Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
>
>
(до 110-річчя від дня народження письменника, сатирика Марка Бараболі (Івана Федоровича Рознійчука)
Віртуальні виставки
Король закарпатського гумору
2020-04-21(до 110-річчя від дня народження письменника, сатирика Марка Бараболі (Івана Федоровича Рознійчука)
Марко Бараболя - псевдонім, під яким увійшов у літературу І. Ф. Рознійчук. Вибір цього національно - колоритного літературного імені зумовлений гумористичною установкою: Марко - від казкової української стихії , а Бараболя - від найпоширенішого овочу в Карпатах, у тому числі й на Гуцульщині, що вважається майже основним хлібом (певно, і похідне за аналогією з гоголівським Бульбою, про що сатирик згадує в одному із творів.
Народився він у 1910 році в сім'ї свідомих селян-гуцулів у селі Требушани на Мараморощині (нині село Ділове Рахівського району). У 1939 році замордовано його батька разом з іншими українськими патріотами-односельчанами. Початкову освіту одержав у рідному селі; закінчив торговельну академію у Мукачевому. Працював учителем у Рахові та Ясіні; опісля працював у банку в Ужгороді.
Його літературний дебют припав на кінець 1928 року. В молодіжному просвітянському журналі "Пчілка" під рубрикою "З-під їдкого пера Марка Бараболі" було опубліковано серію його гуморесок та фейлетонів, в яких з великою поетичною майстерністю висміював недоліки громадського та культурного життя Закарпаття.
Пізніше твори Марка Бараболі охоче друкують і у "Українському слові", "Літературній неділі", "Свободі" та празькому журналі "Сір".
Уже ранні твори сатирика викликали захоплення як у читачів, так і в літературної критики. Письменник, педагог і літературний критик Володимир Бірчак, на очах якого творилася нова закарпатська література першої половини ХХ століття, називав Марка Бараболю видатним і "тонким гумористом", незнаним поза межами Підкарпатської Русі. Він вважав, що "в'їдливі сатири закарпатського письменника можуть цілком певно витримати порівняння з сатирами Володимира Cамійленка, а гумористичні оповідання дорівнюють, якщо не перевищують, такі популярні "Усмішки" Остапа Вишні... хоч кількісно продукція Бараболі порівнююче дуже невелика".
За життя Марко Бараболя встиг побачити всього одну збірку своїх творів "З-під їдкого пера", яку у 1941 році в Празі у видавництві "Пробоєм" видрукував Степан Росоха.
Найповніше видання творів Марка Бараболі "Проект автономії" побачило світ лише у 1991 році, це через 46 років після його смерті.
У 1943 році Івана Розійчука мобілізовано як угорського підданого в угорську армію, яка воювала на боці нацистської Німеччини — і довгий час припускали, що він загинув вояком мадярського війська на Східному фронті. Проте в 1945 році у листах від свідків виявилося, що 13 жовтня 1944 його взято в радянський полон та відправлено у табір для військовополонених у Новоросійськ: там же він працював на розчищенні міських руїн.
Лише з початком 1990-х віднайдено в московських архівах документ про його смерть: захворів на фронті на туберкульоз і через 73 дні перебування у військовому евакуаційному госпіталі в станиці Пашківській на Кубані помер.
Того ж дня тіло покійного було поховано (очевидно, на кладовищі евакогоспіталя) "в квадрате 3 могила № 9" – також засвідчено актом.
Твори Марка Бараболі цікаві не лише їхнім змістом, а й формою та мовою, якою він блискуче володів і якій приділяв особливу увагу. І, за словами дослідника спадщини поета-сатирика М.Мольнара з Братислави, "...належать до кращих зразків української літератури на Закарпатті дорадянського періоду і мають право вважатись одним з надбань загальноукраїнської сатири".
.JPG) |
К 84-7
Б 24
Бараболя, Марко. Проект автономії : [сатира та гумор] / М. Бараболя ; упоряд., прим., післямова Ю. І. Балега. – Ужгород : Добров. т-во любителів кн. Укр. РСР. Закарпат. облас. орг., 1991. – 85 с.
Пропонована увазі читачів книжечка є першим і найбільш повним виданням творів талановитого гуморитса Марка Бараболі (справжнє ім'я - Іван Рознійчук) на Батьківщині письменника. У гуморесках і сатирах їдко висміяно політику чеських (1919-1939) та угорських (1939-1944) колонізаторів на Закаарпатті і розпалювану ними гризню, дешеве антинародне політиканство перевертнів різних відтінків, які своєю діяльністю допомагали чужинцям проводити асиміляцію закарпато-українського населення та поетичне графоманство, досить поширене в ті часи в нашму краї.
|
|
К 84-7
Б 24
Бараболя, Марко. Проект автономії : твори / М. Бараболя. – Ужгород : Карпати , 1991. – 133 с.
До книги увійшли гуморески та фейлетони самобутнього українського письменника-сатирика дорадянського Закарпаття Марка Бараболі (Івана Федоровича Рознійчука; 1910-1945). Його ім'я належить нині до так званих забутих та призабутих імен. За радянських часі його твори окремою книгою виходять уперше. Вони відзначаються гострою злободенністю, тонким гумором, їдкою сатиричною спрямованістю.
|
.JPG) |
.JPG) |
К 84
Н 12
Марко Бараболя Увага! Я поет! Цступає з праці поля Марко Бараболя. Останній твір. Продукція язиков. Поворот блудного сина. Проект автономії. Свиня африканська : [оповідання] / М. Бараболя // На Верховині – Ужгород : Карпати, 1984. – С. 469-479.
|
|
К 84
З 18
Бараболя, Марко. Як стати поетом. Розвиток язика. Свиня африканська. Проект автономії : [оповідання ; в т. ч. коротка біогр.] / М. Бараболя // Закарпатське оповідання ХХ століття. – Ужгород, 2002. – С. 9-28. : портр.
|
.JPG) |
***
Бараболя Марко : (Іван Федорович Рознійчук, 30.4.1910-27.11.1945) ; [укр. письменник] // Діячі історії, науки і культури Закарпаття. – Ужгород : Патент, 1999. – С. 14. : портр., фот.
Бараболя Марко : прозаїк-сатирик (1910-1945) // Дочинець, Мирослав. Енциклопедія Мукачева в іменах / М. Дочинець, Василь Пагиря. – Мукачево : Карпатська вежа, 2006. – С. 144 : портр.
Густі, Василь. Марко Бараболя (Іван Федорович Рознійчук) : [95-річчя з дня народж. письменника, сатирика] / В. Густі // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2005 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2004. – С. 159-163 . – Бібліогр. наприкінці ст.
Кравчук, Орися. Незручний геній : до 100-річчя від дня народж. М. Бараболі / О. Кравчук // Зоря Рахівщини. – 2010. – 8 трав. – С. 7. : фото ; Зоря Рахівщини. – 2010. – 1 трав. – С. 7. : фото.
Кришеник, Володимир. Іван Рознійчук (Марко Бараболя)... : [про письм.] / В. Кришеник // Екзиль. – 2007. – № 2. – С. 33. : фото.
Марко Бараболя : [письменник, сатирик] // Волощук , М. Рахівщини славні імена / О. Масляник. – Львів : Тиса, 2016. – С. 12-13 : портр.
Марко Бараболя : [письменник, сатирик] // Пагиря В. "Я світ узрів під Бескидом" / В. Пагиря. – Ужгород : Карпати, 1993. – С. 127-128.
Марко Бараболя : [письменник, сатирик] // Пагиря, Василь. Мукачево. Історія міста над Латорицею / Василь Пагиря. – Ужгород : Карпати, 1996. – С. 169-170.
Марко Бараболя : прозаїк, поет // Хланта І. Літературне Закарпаття у ХХ столітті / І Хланта. – Ужгород : Вид-во "Закарпаття", 1995. – С. 39-41 : портр.
Мольнар, Михайло. Друге повернення Марка Бараболі : [про письм.] / М. Мольнар // Екзиль. – 2007. – № 9. – С. 24-27.
Пукіш, Володимир. На Кубані віднайдено могилу Марка Бараболі : у біогр. закарпат поета-атирика ще є чимало "білих плям" / В. Пукіш // Новини Закарпаття. – 2010. – 7 серп. – С. 19.
Пукіш, Володимир. На Кубані віднайдено могилу Марка Бараболі : до біогр. поета-сатирика / В. Пукіш // Слово вчителя. – 2010. – 30 листоп. – С. 6.
Рознійчук Іван : (1910-1945?) ; [письменник, сатирик] // Закарпаття в енциклопедії українознавства. – Ужгород : Ґражда, 2003. – ТТ. 1-11. – С. 148.
Ткач, Микола. Місце поховання та дата смерті Марка Бараболі встановлені : до річниці від дня народж. поета-сатирика / М. Ткач // Зоря Рахівщини. – 2011. – 16 квіт. – С. 7.
Ткач, Микола. Слово закарпатського письменника-сатирика заслужено повертається до життя : [до 105-річчя письменника М. Бараболі] / М. Ткач // Зоря Рахівщини. – 2015. – 25 квіт. – С. 4 : фот.
Ференц, Н. Сатирик високого гатунку : до 100-річчя від дня народж. Марка Бараболі (І. Рознійчука) / Н. Ференц // Слово вчителя. – 2010. – 15 черв. – С. 7. : фото
Ференц, Н. С. Гостре перо сатирика Марка Бараболі (Івана Рознійчука) / Н. С. Ференц // Освіта Закарпаття. – 2010. – № 11. – С. 28-31.
Ференц, Надія. Марко Бараболя : [про закарпат. сатирика] / Н. Ференц // Письменники Срібної Землі. – Ужгород : Ужгород. міська друк., 2006. – С. 158-166 : портр.
Хланта, І. В. Рознійчук Іван Федорович (Марко Бараболя) : [письменник, сатирик] / І. В. Хланта // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 276-277 : портр
Хланта, Іван. Його твори й нині звучать по-сучасному : До 95-річчя від дня народження Марка Бараболі : [письм.-сатирик] / І. Хланта // Календар "Просвіти" на 2005 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 2005. – С. 66-67
Хланта, Іван. Марко Бараболя : прозаїк, поет / І. Хланта // Хланта, І. Народний літературно-мистецький музей Копашнівської ЗОШ I-III ступенів Хустського району : путівник. – Ужгород : ТДВ "Патент", 2018. – С. 188-189 : фот.
Шип, Юрій. Підкарпатський велет уїдливого сміху : до 100-річчя М. Бараболі / Ю. Шип // Новини Закарпаття. – 2010. – 27 квіт. – С. 6.
Юришинець, Наталія. Марко Бараболя актуальний і сьогодні : [про письм.] / Н. Юришинець // Нарцис. долина. – 2010. - 16 квіт. – С. 6.
Тупиця, Іван. Письменник драматичної долі : 30 квіт. – 100-річчя від дня народж. М. Бараболі / І. Тупиця // Срібна Земля. – 2010. – 30 квіт. – С. 15.
Юркуц, Світлана. Відзначили 100-річчя Марка Бараболі : [в Діловец. ЗОШ I-III ст.] / С. Юркуц // Зоря Рахівщини. – 2010. – 22 трав. – С. 2. : фото
Інтернет ресурси:
Підготувала А. Бобкова
Новини
2024-11-22
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".