7.03(477)"19" Г 67 Горбачов, Дмитро. Стилі українського мистецтва XX століття: ар-нуво, ар-деко, авангард / Д. О. Горбачов, І. Магдиш, А. Тараненко ; упоряд. Г. Глодзь ; передм. Н. Кривда ; дизайн: О. Старанчук, О. Грищенко. – К. : Портал, 2024. – 272 с. : кол.іл.    Проєкт «Стилі українського мистецтва» – це розповідь про український модернізм, завдяки якій читач може скласти цілісне враження про мистецьке середовище першої половини ХХ століття. Книжка розглядає три стилі, що домінували в мистецтві початку ХХ століття, у їхній органічній тяглості і взаємодії. Текст не просто вказує на особливості кожного стилю чи розповідає про митців, які в ньому працювали. Зіставлення на сусідніх сторінках різних явищ – наприклад, залізничних вокзалів, збудованих у стилях ар-нуво й ар-деко, чи сецесійного і футуристського пейзажів – забезпечує краще сприйняття властивих кожному стилю рис і дає змогу помітити в них те спільне, що притаманне саме українському модернізму.

Автори прагнуть не просто зацікавити читачів українським модернізмом, а й спонукати до локального туризму, тому в тексті звернуто увагу на роботи з українських музеїв, запропоновано мапу пам’яток, наголошено на зв’язках персоналій і явищ із місцевостями тощо.

Видання «Стилі українського мистецтва ХХ століття: ар-нуво, ар-деко, авангард» – це не просто книга, це справжній путівник у світ модернізму, який розкриває тонкі зв’язки між мистецтвом і історією, між естетикою і соціальними трансформаціями, що визначали українське суспільство на початку ХХ століття. Завдяки авторському колективу Дмитра Горбачова, Ірини Магдиш та Андрія Тараненка, читач має можливість зануритися в атмосферу трьох ключових стилів, які стали визначними в історії українського мистецтва: ар-нуво, ар-деко та авангард. Книга пропонує поглиблене дослідження, яке поєднує художню аналітику з мандрівкою в минуле, і дарує читачеві емоційний досвід від відкриття цілої епохи. Книга розкриває три стилі українського модернізму з точки зору їх взаємодії. Важливо, що текст не лише описує кожен стиль окремо, а й використовує ефективний метод порівняння, зіставляючи різні явища, такі як архітектура залізничних вокзалів в стилях ар-нуво та ар-деко, чи сецесійні й футуристичні пейзажі. Цей підхід дозволяє читачеві не просто зрозуміти характерні риси кожного стилю, але й побачити, як ці стилі взаємодіють у рамках українського контексту.

791(477)"19" Б 48 Бережко-Камінська, Юлія Миколаївна. Сергій Параджанов. Режисер свого життя : до 100-річчя від дня народж. видат. кінорежисера та художника / Ю. М. Бережко-Камінська. – К. : Самміт-Книга, 2024. – 272 с. : кол.іл.    Нова книга письменниці та журналістки Юлії Бережко-Камінської продовжує серію біографічних видань про видатних людей, які працювали на розвиток України, "Столітні ювіляри". Цього разу йдеться про відомого українського, вірменського та грузинського кінорежисера, сценариста, художника, одного з представників хвилі українського поетичного кіно, режисера легендарної кінострічки "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова. Про життя митця, його професійну діяльність, особливості характеру, витівки, жарти, міфи та найбільш драматичні періоди написано на основі свідчень очевидців, друзів і колег Сергія Йосиповича, численних літературних джерел. Книга для тих, хто хоче відкрити для себе постать Сергія Параджанова, панорамно ознайомитися з його фільмографією, дізнатися, тому ті, хто його знали, усе життя згадують про нього з любов'ю та ностальгією.

785(477) Г 97 Гуцал, Віктор Омелянович. Музичні і "не музичні" вібрації : [до 55-річчя Нац. акад. оркестру нар. інструментів України та 80-річчя В. Гуцала - кер. і гол. диригента НАОНІ] / В. О. Гуцал. – К. : Самміт-Книга, 2024. – 208 с. : кол.іл.    Дві ювілейні дати відзначаються 2024-го року: 55-річчя Національного академічного оркестру народних інструментів України та 80-річчя Віктора Гуцала – керівника і головного диригента НАОНІ. Автор ділиться власним поглядом на історію утвердження національної ідеї в українській культурі через розвиток народно-інструментальної музики, роллю НАОНІ в духовному збагачення людини. Це книга про становлення, творче зростання і подальшу перспективу одного з найулюбленіших колективів України – НАОНІ, і творча сповідь Віктора Гуцала, опис і досягнення його мистецького життя разом із цим колективом. В. Гуцал – основоположник сучасної теорії українського інструментознавства, автор великої кількості статей, розвідок, рецензій, а також книжок з музикознавства та практики виконання, автор і режисер десятків мистецьких проектів і концертних програм НАОНІ, в тому числі 12 альбомів «Мелодії України», музичних композицій та аранжувань для оркестру українських народних інструментів, груп та ансамблів.

7.03(477)"1917/1919" Б 33 Башняк, Леся. Ой, у лузі червона калина / Л. Башняк. – К. : Самміт-Книга, 2024. – 120 с. : іл, фото.кол.    Книга "Ой, у лузі червона калина" відкриває перед нами пласт творчості Українських січових стрільців та їх роль у формуванні української культури на початку ХХ століття. Авторка висвітлює творчу діяльність Легіону УСС, яка охоплює літературну та Книга розкриває, музичну творчість, образотворче мистецтво, стрілецький театр. як культурна спадщина Українських січових стрільців вплинула на формування національної ідентичності українців, сприяла духовному піднесенню в непрості історичні часи та стала символом сучасної боротьби за незалежність України. Видання базується на архівних матеріалах і стане цікавим для істориків, культурологів і всіх, хто цікавиться національним відродженням.

728.8(477) П 89 Пустиннікова, Ірина Сергіївна. Забуті парки, старі фільварки: мандрівка палацами України  / І. С. Пустиннікова ; іл.: І. Угнівенко, І. Каменнова [та ін.]. – К. : Портал, 2024. – 264 с. : кол.іл.    «Забуті парки, старі фільварки» – це книжка, що запрошує читачів у подорож палацами України: класицистичними й сецесійними, відомими й забутими, збереженими й занедбаними. Книжка пропонує поглянути на палаци з кількох ракурсів. Перший – це найочевидніший, історичний: хто тут мешкав і що відбувалося, який вигляд мало палацове життя в різні епохи, звідки власники брали уявлення про те, якими мають бути їхні маєтки, і хто ці уявлення втілював. Другий – пов’язаний із історичною тяглістю й ідентичністю: як палаци впливали на місцевості, де були розташовані, як (і чому) виживали в радянський час, що можуть розповісти про наш культурний спадок. Нарешті, третій – захисний, адже для того, щоби пам’ятки не перетворювалися на руїни, про них необхідно говорити, нагадувати в публічному просторі про їхню цінність, розповідати історії, які зроблять їх упізнаваними для якомога ширшої авдиторії. На тлі повсякденного життя в палацах, яке описує Ірина Пустиннікова, проступають конкретні долі їхніх мешканців, що сплітаються.

94(477)"1621" З-37 Затилюк, Ярослав Володимирович. Хотинська війна 1621 р. : козацька звитяга, османські амбіції та європейське майбутнє / Я. В. Затилюк, О. О. Савченко, М. В. Яременко. – К. : Кліо, 2024. – 128 с. : іл.    У виданні описано перебіг військової баталії під Хотином 1621 року, її вплив на тогочасну Європу, а також представлено мілітарні, політичні та історичні традиції всіх учасників тих подій – українських козаків, литовських, польських, османських і татарських вояків. При цьому висвітлено інтерпретацію знаменної битви її сучасниками.

087 С 32 Сердюк, Марія. Суперлюди. Технології незламності / М. Сердюк ; намалювала Л. Бельдій. – К. : Моя книжкова полиця, 2024. – 80 с. : кол.іл.    Cуперлюди серед нас! Люди з надзвичайними можливостями, сталевим характером і незламною волею. Люди, тіло яких дало збій, але вони не зламалися, справили його й живуть щасливе та повноцінне життя. Руся і Саша із суперногами, Ілля із супероком, Маша із супервухом, Ерін із серцем, яке працює від батарейок, та багато інших чудових людей доводять: неможливого не існує. Ми покажемо, що фізичні недоліки – це насправді не вади, а справжня суперсила. Головне – знати, як цією суперсилою користуватися.