821.161.2.09"19"

Ш 24

Шапошникова, О. О. Іван Багряний / О. О. Шапошникова. - Х. : Фоліо, 2019. - 128 с. : іл. 

 

Життєвий шлях Івана Багряного (1906-1963; справжнє прізвище - Лозов'ягін), лауреата Шевченківської премії 1992 року, був сповнений спротиву всьому фальшивому й облудному в радянській дійсності. Митця було ув'язнено, заслано до Далекого Сходу. І всюди - в камерах, таборах, а потім в еміграції - цей талановитий український письменник, поет, публіцист, політик зазнав безліч цькувань лише через те, що усім серцем любив свою Вітчизну. «Націоналіст», «антисовєтчик» - через такі та подібні політичні штампи письменника і нині належним чином не поціновано як мислителя світового масштабу, романи якого порушують низку «вічних тем» - життя і смерті, творення й руйнації, вірності й зради, свободи й рабства, кохання, божевілля, героїзму, віри.

791(477)"19"

П 16

Панасенко, Т. М. Олександр Довженко / Т. М. Панасенко. - Х. : Бібколектор, 2020. - 128 с. 

 

Олександр Довженко... Талановитий, харизматичний, натхненний, готовий у будь-яку мить до активної дії, до творчості... Добрий, легкий у спілкуванні, цікавий і приємний співбесідник, який лише своєю присутністю робив людей кращими, не допускав бруду в думках, у словах... Художник і письменник, захоплений красою й гармонією у житті, вражаючий широтою думки... Вимогливий і невтомний режисер із залізною силою волі, фільми якого стали новим словом у світовій кінематографії, а кінострічка «Земля» увійшла до десятки найкращих фільмів усіх часів і народів...

75.071(470+571)"18/19"

К 62

Коляда, І. А. Казимир Малевич / І. А. Коляда. - Х. : Фоліо, 2018. - 128 с. 

 

Відомий художник і теоретик живопису, по праву і за походженням — художник української землі, приналежністю до якої він пишався, і саме від неї взяв увесь свій талант і самобутність. Один із лідерів авангардистської течії початку ХХ століття, засновник і гуру супрематизму, він був співзвучний часові, своїми роботами кидаючи виклик старому, замість віджилого пропонуючи нове, комбінуючи сміливу яскравість контрастних фарб і просту геометрію форм свого «абстрактного» бачення навколишнього світу. Феномен Казимира Малевича у тому, що його інтуїтивні мистецькі пошуки та теоретичні узагальнення стали тим всепланетарним пророцтвом, яке визначає інтелектуальні творчі здобутки й наукові відкриття XXI ст...

78.071(477)"18"

К 62

Коляда, І. А. Микола Лисенко / І. А. Коляда, Ю. І. Коляда, С. І. Вергун. - Х. : Фоліо, 2019. - 128 с. : іл. 

 

Видатний піаніст, хоровий диригент, композитор Микола Лисенко (1842-1912) здобув блискучу освіту - закінчив природознавчий факультет Київського  університету, потім захистив кандидатську дисертацію з біології, і йому пророкували блискучу кар'єру вченого. Але він обрав собі інший шлях, пов'язавши своє життя з музикою. Після навчання в Лейпцизькій консерваторії (клас фортепіано) Лисенко став піаністом-віртуозом. Він вчився у Римського-Корсакова в Петербурзькій консерваторії, однак усе своє життя присвятив  пропагуванню саме  української музики.

 

821.161.2.09"19"

Д 69

Дорошенко, О. Є. 

Василь Стус / О. Є. Дорошенко. - Х. : Бібколектор, 2020. - 122 с. 

 

Трагічна доля судилася Василю Стусу (1938-1985) - талановитому українському поету, прозаїку, перекладачу, літературознавцю, правозахиснику, одному з найактивніших представників українського культурного руху 1960-х років. Він був людиною, не здатною на компроміси, яка завжди йшла шляхом правди ізаплатила за це власним життям, людиною, яка з гідністю казала про себе: «...Голови гнути я не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину».

 

 

78.071(477)"19"

Н 59

Нечаєва, П. М. Володимир Івасюк / П. М. Нечаєва. - Х. : Фоліо, 2019. - 128 с. 

 

Володимир Івасюк – непересічна особистість в українській культурі: окрім написання музики та віртуозної гри, часто cам створював тексти до пісень, а також захоплювався живописом і був професійним медиком. Його називали українським Орфеєм, буковинським Шубертом, Ікаром української пісні, керівником колективу радянських "Beatles", видатним композитором, одним із основоположників української естрадної музики… Хіба міг хтось уявити, що на піку творчого злету його не стане? Володимир Івасюк прожив 30 років, але за цей короткий час він виконав свою місію, використав талант і потенціал, зробивши українську пісню модною на весь світ.

821.161.2.09"19"

К 61

Коломієць, Р. Г. Михайль Семенко / Р. Г. Коломієць. - Х. : Фоліо, 2019. - 128 с.

 

Михайль Семенко (1892-1937), основоположник і теоретик українського футуризму, поет, філософ, скрипаль, був трагічною і надзвичайно яскравою особистістю української літератури, невиправдано забутою у часи «соціалістичного реалізму». Все переплелося у його житті й творчості: революція як всесвітній переворот, революція як переоцінка художніх цінностей українського мистецтва, безкінечний пошук нового, незвіданого - як прорив українського мистецтва до європейського культурного простору. Епатажна людина, урбаніст, футурист, Михайль Семенко, як і більшість талановитих митців покоління Розстріляного Відродження, був звинувачений в активній «контрреволюційній діяльності» й страчений на Соловках.

821.161.2.09"19"

К 61

Коломієць, Р. Г. Микола Бажан / Р. Г. Коломієць. - Х. : Фоліо, 2019. - 128 с. 

 

Літературна діяльність Миколи Бажана (1904-1983) охоплює понад шість десятиліть. В історію української культури він увійшов як видатний поет, перекладач, громадський діяч і вчений, організатор і видавець багатьох універсальних видань, серед яких, наприклад, Українська Енциклопедія, яка довгий час носила його ім’я. Можна сказати, що він був обласканий владою, свідчення тому - нагороди та посади, які він обіймав. Але передусім Бажан був відомий у світі як тоний лірик та майстер поетичного перекладу. Перекладав він і грузинських поетів (Руставелі, Гурамішвілі), і узбецьких (А. Навої), і бенгальських (Р. Тагор), і російських (Пушкін, Маяковський), а ще поетів Білорусії (Я. Купала, М. Танк), Польщі (Міцкевич, Словацький, Норвід, Івашкевич), в останні роки його приваблювала класична німецька поезія - Гете, Гельдерлін, Р.-М. Рільке.. Переклад Бажаном «Витязя в тигровій шкурі» Руставелі в Грузії вважають найдосконалішим у слов’янських літературах.

821.161.2.09"19"

К 88

Кужавська, Є. Микола Зеров / Є. Кужавська. - Х. : Фоліо, 2019. - 128 с. 

 

Визнаний літературознавець, глибокий аналітичний критик, полеміст, лідер «неокласиків», поет і блискучий перекладач античної поезії Микола Костянтинович Зеров не міг бути осторонь відомої літературної дискусії 20-х років. Погляди Зерова вимагали усвідомлення й засвоєння багатств української національної традиції, перенесення на український ґрунт кращих творів європейської класики й сучасної літератури. Микола Зеров самим фактом свого існування повністю руйнував міф про вторинність, провінційність, художню меншовартість української літератури. Сталінська репресивна машина не оминула увагою того, кого вважали мистецьким еталоном.

821.161.2.09"19"

К 61

Коломієць, Р. Г. Дмитро Донцов / Р. Г. Коломієць. - Х. : Фоліо, 2020. - 128 с. 

 

Дмитро Донцов (1883-1973) - видатний український мислитель, громадсько-політичний діяч, філософ, публіцист, літературознавець. Увійшов в історію як творець ідеології українського націоналізму. На неї спирались у своїй державотворчій діяльності у своїй державотворчій діяльності Гетьман України Павло Скоропадський, Головний отаман військ УНР Симон Петлюра, перший Голова Організації українських націоналістів Євген Коновалець, голова Проводу ОУН-Б Степан Бандера. На небезпеку націоналістичної діяльності Донцова вказував Ленін. На що Донцов відповів нищівною критикою політики радянської держави у національному питанні. Як літературознавець Донцов об’єднав навколо себе молодих поетів і письменників української еміграції, піддаючи їхню творчість глибокому літературознавчому аналізу, друкуючи їх, і «відкрив» нову сторінку в історії української літератури XX століття. Борець за незалежну українську державу, Донцов і досі не знайшов адекватної оцінки в суспільстві незалежної України.

792(477)"19"

К 61

Коломієць, Р. Г. Лесь Курбас / Р. Г. Коломієць. - Х. : Фоліо, 2020. - 128 с. : іл. 

 

Шекспірівські слова «Весь світ - театр, і ми актори в ньому» були девізом життя Леся Курбаса, ім’я якого овіяно суцільними легендами і вигадками. Ще за життя його вважали титаном, творцем, пророком-інтуїтом. «Заручником вічності в полоні часу» вважає Леся Курбаса автор цього видання - режисер, театральний історик і критик, педагог, перекладач Р. Г. Коломієць, доктор філософії, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор. Ця книжка - остання робота автора у циклі видань «Вибрані сторінки сучасного театру», присвячених творчості провідних театрів, видатних акторів і режисерів.

821.161.2.09"19"

К 61

Коломієць, Р. Г. Микола Хвильовий / Р. Г. Коломієць. - Х. : Фоліо, 2019. - 128 с. 

 

Микола Хвильовий (справжнє прізвище - Фітільов, 1893-1933) - поет, письменник, публіцист, громадський діяч, що став однією із найбільш знакових постатей доби Розстріляного відродження. Гасло «Геть від Москви!», кинуте письменником під час започаткованої ним літературної дискусії, об`єднало митців у боротьбі за незалежність розвитку української художньої культури. Понад усе цінуючи творчу свободу, у передчутті жорстоких обмежень та репресій радянського уряду письменник здійснив самогубство, збунтувавшись проти тоталітарної системи. У різні часи Миколу Хвильового сприймали по-різному, але сьогодні його ім’я уособлює в собі вищий злет української літератури 20-х років XX століття.

821.161.2.09"19"

К 62

Коляда, І. А. Павло Тичина / І. А. Коляда, Ю. І. Коляда. - Х. : Фоліо, 2019. - 128 с. : іл. 

 

Павло Григорович Тичина (1891-1967) увійшов в історію нашої культури як поет-новатор, романтик, співець Весни, автор неперевершених «Сонячних кларнетів», перекладач, богослов, науковець, музикант, художник. Він збагатив українську мову понад 1500 неологізмами, які внесені до сучасних словників. Навчив відчувати в поезії музику та мислити образами, говорив до Всесвіту мовою рідної української землі. І водночас він був людиною, про яку Василь Стус написав: «Феномен Тичини - феномен доби. Його доля свідчитиме: поет жив у час, що заправив генія на роль блазня. І поет погодився на цю роль... ставши блазнем при дворі кривавого короля...».