821.161.2

К 57

Когут, Людмила Сергіївна. Чічка : роман / Л. С. Когут. – К. : Укр. пріоритет, 2019. – 464 с.

 

821.161.2

М 69

Михайлишин, Ігор Ярославович. Танець смерті: щоденник добровольця батальйону "Донбас" / І. Я. Михайлишин. – Х. : Фоліо, 2019. – 315 с.

 

Ігор Михайлишин — доброволець, піаніст, юрист. Музикант-аматор, грав на Майдані у грудні 2013 року. До лав добровольчого батальйону «Донбас» НГУ потрапив у червні 2014 року. Взяв позивний «Піаніст». У серпні 2014 року опинився в гущі Іловайського котла у протистоянні зі збройними силами РФ. Після вимушеної ка­пітуляції провів 119 днів у полоні. Згодом повернувся на фронт у складі батальйону «Донбас-Україна» ЗСУ. Після закінчення військового контракту здобуває профе­сійну музичну освіту в Київському інституті музики імені Р. Глієра. «Танець смерті» — музичний твір Ф. Ліста, який для Ігоря симво­лізує війну, боротьбу добра і зла, якій немає кінця. У цій конфронтації доля однієї людини є настільки мізерною, що її просто не помічаєш. Але якщо придивитись, побачиш віддзеркалення глобальної баталіїу внутрішньому світі людини. Єдине, що врятує від загибелі, — постій­ний рух. Рух є умовою життя. Умовою розвитку. Умовою перемоги. 

821.161.2.09

П 78

Про Дмитра Павличка : зб. ст. / А. Абдулла, О. Г. Астаф’єв [та ін.] ; упоряд., ред. Д. Пилипчук. – К. : Просвіта, 2019. – 1040 с.

 

Видання є першою спробою всебічного розгляду постаті і творчості неповторного поета, перекладача, літературознавця та публіциста Дмитра Васильовича Павличка. Книга має дві частини: «Дмитро Павличко в Україні» та «Дмитро Павличко за кордоном». Подані тут 165 текстів 131 автора переконливо засвідчують, що, по-перше, постать Павличка належить до історичних імен української літератури першої величини, і що, по-друге, давно назріла необхідність розглядати його персоналію в парадигмі класики світової літератури.

Видання адресоване науковцям, викладачам, учителям, аспірантам і студентам, критикам і журналістам та всім шанувальникам творчості Д. Павличка.

821.161.2

С 60

Соловецький етап : антологія / уклад. Ю. П. Винничук. – Х. : Фоліо, 2018. – 496 с.

 

Горезвісна Соловецька каторга прийняла до себе майже всіх представників народів СРСР і навіть Європи й Америки. Можна вважати, що совєтська табірна система почалася, коли 13 жовтня 1923 року було створено Соловецький табір особливого призначення з двома пересильно-розподільчими пунктами у Архангельську та Кемі. Каторга проіснувала до 2 листопада 1939 р.

«Соловецькі табори – країна мук і відчаю. Переважну більшість з тих, хто туди потрапляв, чекала загибель. У запліснявілих мурах монастиря, де колись ченці кадили фіміам покори Всевишньому, тепер фабрикували романтичну брехню про любов- ненависть і царство Боже на землі», – писав письменник І. Гришин-Грищук, який пережив сибірські табори.  Ця антологія присвячується тому останньому етапу 1937-го року з Соловків до урочища Сандармох у Карелії, де було вистріляно цвіт української інтелігенції, а серед них кілька десятків науковців та біля трьох десятків письменників – Валеряна Підмогильного, Миколу Зерова, Павла Филиповича, Мирослава Ірчана, Валер'яна і Клима Поліщуків, Олексу Слісаренка, Григорія Епіка, Юліана Шпола, Василя Штангея, Марка Вороного, Михайла Лозинського, Леся Курбаса та багатьох інших... Протягом п'яти днів – 27 жовтня і 1– 4 листопада – було убито 1111 в'язнів. Минуло 80 років від цієї дати...

821.161.2

У-45

Українська модерна проза : антологія / уклад., комент. Ю. П. Винничук. – Х. : Фоліо, 2018. – 512 с.

 

Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку ХХ сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих  митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської,  Володимира Винниченка. Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та  «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»). Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів  – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.