76(4)
Є 24
Європейський гравірований портрет XVI–XIX ст. з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: дослідження, ілюстрований каталог : у 2 кн. Кн. 2 / Г. М. Юхимець, Д. Д. Фоменко [та ін.] ; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К. : Академперіодика, 2023. – 664 с. : іл. – Назва на корінці : Європейський гравірований портрет XVI – XIX ст.

За роки своєї діяльності Національна бібліотека імені В.І. Вернадського зібрала чимало рідкісних пам’яток світової та національної культури. Серед них – зібрання європейського гравірованого портрета XVI – XIX століть, яке є важливим фактичним матеріалом для наукових досліджень з історії граверства й іконографії в Україні, репрезентує широкий спектр мистецтва гравюри і художні особливості західноєвропейських граверних шкіл.
Портретне зібрання НБУВ перевищує тисячу примірників гравюр, виконаних різними за творчим спрямуванням і рівнем майстерності митців, з-поміж яких – Крістофель ван Сіхем І, Клаас Янсон Вісхер, Корнеліс Галлє, Домінік Кустос, Пітер Обрі, Даре де Казаньов, Корнеліс Мейсенс, Меріан Маттеус Старший, Меріан Маттеус Молодший, Томас де Льо, Жан Франсуа Доллє, Жан П’єр Дюпен, Ігнатій Себастьян Клаубер, Йоганн Крістоф Кольб, Морген Гульєльмо, Альберт Генрі Пейн, Крістін Зігмунд Пфанн, Томас Райт, Леонтій Тарасевич та інші.
Сформоване за іконографічним принципом зібрання гравюр уміщує портрети видатних осіб політичного та культурного життя Європи XVI–XIX століть, зокрема монархів, релігійних діячів, митців.

001(477)
Н 34
Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вип. 66 / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України ; редкол. : В. Горовий, Ю. М. Половинчак [та ін.] ; відп. ред. О. Клименко. – К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2022. – 384 с. : іл. – Бібліогр. наприкінці ст. – Режим доступу : http://surl.li/wxaluo

У збірнику наукових праць представлено матеріали, у яких розглянуті різноаспектні питання розвитку діяльності наукових бібліотек в умовах трансформації наукових комунікацій. У статтях науковців Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського висвітлено результати проведеної Інститутом бібліотекознавства науково-дослідної роботи «Бібліотечно-інформаційний комплекс в умовах трансформації наукових комунікацій» (2020–2022). У публікаціях розкриті теоретичні та прикладні аспекти розвитку інформаційно-комунікаційної діяльності наукових бібліотек України та зарубіжних країн, роль і місце наукових комунікацій у сучасній бібліотечній практиці під впливом інтенсивного впровадження інформаційних технологій; оптимального забезпечення доступу користувачів до достовірної, якісної інформації та наукових знань тощо. Окремі розділи присвячено питанням формування, використання та організації доступу до довідково-бібліографічних ресурсів та організації електронних інформаційних ресурсів наукової бібліотеки в сучасному вебсередовищі. Видання призначене для спеціалістів бібліотек, науковців, аспірантів і студентів закладів вищої освіти, які досліджують актуальні питання розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності.

001(477)
Н 34
Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вип. 67 / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України ; редкол. : Ю. М. Половинчак, С. Закірова [та ін.] ; відп. ред. С. Закірова. – К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2023. – 408 с. : іл. – Бібліогр. наприкінці ст. – Режим доступу : http://surl.li/wxaluo

У збірнику наукових праць представлено матеріали, у яких висвітлюються актуальні питання розвитку інформаційного суспільства в умовах широкомасштабного вторгнення РФ в Україну, трансформація його інструментів і ресурсів. Розглянуто окремі аспекти подієвої комунікації в інформаційному просторі в умовах російської агресії; проблеми і перспективи української культурної дипломатії під час війни; особливості інформаційних ресурсів підтримки українських біженців за кордоном; фактори актуалізації соціогуманітарних наук у наукових процесах сьогодення; аналіз окремих аспектів кризової політики Президента США Ф. Д. Рузвельта; специфіка застосування та сприйняття фейків як інструменту тиску в умовах війни.
У збірнику досліджуються проблеми адаптації діяльності бібліотек до роботи в умовах воєнного стану, проаналізовано вплив українських вимушено переміщених осіб і біженців на ринок праці; показано специфіку бібліотечної роботи у просуванні ідей гендерної рівності; висвітлено досвід науково-видавничої діяльності національних бібліотек Польщі і бібліотечної системи США у світових війнах. У наукових статтях випуску репрезентовано історико-літературні дослідження бібліотечних ресурсів і творчого доробку видатних українців. Видання орієнтовано на широке коло працівників бібліотечно-інформаційної сфери, науковців і практиків у сфері історії, соціальних комунікацій та інформаційно-комунікаційних технологій.

027(477.411)
С 68
Сохань, Світлана Валентинівна. Колекція Київської казенної палати з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вип. 2 : Акти і документи Микільського Пустинного монастиря (1496-1800) : археол. дослідж. : наук. кат. / С. В. Сохань ; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; редкол. : Л. А. Дубровіна, О. П. Бодак [та ін.]. – К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2023. – 428 с. : іл. – Назва обкл. : Колекція Київської казенної палати. – Імен. покажч.: с. 370-399. – Геогр. покажч.: с. 400-415. – Покажч.: с. 416-420.

Пропоноване видання є продовженням серії випусків наукових каталогів «Колекція Київської казенної палати з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського», що репрезентує актові документи з історії власницьких прав на землеволодіння київських монастирів. У другому випуску представлено комплекс актових документів XV–XVII ст. Микільського Пустинного монастиря, до якого ввійшли 278 археографічних описань.У двох додатках репрезентовані описання 29 і 555 документів монастиря з колекції Київської казенної палати, відсутніх у фондах ІР НБУВ і відтворених за описами 1786 р. та 1837 р. У виданні подані різноманітні за змістом публічно-правові актові джерела: привілеї, грамоти, універсали, розпорядження, постанови, виписки з ґродських, земських, каптурових, трибунальських, міських судових книг і приватно-правові актові джерела: купчі, дарчі, замінні, орендні, тестаменти, які висвітлюють особливості правового процесу отримання і юридичного підтвердження прав Микільського Пустинного монастиря на маєтності. Науково-довідковий апарат представлений іменним та географічним покажчиками, покажчиком інституцій, спиком скорочень літератури та назв установ, переліком ілюстрацій.
Видання розраховане на істориків, правознавців, культурологів, а також на широке коло всіх, кого цікавить історія України.

025(477)
Р 85
Рукописна та книжкова спадщина України : археогр. дослідж. унік. арх. та бібл. фондів. Вип. 30 / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; редкол. : Л. А. Дубровіна, В. В. Бездрабко [та ін.]. – К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2023. – 436 с. : іл, табл. – Бібліогр. наприкінці ст. – Режим доступу : http://surl.li/cudjwa

Наукові студії 30-го випуску збірника, залучаючи до суспільного обігу нові документальні джерела, висвітлюють результати гуманітарних студій архівної та книжкової спадщини України й світу. Серед тематики, актуалізованої у виданні: дослідження походження, датування, палеографічних та мовних ознак, контенту документів грецькою мовою з фондів Державного архіву Чернігівської області; джерелознавчий аналіз «Технического французско-русского словаря» гірничого інженера Аполлона Мевіуса крізь призму біографії автора; огляд документальної спадщини музеюТовариства «Лемківщина» в архіві Історичного музею в Сяноці (Республіка Польща); результати комплексного вивчення діяльності бібліотек світських і духовних навчальних закладів Переяславського повіту Полтавської губернії у 2-й половині ХІХ – на початку ХХ ст.; історико-кодикологічний аналіз рукописного збірника XVIII ст. з колекції Національного музею історії України та сербських рукописів XVII ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Спеціальні історичні дисципліни представлені дописами з джерелознавства, просопографії, архівознавства, документознавства, пресознавства. До наукового обігу залучено невідомі досі документи останньої третини XVII – першої третини XVIII ст. з історії Київщини з книгосховищ України та Польщі. Інформаційний ресурс культурної спадщини України поширено спробою кодифікації джерельної бази цільового інформаційного простору середньовічного стародруку «Євангелія учительного» Кирила Транквіліона Ставровецького.
Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією.

025(477)
Р 85
Рукописна та книжкова спадщина України : археогр. дослідж. унік. арх. та бібл. фондів. Вип. 31 / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; редкол.: Л. А. Дубровіна, В. В. Бездрабко [та ін.]. – К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2023. – 440 с. : іл. – Бібліогр. наприкінці ст.  – Режим доступу : http://surl.li/cudjwa

До чергового, 31-го, випуску збірника увійшли фахові розвідки, що залучають до широкого суспільного обігу результати наукових досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів. Це студії, присвячені, зокрема: історії створення та долі унікальної рукотворної книги-альбому «Антольогія стрілецької творчости» (1915–1917); огляду епістолярної спадщини Пантелеймона Куліша з колекції Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві; репрезентації тревелогів, створених у середині ХІХ ст. під час подорожей Сілезією, Моравією та Чехією членами родини Ґалаґанів – Григорієм Ґалаґаном і його матір’ю Катериною Ґалаґан; уведенню в науковий простір друкованих кіноплакатів із зібрання Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як візуальних інформаційних джерел з українсько-польських культурних взаємин. Наука про рукописну книгу представлена кодикологічними, палеографічними, археографічними та історіографічними описами Теслугівського Апостола 1593–1594 рр. та поголосників з київської колекції партесної музики XVII–XVIII ст. Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. У низці статей актуалізується проблематика спеціальних історичних дисциплін. До публікації запропоновані рідкісне старопольське джерело з торговельного оподаткування у Варшавському старостві ХVІІ ст. та документальний комплекс з історії повсякдення селян прикордонних районів Поділля кінця ХІХ ст. – листування В. Г. Кравченка з Б. Д. Грінченком. Оглядовий допис узагальнює інноваційну практику надання доступу до світової документованої історико-культурної спадщини через використання імерсивних технологій.
Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією.