Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Віртуальні виставки
“Відомий та невідомий Духнович”
2018-04-24до 215-річчя від дня народження громадсько-політичного, культурно-релігійного діяча, літератора, педагога, філософа, фольклориста Олександра Духновича
Самі здорові співайте,
А на батька пам’ятайте.
(О. Духнович “Послідняя моя піснь”)
Олександр Васильович Духнович народився 24 квітня 1803 р. в с. Тополі, Гуменського округу на Пряшівщині (тепер Чехословаччина) в родині священика. Початкову освіту одержав дома. У 1813 р. О. Духновича відвезли до Ужгорода для завершення початкової освіти та вступу до гімназії. У 1816 р. помер батько, мати з шістьма дітьми залишилась без засобів до існування, і найстарший, Олександр, всупереч великому бажанню студіювати землемірство, змушений був вступити до духовної семінарії в Ужгороді (1823).
Після закінчення семінарії О. Духновича призначили службовцем єпархіальної концелярії у Пряшеві. Не витерпівши жорстокої експлуатації єпархіального начальства і нужденного животіння, О. Духнович 1830 р. втік до Ужгорода. Але пряшівський епіскоп перешкодив йому влаштуватися на посаді, і О. Духнович став домашнім учителем ужгородського урядовця.
1833 року О. Духновича знову відкликали до пряшівської єпархіальної канцелярії. Незабаром він був призначений адміністратором у с. Комлоші (тепер Хмельова), а через рік священиком у с. Біловежі. Через чотири роки йому дозволили перейти до іншої єпархії, і до січня 1844 р. він працював на посаді нотаріуса консисторії в Ужгороді, а в 1844 р. назавжди переселився до Пряшева.
До подій в Угорщині 1848 р. О. Духнович поставився неприхильно, бо, як стверджує він в автобіографії, угорська буржуазія не зважала на права інших націй, не визнавала елементарних прав українців на Закарпатті. У квітні 1848 р. за освітню діяльність його було арештовано, а після звільнення письменник довгий час перебував під жандармським наглядом.
Різноманітна діяльність О. Духновича (письменник, історик, педагог, видавець, журналіст і громадський діяч) тісно пов’язана з культурним відродженням у Галичині. Письменник присвятив себе праці на користь народові, вболівав за його гірку долю і мріяв про світле майбутнє. Гостре політичне спрямування мають його драматичні твори “Добродитель перевишає багатство” (1850), “Головний тарабанщик” (1852), в яких він затаврував зрадників народу, багатіїв, високих урядовців. В історичній праці “Истинная история карпатороссов” Духнович виступив з протестом проти мадьяризації українського населення в Угорщині.
Художня спадщина О. Духновича не рівновартісна: цінніші ті твори, в яких письменник йшов від фольклору і народної мови, а не від вимог “високого стилю” з його штучною мовою.
Багато сил віддав О. Духнович на організацію сільських шкіл, народної освіти. Написав для цього педагогічні праці “Народна педагогия в пользу училищ и учителей сельских” (І ч., 1857) та “Педагогия специальная” (загублена в рукописі).
Помер О. Духнович 30 березня 1865 р. в м. Пряшеві. Поховали його в крипті Пряшівського кафедрального собору імені Іоанна Хрестителя. Вдячні нащадки пам’ятають і шанують його. Духновичу встановлено пам’ятники у Виноградові (Севлюш, 1925 р.), Хусті (1932 р.), Пряшеві (1933 р.), у його рідному селі Тополі, в Поляні і Колочаві, більшість яких виконана нашою землячкою, скульптором Оленою Мондич-Шиналі у 20-30-х роках ХХ століття. За рішенням ЮНЕСКО 2003 рік оголошено Міжнародним роком О. Духновича. Ця подія – світове визнання найбільшого, найвидатнішого культурно-освітнього діяча XIX ст.
К 84 Дана п’єса написана живою народною мовою ставилася на самодіяльній сцені за життя автора, була популярною на Закарпатті в 20-ті роки XX століття, досі продовжує йти на професійній сцені. |
908:821.161.25(477.87) До книги ввійшли найбільш характерні художні твори О. Духновича – поетичні, прозові, драматичні, – фрагменти історичних, педагогічних та філософських праць, зразки публіцистики. |
К 85.3 Збірничок віршованих творів О. Духновича, покладених на музику відомих композиторів – нині дуже рідкісний, адже творчість поета-будителя гімнами звучить донині. Тому дане перевидання ініційоване правлінням Закарпатської організації товариства охорони пам’яток історії та культури. |
****
К 71-8
Д 85
Духнович, Александер. Автобіографія = Autobiographia : биография (Автобиография) / А. Духнович ; Тов-во “Просвіта” в Ужгородъ. Лит.-наук. оддъл. – Факс. вид. – Ужгородъ : Книгопечатня “Свобода”, 1928. – 19 с.
К 84
И 32
Избранныя сочиненія Александра В. Духновича : стихи и проза / за изданіе отвъчаетъ: Г. Мировчикъ. – Унгваръ ; Ужгородъ : Уніо, 1941. – 48 с. – (Угро-русская дешевая библіотека ; № 1).
К 85.314
Х 79
Хоры на слова Александра Духновича : выдано на день 125-лътного ювилею народженя славного подкарпатского поета-будителя. 24.IV.1803-24.IV.1928. – [Прага], [1928]. – 55 с.
К 84
D 87
Dukhnovych, Aleksander. Virtue is More Important Than Riches : a Play in Three Acts / A. Dukhnovych ; translater E. Rusinko. – Fairview : The Carpatho-Rusyn Research Center, 1994. – 86 p. – (East European Monographs ; no. CCCXCIII ). – Текс англ., слов. мовами.
Матеріали про О. Духновича
К 83.3 В даному буклеті вміщено матеріали в пам’ять про письменника, відомого діяча освіти і культури, історика, священика УГКЦ – Олександра Духновича. Значення цієї непересічної особистості для національного відродження українців та його великих зусиль до розвитку національних культури й мови українців Закарпаття. |
К 63.3 Авторську серію “Post Sckriptum” відомого закарпатського журналіста і письменника Олександра Гавроша відкриває його розповідь про Олександра Духновича – найпомітнішого закарпатця ХІХ століття. Для широкого читача. Серія “Post Sckriptum” – це несподіваний погляд на цікаві і маловідомі сторінки нашої історії та культури. |
К 91.9 Бібліографічний покажчик “Олександр Духнович (1803-1865)” – спроба цілісного огляду літератури про життя та творчість письменника, педагога, громадсько-освітнього діяча. |
К 72 До збірника увійшли матеріали доповідей та повідомлень, виголошених на міжнародній науковій конференції, присвяченій 200-річчю від дня народження Олександра Духновича – видатного педагога, мислителя і громадського діяча Закарпаття, відзначення ювілею якого ухвалено ЮНЕСКО. |
К 74 Збірник складають матеріали доповідей та повідомлень, виголошених на обласній науково-практичній конференції “Олександр Духнович і освіта Закарпаття”, приуроченій до 140-річчя від дня смерті видатного педагога, просвітителя, письменника і культурно-освітнього діяча, що відбулась 17 лютого 2005 р. в Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти. |
К 63.31 Історична спадщина Олександра Духновича (1803-1865) – поета, письменника, науковця, журналіста, громадського діяча – і сьогодні, у часи славного ювілею будителя, є малодоступною широкій громадськості краю. Заповнити цю прогалину покликане факсимільне видання, в якому з різних книжкових джерел відібрано історичні розвідки вченого, присвячені минулому рідного краю. |
К 72 Книга розкриває життєвий і творчий шлях видатного просвітителя, педагога, письменника, культурно-освітнього діяча Олександра Васильовича Духновича, його концептуальні положення про освіту, навчання, виховання та роль учителя у формуванні творчої особистості. Нею автор започатковує краєзнавчу серію “Видатні педагоги Закарпаття”. Видання розраховане на педагогів, студентів, учнів та широкий читацький загал. |
К 63.3 Дане видання у науково-популярній формі подає постать одного з найвидатніших представників історичного Закарпаття ХІХ століття – письменника (поета, прозаїка і драматурга), журналіста-публіциста, організатора шкільництва, вченого (педагога, історика, етнографа, мовознавця, філософа), священика ЧСВВ, релігійного, політичного і громадського діяча Олександра Васильовича Духновича – широкому читачеві-сучаснику як небуденну особистість, що належить не тільки своєму часові, а й вічності. |
К 84-5 Ф 32 Фединишинець, Володимир Степанович. Отець Духнович : іст.-філос. роман-есей / В. С. Фединишинець. – Ужгород, 1994. – 160 с. Роман-есей “Отець Духнович” – про видатну постать національного Відродження ХІХ сторіччя О. Духновича, який написаний у модерному ключі з відчутними елементами стилю “потоку свідомості”. |
****
К 84
Г 12
Гаврош, Олександр Дюлович. Олександр Гаврош про Григора Пинтю, Олександра Духновича, Івана Силу, Адальберта Ерделі, Августина Волошина : оповідання : для дітей мол. та серед. шк. віку / О. Д. Гаврош. – К. : Грані-Т, 2011. – 128 с. : іл. – (Життя видатних дітей).
К 66.79
Г 13
Гаджега, Ю. (Д-ръ). Общество Духновича и русскія женщины : лекція читання 28 марта 1925 года / Ю. Гаджега. – Ужгородъ : Тип. “Школьной помощи”, 1925. – 16 с. – (Изданіе культурно-просвътительнаго общества имени Александра Духновича въ Ужгородъ ; вып. 11).
К 83.3
Г 20
Гарапко, В. Творчість Олександра Духновича (на допомогу вчителям і учням у вивченні літератури рідного краю) : наук.-дослідна робота / В. Гарапко ; Мала акад. наук Закарпаття ; Мукачів. філія (секція укр. літ-ри). – Мукачево : Карпат. Вежа, 2003. – 27 с.
К 83.3
Д 85
Олександр Васильович Духнович : пам’ятка читачу. – Ужгород : Карпати, 1965. – 12 с. – (Письменики Закарпаття).
К 83.3-8
Д 85
Олександр Духнович (1803-1865) : тези доп. наук.-практ. конф., присвяч. 125-річчю з дня смерті О. Духновича / Закарпат. обл. орг. т-ва “Знання” ; упоряд. Ю. І. Балега. – Ужгород : Патент, 1990. – 56 с. – Бібліогр. у підрядк. прим.
К 63.3
Д 85
Олександр Духнович і наша сучасність: міжнар. наук. конф., присвячена 200-літтю від дня народж. О. Духновича : тези доп. Пряшів, 20-21 черв. 2003 р. / упоряд. М. І. Мушинка ; Союз русинів-українців СР, Пряшів. ун-т, Крайовий уряд у Пряшеві, Асоц. україністів Словаччини. – Пряшів, 2003. – 64 с.
К 83.3
М 23
Манько, Михайло Олександрович. До другого варіанту “Краткой Біографії” О. В. Духновича : биография отдельного лица / М. О. Манко. – Суми : “Мрія-1” ЛТД, 1996. – 52 с.
К 71
С 69
Сочка-Боржавин, Василь Андрійович. Нашъ великій будитель Александръ Духновичъ : рожд. 24 апріля 1803 года, умеръ 29 марта 1865 года / В. А. Сочка-Боржавин, Л. Філіп-Радванський ; Ужгородськоє городськоє культурно-просвітительноє Общество им. Александра Духновича. – Ужгород, 2003. – 80 с. : іл. – Назва обкл. : Исторія Общєства им. Алєксандра Духновича 1923-2003.
К 63.3
Т 89
Туряниця, Василь Васильович. “Вождь народа знаменитий” : (штрихи до портрета О. В. Духновича) / В. В. Туряниця. – Ужгород : Ужгород. міська друк., 1993. – 15 с.
К 72
Т 89
Туряниця, Василь Васильович. О. В. Духнович – педагог-новатор : наук. вид. / В. В. Туряниця ; Ужгород. нац. ун-т. – Ужгород : УжНУ, 2003. – 44 с.
00(477.87)
Ф 32
Федака, Павло Михайлович. Постать Олександра Духновича у діяльності крайового товариства “Просвіта” (1920-1939, 1990-2003) : наук. вид. / П. М. Федака. – Ужгород, 2003. – 27 с.
К 84
Ф 32
Фединишинець, Володимир Степанович. Духнович кореневий : поезія в прозі. Триптих. Вірші та есеї / В. С. Фединишинець. – Ужгород : Б-чка журн. “Айно”, 2003. – 40 с. – (Сад журналу “Айно” ; 2003. Кн. 29).
***
Бенькова, Марта. Александер Духновіч як педагог і освітнїй дїятель / М. Бенькова // Русин. – 2013. – № 4. – С. 16-18.
Гаврош, Олександр. Самогубства, пожежі і... нудьга : дрібниці життя зі щоденника О. Духновича : [життя на Закарпатті у XIX ст.] / О. Гаврош // Старий Замок. Паланок. – 2012. – 15-21 берез. – С. 11.
Гомоннай, Василь. Духнович Олександр Васильович (1803-1865) / В. Гомоннай, В. Росул // Гомоннай, В. Культурно-освітні діячі Закарпаття : навч. посіб. – Ужгород : Госпрозрахунк. ред.-вид. від. Закарпат. компресінформу, 1996. – С. 3-4.
Духнович, Олександр. Состояніє русинов в Угорщині : уривки / О. Духнович // Календар “Просвіти” на 2013 рік / Закарпат. крайове культ.-освіт. т-во “Просвіта” ; уклад. : П. М. Федака, П. П. Федака. – Ужгород, 2013. – С. 56-57.
Мудрий педагог : 215 років від дня народж. О. Духновича ; [про укр. письменника, просвітителя, культур. діяча] // Шк. б-ка. – 2018. – № 103. – С. 66-67 : портр.
На Закарпатті відзначають 210-річчя від дня народження Олександра Духновича : [створ. електрон. календар із основ. датами з життя будителя] // День. – 2013. – 25 квіт. – С. 8.
Павленко, Г. Олександр Духнович – пропагандист слов’янського єднання / Г. Павленко, Н. Лабунець // Ідеї слов’янської єдності та суспільна думка на Закарпатті в ХІХ – ХХ ст. : доп. наук. семінару, присвяч. 150-річчю Слов’ян. з’їзду в Празі. – Ужгород : Колір прінт, 1999. – С. 141-147. – Бібліогр. наприкінці ст.
Пагиря, Василь. Олександр Духнович : [укр. письменник, просвітитель, культур. діяч] / В. Пагиря // Пагиря, Василь. Світочі Карпатського раю : іст. портр. греко-католиц. священиків Мукачів. єпархії. – Мукачево : Елара, 1996. – С. 47-50 : портр.
Пап, Степан. Олександр Духнович – великий борець за національну свободу та ідентифікацію карпатоукраїнців (карпаторуських) на Закарпатті в XIX столітті : [з нагоди 150-річчя із дня смерті великого будителя] / С. Пап // Срібна Земля. – 2015. – 2 квіт. – С. 5.
Сенько, Іван. Духновичеве слово : [про укр. діяча культури] / І. Сенько // Сенько, Іван. Від часів Лаборця до сьогодення. – Ужгород : Карпати, 2012. – С. 126-138 : фот. іл.
Федака, Сергій. Його життя – приклад для нащадків : [будитель О. Духнович] / С. Федака // Вісті Свалявщини. – 2017. – 22 лип. – С. 3 : фот.
Федака, Д. Олександр Духнович : (1803-1865) ; [про укр. письменника, просвітителя, культур. діяча] / Д. Федака // Федака, Д. Українське красне письменство Закарпаття. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – С. 73-128 : портр.
Федака, Сергій. Олександр Духнович : 150 років опісля : [відзначення 150-річчя від дня смерті будителя] / С. Федака // Неділя. – 2015. – 3-9 квіт. – С. 13.
Федака, Дмитро. Сходинки у безсмертя : (до 150-річчя смерті О. Духновича) ; [про одноймен. просвітителя, культур. діяча] / Д. Федака // Календар “Просвіти” на 2015 рік. – Ужгород, 2015. – С. 47-50 : фот.
Ференц, Надія. О. Духнович і слов’янський світ / Ференц Н. // Ідеї слов’янської єдності та суспільна думка на Закарпатті в ХІХ – ХХ ст. : доповіді наук. семінару, присвяч. 150-річчю Слов’ян. з’їзду в Празі. – Ужгород : Колір прінт, 1999. – С. 148-153. – Бібліогр. наприкінці ст.
Шелепець, Йосип. Шкільні та студентські роки Олександра Духновича : [про здобуття ним духов. сану] / Й. Шелепець // Дукля. – 2012. – № 2. – С. 49-54. – Бібліогр. наприкінці ст.
Інтернет-ресурси:
Духнович Олександр Васильович (1803–1865 рр.)
“Народна педагогія” Олександра Духновича
О.Духнович – будитель Закарпаття
Новини
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".