>
>
Петро Юрійович Стерчо
Видатні закарпатці
Всі закарпатці
Алфавітний покажчик
Стерчо Петро Юрійович
1919 - 1987 рр.
Біографія:
Видатний історик Карпатської України Петро Юрійович Стерчо народився 14 квітня 1919 року в с. Кузьмин (нині Мукачівського району) в заможній землеробській родині Юрія Стерча й Олени Молнар. Початкову освіту отримав у рідному селі, 1934 році закінчив у Мукачеві горожанку, а потім Мукачівську торговельну академію 1940році (коли її вже було евакуйовано до Братислави), а 1949році – Українську вищу економічну школу в Мюнхені, згодом ще університет Нотр-Дам у США. Ще юнаком вступив до українських патріотичних організацій “Пласт” і “Просвіта”, працював у Етнографічному товаристві Підкарпатської Русі. З листопада 1938році працював у Хусті у відділі преси та інформації при Президії влади, де займався переважно етнографуванням. Вступив до Карпатської Січі, був активним агітатором під час виборів до Сойму Карпатської України, уповноважений виборчої комісії с. Вишня Визниця під Чинадієвим. У середині березня 1939 року зі зброєю боронив свою державу, але мусив відступити до Словаччини, де стараннями його вчителя А. Штефана та дипломата В. Шандора уникнув репресій і завершив навчання в Торговій академії. В 1940-1942 роках мешкав у Лінці (Австрія), де вступив до ОУН. За її дорученням 1942-1944роки викладав у торговельній школі в Бережанах. Наприкінці 1944року перебрався до Австрії, звідки виїхав до Мюнхена, в американську зону окупації, 1949році захистив у Мюнхені дисертацію “Місце і суть грошей у світлі їхніх функцій” і став доктором економіки. У Мюнхені став співзасновником Українського Студентського Товариства “Січ”, об`єднання студентських товариств “Зарево”, очолював Українську студентську громаду. В 1950 році виїхав до США через загрозу депортації. 1955році набув американського громадянства. Захистивши дисертацію на ступінь доктора політичних наук, почав викладати у коледжі св. Вікентія ( Латбор, Пенсільванія ). З 1963 році професор економіки в університеті Дрекслера (Філадельфія). Брав участь у роботі більшості організацій української діаспори-Карпатського дослідного центру ім. Ю. Ревая, Україно-американській асоціації університетських професорів, громадських комітетах по відзначенню 100-ліття хрещення України, по голодомору 1933р. тощо. Був головою контрольної комісії Братства Січових Стрільців, членом Проводу ОУН, президії Всеукраїнської Національної Ради, секретаріату Світового конгресу вільної України, екзекутиви Українського конгресового комітету Америки, дирекції Українського Американського допомогового комітету. У США створено головні праці історика. Його публіцистику друкували часописи “Свобода”, “Новий шлях”, “Українське слово”, “Народна воля”, “Свобода Америки”, “Розбудова держави”, “Український квартальникׇ”. До останніх днів він лишався головним редактором журналу “Самостійна Україна”. Найбільшим же його твором стала монографія “Карпато- Українська держава: До історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919-1939 роках”. Дослідження було написано ще 1954році коли автор навчався в університеті Нотр-Дам (штат Індіана), і присвячено 15-річчю Карпатської України. Проте видати її вдалося лише до наступного ювілею-1965році у Торонто, у видавництві Наукового товариства ім. Шевченка. На порозі дев’яностих років кілька примірників цього видання, що різними оказіями потрапили на Закарпаття, були одним із основних джерел відомостей про той спалах нашої державності. 1971році цю ж книжку, перероблену і доповнену, видану у Нью-Йорку англійською мовою під назвою “Дипломатія подвійної моралі”. Петро Стерчо написав передмову до першовидання щоденника В. Гренджі-Донського “Щастя і горе Карпатської України” (у 8-му томі “Творів” останнього). На останньому році життя він редагував монографію професора М. Стахова “Хрестова Церква в Україні”. Помер Петро Юрійович Стерчо у Нарберзі (штат Пенсільванія) 18 червня 1987 році (інколи неправильно вказують 18 травня), залишивши двох доньок і сина, які лише через кілька років змогли вперше відвідати Україну. Сучасний продовжувач справи Петра Стерча історик Микола Вегеш.
Додаткова інформація:
Джерельні приписи:
Божук, Г. Літописець Карпатської України : [до 80-річчя з дня народж. П. Стерча] / Г. Божук // Самостійна Україна. – 1999. – № 4. – С. 13-16. Вегеш, М. М. Найвидатніший історик Карпатської України : [П. Стерчо] / М. М. Вегеш // Старий Замок. –1999. – 22 квіт. – C.11. : порт. Довгей, В. Літописець Карпатської України : [П. Стерчо] / В. Довгей // Закарпат. правда. – 1993. – 9 жовт. – С. 2. : порт. Жегуц, І. Незабутня зустріч із проф. Августином Штефаном і проф. Петром Стерчом в Філадельфії : [вчені] / І. Жегуц // Календар "Просвіти" на 1998 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіта", 1998. – С. 142-143. Кальницький, П. Ціле життя працював для України (До 80-річчя від дня народження Петра Стерча) : [вчен., публіц., громад. діяча] / П. Кальницький // Календар "Просвіти" на 1999 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіта", 1999. – С. 105-107. Павленко, Г. В. Стерчо Петро (1919-18.06.1987) / Г. В. Павленко // Павленко, Г. В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енциклопед. слов. / / Г. В. Павленко ; ред. В. І. Падяк. – Ужгород, 1999. – С. 161-162. Поп, И. Стерчо Петро / И. Поп // Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси / И. Поп. – Ужгород : Изд-во В. Падяка, 2001. – С. 353. – Текст рос. мовою. Федака, С. Петро Юрійович Стерчо : 85-річчя з дня народження громадсько-політичного діяча (1919-1987) / С. Федака // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2004 рік : реком. бібліогр. посіб. / ЗОУНБ ; автор-складач Т. Васильєва. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2003. – С. 95-98.