Збірник пісень – фактично перше представлення музикантам нашого краю українських пісень, зібраними дослідниками фольклору в різних місцевостях тогочасної підросійської України в середині ХІХ століття і запропонованих до друку у 1861 році.
У нашому краї збірник було видано у двадцятих роках ХХ століття транслітерованим чеською мовою. Пізніше ці пісні, думки і шумки (журливого та веселого змісту) широко  використовувались у діяльності аматорських хорів та театральних гуртків “Просвіти”.

 

Зміст
Чи я въ лузі не калина була?
Ой! Чумаче, Чумаче!
Ой! коню мій! коню вороненький!
Діду! Діду! та, въ лугъ по калину!
Горе-жъ мені, горе!
Посіяламъ руту круту
Часъ до дому, часъ!
Часъ до дому, часъ!
Ой! краче, краче, та чорненькій воронъ
А я люблю Петруся, та-й сказати боюся
Україно моя мила
Ой! послала мене мати зеленое жито жати