Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

Духовний стержень, що єднає

2020-05-21
до Дня слов’янської писемності та культури
В вас мудрість вічна і любов жива...
А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів.
Станіслав Тельнюк
 
Українці разом з усіма іншими слов’янськими народами 24 травня відзначають День слов’янської писемності й культури.
Свято встановлено згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.
 
Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням болгари. Якщо Кирило був стовідсотковим гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував, навіть, на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Військова кар’єра його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.
 
Згодом брати об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я, виступаючи проти німецького католицького духовенства (вже тоді точилася боротьба між греко-православною Візантією і латино-католицьким Заходом за вплив на слов’янські племена), відкривали при церквах школи, готували учнів. Вони упорядкували слов’янський алфавіт і переклали на церковнослов’янську (староболгарську) мову Євангеліє.
 
На початок ХІ ст. на Русі використовувалися дві системи письма – кирилиця і глаголиця. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було відносно простіше накреслення літер.  Автором глаголиці вважають Кирила; її літери переважно пов’язані з грецьким алфавітом. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох слов’янських народів. Донедавна кирилецею послуговувалися румуни і молдавани, але потім вони перейшли на латиницю.
 
Спроби (в т. ч. силоміць) запровадити замість кирилиці латиницю на західноукраїнських землях (у Галичині в ХІХ ст., у Закарпатті – на початку ХХ ст.) були відкинуті. Існує думка, що кирилиця прийшла до Київської Русі з Болгарії разом із старослов’янськими богослужними книгами після офіційного прийняття християнства у 988 році. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.
 
Наш спільний обов’язок не лише дбати про історико-культурну спадщину, а й забезпечувати розвиток сучасної креативної української культури.
Утверджуймо імідж високоосвіченої української нації та плекаймо неоціненний скарб – нашу  мову. Адже лише любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.  
 
Щороку 24 травня в усіх слов’янських країнах вшановують пам’ять святих Кирила і Мефодія, а також День слов’янської писемності та культури.
 
***
81
С 89
Сулейменов, Олжас Омарович. Мова письма: Погляд в доісторію – про походження писемности і мови Малого людства / О. О. Сулейменов ; відп. за вип. А. Савчук. – К. : Юніверс, 2006. – 480 с. 
Книжка "Мова письма", як пише автор, мала з'явитися наприкінці сімдесятих років. Причиною запізнення на двадцять років була "Аз і Я", яка вийшла 1975 року. "Мова письма" – підготовка до етимологічного словника "1001 слово". У ній пояснюється метод аналізу слів, які відрізняються від традиційного тим, що походження слова розглядається в генетичному зв'язку з географічним знаком-першоієрогліфом... Мале людство, вважають антропологи, виникло в приекваторіальних районах Африки. Цю версію підтверджують дані "археології мови", які подаються в цій книжці. Розробляється тема взаємозалежного розвитку першої образної писемности та усної мови. Аналіз ієрогліфів свідчить про зв'язки Шумеру, Єгипту, Китаю і Майя (Південна Америка), культур, об'єднаних спільною вірою – сонцепоклонництвом.

 

 

811.16
Б 87
Брайчевський, М. Походження славянської писемності / Михайло Брайчевський; Ред. Л.С. Бойко. – 2-е вид. – К. : Академія, 2002. – 154 с.
Дискусійну проблему формування слов’янської писемності автор розглядає у загальному соціокультурному контексті ранньої історії слов’янства, користуючись не лише писемними джерелами, а й величезним археологічним матеріалом. У роботі поєднуються теоретична глибина і дивовижна ерудиція автора з умінням просто й цікаво розповісти про найскладніші речі.
 

 

94(367)".../17"
Д 37
Десятничук, Ігор. Історія південних і західних слов’ян від найдавніших часів до кінця XVIII століття : навч. посіб. / І. Десятничук ; Рівнен. держ. гуманіт. ун-т, Іст.-соціол. ф-т, Каф. всесвітньої історії . – К. : Кондор, 2018. – 156 с.
У посібнику висвітлено історію становлення та розвитку південної та західної гілок слов’ян у середньовіччя та ранній новий час. Показано особливості політичної, соціально-економічної та етнокультурної історії поляків, чехів, сербів, хорватів, словенців, болгар та вкорінення традиційних суспільних структур, що визначило поступове перетворення регіону Центрально-Східної Європи на периферію європейського Заходу.З огляду на виняткове географічне розташування та можливість акумулювати кращі надбання Заходу і Сходу особливу увагу приділено процесам державотворення, ролі слов’янських держав на міжнародній арені, внеску слов’янських народів до скарбниці європейської та світової культури.Змістове наповнення посібника структуроване за тематично-хронологічним принципом з урахуванням загальних тенденцій та специфіки у розвитку слов’ян у зазначеному хронотопі. 

 

63.3(4)
Я 76
Яровий, Валерій Іванович. Історія західних та південних слов’ян у ХХ ст. : курс лекцій: навч. посіб. / В. І. Яровий. – К. : Либідь, 1996. – 416 с. 
У посібнику розглядається соціально-політичний розвиток західно- та південнослов'янських народів у XX ст. Висвітлені історія постання незалежних слов'янських держав, участь слов'янських народів у світових війнах, спроби побудови соціалізму, повалення комуністичних режимів та відновлення демократичного ладу.

 

71.03(4УКР)
І-90
Історія української культури : навч. посіб. / О. Ю. Павлова [и др.] ; за ред. О. Ю. Павлова ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. – 2-ге вид., переробл. та допов. – К. : Центр учб. л-ри, 2013. – 340 с.
Навчальний посібник «Історія української культури» репрезентує теоретичну реконструкцію ґенези української культури, закономірності і тенденції її розвитку. До кожної теми подано запитання для самоконтролю знань, список рекомендованої літератури, словник термінів, тематику індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів та теми рефератів. 

 

81.41
Н 34
Науковий потенціал славістики: історичні здобутки та тенденції розвитку : тези доп. Міжнар. наук. конф. до Дня слов’янської писемності і культури (Київ, 21 трав. 2015 р.) / Нац. акад. наук України, Укр. ком. славістів [та ін.] ; редкол.: О. С. Онищенко, Л. К. Вахніна [та ін.]. – К. : НБУВ, 2015. – 212 с. 

Збірник містить тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Науковий потенціал славістики: історичні здобутки та тенденції розвитку» (до Дня слов'янської писемності і культури). Студії присвячено актуальним проблемам комплексного вивчення слов'янського мовознавства, літературознавства, мистецтвознавства та фольклористики, історії cлавістики та історичного пам'яткознавства. Окремий підрозділ складають наукові розвідки про життєвий та творчий шлях видатних учених-славістів. У збірнику також представлені тези доповідей круглого столу «Перший переклад Нового Завіту та Псалтиря українською літературною мовою Пилипа Морачевського: до 150-річчя завершення праці».

 

81.411.1
Г 93
Губерначук, Станіслав Сергійович. Українська словесність і веди / С. С. Губерначук. – К. : Фенікс, 2016. – 200 с. : іл.
У книзі висвітлюються доісторичні початки основних найдавніших тем і підтем української усної народної творчості (словесності), їхній зв’язок із первісною міфологією предків українців. Автор - фаховий філолог у своїх пошуках зіставляє ряд мотивів українських замовлень, обрядових пісень, казок, оповідок та  ін. зі славенями і замовленнями індоарійських Вед, а також мову названих жанрів української словесності із деякими давньоіндійськими мовами, в тім числі й санскритом. Через призму цих мов виясняється затуманений віками зміст багатьох українських слів, з’ясовуються прадавні початки української мови.

81
С 48
Слов’янська культура та писемність: минуле та сучасність : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених та студентів, 19-20 трав. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Київ. славіст. ун-т, Закарпат. філія ; редкол.: А. О. Вітченко, В. І. Гусєв, О. В. Коваленко [та ін.] ; за ред. Ю. М. Алексєєв. – Ужгород : Вид-во ФОП Бреза А. Е., 2011. – 556 с. : іл, табл.
У збірнику зазначені доповіді і виступи, які стосуються актуальних з наукової і практичної точок зору проблем слов’янського мовознавства, культурної спадщини слов’ян, феномену ментальності слов’ян, досліджень літературознавчої рецепції класичного і сучасного українського письменства, питань естетики та поетики української та зарубіжної літератури, проблем історичної науки, актуальних питань економічного розвитку слов’янських держав

 

86.2
І-90
Історія писемності, священних книг і віроповчальних текстів : навч. посіб. і хрестоматія : у 2 т. Т. 1 / В. І. Лубський [и др.] ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, Філос. ф-т, Каф. релігієзнавства. – К. : Центр учб. літ., 2014. – 448 с.
Навчальний посібник і хрестоматія містять матеріали, щодо історії виникнення писемності, функціонування священних та віроповчальних текстів світових, національних релігій, а також секулярних вчень релігійного характеру. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів та всіх, хто цікавиться питаннями релігії.

 

316.32
Г 54
Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур : матеріали міжнар. наук. конф. до Дня слов’ян. писемності і культури : (Київ, 24 трав. 2016 р.) / Нац. акад. наук України, Укр. ком. славістів [та ін.] ; редкол.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна [та ін.]. – К. : ІР НБУВ, 2016. – 420 с. : іл. – Текст укр., англ., рос. мовами.
Збірник містить тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур» (до Дня слов’янської писемності і культури). Студії присвячено актуальним проблемам комплексного вивчення слов’янського мовознавства, літературознавства, мистецтвознавства, фольклористики, етнології та історичної славістики. Окремий підрозділ складають наукові розвідки, присвячені історіографії славістичних досліджень.У збірнику також представлені матеріали книгознавчих читань з нагоди 400-ліття заснування друкарні Києво-Печерської лаври.

 

63.3(4УКР)
Д 69
Дорошенко, Дмитро. Слов’янський світ у його минулому й сучасному . Т. 1-3 / Д. Дорошенко ; підготов. тексту, передм. Л. Белей. – Ужгород : Ґражда, 2005. – 404 с. 
«Слов’янський світ у його минулому й сучасному» — це фендаментальний огляд історії та культури всіх слов’янських народів від найдавніших часів до початку ХХ ст. Перше видання цієї праці вийшло 1923 р. у Берліні. Автор описує етнографічні межі, статистику населення, історію та письменство кожного слов’янського народу. Книга розрахована на славістів, істориків, культурологів та всіх, кого цікавить запропонована тематика.

***

Абашина Н. С. Дослідник слов’янської минувщини / Н. С. Абашина, С. В. Пивоваров // Археологія : науковий журнал з проблем археології та давньої історії. – К. : Інститут археології НАН України, 2013. – № 4. – С. 136-137.
 
Булах М. Б. Медійний перифраз як вияв динаміки розвитку слов`янських літературних мов / М. Б. Булах // Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур : матеріали міжнар. наук. конф. до Дня слов’ян. писемності і культури : (Київ, 24 трав. 2016 р.) / Нац. акад. наук України, Укр. ком. славістів [та ін.]; редкол.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна [та ін.]. – К. : ІР НБУВ, 2016. – С. 30-33.
 
Ващенко, Олена. Міжнародний науковий сімпозіум "Актуальні тенденції у дослідженні слов’янських мов та культур" : хроніка наукового життя / О. Ващенко // Університет. – 2008. – № 5. – С. 60-62.
 
Дергач Д. В. Інтерпретація жанрів медійної аналітики у слов`янській стилістиці / Д. В. Дергач // Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур : матеріали міжнар. наук. конф. до Дня слов’ян. писемності і культури : (Київ, 24 трав. 2016 р.)/ Нац. акад. наук України, Укр. ком. славістів [та ін.]; редкол.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна [та ін.]. . – К. : ІР НБУВ, 2016. – С. 37-39.
 
Кирилиці 1150 років: День слов’янської писемності та культури // Голос України. – 2013. – 24 трав. – С. 1, 10.
 
Книга О. Ю. Квест-естафета "Шляхами слов’янської писемності" / О. Ю. Книга // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2019. – № 6. – С. 29-32.
 
Косачов К. Слов’янська єдність : реальність, утопія, мета ? / К. Косачов // Зовнішні справи. – 2013. – № 5. – С. 60-61.
 
Кралюк, Петро. Слов’янській писемності – 1150 років : 2013 -го виповнюється 1150 років із того часу, як Кирилом-Костянтином було засновано слов’янську писемність / П. Кралюк // День. – 2013. – 11-12 січ. – С. 14.
 
Лісова, О. М. Роль українських організацій Словаччини в збереженні та розвитку народної культури // Науковий потенціал славістики: історичні здобутки та тенденції розвитку : тези доп. Міжнар. наук. конф. до Дня слов’янської писемності і культури (Київ, 21 трав. 2015 р.)/ Нац. акад. наук України, Укр. ком. славістів [та ін.]; редкол.: О. С. Онищенко, Л. К. Вахніна [та ін.]. – К., 2015. – С. 99-101.
 
Палійчук, Юрій. Чому ми – слов’яни? / Ю. Палійчук // Науковий світ. – 2008. – № 10. – С. 18-20.
 
Сохань С. В. Микола Петров – дослідник давньої слов‘янської писемної пам‘ятки “Пролог" / С. В. Сохань // Науковий потенціал славістики: історичні здобутки та тенденції розвитку : тези доп. Міжнар. наук. конф. до Дня слов’янської писемності і культури (Київ, 21 трав. 2015 р.)/ Нац. акад. наук України, Укр. ком. славістів [та ін.]; редкол.: О. С. Онищенко, Л. К. Вахніна [та ін.]. – К. : НБУВ, 2015. – С. 175-176.
 
Ціватий В. Історичні долі слов’янських народів: з історії міжнародних контактів України в суспільно-культурній сфері : рецензия / В. Ціватий // Зовнішні справи. – 2015. – № 1. – С. 59-61.
 
Черниш Т. О. Академік О. С. Мельничук в історії світової славістики ( до 95-річчя з дня народження) / Т. О. Черниш // Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур : матеріали міжнар. наук. конф. до Дня слов’ян. писемності і культури : (Київ, 24 трав. 2016 р.)/ Нац. акад. наук України, Укр. ком. славістів [та ін.]; редкол.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна [та ін.]. . – К. : ІР НБУВ, 2016. – С. 72-74.
 
Шевченко Л. І. Час культури у слов`янській стилістиці / Л. І. Шевченко // Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур : матеріали міжнар. наук. конф. до Дня слов’ян. писемності і культури : (Київ, 24 трав. 2016 р.)/ Нац. акад. наук України, Укр. ком. славістів [та ін.]; редкол.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна [та ін.]. . – К. : ІР НБУВ, 2016. – С. 75-76.
 
Шимонік, Данута. Іван Франко на сторінках «Kuriera Lwowskiego»: щодо слов’янських питань / Д. Шимонік // Слово і час. – 2020. – № 1. – С. 76-85.
 
Шуміло, Світлана. Місія Кирила та Мефодія у працях академіка В. І. Ламанського / С. Шуміло // Слов’янські обрії: зб. наук. праць. – К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2013. – Вип. 5. – С. 191-199.
 

Інтернет ресурси:

Вікіпедія

 
 
Підготувала Віталія Кодриш

Новини

2025-12-05

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу обслуговування користувачів.

2025-12-05

Шановні користувачі, новинки Відділу художньої літератури чекають на вас.

2025-12-03

Щороку 3 грудня світ відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю — дату, покликану нагадати про гідність, права та можливості кожної людини. Це не просто календарна подія, а привід замислитися над тим, як багато бар’єрів щодня долають люди з інвалідністю: фізичних, інформаційних, соціальних та емоційних. З цієї нагоди пропонуємо вам віртуальну виставку "Доступність для всіх: літературна подорож у безбар'єрний світ".

2025-12-03
Як наші предки були маленькими: презентація книжки «Діло діточе». Запрошуємо зануритися у світ дитинства наших прапрабабусь і прапрадідусів разом із книгою «Діло діточе» — яскравим, теплим і дбайливо зібраним нонфікшном про те, як жили діти в різних регіонах України наприкінці ХІХ століття. Остап Українець та Катерина Дудка поєднують художню оповідь із ґрунтовним етнографічним матеріалом. Книжка наповнена атмосферними ілюстраціями трьох художниць, що дозволяють роздивитися артефакти, одяг, предмети побуту й відчути себе справжнім свідком дитинства минулих століть. 10.12 / 18:00 Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка (пр. Свободи, 16)  Остап Українець — автор  Оля Сєрякова — модераторка Вхід вільний. Реєстрація для нагадування За день до події ви отримаєте нагадування на пошту.  До зустрічі!
2025-12-01

Шановні користувачі, для вас "Закарпаття на сторінках преси"  за ІІІ квартал 2025 р.

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день