортепіано. Твори Мирослава Скорика належать до національної класики, є окрасою концертного та педагогічного репертуару.
|
|
85.95
С 44
Скорик, Мирослав Михайлович. Камерно-інструментальні твори [Ноти] : у 2 зошитах: зошит другий: твори для скрипки і фортепіано : [партитура] / М. М. Скорик. – К.: Муз. Україна, 2012. – 108 с. – (Програма ”Українська книга”)
Нове видання творів видатного українського композитора Мирослава Скорика охоплює найяскравіші композиції для скрипки та фортепіано, що стали основою навчального та концертного репертуару скрипалів. Деякі твори друкуються вперше. У другому зошиті представлені композиції для скрипки і фортепіано. Твори Мирослава Скорика належать до національної класики, є окрасою концертного та педагогічного репертуару.
|
 |
.jpg) |
Скорик, М. "Карпатський концерт" [Електронний ресурс] : [відеопартитура] / М. М. Скорик ; YouTube. – Режим доступу : https://bit.ly/438eTEy
Музикознавці вважають, що саме "Карпатський концерт" – знаковий твір Скорика, що демонструє його геній і прихильність до традицій авангардної європейської музики. Це концерт для великого симфонічного оркестру, який композитор написав 1972 року. Саме цей твір приніс Мирославу Скорику світову славу.
|
Матеріали про життєвий і творчий шлях Мирослава Скорика
|
85.31(4УКР)
К 46
Кияновська, Л. О. Мирослав Скорик: людина і митець / Л. О. Кияновська ; ред. В. Сивохіп. – Л. : Незалежний культурологічний журнал ”Ї”, 2008. – 592 с. : іл. – Бібліогр.: с. 584-588 та у підрядк. прим.
Монографія Любові Кияновської присвячена одній з найяскравіших творчих постатей,що репрезентують український духовний доробок з другої половини двадцятого сторіччя – Мирославові Скорику. Відомий композитор, теоретик, педагог, митець надзвичайно широкої амплітуди, виняткова роль якого у формуванні українського мистецтва від 1960-х років і до сьогодні не викликає сумніву ні в кого, хто уважно і доброзичливо стежить за панорамою української культури, як і не викликає сумніву непересічність його особистості.
|
.JPG) |
 |
Івахова, Катерина. Фортепіанна творчість Мирослава Скорика [Електроний ресурс] : (художньо-дидактичний концепт) / К. Івахова ; М-во освіти і науки України, Хмельниц. гуманіт.-пед. акад. –Хмельницький : ПП ”Медобори-2006”, 2013. – Бібліогр.: с. 195-213. – Режим доступу : https://tinyurl.com/mt6hpwjk. – Оригінал друкованого документу зберігається в НБУ ім. Ярослава Мудрого. Монографію присвячено фортепіанній творчості видатного музиканта, Героя України Мирослава Скорика. Уперше на прикладі фортепіанної музики композитора обґрунтовано категорію художньо-дидактичного концепту в музичній творчості. Висвітлено історико-соціальні та індивідуально-психологічні засади фортепіанної творчості Мирослава Скорика. Проаналізовано художньо-дидактичні особливості фортепіанного репертуару композитора, створеного на фольклорній, класичній, джазовій основі. |
|
8.071(477)"19/20"
К 46
Кияновська, Л. О. Мирослав Скорик / Л. О. Кияновська. – Х. : Час читати 2021. – 128 с.: іл.
Однією з найяскравіших особистостей української культури другої половини ХХ – перших десятиліть ХХІ ст. був композитор і музикант Мирослав Скорик (1938 – 2020). Його унікальний ”життєвий проєкт” вмістив у себе так багато вершинних досягнень у різних сферах музичної культури, що видається дивовижним, як могла одна людина – навіть впродовж доволі тривалого часового відрізку понад півстоліття! – здійснити такий об’ємний творчий чин. Мабуть, одним з ”ключів”, яким можна відкрити таємницю його мистецьких звершень, була гуманістична спрямованість усіх помислів, потреба писати ”для людей”, а не для того, щоби показати і прославити себе.
|
 |
.jpg) |
85
М 65
Скорик Мирослв Михайлович : [відомості про життя та творчий доробок композитора] // Мистецтво України: біогр. довідник / за ред. А. В. Кудрицького. – К. : Укр. енциклопедія, 1997. – С. 543-544.
|
|
85.31(4УКР)
К46
Кияновська, Л. О. Мирослав Скорик : [про життя та творчість композитора] / Л. О. Кияновська // Кияновська, Л. О. Українська музична культура : (навч. посіб.) [для вищ. навч. закл. культури і мистецтв І-ІІ рівнів акредитації] / М-во культури і мистецтв України, Держ. метод. центр навч. закл. культури і мистецтв України. – К. : ДМЦНЗКМ, 2002. – 164 с. – Бібліогр.: с. 160-162.
Посібник розрахований на студентів музичних училищ, гуманітарних факультетів університетів та інститутів, всіх, хто цікавиться музичною культурою нашого народу. Матеріал подано таким чином, що він природньо включається у весь комплекс гуманітарних дисциплін, особлива увага приділяється взаємозв’язкам музичної культури з вітчизняною літературою, а також обгрунтовуються історичні етапи розвитку, особливості національної ментальності в становленні професійної композиторської школи, що дозволить фактичний і аналітичний матеріал окремих монографічних і загальних тем використовувати в курсах “Українська література”, “Історія”, “Народознавство”.
|
.JPG) |
.JPG) |
85.313(4УКР)
М 92
Муха, А. І. Композитори України та української діаспори : [довідник] : [в т. ч. про творчість М. Скорика] / А. І. Муха. – К. : Муз. Україна, 2004. – 352 с.
В алфавітному порядку наведено композиторів, в стислій формі викладено характеристику їхньої творчості. Довідник про всіх українських композиторів від давнини до сьогодення (понад 1000 імен). Кожна стаття містить стислі біографічні відомості, список творів (вказані рік написанні і виконавський склад) і основну літературу про даного автора. Попри деякі неточності, є на сьогодні найповнішим довідниковим виданням про українських композиторів.
|
|
63.3(4УКР)
Е 64
Сікорська, І. М. Скорик Мирослав Михайлович [Електронний ресурс] : [персоналія] / І. М. Сікорська // Енциклопедія історії України : Т. 9 : Прил–С / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України ; ред. рада В. М. Литвин [та ін.] ; редкол. В. А. Смолій [та ін.]. – К. : Наук. думка, 2012. – С. 612 : портр. – Режим доступу : http://www.history.org.ua/?termin=Skoryk
|
.jpg) |
 |
85.313(4УКР)
Б 48
Березка, А. К. Відомі композитори України : [в т. ч. про творчість М. Скорика] / А. К. Березка ; редкол. Г. Б. Мунін [та ін.]. – К. : ФОП "Мунін Г. Б.", 2016. – 368 с. : іл., портр.
У виданні представлено відомих композиторів, які здійснили помітний внесок у розвиток музики в Україні, чиї здобутки у сфері музичної культури виходять за суто національні межі. У стислій формі наведено відомості про життя та творчий доробок композиторів, які працювали і працюють для України від давніх часів до наших днів.
|
 |
78(477)
В 48
Винницька, Я. Ковчег : музика [Електронний ресурс] : [в т. ч. про творчість М. Скорика] / Я. Винницька, М. Р. Стех, Р. Гавалюк ; Укр. культур. фонд. – Л. : Ковчег, 2020. – 52 с.: іл. – Режим доступу : https://tinyurl.com/djuej9bs
Ця книга – путівник по українській музичній спадщині від архаїчних колядок до «Червоної Рути». Тут зібрані усі найзнаковіші постаті українського музичного пантеону, унікальні музичні артефакти, цікаві історії з життя українських композиторів.
|
 |
| Колаж Катерини Дендюк |
 |
“Обрані часом” – так називається авторська серія психологічних портретів Володимира Слєпченка.
До неї входить галерея портретів славетних українців.
Серед них і постать Мирослава Скорика.
Всю галерею портретів славетних українців можете переглянути за посиланням.
|
|
Конкурс, присвячений пам’яті Мирослава Скорика
«Всеукраїнський композиторський конкурс імені Мирослава Скорика» організовує і проводить КЗ ЛОР «Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика» у співпраці з Департаментом з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА за підтримки Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради. Партнер Конкурсу – Львівська організація Національної Спілки композиторів України (ЛОНСКУ).
Конкурс, який відбуватиметься раз на два роки, започатковано у Львові 2021 році і присвячено пам’яті видатного українського композитора Мирослава Скорика. Головним завданням Конкурсу є підтримка і промоція симфонічної творчості нової ґенерації молодих українських композиторів, збереження та розвиток традицій національної композиторської школи, яскравим представником якої є Мирослав Скорик.
Повна інформація про Конкурс за посиланням: https://bit.ly/3IdpMN4
|
 |
***
Василенко, Ю. Проект ”Три С”. Феноменологія творчого духу Мирослава Скорика: креативний проект ”Три С”: Скорик – Станкович – Сильвестров” / Ю. Василенко // Музика. – 2017. – № 2. – С. 29-31
Гармаш, В. В Україні буде держпремія імені Мирослава Скорика : її розмір дорівнюватиме Шевченківській і Довженківській преміям / В. Гармаш // Високий замок. – 2021. – 30 квіт.-2 трав. (№ 34). – С. 5
Данильчук, П. Нічого, крім музики: композитор М. Скорик. Його творчість репрезентує класичну музику сучасної України / П. Данильчук // Пенсійний кур’єр. – 2018. – 13 лип. (№ 28). – С. 11
Кияновська, Л. ”Букет концертів” Мирослава Скорика / Л. Кияновська // Музика. – 2007. – № 6. – С. 25
Кияновська, Л. Опера «Мойсей» та її творець : [передмова] / Л. Кияновська // Скорик, М. М. Мойсей [Ноти] : опера на дві дії, п'ять картин із прологом та епілогом : клавір / М. М. Скорик ; лібрето за однойменною поемою І. Франка : Б. М. Стельмах, М. М. Скорик. – К. : Муз. Україна, 2006. – С. 5-11.
Клейменова, О. Мирослав Скорик: "Якщо композитор є професіоналом, він повинен творити в усіх жанрах" / О. Клейменова // Віче. – 2013. – № 13. – С. 68-69 : фот. кольор.
Клейменова, О. Мирослав Скорик: ”У вітчизняних композиторів є потенція для створення гарних вистав” / О. Клейменова // Віче. – 2011. – № 11. – С. 56-57 : фот. кольор.
Кушнірук, О. Феномен Мирослава Скорика / О. Кушнірук // Слово Просвіти. – 2013. – 17-23 жовт. (Ч. 41). – С. 9
Лісецький, С. Цей фортепіанний концерт мене особливо вразив : назустріч славному ювілею композитора Мирослава Скорика / С. Лісецький // Культура і життя. – 2018. – 13 квіт. (№ 15). – С. 6
Моя професія - створювати мелодії...: до 80-річчя від дня народж. М. М. Скорика (1938), укр. композитора / підгот. Я. Шлапак // Демократична Україна. – 2018. – 13 лип. (№ 28). – С. 13
Пам’яті Мирослава Скорика: 13 липня укр. композиторові, диригенту, педагогу минуло б 82 роки // День. – 2020. – 10-11 лип. (№ 127-128). – С. 8
Спочив у бозі великий українець, маестро-епоха, маестро-мелодія... : помер Мирослав Скорик // Українська літературна газета. – 2020. – 5 черв. (№ 11). – С. 20.
Стельмашевська, О. Проект “Три С”: Мирослав Скорик, Євген Станкович і Валентин Сильвестров : корона “Дня ”за новий формат просування найкращих досягнень сучасного українського музичного мистецтва / О. Стельмашевська // День. – 2017. – 28-30 груд. – С. 22.
Титова, М. Грані пам‘яті і самопізнання музики : про знакового композитора Мирослава Скорика, звуки японської бамбукової флейти та романси на вірші китайської поетеси XI століття Лі Цін-Чжао / М. Титова // Україна молода. – 2020. – 20 жовт.(№ 100). – С. 12
Тримбач, С. Напрацьоване для вічності : композитор М. Скорик був генієм. Таким лишається, таким буде завжди / С. Тримбач // День. – 2020. – 10-11 лип. (№ 127-128). – С. 9.
Інтернет ресурси:
Підготувала Марія Гумен.
Новини
2024-11-22
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".