821.111

Ґ 15

Ґалбрейт, Роберт. Шовкопряд : [роман] / Р. Ґалбрейт ; пер. з англ. Н. Ференс. – К. : КМ-БУКС, 2019. – 544 с.

 

Корморан Страйк розслідує нову справу — зникнення письменника Оуена Квайна. Його дружина вважає — чоловік просто втік, щоб побути на самоті, й просить Страйка розшукати його і повернути додому. Але Страйк, почавши розслідування, розуміє, що зі зникненням Квайна не все так просто. Письменник щойно дописав сатиричний роман, у якому в непривабливому світлі вивів практично всіх своїх знайомих. Якщо такий твір опублікувати, він зруйнує багато життів, отож чимало людей хотіло б заткати Квайнові рота. Невже хтось таки на це наважився?... «Шовкопряд» — другий роман зі знаменитої серії детективів про відставного військового слідчого Корморана Страйка і його кмітливу помічницю Робін.

821.111(73)

Б 20

Балдаччі, Девід. Остання миля : [роман] / Д. Балдаччі ; пер. з англ. Н. Гайдай. – К. : КМ-БУКС, 2018. – 552 с. 

 

Мелвін Марс відлічує останні години до страти, засуджений за вбивство власних батьків, яке сталося двадцять років тому,— і раптом отримує неочікувану відстрочку. В убивстві зізнається зовсім інша людина. Амос Декер, який нещодавно долучився до сил спецпризначення ФБР, виявляє у справі Марса несподівану схожість з власним життям: обидва колись були талановитими футболістами, чиї кар’єри нагло обірвалися; в обох брутально вбили рідних; в обох випадках в убивстві негадано зізнався незнайомець. От тільки звідки мати певність, чи правдиве це зізнання? А від цього залежить, звільниться Мелвін Марс чи отримає смертельну ін’єкцію. Однак щойно Декер починає розслідувати цю справу, зникає один із членів його команди — і стає зрозуміло, що справа значно серйозніша, ніж здавалося з першого погляду.

821.111(73)

Ш 64

Ширрефф, Річард (генерал). Війна з Росією : термінове попередження від вищого військового командування : [роман] / Р. Ширрефф ; пер. з англ.: Р. Ладохіна, Л. Лебеденко. – К. : КМ-Букс, 2017. – 544 с.

 

Описано вірогідний сценарій Третьої світової війни, викладений у формі трилера. Автор книги - досвідчений британський генерал, який протягом семи років займав вищі командні посади в НАТО, тож не без підстав може стверджувати, що російський президент швидше за все не зупиниться на анексії Криму та війні на Сході України, а піде далі, зокрема у країни Балтії. Саме на цьому побудовано сюжет недооцінивши ризики і припустившись низки політичних промахів, НАТО і Захід наражаються на катастрофічну війну з Росією. Загалом у книзі кілька сюжетних ліній і місць, де відбуваються події. Це і Україна з кількома загарбаними територіями, і Латвія, на яку здійснено військовий напад, і Росія, президент якої розробляє завойовницькі плани зі своїми підлеглими, і штаб-квартира НАТО в Брюселі, де високопосадовці вирішують, як діяти далі, аби уникнути ядерної війни з Кремлем. Події розгортаються дуже стрімко: читач 

то слідкує за повітряним боєм і морською баталією, то пробирається лісними хащами разом із командою британського спецназівця і знайомиться з латиськими Лісовими братами, то слідкує за виступами послів різних країн на нараді з приводу застосування Статті 5 про колективну безпеку. Сюжет і більшість персонажів цього захопливого трилера вигадані, проте деякі герої є прототипами реальних осіб. Події розгортаються весною та влітку 2017 року. Основна ідея книги: спокій і мир у Європі можливі лише за умови, що її лідери розумітимуть усю повноту покладеної на них відповідальності, дбатимуть про загальноєвропейські, а не власні інтереси, а також за умови, що Сполучені Штати захищатимуть своїх союзників. Росіяни мають зрозуміти, що сильні європейські держави до останнього боротимуться за власні свободи і свободи своїх союзників.

821.161.2

П 84

Прохасько, Маркіян. Нестримна сила води : оповідання / М. Прохасько. – Л. / : Вид-во Старого Лева, 2019. – 160 с.

 

«Нестримна сила води» — це книжка про пошук ідеального міста. Серед безлічі можливих урбаністичних пейзажів, часів, вимірів, потенційних сюжетів та альтернативних світів тут розгортаються історії розквіту та занепаду, відчаю та надії, безпеки та переховування, виникнення запитань та віднайдення відповідей, тріумфу, поразки та рутинного переживання найбільшого щастя.

Дев’ять текстів книжки, які сповнені різною мірою напруги та сюжетності, переплітаються між собою за допомогою спільних ідей, а інколи і персонажів. Ці тексти розкривають фраґменти та напівтони світу, центром якого є місто — найвиразніша ознака людської цивілізації. Його образ — ідеальний, тож неможливий, хоч бажаний. Місто супроводжує людство впродовж часів, віддзеркалює культури та історію, перетікає із одного стану в інший. Це перетікання зупинити неможливо — як саму історію, як нестримну силу води.

 

 

84(4УКР)6

В 25

Вдовиченко, Галина. Маріупольський  процес : роман / Г.  Вдовиченко. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 288 с.

 

Книга Галини Вдовиченко "Маріупольський процес" визнана кращою на "Коронації слова – 2015" у номінації «Ґранд-романи», та стала однією з найпопулярніших новинок осені.У цьому романі — усе як на війні: втрати, біль, знову втрати... Батальні сцени і мирне життя, любов і ненависть, брехня і правда.Твір розповідає про зустріч і стосунки українця Романа, який потрапив у полон на Донбасі та сепаратистки Ольги."Таке враження, що автору цього роману хтось надиктував про ті події на Сході. Той, хто усе це бачив і пережив…" Олександр Лопачук, боєць 3-го батальйону територіальної оборони "Воля".

821.161.2

К 64

Кононенко, Євгенія. Слово свого роду : [есе] / Є. Кононенко. – Л. / : Вид-во Анетти Антоненко, 2019. – 144 с.

 

Чи не в будь-якій мові слово має рід. Як і людина. Бо слова звідкись походять. Як і люди. Але чи це важливо – рід слова, його походження? А може, найважливішим є його смисл? В інших мовах слова, які позначають цей смисл, можуть бути іншого роду, іншого кореня. Чи саме в роді, в походженні, у генезі, в корінні, в пуповині міститься сакрум змісту? Євгенія Кононенко у книзі «Слова свого роду» посягає на святе. Вона сумнівається, ніби походження передує сутності. Так, у походженнях слів, у їхніх родах, буває, закорінені смисли, яких уже ніхто не згадує. Але чи не губляться ті архаїчні значення в сучасному мовленні? І чи не зовсім іншими словами називаються ті самі смисли засобами іншої мови? Євгенія Кононенко – перекладачка, тож добре знає, як важко буває знайти в рідній мові слова, які б оптимально передали значення, висловлені засобами оригіналу. Для цього знадобляться слова зовсім іншого роду. «Слово свого роду» – це колекця ) есеїв, що написана на перетині красного письменства й есеїстики, правди й міфології. Але це той автобіографічний зріз, який не підтверджується ніякими документами. Лише фотографіями. Але ніщо так не бреше, як родинні світлини, які, за словами Сьюзен Зонтаґ стали масово виготовляти, коли докорінно похитнувся сам інститут родини. Але як і похитнуться всі наявні у світі інститути, все одно лишається сокровенне – і слова, щоб це назвати. Ця книжка не лише про містерію творення, письменництво, феміністок і християнок, Перелесника та земних чоловіків, дітей і батьків, кохання й любов, ненависть і зради, метафізику й секс у туалеті. Це метатекст про своєрідність, своє рідне і свій рід, слова своїх найрідніших, які з дитинства всотує в себе людина, бо живе у такій багатій картині світу мови і безмовного водночас. Євгенія Кононенко у своєрідних есеях вимовляє слова, які, загалом, не вимовляють, аби всує не тривожити духів забутих предків.