«Сила літератури полягає у її непередбачуваності…

Всі одкровення у літературі є несподіваними.
Доволі часто вони зовсім не збігаються з нашими очікуваннями.»

Тарас Прохасько
 

          Сучасна українська література побудована на фундаменті вікових традицій і водночас - це якісно новий продукт сучасного глобалізованого інформаційного світу. Основною ознакою сучасної літератури є її транснаціональний характер, що виявляється в спробі письменників-сучасників розв’язати глобальні вселюдські проблеми.  Сучасні українські письменники намагаються подолати «провінційність», «окремішність» нашої літератури.

             Література піднімає дуже важливі проблеми - про пам'ять, про те, як минуле пов'язане з сьогоденням, а також про самоідентифікацію суспільства і людей в ньому. У літературі почали з’являтись нові теми, зрештою змінився і підхід до слова. 

            Якісна сучасна українська література допомагає осягнути нюанси свого часу. Адже саме письменник, як ніхто інший, має сили та наснагу хоробро дивитись в очі дійсності і не приховувати правду. Сучасне українське літературне поле достатньо широке.  Хороші книги дають нам орієнтири, вказують напрямки розвитку. Ми читаємо, впізнаємо в героях себе, своїх знайомих, спостерігаємо за їхнім розвитком у творі, а потім бачимо чим все закінчиться і з цього робимо висновки. Зрозуміло, що література, аби справлятись з такими завданнями, мусить бути багатою змістом і виражена у вдалій формі, а це вимагає деяких навиків від автора. Їх відсутність – катастрофа, та ще гірше, якщо талановитий автор пише впусту, ні про що, не копає, не шукає; пише так, як бачить, а не так як є. На щастя, літературний процес сучасної України нараховує багато імен і не залежить від бачення однієї особи. 

            У сучасній прозі співіснують різні тенденції розвитку без чітко визначеної жанрової диференціації. Її жанрово-тематичні пріоритети різноманітні. Це й детективна, і фантастична, і містична, й історична, і філософська проза, що представлена есе, оповіданнями, новелами, повістями, романами. Для визначення загального стилю української прози останніх років найкращим є термін «полістилістика», коли кожен окремий авторський художній текст становить собою поєднання різностильових елементів.

 Подивимось, що ж в цілому являє собою сучасна українська література.

В48

Винничук, Юрій Павлович. Лютеція : [роман] / Ю. П. Винничук. – Х. : Фоліо, 2017. – 320 с.

 

«Лютеція» — роман-містифікація, де безлічі ірраціональних речей намагаються знайти раціональне пояснення. Це своєрідне загравання з уявою і здоровим глуздом читача, котре чинить Винничук. Й робить це так непомітно й мимовільно, як може тільки він. Читач не пручається, просто поринає у вигаданий світ снів й самонавіювання. Годі й зрозуміти, чи ти читаєш книгу, чи вона вже твориться сама в твоїй голові. Справжня магія слова. В цьому весь Винничук

821.161.2

Д 83

Дупешко, Максим. Історія, варта цілого яблуневого саду : роман / М. Дупешко. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2017. – 160 с.

 

Цей роман - історія одного (не)звичайного чоловіка, який казав про себе: «Ich bin ein Czernowitzer». Але дехто побачить у цій книжці насамперед історію міста з украденою душею, що протягом ХХ століття побувало у складі півдесятка держав. Той, хто шукає велике в малому, знайде тут недавню історію всієї Європи. Ще інший - свою особисту історію в декораціях минулого. Для декого цей текст буде романом-екскурсією місцями далеко не тільки туристичними. Хоч на перший погляд - це одна із мільйонів історій кохання, яку автор усе ж оцінив у цілий яблуневий сад.

 

821.161.2

Ж 15

Жадан, Сергій Вікторович. Інтернат : роман / С. В. Жадан. – Чернівці : Meridian Czernowitz, 2017. – 336 с.

 

Автор книги розповідає, що інтернат — це одна з локацій роману, але разом з тим — це ще й метафора. Метафора світовідчуття, метафора розгубленості, недолюбленості.

Це не роман-епопея, яка покликана стати панорамою того, що відбувається на Сході України. Це локальна історія одного звичайного шкільного вчителя — його прагнень, мотивації та цілей перед небезпекою, коли за лічені години може змінитися історія і твоє місце в ній. Вона також про цілий регіон, який вже звикли вважати окремим, але все одно продовжують за нього боротися.

 

821.161.2

К 17

Калитко, Катерина. Земля загублених, або Маленькі страшні казки : [оповідання] / К. Калитко. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. – 222 с. 

 

Земля Загублених щодня дрейфує морями альтернативної географії строго паралельно із нашою щоденною, звичною географією. Земля Загублених виникла для того, щоб надто інші люди, витіснені з «нормального» світу, мали куди піти. Виросла з потреби в укритті та оперті. Вона перероджується і розростається щоразу, коли черговий інакший переживає свою відкинутість, і тому постійно оточена водою, як ембріон. Тому й усі неймовірно різні люди цього малого світу — так чи інакше родичі, так чи інакше повторюють долі одне одного. Ця книжка в ритмі дихання — про них. Кожна історія — як міст через воду, щоб пройти і навчитися дихати в унісон з іншими.

821.161.2

К 38

Кідрук, Макс. Не озирайся і мовчи : роман / М. Кідрук. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. – 512 с.

 

Уявіть, що на Землі існує місце, яке ніби застигло в часі. Місце, здатне сховати будь-кого, хто прагне втекти від реальності. Уявіть, що для того, аби туди потрапити, достатньо не озиратися й мовчати. Є лише одна проблема: в такому місці часом з’являються речі, страшніші за те, від чого ховаєшся. 

Життя сім’ї Грозанів раптово змінюється. Вони переїжджають до нового будинку, і чотирнадцятирічний Марк змушений піти до нової школи. Хлопець начитаний, розумний, але дуже сором’язливий — ідеальний об’єкт для цькування. Щодень більше замикаючись в собі, він мріє про світ, де немає знущань і безпричинної жорстокості. Одного дня Марк знайомиться із Сонею, дівчиною з паралельного класу, яка розповідає йому про існування такого світу і про можливість туди потрапити… просто скориставшись ліфтом у їхньому будинку. Хлопець не розуміє, навіщо Соня вигадує нісенітниці, які легко спростувати, але зрештою вирушає за нею. Він не підозрює, що звичайна мандрівка на десятий поверх загрожує чимось набагато гіршим за руйнування уявлень про реальний світ. 

821.161.1(477)

К 93

Курков, Андрій Юрійович. Шенгенська історія  / А. Ю. Курков ; пер. з рос. Є. М. Тарнавський. – Х. : Фоліо, 2017. – 720 с.

 

21 грудня 2007 року опівночі Литва приєдналася до Шенгенського простору. У цю ніч три молоді пари, які подружилися на рок-фестивалі, зібралися на хуторі Пієнагаліс, щоб відсвяткувати «Шенгенську ніч» і поділитися одне з одним планами на майбутнє. Інґрида і Клаудіюс говорили про свій переїзд до Лондона, Андрюс і Барбора збиралися до Парижа, а Рената і Вітас - до Італії. Вони не знали і навіть припустити не могли, чим їм доведеться там займатися. Вони довіряли Європі і були впевнені, що вона їх не підведе. Вони були молоді й самовпевнені. І поки вони сиділи за столом і очікували на «шенгенську північ», далеко від Пієнагаліса до шлагбаума, який перекриває дорогу на литовсько-польському кордоні, підійшов старий з дерев'яною ногою, який знав Європу як свої п'ять пальців. Він дочекався півночі і, як тільки прикордонники підняли назавжди смугастий шлагбаум, став першим литовцем, який перейшов кордон без пред'явлення паспорта. Перед ним теж лежала далека дорога, а в схованці його дерев'яної ноги вирушили в подорож разом зі своїм власником шість його паспортів. І всі на одне ім'я - Кукутіс...

 

83.3(4УКР)6

З-12

Забужко, Оксана Стефанівна. Український палімпсест  : Оксана Забужко у розмові з Ізою Хруслінською / О. С. Забужко ; пер. з пол. Д. Матіяш ; за ред.: І. Андрусяк, О. С. Забужко. – К. : КОМОРА, 2014. – 408 с. 

 

Ця книжка - плід розлогого інтерв’ю, взятого в української письменниці відомою варшавською журналісткою Ізою Хруслінською. Читач знайде тут відповіді, які суспільство завжди хоче почути від популярного письменника. Питання про життя і творчість, про біографію і долю, про улюблені книжки та культурні взірці для наслідування чергуються з роздумами про сучасний світ і місце в ньому України, про її історичний шлях та генетичні хвороби української незалежності після 1991 року. Складний і багатовимірний образ української ідентичності, що постає з цих розмов, допоможе читачеві краще орієнтуватися у колізіях нашого неспокійного сьогодення.

 

 

 

 

821.161.(477.87)

Л93

Любка, Андрій. Саудаде  / А. Любка. - Чернівці : Meridian Czernowitz : Книги – ХХІ, 2017. – 192 с. 

 

"Саудаде" - це португальське слово, що означає світлу меланхолію. В книжці йдеться про пригоди Андрія в подорожах Європою і Південною Америкою.

"У книжці немає тексту, довшого за 5 сторінок. Більшість мають 3 сторінки. Я цю книжку не писав. Зібрав із колонок, які друкував в одній газеті. Редактори хочуть, щоб автори писали актуальні тексти. А я їх ненавиджу всією душею. Їх найтяжче писати, але їх найбільше коментують та поширюють у соціальних мережах. Ми домовилися, що я писатиму половину текстів про сучасні проблеми, а половину - про власні пригоди і думки. Часто є вірш або велике оповідання, який автор написав заради однієї фрази. Чогось, що йому сподобалось і він вважав, що це діамант. Та навколо цього діаманту він написав ще 15 сторінок тексту, через який неможливо продертися. Коли пишу обираю таку ситуацію й описую її максимально коротко. Щоб не засмічувати простір навколо неї зайвим", - каже Андрій Любка.

 

 

83.3(4УКР)6

М82

Москалець, Костянтин. Гра триває : літ. критика та есеїстика / К. Москалець. – К. : Факт : Наш час, 2006. – 240 с. 

 

Нова книга статей та есеїв відомого поета і прозаїка Костянтина Москальця присвячена в основному поетам і поезії. У наші дні, коли навіть поезія сприймається бігло та похапцем, наче в ритмі попси, автор нагадує про іншу музику, про інший підхід — неквапливе і вдумливе прочитання-переживання поетичного тексту. Поезія для Москальця є дивом, і передовсім — таємницею, яка потребує не розгадки, а причетності. Як на полотні майстра, тут для есеїста немає нічого випадкового чи другорядного — однаково інтенсивні та важливі і смислові, і музичні відтінки твору. На сторінках книги не знайдете жодних ієрархій, однак незаперечними «екзистенційними орієнтирами» авторові стали Улюблені — Микола Зеров і Володимир Свідзінський. А також — Грицько Чубай, про надзвичайне раннє обдарування якого Москалець веде мову, не обминаючи гіркого збігу обставин і життєвих перипетій у сутінках застою, піднесення і сум'яття духу. Пронизливо і глибоко написано про поетів-сучасників Наталку Білоцерківець та Людмилу Таран, Володимира Кашку та Василя Герасим'юка, Ігоря Римарука та Івана Малковича. Зацікавлять читачів і роздуми над романом Марка Роберта Стеха «Голос» та книгою прози Миколи Рябчука.

 

63.3(4УКР)

П 60

Портнов, Андрій. Історії для домашнього вжитку : есеї про польсько-російсько-український трикутник пам’яті / А. Портнов ; Укр. наук. ін-т Гарвард. ун-ту, Ін-т Критики. – К. : Критика, 2013. – 344 с. 

 

Символічно присвячена пам’яті Ярослава Ісаєвича і Дмітрія Фурмана, нова книжка історика Андрія Портнова містить есеї, написані протягом 2002–2013 років й оприлюднені як на шпальтах «Критики» і ще низки вітчизняних часописів, так і в малодоступних тут іноземних періодиках, як-от російсько-американський «Ab Imperio», французький «Anatoli. Dossier Representations du monde dans l’espace postsovietique» і «Le Debat», польський «Arcana» тощо.

Розподілені за п’ятьма розділами з вельми промовистими назвами – «В очікуванні російського Ґедройця», «Українсько-польські пригоди», «Історії Другої світової», «Поневолена Академія» та «Inter Librorum» – і супроводжувані переднім словом «Третій (не)зайвий», два з половиною десятки есеїв становлять не так збірку різноспрямованих статтей про різні аспекти польсько-українських, українсько-російських і російсько-польських стосунків, як свого роду монографію, міцно зшитий наскрізним інтелектуальним сюжетом зв’язний текст.

 

84(4УКР)6

П84

Прохасько, Тарас. Непрості : [есей] / Т. Прохасько. – Вид. 2-е. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2006. – 140 с.

 

«… Читаючи Прохаська, можна згадувати Августина Блаженного і Вітгенштайна, Гусерля і Гайдеггера, Пруста і Джойса, Гарсія Маркеса і французький «новий роман». Але можна й не згадувати, бо власний голос є – і цього досить: у ньому розчиняються всі чужі слова.

Цим голосом Прохасько розповідає про долю і про речі, важливіші за долю: про місце (а значить історію), про історію (а значить війну), про війну (а значить смерть), про смерть (а значить спадковість), про спадковість (а значить рід), про рід (а значить культуру), про культуру (а значить спосіб говорити), про спосіб говорити – а значить все-таки знову про долю…»

 

Віднедавна можна констатувати появу вітчизняної літератури для підлітків. Адже ще два-три роки тому всі розмови на цю тему зводилися або до висловлення захвату від перекладних книг, або сходили на плачі про відсутність видань українських письменників. Нині успішних дитячих українських письменників, тобто таких, що знають і розуміють свого читача, також геть мало – їх можна вмістити на дві дитячі долоньки, але ситуація претендує на те, щоб перейти в стан обнадійливої.     Література для підлітків – це особливий специфічний феномен, що формується за власними, відмінними від літератури для дітей і літератури для дорослих, законами. З одного боку, вона структурується простотою мовлення з урахуванням попереднього дитячого прочитання, а з іншого, – її ідеологія переповнена «дорослістю» реалістичних тем». Підлітків  цікавить передусім реалістична література, зокрема, романи, у яких розповідь ведеться від “Я”-сучасного підлітка. Сьогодні вони вимагають від літератури передусім чесності. 

 

821.161.1(477)

Д 99

Дяченко, Марина Юріївна. Ключ від королівства : роман / М. Ю. Дяченко, С. С. Дяченко. – Х. : Фоліо, 2017. – 288 с. 

 

Потрапити в Королівство легко. Піти мандрувати дорогами, захищаючи себе й супутників від небезпек, – просто. Повернутися додому – лише один крок.

Часом лише один крок відокремлює зраду від помилки, вірність від боягузтва, стриманість від байдужості, а сумнів від заздрості. Один крок до трону. 

Який крок зробиш ти?

Перша частина трилогії про пригоди звичайної київської школярки Ліни Лапіної, якій довелося стати магом дороги у чарівному Королівстві. Вона не лише опановує нові для себе чарівні знання, а й вчиться відрізняти правду від брехні, облуду від істини, справжню дружбу від підступу ворогів.

 

 

84(4УКР)6

Р 90

Рутківський, Володимир. Джури козака Швайки : [іст. трилогія для дітей]. Кн. 1 / В. Рутківський. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. – 432 с.

 

Усі ми знаємо імена Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи. А ким були найперші козаки? Звідкіля вони взялися? На ці запитання ти знайдеш відповідь у новому гостросюжетному історичному романі Володимира Рутківського — одного з найблискучіших сучасних українських дитячих письменників. Його дивовижні герої — Грицик та малий волхв Санько, юний богатир Демко Дурна Сила, його мама-велетка, невломий козак Швайка зі своїм вірним вовком Барвінком та їхні численні друзі — з честю виходять із найскладніших ситуацій. А небезпека чигає на кожному кроці, а надто, коли ти зважився підняти шаблю на могутню татарську орду, а за твоєю спиною — майже нікого…

 

84(4УКР)6

Щ 61

Щерба, Наталія. Часовий Ключ : [роман] / Н. Щерба. – Х. : Школа, 2015. – 352 с. 

 

Звичайна дівчинка-підліток Василина несподівано дізнається, що її рідний батько, якого вона ніколи ще не бачила, — впливовий маг Ефлари, світу, створеного особливою часовою магією. Батько забирає доньку до себе, і дівчинка опиняється в самому серці небезпечної гри часодіїв, фей і лютів. Ніхто не може зрозуміти, хто ж така Василина: батькова шпигунка, наївне дівчисько чи... могутня часівниця, якій кориться Час і яка може врятувати увесь часодійний світ? Для дітей середнього та старшого шкільного віку.