ЕСТЬ ЛИ У ВАСВ БИБЛИОТЕКЕ ПРОИЗВЕДЕНИЯ АНДРЕЯ ЧЕРНОВА МАЛОШИЙЧЕНКО 125 ДНЕЙ ПОД ТРОПИКАМИ ИДРУГИЕ ПРОИЗВЕДЕНИЯ А ТАКЖЕ ВЛАДИМИР ВИННИЧЕНКО ЗАПОВИТ БОРЦЯМ ЗА ВИЗВОЛЕННЯ УКРАИНЫ ОТВЕТ ПРИШЛИТЕ НА МОЮ ЕЛЕКТРОННУЮ ПОЧТУ KISHTARIJA@MAIL.RU ЛИБО ПО ТЕЛЕФОНУ 80985938360
ЧОПЕЙ ВАСИЛИЙ ВАСИЛЬЕВИЧ
Стрічик Віта Михайлівна 2008-07-17
Відповідь:
1.63.3(2Ук) В-48
Винниченко, Володимир Кирилович
Заповіт борцям за визволення. – К.:Криниця.1991.-128с.
2.Леоні́д Кіндра́тович Черно́в (справжнє прізвище Малошийченко) (*15 січня 1899, Олександрія — †23 січня 1933) — український поет і прозаїк.
Леонід Малошийченко народився в місті Олександрія на Єлисаветградщині. Середню освіту здобув у Кишинівській гімназії. Потім навчався на юридичному і математичному факультетах Київського університету. Працював актором, організатором театру, кінооператором, дипломатом, журналістом. Мандрував Далеким Сходом і Сибіром, 1924 відбув подорож до Індії, звідки повернувся до Одеси, а з 1926 жив у Харкові. Леонід Чернов належав до літературної організації «Авангард», друкувався також у журналах «Літературний Ярмарок» і «Пролітфронт».
Був автором подорожніх нарисів «125 день під тропіками» (1928), збірок нарисів і оповідань «Сонце під веслами» (1929), «Станція Знам'янка» (1930), «Людина з іншої планети» (1931), гумористичних оповідань «Чудаки прикрашають світ» (1929), «Пригоди професора Вокса на острові Ціпаго» (1931), «Подарунок молодим кінематографістам» (1930) та ін. Написав поему «Фронт» (1931). Посмертно вийшла друком збірка поезій «На розі бур» (1933).
Хоча Леонід Чернов помер власною смертю, але посмертно він був засуджений як «націоналіст», його твори було заборонено.
У фондах ЗОУНБ в наявності є лише журнал, де опубліковано його поезії:
Чернов ( Малошийченко ), Леонід.
Поезії [Текст] / Л. Чернов Малошийченко
// Кур`єр Кривбасу. - 2007. - № 216 - 217 . - С. 150 - 172.
Содержание:
Дикунка в автомобілі
Бензинова елегія
Електра
Тобі про тебе
Фінал поеми "Сонце і серце"
Харків
Чи далеко сягає промінь ліхтарів
Закінчення першої серії : народження Електри
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".