Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Нові надходження
ВІДДІЛ ОБСЛУГОВУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ
2017-08-31
63.3(6)6 Ф 21 Фанон, Франц. Гнані і голодні. Ф. Фанон ; пер. з фр.: І. Ковальська, І. Цюпа, К. Шепетюк. – К. : Вперед, 2016. – 228 с.
«Гнані і голодні» стала однією з перших спроб теоретичного осмислення суспільний кляс і революції в африканському контексті. За Фаноном, як відкриття європейської психології малопридатні для вивчення «чорного», так само європейські соціяльні структури не можна автоматично переносити на Африку для пояснення суспільних процесів на цьому континенті: по-перше, правляча кляса колонії розташована за її межами — у метрополії; по-друге, приналежність до правлячої кляси визначає не тільки власність на засоби виробництва, але й расова відмінність від тубільців. «Своєрідність колоніяльних умов полягає в тому, що … економічний базис у колоніях є одночасно і надбудовою. Причина є наслідком: багатий, бо білий; білий, бо багатий… „Правляча кляса“ характеризується зовсім не заводами, не нерухомістю, не рахунком у банку. Правлячий вид, се — перш за все люди, що приїхали з далеких країв, відмінні від тубільців, „инші“».
В аналізі клясової структури, а також у з'ясуванні політичної позиції певної кляси важливими є ступінь «вбудованости» у колоніяльну культуру. Фанон вважав, що напрямок культурної орієнтації є головною детермінантою політичного вибору у місцевого населення, ставлення до національної культури визначає політичну свідомість і ставлення до революційних перетворень.
Відчуження, що його переживаютьбуржуазія й інтелектуали колонізованої країни, проявляється у ненависті до себе та самозапереченні. Вони добровільно відмовляються від власної історії, мови, культури, заміняючи їх запозиченим способом мислення — «колоніяльною ментальністю». Її носій завжди неповноцінний по відношенню до колонізатора («білої людини»). Національна буржуазія — це «братство духовних калік»: і як особистості, і як кляса вона є не продовженням сучасного капіталізму в колонії, а «купкою уламків», що нагадують про зіткнення європейської культури з африканською.
|
75.5 Б 23 Баняс, Володимир Володимирович. Лопта. футбольні історії, життєписи, статистика / В. В. Баняс. – К. : "Фірма "Гранмна", 2017. – 160. Скомпоновані воєдино статті поєднує те, що у всіх опрацьовано архівну проблематику й усі з'явилися друком у газеті "Український футбол", яка вже сама стала надбанням минулого.
|
85.313(4УКР) Б 48 Березка, Андрій Корнійович. Відомі композитори України / А. К. Березка. – К. : ФОП "Мунін Г. Б.", 2016. – 368 с. У виданні представлено відомих композиторів, які здійснили помітний внесок у розвиток музики в Україні, чиї здобутки у сфері музичної культури виходять за суто національні межі. У стислій формі наведено відомості про життя та творчий доробок композиторів, які працювали і працюють для України від давніх часів до наших днів.
|
63.3(4)62 С 53 Снайдер, Тімоті. Чорна земля : голокост як історія і застереження / Т. Снайдер ; пер. з англ.: П. Білак, О. Камишникова, Т. Родіонова ; наук. ред. В. Склокін. – К. : Медуза, 2017. – 400 с. Ґрунтовне дослідження історика Тімоті Снайдера, що вже встигло стати світовим бестселером, пропонує новий погляд на великий злочин ХХ століття й водночас розкриває ризики, з якими ми стикаємося в ХХІ столітті. На основі нових джерел зі Східної Європи і забутих свідчень вцілілих, «Чорна земля» визначає Голокост як подію, яка є нам ближчою і зрозумілішою, ніж здається на перший погляд — і від того ще страшнішою. Голокост постав в уяві Гітлера як стратегія відновлення балансу на планеті та отримання необхідних німцям ресурсів через ліквідацію євреїв. Такий сценарій можна було реалізувати лише у випадку повного знищення Німеччиною інших держав. Тому мета Гітлера полягала у веденні колоніальної війни в самій Європі. У зонах бездержавності майже всі євреї загинули. Переосмислюючи уроки Голокосту, автор «Чорної землі» підсумовує: ми не зрозуміли сучасність і поставили під загрозу майбутнє. На початку нового століття доводиться оглядатися на початок минулого: боротьба за ресурси, продовольча криза супроводжуються ідеологічними викликами світового порядку. Тож Голокост — це не лише історія, але й застереження. |
87.7 Ф 46 Фечко-Каневська, Олена Іванівна. Слово на добро : етичні бесіди / О. І. Фечко-Каневська ; передм. Н. Ребрик. – Ужгород : Ґражда, 2004. – 236 с. Олена Іванівна Каневська – добре знаний у краї, а власне, і в Україні, учитель, чий досвід вивчається та популяризується на всеукраїнському рівні, авторитетний старший товариш для багатьох вихованців Хустської гімназії-інтернату, справжня патріотка і віддана українству громадська діячка, дивовижно оптимістична жінка, якій відомі секрети людського повноцінного життя і яка зі щирістю ділиться ними з ближніми. Пропоноване видання – четверта книга Олени Каневської, до якої увійшли три попередні: "Слово на радість", "Слово на добро", "Слово про любов", і нова – "Вчителько моя". Це – прості, але безцінні поради, довірливі бесіди на морально-етичні теми, в яких роз'яснюються принципи загальнолюдської моралі, рекомендації щодо поведінки в різних ситуаціях і вдячні листи - від учнів та колег-учителів. |
20.1(4УКР) С 91 Сущенко, Марія Микитівна. Екскурс у Чорнобиль Insight into Chernobyl : ...земля загублених надій / М. М. Сущенко ; пер. англ. Д. С. Вілкова. – К. : Агентство по розповсюдженню друку, 2016. – 270 с.
У виданні показаний нинішній стан населених пунктів Чорнобильської зони відчуження, які були покинуті внаслідок аварії на атомній електростанції.
Книга проведе читача по пустих приміщеннях, дасть можливість заглянути в порожні квартири, зайти в осиротілі дитсадки, школи, магазини.
Присвячується пам'яті Чорнобильської катастрофи. |
|
85.113(4УКР) Д 32 Дем’яненко, Сергій Володимирович. Архітектурні пам’ятки України. Architectural monuments of Ukraine / С. В. Дем’яненко ; пер. англ. Д. С. Вілкова. – К. : Агентство по розповсюдженню друку, 2016. - 304 с. : іл. – (Культурно-історична спадщина України). – Текст укр., англ. мовами. Видання ілюструє найвідоміші архітектурні пам'ятки України. У стислій формі представлено історію та культурну цінність архітектурних пам'яток, а також цікаві події, пов'язані з ними. |
"Військо України" – часопис, центральний друкований орган Міністерства оборони України.
За ініціативою В. Коркодима (Національна гвардія України) на громадських засадах до першої річниці незалежності України вийшов перший номер журналу "Військо України".
В подальшому, починаючи з 1994 року, журнал "Військо України" - Центральний друкований орган Міністерства оборони України.
|
"Проблеми всесвітньої історії" – науковий журнал. Науковий журнал покликаний ознайомити широке коло читачів, а саме науковців, педагогів, студентів, громадсько-політичних діячів та усіх хто цікавиться історією із новітніми науковими дослідженнями у цій галузі. |
"Український історичний журнал" – науковий часопис, орган Інституту історії України та Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ. Виходить у Києві з липня 1957, розповсюджується у більш ніж 70 країнах світу. Журнал має постійні розділи: статті, повідомлення, замітки на допомогу вчителеві історії, огляд джерел та літератури, хроніка, інформація тощо. Автори публікацій — відомі фахівці з проблем історії України та всесвітньої історії. Серед них не лише відомі дослідники з України, а й вчені із інших країн (США, Канади, Франції, Німеччини, Великої Британії, Чехії, Словаччини, Болгарії, Польщі, Росії, Білорусі та ін.) |
"Охорона праці" – науково-виробничий журнал. Нині журнал «Охорона праці» є надійною опорою Держгірпромнагляду в питаннях здійснення та висвітлення державної політики з питань поліпшення умов праці та соціального захисту працюючих. Ми є своєрідним інформаційним середовищем, в якому працює така важлива для суспільства і держави Служба. Інформація про напрями діяльності Держгірпромнагляду, корпоративні новини, обмін професійним досвідом серед фахівців, їхні рекомендації стосовно поліпшення роботи – такі матеріали публікуються в кожному номері видання. |
Новини
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".