Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
>
>
до 120-річчя від дня народження Івана Фірцака (Кротона), неперевершеного силача, людини-легенди
Віртуальні виставки
Світознаний силач Кротон
2019-07-19до 120-річчя від дня народження Івана Фірцака (Кротона), неперевершеного силача, людини-легенди
Народився Іван Федорович Фірцак 29 липня 1899 р. у Білках на Іршавщині в селянській родині. Білки – одне з найбільших сіл Закарпаття, де проживає близько десяти тисяч жителів. Родина Кротона жила в присілку, що називається Телятинцем, належала до середняків, Іван мав ще двох братів та сестру.
У двадцять років Іван подався на заробітки до Праги. Спершу потрапив до Чехословаччини, де після важкої праці та поневірянь долучився до циркового мистецтва, залишивши любительський спорт. Ставши артистом відомого празького «Герцферт-цирку», він об’їздив увесь світ, полонивши своєю майстерністю Угорщину, Болгарію, Грецію, Румунію, Францію, Данію, Нідерланди, Польщу, Канаду, США та багато інших країн. Усього виступав у 64-х країнах світу. Фірцак, якого на афішах називали Іван Сила, виходив на сцену перед великими аудиторіями у Відні, Берліні чи Вашингтоні, де рвав залізні ланцюги, гнув у руках цвяхи, пальцями рук робив з них усілякі фігури, лежав на розбитому склі, тримаючи на собі 500 кілограмів ваги, зубами тягнув вантажівки, жонглював важкими предметами (гирі, кулі, штанги), у боксерських рукавицях вступав у двобій із чемпіонами світу. І це далеко не все. За його програми, феноменальну силу, трюки, багато унікальних рекордів світова громадськість присвоїла Івану Фірцаку ім’я античного героя Кротона, який, прийшовши на олімпійський стадіон з биком на плечах, протримав його так півтори години. Цей трюк неодноразово виконував і сам Фірцак. Власники найбільших цирків Європи та Америки воювали між собою, аби заманити Кротона-Фірцака для виступів.
Та коли Іван Фірцак зрозумів, хто має зиск з його м’язів, вирішив виступати самостійно. Дуже старанно готував свою унікальну програму і разом з дружиною, чеською гімнасткою Руженою Зікл (цирковий псевдонім – Доліла) об’їздили всі великі міста Європи та Америки. Йому аплодували найбільші столиці світу і навіть сама англійська королева, він успішно протистояв найсильнішим боксерам і борцям світу, а на конкурсі краси чоловічого тіла в Парижі посів перше місце.
У тридцятих роках Кротон повернувся у свої рідні Білки. Він виступав у містах і селах краю та по всій Чехословаччині. Після визволення Закарпаття Червоною армією Фірцак очолив білківську міліцію, працював на інших роботах.
Цікавим є факт з біографії богатиря. 25 жовтня 1945 р. в Ужгородському драмтеатрі на честь першої річниці визволення Закарпаття відбулася зустріч 13-разового чемпіона СРСР з важкої атлетики Якова Куценка з Кротоном, яка завершилася внічию, але дала початок міцній дружбі двох велетнів у майбутньому.
Кротон не припиняв свої циркові виступи аж до смерті. Його бачило все Закарпаття. За невелику плату на сценах клубів та сільських майданчиках він демонстрував свої знамениті номери: гнув арматуру, вдавлював пальцем у дерево великі цвяхи і витягував їх зубами, волік вантажні автомобілі та автобуси з людьми, підіймав на плечі гору людей, лежав на битому склі й утримував велику вагу. Часто разом з батьком виступали найстарший син Іван та донька Зірка.
Все життя Іван Федорович не поривав зі спортом. Навіть у зрілому віці брав участь в обласних та республіканських змаганнях з важкої атлетики, гирьового спорту, активно пропагував силу спорту, здоров’я. А спортсмени-важкоатлети Іршавщини (Юрій Бабич, Юрій Керчанин, Андрій Савко, Євген Борзов, Василь Бідзіля, Олександр Ігнатенко, Юрій Світлик, Іван Волошиновський), яких тренував Іван Фірцак, не мали собі рівних в області, успішно виступали на республіканських та всесоюзних змаганнях.
Івана Фірцака поважали не лише за силу, а й за добру вдачу, світлий розум. Такими виховав і своїх дітей, яких у нього було восьмеро – троє синів та п’ятеро доньок. Дружив Кротон з багатьма односельцями, спортсменами, артистами, письменниками. Антон Копинець, письменник з Великого Раківця, написав про нього книгу «Кротон», а поет В. Панченко – вірш «Геркулес». Помер Іван Федорович Фірцак у Білках 10 листопада 1970 p., де і похований поруч з дружиною.
Іршавщина не забула свого знаменитого земляка. У 1999 р. на честь сторіччя від дня народження славетного земляка в його рідному селі Білках були проведені змагання важкоатлетів на приз Івана Федоровича Фірцака-Кротона, які стали традиційними та проводяться щорічно.
Василь Пагиря, письменник
Хто є хто. Закарпаття. – Вип. 3. – К., 2007. – С. 24.
ІВАН ФІРЦАК (КРОТОН) У ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
821.161.2(477.87)
Г 12
Гаврош, Олександр Дюлович. Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу : [пригодницька повість] : [для мол. та серед. шк. віку] : [графічні кадри з фільму «Іван Сила»] / О. Д. Гаврош. – Вид. 4-те. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. – 176 с. : іл.
Пригодницька повість відомого дитячого письменника Олександра Гавроша розповідає про яскраві пригоди неперевершеного гірського силача Івана Сили. Прототипом головного героя повісті став легендарний закарпатський богатир Іван Фірцак, який виборов звання чемпіона Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту і об’їздив півсвіту, виступаючи в цирку, де здобув чимало яскравих перемог. У 2013 році на основі цієї повісті було знято фільм "Іван Сила", графічними кадрами з якого проілюстроване це видання.
|
84(4УКР)6
Г12
Гаврош, Олександр Дюлович. Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу [Текст] : для мол. і сер. шк. віку / О.Гаврош ; іл. І. Ключковської. – Л. : Видавництво Старого Лева, 2007. – 192 с. : іл.
Книжка для дітей молодшого та середнього шкільного віку розповідає юним читачам про неймовірні пригоди незаслужено забутого силача – Івана Силу. Саме так називали в народі Івана Фірцака, який понад сто років тому народився у с. Білки (нині Іршавський р-н), став чемпіоном Чехословацької Республіки та Європи з кількох видів спорту і об’їздив півсвіту, здобувши чимало яскравих перемог. В основі розповідей лежать правдиві факти, зібрані та записані А. Копинцем у книзі "Кротон", хоча є й вигадки.
|
К 84
Г 12
Гаврош, Олександр Дюлович.
У пошуках Івана Сили [Текст] : [докум. нариси] / О. Д. Гаврош. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2014. - 88 с. : фото.
Документальні нариси Олександра Гавроша, автора дитячої книжки «Неймовірні пригоди Івана Сили, найсильнішої людини світу», розповідають про пошуки матеріалів про одного з найсильніших українців XX століття Івана Фірцака (Кротона), якого в народі прозвали Іваном Силою.
Автор мандрує до місця народження видатного силово¬го атлета, спілкується з його дітьми й учнями, вивчає кримінальну справу репресованого сина, читає міжвоєнну чеську пресу, оповідає про забутого першого біографа та зйомки художнього фільму «Іван Сила» у рідному селі знаменитого українця.
|
К 84
К 65
Копинець, Антон Михайлович. Кротон (Іван Сила): повість/ А. М. Копинець. – Ужгород : Карпати, 1972. – 160 с.
Життя цікавої людини спонукало автора взятися за перо. Повість виповнена такими епізодами, які б не підказала, мабуть, найбагатша фантазія, – настільки своєрідна доля героя твору. Богатир Карпат Іван Фірцак (відомий під прізвиськи Іван Сила та Кротон) дивував світ своєю могутньою силою. Йому аплодували в багатьох країнах світу та він завжди залишався сином тієї землі, яка виплекала в ньому незбориму силу.
|
|
К 84
К 83
Кротон : повість, нариси, розповіді, спогади, вірші, пісні, інтерв’ю, легенди : [у 2-х кн.] / упоряд. В. Гаджега ; ред. В. Нитка ; худож. : Є. Максим, М. Сочка. – Ужгород : Ред. газ. «Новини Закарпаття», 1999.
Кн. 1. – 166 с. : іл.;
Кн. 2. – 332 с.
Книги видані з нагоди 100-річчя від дня народження відомого своєю богатирською силою Івана Фірцака-Кротона. Ще за життя Фірцака-Кротона, уродженця с. Білки на Іршавщині, називали найсильнішою людтною ХХ століття. До будь-якого досягнення атлета майже завжди можна було додати слова "вперше", "першиц". Символічно отже, що й перше Всеукраїнське свято богатирської сили, пов’язане з ім’ям Кротона, пройшло саме на батьківщині силача. Воно зібрало чисельних прихильників таланту Кротона та його послідовників звідусіль.
|
К 84
К 65
Копинець, Антон Михайлович. Іван Сила на прізвисько «Кротон»: роман/ А. М. Копинець ; вступ. слово Е. Дегтярьової-Копинець. – К. : Наш формат, 2014. – 280 с. : іл.
Починається роман на тлі унікальних історичних декорацій – Закарпаття, де влада змінювалася п’ять разів протягом 35 років. А потім був майже весь світ, який побачив герой у своїх мандрах. Виняткові фізичні здібності Івана Сили (справжнє ім’я – Іван Фірцак), мабуть, продиктували долю, насичену і пригодами, і добрими друзями, і підступними ворогами: мав він і велике кохання, і справжнього Вчителя...
Під цирковим іменем Кротон Іван Сила вразив своїми надзвичайними атлетичними здібностями глядачів 64 країн світу, подолав у двобоях найсильніших людей трьох континентів та був визнаний наймогутнішою людиною планети.
Антон Копинець став другом та прижиттєвим біографом видатного земляка. Читачеві пропонується написана А. Копинцем повна версія роману про Івана Силу.
|
|
* * *
|
К 84
Г 12
Гаврош, Олександр Дюлович.
Олександр Гаврош про Григора Пинтю, Олександра Духновича, Івана Силу, Адальберта Ерделі, Августина Волошина [Текст] : оповідання : для дітей мол. та серед. шк. віку / О. Д. Гаврош. – К. : Грані-Т, 2011. – 128 с. : іл. – (Життя видатних дітей).
Олександр Гаврош розповідає у цій книжці про дитячі роки своїх видатних земляків, мешканців Закарпаття – одного з найцікавіших куточків нашої країни.
Читайте про дитинство карпатського опришка Григора Пинті та дізнавайтеся, як полювати на диких вепрів і долати життєві перешкоди. Прямуйте до мети разом із духовним батьком закарпатців Олександром Духновичем, який став творцем першого українського букваря народною мовою. Загартовуйте тіло і дух, знайомлячись із життям Івана Сили – відомого важ¬коатлета й циркача, чемпіона Європи з культуризму, який ще хлопчиком зумів здійснити один із подвигів Геракла. Дізнайтеся про небезпечні дитячі пригоди одного з найвідоміших українських художників Адальберта Ерделі, а також відкрийте для себе секрети майбутньої успішності Августина Волошина – Президента Карпатської України, який вперше легітимним шляхом проголосив незалежну українську державу.
|
«ІВАН СИЛА» – офіційний трейлер
МАТЕРІАЛИ ПРО ЖИТТЯ АТЛЕТА ІВАНА ФІРЦАКА (КРОТОНА)
Пагиря, Василь. Кротон (Фірцак Іван Федорович) (1899–1970) : [видат. цирков. артист та атлет] / В. Пагиря // Пагиря, Василь. Сторінки золотого фонду Карпатського краю. – Ужгород : Ґражда, 2008. – С. 21-22.
Пагиря, Василь. Кротон (Фірцак Іван Федорович) (1899–1970) : [видат. цирков. артист та атлет] / В. Пагиря // Хто є хто. Закарпаття. – Вип. 3. – К., 2007. – С. 24 : фот.
Поп, Д. Фирцак Иван // Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси / И. Поп ; Карпато-рус.этнолог. исследовател. центр США. – Ужгород : Изд-во В. Падяка, 2001. – С. 384 : портр. – Текст рос. мовою.
Привалов, О. Кротон : [борець, важкоатлет] / О. Привалов // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2014. – Т. 15: Кот – Куз. – С. 544 : фот.
Федак, В. В. Фірцак Іван : [силовий атлет] / В. В. Федак // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 344 : портр.
* * *
Бедзір, Василь. Кротон став повнометражним кіногероєм : презентовану на Берлінале–2013 укр. стрічку про нашого силача І. Кротона вже запросили на два закордон. фестивалі / В. Бедзір // Уряд. кур’єр. – 2013. – 16 лют. – С. 1, 16.
Бедзір, Василь. На «Берлінале–2013» презентували кінопроект про Кротона : [на стенді 63-го Берлін. кінофест. відбулася презентація кінопроекту про силача й боксера І. Фірцака – стрічки «Іван Сила»] / В. Бедзір // Закарпат. правда. – 2013. – 23 лют.-1 берез. – С. 12 : фот.
Белень, Михайло. Спогади про зустріч із найстаршим сином легендарного силача Івана Фірцака «Кротона» : [про жителя с. Білки І. І. Фірцака] / М. Белень // Срібна Земля. – 2015. – 3 груд. – С. 6.
Віхар, Ксенія. Неперевершений атлет : [про І. Фірцака] / К. Віхар // Світ Карпат. – 2008. – № 14 (Спецпроект). – С. 32 : фот. кольор.
Гаврош, Олександр. «Забута» сила : відомий закарпат. атлет і циркач Іван Фірцак – Кротон, якому аплодувала сама англ. королева, помер у рідному селі у повному зубожінні й під пильним оком НКВС / О. Гаврош // Україна молода. – 2007. – 30 берез. – С. 18
Гаврош, Олександр. Невідомий Іван Фірцак : 30 фактів із кн. сучас. Кротона (Івана Сили) : [найцікавіше із кн. А. Копинця «Кротон» (Іван Сила)] / О. Гаврош // Старий Замок. Паланок. – 2012. – 14-20 черв. – С. 12.
Гаврош, Олександр Дюлович. Нові факти про найсильнішого закарпатця : [про силового атлета І. Фірцака із с. Білки Іршав. р-ну] / О. Д. Гаврош // Унікум. – 2015. – № 7. – С. 32-35 : фот. кольор., іл.
Гаврош, Олександр Дюлович. Олександр Гаврош: «Тепер про Івана Кротона із Білок дізнаються усі українці» : [розмова із письм. про кн. «Неймовірні пригоди Івана Сили» про закарпат. силача, а також про зйомки реж. В. Андрієнком дит. фільму «Іван Сила» за її мотивами / вів В. Шкіря] / О. Д. Гаврош // Нове життя. – 2012. – 1 груд. – С. 5 : фот.
Гаджега, Василь. Кротон – візитна картка сільського спорту на Закарпатті : [про закарпат. богатиря із с. Білки Іршав. р-ну І. Фірцака] / В. Гаджега // Спорт тайм. – 2010. – 31 серп. – С. 12.
Горзов, Віта. Іван Фірцак-Кротон – знову у рідних Білках : [про відкр. пам’ятника] / В. Горзов // Відомості міліції. – 2009. – 1 серп. – С. 4 : фот. ; Новинка. – 2009. – 1 авг. – С. 15 : портр. ; Карпатська Україна. – 2009. – 1 серп. – С. 1. ; Неділя. – 2009. – 1-7 серп. – С. 3а. ; Європа-центр. – 2009. – 31 лип. – С. 7 : фот. ; РІО. – 2009. – 1 серп. – С. 2 : фот. ; Новини Закарпаття. – 2009. – 1 серп. – С. 24 : фот. ; Старий Замок. Паланок. – 2009. – 30 лип.-5 серп. – С. 15 : кольор. фот.
Гудебняк, Вікторія. Найсильніша людина світу – з нашого краю! : [про людину-легенду І. Фірцака-Кротона (Іван Сила)] / В. Гудебняк // Нове життя. – 2013. – 6 лип. – С. 5 : портр.
Іван Сила – закарпатський супермен : [про силача із с. Білки Іршав. р-ну] // Унікум. – 2015. – № 7. – С. 30-31 : кольор. фот.
Іляш, Ю. «Іван Федорович Фірцак (псевдонім Кротон та Іван Сила) – найсильніша людина планети ХХ століття». Богатирському карпатському роду нема переводу / Ю. Іляш // Вісник Хустщини. – 2006. – 18 листоп. – С. 3.
Іляш, Ю. Кротон и другі / Ю. Іляш // Подкарпатський русин. – 2008. – 17-31 юлія. – С. 8.
Ісак, Михайло. Коли від гранатової брили Микола Глеба відсік зайве, у нього вийшов... Кротон : [про скульптура та його пам’ятник Фірцаку-Кротону] / М. Ісак // Новини Закарпаття. – 2015. – 25 лип. – С. 14 : фот.
Каралкіна, Наталія. Кротон, Гамора, «Анця Кушницька», шахтарі та капуста або Подорож унікальними селами Іршавщини : [Білки, Кушниця, Заріччя, Ільниця, Чорний Потік, Приборжавське, Лисичево] / Н. Каралкіна // Унікум. – 2016. – № 10. – С. 70-76 : кольор. фот.
Кино про силача из прошлого будет прививать детям любовь к спорту : [о съемках 1-го детс. фильма «Иван Сила» (по кн. А. Гавроша «Невероятные приключения Ивана Силы, самого сильного человека мира»)] // Подкарпатський русин. – 2012. – № 49 (септембер). – С. 7 : фот. – Текст рос. мовю.
Кришеник, Володимир. Три його життя. Іван Фірцак-Кротон / В. Кришеник // Екзиль. – 2018. – № 2. – С. 23-24 : фот.
Марченко, Володимир. Держава осилила зйомки «Івана Сили» : [про зйомки фільму за мотивами кн. О. Гавроша] / В. Марченко // Високий Замок. – 2012. – 31 лип. – С. 10.
Матей, Степан. Сила у родині! : [розмова із зятем видат. силов. атлета І. Фірцака / вів О. Гаврош] / С. Матей // Неділя. – 2014. – 28 листоп.-4 груд. – С. 13.
Машіка, Олександра. Повна версія першої книги про Івана Силу : [кн. онуки закарпат. письм. А. Копинця Л. Дегтярьової про І. Силу планується вийти в світ] / О. Машіка // Фест. – 2013. – 29 листоп. – 5 груд. – С. 14.
Мегіц, А. Кіно, яке знімали на Закарпатті : понад три десятки укр. і радян. фільмів мають у собі місц. колорит і пейзажі : [худож. фільм про Івана Фірцака «Іван Сила»] / А. Мегіц // РІО. – 2015. – 28 лют. – С. 10.
Нитка, Василь. Фільм про богатиря Карпат Івана Силу йде по країні : [презентація нов. стрічки за кн. О. Гавроша] / В. Нитка // голос України. – 2013. – 2 листоп. – С. 14.
Пагиря, Василь. Кротон ( Іван Фірцак) : [про силача з Білок І. Фірцака] / В. Пагиря // Нове життя. – 2008. – № 5-6. – С. 7.
Папіш, Михайло. Ломикамінь – це Іван Фірцак або ж Кротон : [про життя закарпат. богатиря] / М. Папіш // Вісті Свалявщини. – 2014. – 15 листоп. – С. 4 : портр. ; 22 листоп. – С. 4.
Ходєєва, Наталія. Повернення Івана Фірцака : [про показ дит. кінострічки «Неймовірні пригоди Івана Фірцака» в кіноконцерт. залі «Перемога»] / Н. Ходєєва // Нове життя. – 2013. – 12 жовт. – С. 1 : фот.
Чужа, Оксана. Іван Сила виходить на сцену : [першу премію у номінації «П’єса для дітей» на Всеукр. літ. конкурсі «Коронація слова» здобув О. Гаврош за муз. п’єсу «Цирк Іван Сили»] / О. Чужа // Фест. – 2011. – 9-15 черв. – С. 14.
Чужа, Оксана. Іван Сила стане одним із закарпатських брендів : [презентація стрічки «Іван Сила»] / О. Чужа // Срібна Земля. – 2013. – 18 жовт. – С. 4. : фот.
Чужа, Оксана. «Неймовірним пригодам Івана Сили» виповнилося п’ять років : [про повість за одноймен. назвою О. Гавроша за якою В. Андрієнко зняв фільм] / О. Чужа // Фест. – 2012. – 7-13 груд. – С. 5 : фот.
Чужа, Оксана. Про Кротона у Чехії майже нічого не знають, хоча саме тут силач завоював більшість своїх титулів : [про закарпат. силача Івана Фірцака (Кротона)] / О. Чужа // Новини Закарпаття. – 2015. – 8 серп. – С. 14 : фот.
Шкіря, Василь. Ще раз про Івана Фірцака-Кротона : [про вихід трьохтом. кн. В. Гаджеги до 100-річчя всесвітньо-відом. силача, під назвою «Кротон»] / В. Шкіря // Нове життя. – 2016. – 6 лют. – С. 6.
Шкіря, Василь. Як Іван Сила став Кротоном : [згадки про І. Фірцака] / В. Шкіря // Трибуна. – 2014. – 5 груд. – С. 4.
Штефаньо, Оксана. «Упалась на коліна – вставай на ногы», – казав Кротон племінниці Ірині, нині знаній художниці : [про худож. І. Фірцак, яка нині проживає в Будапешті] / О. Штефаньо // Новини Закарпаття. – 2017. – 28 жовт. – С. 16 : фот. кольор.
Штефаньо, Оксана. Світознаний силач Кротон – у граніті : у Білках відкриють пам’ятник славному земляку / О. Штефаньо // Фест. – 2009. – 16-22 лип. – С. 2.
ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ
Підготувала Лариса Падяк
Новини
2024-11-22
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".