День Героїв – це день пам’яті усіх українців, що присвятили своє життя нашій з вами свободі, тих, хто боровся і захищав Україну. День Героїв відзначають понад сімдесят років. У суворі роки німецької окупації, у час проти більшовицької збройної боротьби, українці на чолі з ОУН вшановували пам’ять Героїв. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як День Героїв. Воно було покликане відродити в українців героїчний дух минулих поколінь, які дали нашій історії яскраві приклади героїзму лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН.
Чому саме травень обрано для вшанування Героїв? Тому що в травні віддали своє життя у визвольній боротьбі такі кращі сини України XX століття: З травня 1924 року – головний ідеолог державної самостійності України початку XX століття, один із співавторів ідейних засад українського націоналізму Микола Міхновський (родом з Полтавщини); 25 травня 1926 року в Парижі від кулі більшовицького агента загинув головний провідник української національно-визвольної боротьби 1917-21 років Симон Петлюра (родом з Полтави); 23 травня 1938 року в Ротердамі вибух бомби, підкладеної агентом НКВС, обірвав життя організатора українського націоналістичного руху, засновника та першого Провідника УВО та ОУН полковника Євгена Коновальця (родом зі Львівщини).
В роки німецької, а згодом радянської окупації цей день відзначався у підпіллі та в українській діаспорі. З проголошенням незалежності День Героїв відзначається в Україні. Українські герої поставили свободу рідного народу понад свої особисті інтереси і присвятили власне життя служінню українській нації.
Українські герої – це прості люди, жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали до лав: руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії, Мирона Тарнавського Січових стрільців, Дмитра Вітовського,армії Української Народної Республіки, Симона Петлюри Організації Українських Націоналістів, Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії, членів визвольного руху, шестидесятників, активістів Небесної сотні, воїнів АТО.
Колоніальне минуле, в якому перебувала Україна залишило у спадок світоглядну систему, яка ґрунтувалася на цінностях, шкідливих для розвитку Української Нації, заперечує її існування та право на вільне життя. Прикладом цього можна назвати відзначення чужих свят, вшанування чужих героїв, написання відповідно до чужих ідеологічних засад історії, підручників, книжок, фільмів.
У всіх народів є система свят, що возвеличують подвиги співвітчизників, бо на цьому будується світогляд, культура, та виховання нації. Відзначення Дня Героїв – це свідчення твердої волі українського народу йти накресленим Героями шляхом боротьби до найвищої мети – незалежності, розквіту і слави української самостійної соборної держави. В цей день небайдужі та вдячні нащадки вивішують національні прапори для вшанування пам’яті борців за свободу кожного українця, за кращу долю та волю України і з повагою та почуттям власної гідності промовляють: "ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! СЛАВА УКРАЇНІ!".

63.3(4УКР)62
Б 82
Борець Ю. ОУН-УПА: Шляхами лицарів ідеї і чину / Ю. Борець ; відп. за вип. В. О. Рог. – К. : Укр. Видавнича Спілка, 2008. – 232 с. : іл. 

Книга учасника національно-визвольної боротьби УПА в доступній формі розповідає про витоки, підстави, обставини та наслідки боротьби ОУН і УПА.
На підставі документів, власних спогадів та свідчень очевидців автор переконливо спростовує закиди щодо співпраці українських націоналістів з окупантами рідного краю, висвітлює маловідомі сторінки історії нашої України, зокрема доби Української революції 1917-20-х років, голодомору, життя українців в діаспорі.
В книзі поміщені біографічні нариси про провідників та визначних діячів українського руху Опору.

66.4(4УКР)6
З-78
    Зовнішня політика України – 2014: стратегічні оцінки, прогнози та пріоритети  : щорічник / В. І. Головченко, В. А. Василенко [та ін.] ; за ред. Г. М. Перепелиця ; Foreign Policy Research Institute. – К. : Стилос, 2015. – 328 с. : табл., рис.

Мета щорічника - дати комплексний аналіз зовнішньої політи­ки України, ключових тенденцій, властивих їй протягом року, та ви­класти прогнозні сценарії їх розвитку, а також окреслити пріоритет­ні напрями реалізації зовнішньополітичного курсу країни. Книжка покликана стимулювати політикум та науковий загал України до дискусії та наукового пошуку шляхів розв'язання зовнішньополі­тичних проблем і вдосконалення зовнішньополітичної діяльності держави.
Щорічник розрахований на широке коло вітчизняних та зару­біжних фахівців, науковців, представників вітчизняного диплома­тичного корпусу, посольств України за кордоном та іноземних пред­ставництв в Україні, а також читачів, які цікавляться зовнішньою політикою та міжнародними відносинами.

94(477)"1942/1953"
З-90

 "Зродились ми великої години...". ОУН і УПА. / укл. В. Кіпіані. – Харків : Vivat, 2016.– 304 с. – (Історична правда).

Український визвольний рух XX століття й зокрема діяльність ОУН і УПА належать до тих малодосліджених явиш минулого, без яких не можна осягнути феномен незалежної України. Ми впевнені, шо без широкої дискусії, яка спирається на знання фактів, суспільство не зможе дати об'єктивну оцінку діяльності українських націоналістів.
Науково-популярне видання «Історична правда» зібрало статті впливових науковців, журналістів, громадських діячів і дисидентів про Організацію українських націоналістів та Українську повстанську армію.
З цієї книжки читач дізнається про: лідерів і рядових учасників повстанського руху та підпілля, історію руху опору 1930-1950-х років, організаційні засади діяльності ОУН і УПА, буденне життя й побут вояків.
Отже, ми спробуємо дати відповідь на дражливе вже понад сімдесят років питання: хто ж такі "бандерівці" і за що вони боролись?

94(477)"15/16"
К 78
Кралюк П. Петро Конашевич-Сагайдачний – творець української нації? / П. Кралюк. – Х.: Фоліо, 2019. – 170 с. : іл. – (Великий науковий проект).

Ця книга присвячена видатному полководцю, гетьману Петру Конашевичу-Са- гайдачному. Автор приділяє увагу творенню образу цього персонажа як у історичній, так і художній літературі. Розглянуто його діяльність у контексті історичних подій на початку XVII ст. Провідною є думка, що Петро Конашевич-Сагайдачний часто опи­нявся в «точках біфуркації» і від його дій залежав подальший розвиток українських земель, зокрема це стосується чорноморських походів гетьмана, походу на Моско- вію, а також участі в Хотинській битві. У цьому сенсі Петро Конашевич-Сагайдачний визначив низку векторів становлення новочасної української нації.

63.3(4УКР)4
С 42
Скальковський А. О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького / А.О. Скальковський; Передм. і комент. Г.К. Швидько, Пер. з рос. Т.С. Завгородня, Худ.-іл. О.М. Бузилов. - Передрук. з вид. 1885-1886 рр. - Дніпропетровськ : Січ, 2003. - 678 с. + Додатки: с. 614-659.

Відомий історик, етнограф та публіцист А. О. Скальковський (1808-1898) одним із перших опрацював архівні матеріали з історії Запорозької Січі. Він по суті врятував від повного зни­кнення неоціненні документи, свідчення колишніх запорожців. Фактаж головним чином стосується Придніпров'я.
У першій частині увага приділена походженню козацтва, формуванню Запорозького низового війська, подано цікаві по­дробиці про його склад, управління, військову готовність, су­дочинство, церковний устрій, громадське й домашнє господар­ство, торгівлю, звичаї. Друга і третя частини щедріше доку­ментовані матеріалами про воєнні походи запорожців, їхні взаємини з поляками, турками, татарами. Висвітлено головні події аж до атакування Січі у червні 1775 року і долю козацтва після падіння Коша на річці Підпільній. Завершується праця додатками, котрі вміщено в оригіналі.
Українською мовою перекладено вперше через 150 років після виходу в світ першого видання.

63.3(4УКР)61
Х 76
Хома І. Я. Січові стрільці : створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917-1919 рр. / І. Я. Хома. – К. : Наш час, 2011. – 104 с. : іл. – (Плац д’Арм).

Книгу присвячено військовому формуванню Січових Стрільців, яке було ство­рене і діяло у складі українських армій за Центральної Ради, Гетьманату та Дирек­торії в 1917-1919 рр. На основі багатого історіографічного і джерельного матеріалу висвітлено створення, організацію командної вертикалі, структуру та всі реоргані­заційні процеси. Приділено увагу військово-політичним подіям, які безпосередньо та опосередковано відбувалися за участі стрілецтва і були з ним пов'язані. Розгля­нуто участь стрільців у боротьбі проти збройної агресії більшовицької Росії, а також протистоянні з російською білогвардійською армією генерала А. Денікіна.

94(477)"1683"
Ч-96
Чухліб Т. Українська звитяга у Віденській битви народів 1683 р. /Т. Чухліб. – К., 2013. – 64 с. – (Перемога української зброї).

У книзі у науково-популярному стилі висвітлюється участь українців у Віденській битві – одному з найбільших військово-політичних конфліктів ранньомодерної історії світу. 12 вересня 1683 року у битві з вояками Османської імперії за тогочасну політичну столицю Європи, місто Відень, козаки, шляхтичі, міщани, селяни та навіть ченці і священики з України (Львівщини, Белзчини, Холмщини, Підляшшя, Тернопілля, Волині, Поділля, Київщини, Чернігівщини) складали 2/3 війська на чолі з королем Речі Посполитої Яном III Собеським та зробили величезний внесок в історичну перемогу над турецько-татарським військом. А блискучий рейд українських козаків під орудою гетьмана Степана Куницького до Молдови та Придунав'я восени 1683 р. з оволодінням фортецями Кілія та Ізмаїл прогримів на всю Європу, викликавши непідробне захоплення.

* * *

Баканчук М. За що воювали повстанці? : до 70-ї річниці створення української повстанської армії (УПА) / М. Баканчук // Українське слово. – 2012. – 17-23 жовт. – С. 2.

Бедзір В. 52 герої назавжди повернулися до своєї частини / В. Бедзір // Урядовий кур’єр. -2019. -19 лип. (№ 136). - C. 12.

Дерев’яий І. У центрі революції : Євген Коновалець та його Січові стрільці : опір росіянам вони трактували як визвольну боротьбу, а не класову... / І. Дерев‘яний // Українська культура. – 2017. – № 2.– С. 9-17.

Іщук О. Апостол незалежності. Тарас Шевченко в матеріалах ОУН та УПА/ О. Іщук // Літературна Україна. -2019. - 9 берез. (№ 10). - C. 8.

Клейноди: козацькі святині : корогва, булава, бунчук, каламар, печатка, гармата й литаври для козаків були тим, чим для нас нині є державний прапор, герб і гімн // Пенсійний кур’єр. -2019. -11 жовт. (№ 41). - C. 12.

Короб А. Козаки під покровом Пресвятої Богородиці / А. Короб // Казна України. -2019. -№ 6. - C. 40-47.

Лазарович М. Українські Січові Стрільці у Першій Світовій війні : джерела та історіографія / М. Лазарович // Самостійна Україна. – 2014. – лип.-серп.-верес. – С. 10-23.

Малімон Н. „Я присвятив нашій справі всього себе” : у Затурцях на Волині вшанували Василя Вишиваного/ Н. Малімон // День. -2020. -14-15 лют.(№ 27-28). - C. 2.

Міщенко І. Пам`ятайте героїв АТО / І. Міщенко // Урядовий кур’єр. -2019. - 25 трав. (№ 97). - C. 16.

Нитка В. Нащадки карпатських січовиків здобули безсмертну славу в боях з агресором : до 80-річчя Карпат. України/ В. Нитка // Голос України. -2019. -16 берез. - C. 3.

Олещук І. Він керував святою боротьбою : 70 років тому, 5 березня 1950, трагічно загинув головний командир УПА Роман Шухевич/ І. Олещук // Україна молода. -2020. - 4 берез.(№ 25). - C. 5.

Осипчук Н. Легендарний провідник : [Роман Шухевич чудово грав на фортепіано і скрипці, добре співав, займався лижним спортом та плаванням і був співзасновником рекламної фірми]/ Н. Осипчук // Україна молода. -2020. -11 берез.(№ 27). - C. 9.

Рижков, Вадим. Книжки про українських героїв, події минулого та сьогодення [Текст] : їх передає до бібліотек Дніпропетровщини та інших регіонів Музей АТО / В. Рижков // День. - 2020. - 10-11 січ.(№ 2-3). -  С. 2.

Романюк М. На чолі пропагандистського фронту збройного підпілля ОУН та УПА : (до 100-річчя від дня народження Петра Федуна - "Полтави")/ Михайло Романюк // Наука і суспільство. -2019. -№ 3-4. - C. 8-14.

Червак Б. УПА: не виграна битва, але й не програна війна : у Києві і по всій Україні відзначили 70-річчя створення УПА / Б. Червак // День. – 2012. – 16 жовт. – С. 4.

Червінський В. Життя віддане Україні (до 70-річчя з дня загибелі Романа Шухевича)/ В. Червінський, З. Захожай // Українське слово. -2020. - 25 лют.-11 берез. (№ 9-10). - C. 4.

Чорна С. З братами не воюють, або Чому російсько-українські війни – не регіональний конфлікт, а прояв цивілізаційного протистояння : війна 1944-1954 рр. / С. Чорна // Голос України. – 2016. – 10 серп. – С. 14.

Інтернет-ресурси:

23 травня - День героїв. Історична довідка

23 травня - День героїв

День героїв

23 травня в Україні відзначають День героїв

День героїв. Що це за свято і чому його святкують?

Сьогодні – День Героїв! Свято величі духу українських вояків – борців за волю України