Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Замок Канків

Унікальне Закарпаття

Замок Канків

   Вперше замок згадується в анонімній угорській хроніці 903 року у зв'язку з приходом угорців в Тисо-Дунайську низовину. У той час він був укріпленим городищем місцевого слов'янського вождя, що захищало народ від нападів угорців. В XI столітті, у зв'язку з приєднанням цієї частини Закарпаття до складу Угорського королівства, на цьому місці був збудований замок місцевого феодала. Замок перетворився на рицарський. Тут довгий час розташовавувався підрозділ воїнів, які супроводжували по річці Тисі вантажі з сіллю. На початку XIV століття його власник опинився в феодальній коаліції, що виступила проти Карла Роберта. Внаслідок штурму королівськими військами замок значно постраждав.

         У вересні 1307 року король Карл Роберт дарує Севлюш (тодішня назва Виноградова) разом з укріпленням королівському казначею Беке Барші, вірогідно для того, аби мати Баршу, одного з найвпливовіших людей Угорщини, що походив з древнього знатного роду угрів, на своєму боці, оскільки становище в країні в цей період було надзвичайно напруженим — Карлу Роберту доводилося вести жорстоку боротьбу з угорськими феодалами, котрі відмовлялися визнавати його за законного короля. Барша приймає подарунок і зводить на місці укріплення міцний деревяний замок-фортецю, про котру вже через рік, 1308 року, згадується в документах. Однак кілька років по тому Барша переходить на бік противників короля на чолі з Матей Чаком, у руках якого на той час перебувала майже вся Словаччина. Та коаліція феодалів у 1312 році зазнає поразки, а в 1317 році королівські війська захоплюють місто Севлюш і замок Канків. Під час штурму замок був сильно пошкоджений, Баршу позбавили всіх королівських милостей. Після відбудови фортеці король дарує його королеві Марії.

      З 29 серпня 1399 року замок Канків король Сигізмунд (тодішній король Угорщини) передав у володіння барона Перені. На місці дерев'яного укріплення зводять кам'яну фортецю — "для зміцнення могутності держави, збереження світу і спокою для дворян і їх підданих, щоб вони могли жити без страху", як сказано в грамоті від 5 листопада 1399 року. Барон передає замок монахам-францисканцям, що перетворили його на монастир, а сам будує неподалік для себе палац, перебравшись із сімейством в Нялаб. Ченці переносять сюди прах героя битви з турками під Белградом 21 липня 1456 року Яноша Капистрана, ченця-францисканця, який разом зі своїми хрестоносцями допоміг угорському полководцеві Яношу Гуняді в критичний момент битви. Згодом Янош Капистран був канонізований і в період боротьби з турками став одним із найбільш вшанованих католицьких святих.

       У період Реформації нащадок Перені став протестантом і вигнав католицьких священослужителів зі своїх володінь. В 1556 році він захопив францисканський монастир. Ченців, що чинили опір, феодал наказав убити, а тіла жертв було кинуто до замкового колодязя. Проти Перені був посланий загін імператорських військ під командуванням Телекеші, який штурмом узяв і зруйнував замок у 1557 році. Ця подія знайшла своє місце в усній народній творчості, породивши багато легенд і переказів. Одна з легенд розповідає про те, що монастир був зруйнований за наказом барона Перені тому, що ченці заманили туди його дочку, теж виховану в протестантській вірі, і тримали її в ув'язненні довгі роки. Звільнив її зрештою один прочанин, але вона вже була хвора і незабаром померла. Остаточно замок був зруйнований в останній третині XVI століття за наказом австрійської імператорської влади, яка в цей час вела активну боротьбу проти угорського дворянства.

      Руїни замку неодноразово надихали художників та фотографів, і навіть кінематографістів. Останні ще в радянські часи трохи звільнили кам'яні мури від вікових заростей, зробивши їх декораціями для ряду фільмів – "Злива над полями", "Над Тисою" та знаменитого "Табір іде в небо".


Додаткові дані:

К 75.8
Н 91
Ньорба, В. Виноградівщина туристична : путівник / В. Ньорба ; фото В. Ньорба ;  І. Буркало ;  В. Барченко. - Ужгород : Краєвиди Карпат, 2009. - 24 с.

К 85.11
Н 91
Ньорба, В. Замки Закарпаття = Тranscarpathian Castles : [фотоальбом] / В. Ньорба ; пер. англ. О. Драган ; фото: В. Ньорба ;  Ю. Філіп. - Ужгород : Краєвиди Карпат, 2008. – С. 24-27.

К 85.11
П 57
Поп, Д. И. Замки Подкарпатской Руси : научное издание / Д. Поп, И. Поп. - 2-е изд. - Ужгород : [б. и.], 2004. – С.85-90.

К 63.3
С 28
Севлюш-Виноградів : історія, сьогодення, надії / упоряд. В. Горват. - Ужгород : Ґражда, 2012. - 42 с.

К 84
С 56
Сова, П. П. Седые замки повествуют : авт. легенды и ист. рассказы / П. П. Сова. - Ужгород : Карпати, 2014. – С. 107-109.

***

Виноградівський замок

Замок Канків

Новини

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день