Народився Василь Густі 21 березня 1951 р. в с. Королево Виноградівського району. 

Закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету. 

Свою трудову біографію офіційно розпочав 1971 року кореспондентом Великоберезнянської районки “Карпатська зірка”, де гострив перо публіциста і поета. Його життєву стезю, як було сказано, супроводжували й армійські та комсомольські будні й профспілкові хліба, на яких запально освоював сутність тодішньої радянської дійсності.

Щодо поетичної біографії, то Василь Густі розпочав її ще зі шкільної парти. Як засвідчує бібліограф поета, кандидат філологічних наук, фольклорист і науковець Іван Хланта, перший друкований вірш “Привіт весни” з'явився в обласній газеті “Закарпатська правда” (1966), коли йому було 15 років. 

Із 1980 року – він працює літредактором у республіканському Ордена “Дружби народів” видавництві “Карпати”.

Творчий набуток Василя Петровича в минулому столітті – розмаїтий і багатогранний тематично й жанрово. Він – автор цікавих поетичних збірок “Перон” (1977), “Жадання дороги” (1982), “Обличчя” (1985), “Простеліть мені, мамо, рушник” (1991), “Калина в інеї” (1991), “Пригорщ краплин” (1991), літературного запису книги І. Черкуна “Завжди з полем” (1994).

Спільно з В. Попом упорядкував антологію закарпатської новели та оповідання “Сонце над Карпатами” (1985), що вийшла словацькою мовою в Східнословацькому видавництві в м. Кошіце. Був упорядником і збірок творів молодих авторів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. “Дзвінке джерело” (1983), “Відлуння” (1985), “Витоки”, редактором багатьох поетичних збірок і книг прози письменників та альманахів окремих дебютантів цих областей, в тому числі й автора цієї розповіді.

”Кого я знав, кого люблю...” – так Василь Густі назвав рубрику, під якою опублікував серію документальних образків-портретів відомих поетів і прозаїків нашого краю, з якими звела його доля: Ю. Боршоша-Кум'ятського, Й. Жупана, М. Томчанія, С. Панька, А. Патруса-Карпатського, В. Гренджі-Донського, В. Матіїва. У періодичній пресі виступає в багатьох жанрах журналістики. Не можна тут не згадати і полум'яну публіцистику, притаманну його принципам і стилю життя.

Він – автор цілої низки рецензій на книги Л. Дем'яна, В. Ігната, В.Вовчка, С. Жупанина та багатьох інших майстрів слова. Опублікував нариси у збірниках “І хліб, і пісня” (1983), “Земля з іменем” (1985), “Володарі долі” (1987).

За збірки “Жадання дороги”, “Перон”, серію публіцистичних нарисів “Тюменський материк” (в газеті “Молодь Закарпаття”) та переклади українською мовою віршів поетів Нового Уренгою Василь Густі удостоєний обласної премії ім. Д. Вакарова (1984). За підготовку книги “Дни и ночи границы” (Ужгород: Карпати, 1983) нагороджений дипломом ІІІ ступеня ВДНГ УРСР.

Поезія та пісня Василя Густі близькі серцю та душі читача. Тому й не дивно, що ввійшли до репертуару Державного заслуженого Закарпатського народного хору, наприклад, вокально-хореографічні композиції на його слова – “Шовкова косиця”, “Подаруй мені берізку”, “Червона калина” (музика С. Мартона, М. Попенка, П. Готвані). На твори Василя Густі написали чимало пісень композитори П. Рак, В. Теличко, В. Гайдук, С. Гіга, В. Кобаль, Ф. Копинець, Н. Марченкова та ін. Низку віршів поета перекладено російською, угорською, киргизькою, осетинською, таджицькою мовами. Робить переклади і сам Василь Петрович зі словацької, угорської та російської мов.

Василь Густі не тільки лірично-музичний, але й сердито-кусачий поет. Чимало в його доробках останнього часу є творів, пройнятих сатирично-гумористичним духом, їдкою іронією і спопеляючим сарказмом на адресу нехлюйства, лицемірства, фарисейства, жадоби до наживи та інших негідницьких притаманностей нашого часу, що особливо характерне для його збірки “Прибайки з таратайки” (1997).

Не можна не згадати і ще одну грань таланту поета – його вміння захоплювати дітей, дотепно змальовувати комічні ситуації, викривати негативну поведінку з метою виховання людяності засобами художнього слова. Хоча б, скажімо, у віршованій п'єсі для дітей “Як рак-неборак козу розуму навчив”... А ще, як видно з публікацій у періодиці, літературознавці сходяться на думці, що поезії В. Густі актуальні за проблематикою, пройняті болем за втрати в минулому, тривогами за завтрашній день людини і всього людства. У них – узагальнення життєвих вражень, струна вразливості душі поета на пережите й на те, що його хвилює.

Такий він – Василь Густі, анкета якого не старіє. Ювіляр, що входить у своє вікове поліття – в розквіті творчих сил і снаги, аби служити добрим людям чесним нелукавим словом.

Джерело: 21 березня поет Срібної Землі – Василь Густі – святкує славний ювілей

 

821.161.2.09(477.87) Г 96 Густі, Василь Петрович. Вклоняюсь колосу й зернині : ст., рец., есеї / В. П. Густі. – Ужгород : ІВА, 2017. – 164 с. : портр. – Бібліогр. у підрядк. прим.   У доробку поета Василя Густі – закарпатського поета, члена Національної спілки письменників України, лауреата літературних премій ім. П. Тичини, Зореслава, Ф. Потушняка, Д. Вакарова вагоме місце займають літературно-критичні матеріали – статті, рецензії, есеї, про творчість письменників Срібної Землі – відомих і призабутих. Окремі з них, вибрані з періодики минулих десятиліть, сприймаються як своєрідна мозаїка літературного життя краю.

 

К 84 Г 96 Густі, Василь Петрович. Закарпатська валюта : [поезії] / В. Густі. – Ужгород : ІВА, 2015. – 64 с.   У новій збірці гумору й сатири «Закарпатська валюта» відомий український письменник Василь Густі продовжує тему і проблематику своїх попередніх аналогічних збірок «Прибайки з таратайки» (1997) та «Подарунок від інвестора» (2005). На її сторінках ідеться про ті негативні явища в суспільному житті, людських взаємовідносинах, які викликають обурення, заперечення, гірку посмішку. Подолати їх важко, але необхідно. Одним із засобів для цього є гостре, дотепне слово.

 

К 84 Г 96 Густі, Василь Петрович. Зоря Біловежі : ліричні драми та поезії / В. П. Густі ; вступ. ст. С. Д. Федака. – Ужгород : Карпати, 2013. – 258 с. : портр.   До поціновувачів творчості відомого українського письменника Василя Густі йде нова книга, у якій читач має змогу познайомитися із поетичними драмами-діалогами, у яких історія наших велетів – Станіслава Граматика і створеного ним Королевського Євангелія у замку Нялаб, тобто в рідному для Густі Королеві, Олександра Духновича перед висилкою у Біловежу і близьких за часом – борця за Українську державність Івана Рогача і його сестри Анни. А філософські поезії-притчі постають нагадуванням для сучасника про нашу гірку й солодку місію на цій землі.

 

К 84 Г 96 Густі, Василь Петрович. Листок до листка : поетич. мініатюри (опрісники) / В. П. Густі. – Ужгород : Вид-во О. Гаркуші, 2011. – 28 с.   Збірку відомого закарпатського письменника Василя Густі склали поетичні мініатюри (опрісники), у яких – заглибленість у складний світ людських взаємин, морально-етичні проблеми нашого буття.

 

908:821.161.2(477.87) Г 96 Густі, Василь Петрович. Молитва грішника : оповідки / В. П. Густі. – Ужгород : Карпати, 2017. – 250 с. : портр.   Життя людське зазвичай сповнене випадковими епізодами – драматичними, комічними, сумними й веселими. Вони зникають у плині часу, але окремі з них виринають у спогадах, спонукаючи до роздумів про моральні цінності прожитого й пережитого. Нову прозову книгу відомого українського поета із Закарпаття склали саме такі оповідки, з яких постає непроста мозаїка людського буття.

 

К 84 Г 96 Густі, Василь Петрович. Не все змивають хвилі часу... : спомини-есеї / В. П. Густі. – Ужгород : ІВА, 2014. – 92 с. : іл.   Закарпатський письменник Василь Густі з юних літ тісно пов’язаний із журналістикою. Працював випусковим редактором на обласному радіо, у Великоберезнянській районній газеті «Карпатська зірка», у всеукраїнському книжковому видавництві «Карпати». Як прес-секретар голови Закарпатської облдержадміністрації, керівник прес-служби обласної ради, заступник начальника управління преси та книговидання облдержадміністрації був причетний до інформаційного простору краю. Його нову книжку «Не все змивають хвилі часу…» склали спомини-есеї про побратимів по журналістському перу автора, спілкування з якими залишилось в пам’яті і серці на все життя. Вона – логічне продовження книжки споминів-есеїв Василя Густі про письменників «Кого я знав, кого люблю».

 

К 84 Г 96 Густі, Василь Петрович. Полин гіркий, полин солодкий : поезії / В. П. Густі. – Ужгород : Карпати, 2012. – 274 с. : фот. кольор.   Поціновувачі творчості відомого українського письменника Василя Густі мають змогу познайомитися не тільки із його лірикою надзвичайно пронизливою, глибокою, вдумливою, але й з поетичними драмами-діалогами, у яких історія наших велетів – Станіслава Граматика і створення ним Королівського Євангелія у замку Нялаб, тобто в рідному для Густі Королеві, Олександра Духновича перед висилкою у Біловежу і близьких за часом – борця за Українську державність Івана Рогача і його сестри Анни, які постають нагадуванням для сучасника про нашу гірку й солодку місію на цій землі.

 

821.161.2(477.87) Г 96 Густі, Василь Петрович. Притча про щастя : лірика / В. П. Густі. – Ужгород : ТІМРАNІ, 2019. – 160 с. : портр.   Вже із самої назви нової збірки ліричних поезій закарпатського поета Василя Густі “Притча про щастя” випливає її суть. Це прагнення кожної людини бути щасливою, коханою, реалізувати свої можливості у творчості, повсякденних трудах. Але життя створює свої випробування. У цьому переконують читача пройняті щирістю, одвертістю, сповнені часом тугою, але і світлими почуттями щастя рядки.

 

К 83.3 Г96 Густі, Василь Петрович. Кого я знав, кого люблю : спогади-есеї / В. П. Густі. – Ужгород : Карпати, 2007. – 160 с. : іл.   Книжку відомого закарпатського українського поета Василя Густі склали спогади-есеї про колег-письменників, з якими перетиналися його життєві і творчі шляхи, єднали прагнення примножити духовні набутки краю. Відійшовши у Вічність, вони, наголошує автор, залишаються з нами своїми творами. Проте хотілося б, аби читач знав, якими були письменники у житті – із повсякденними турботами, радощами, вчинками.

 

К 85.3 Г 96 Густі, Василь Петрович. Затисянська околиця : [зб. пісень] / В. П. Густі, П. П. Матій ; передм. В. С. Габорець. – Ужгород : ІВА, 2016. – 166 с.   Імена авторів збірки пісень «Затисянська околиця» добре відомі на Закарпатті. Петро Матій – народний артист України, соліст обласної філармонії, композитор. Він автор цілої низки збірок пісень на слова закарпатських поетів. Автор текстів пісень, що склали дане видання, – поет, член Національної спілки письменників України Василь Густі. Вони обидва родом із Затисянщини, що на Виноградівщині. Почуттями синівської поваги до отчого краю, народних традицій, любові, віри і надії, які дають наснагу жити, пройняті сторінки “Затисянської околиці”.

 

К 84 Г 96 Густі, Василь Петрович. Ріка під кригою : поезії / В. П. Густі. – Ужгород : Карпати, 2009. – 210 с.   Книга «Ріка під кригою» В. Густі склали твори про непростий духовний світ сучасника, в якому переплелися тривоги і вболівання за долю рідного краю, заглибленість у переживання свого покоління, якому випало бути учасникам і свідком доленосних суспільних катаклізм на зламі століть і тисячоліть.

 

К 84 Г 96 Густі, Василь Петрович. Світанок у День Анни : поезії / В. П. Густі. – Ужгород : Вид-во Ольги ЛОРЕ, 2016. – 132 с.   Нова книга віршів відомого поета Василя Густі – по-справжньому нова. Майстерний автор класичного вірша зараз вразить читача ще й пронизливими верлібрами: «Життя підпустило мені зовсім близько – настільки, щоб я народився». А ще тут поет знову повертається до свого перону, щоб забрати себе, юного, у світанок, який настає у День Анни – після найдовшої в році ночі. Це вірші, написані саме для кожного з вас. Адже «то зовсім різні речі, коли пташка співає на дереві і коли пташка співає саме для цього дерева».

***