Видатні закарпатці

Зейкан Іван Олексійович

Біографія:

Іван Олексійович Зейкан – видатний закарпатський просвітитель, найперший з відомих нам краян, хто реалізував свій талант у Росії. Наскільки великим авторитетом він там користувався, свідчить його сучасник голландець Бех у нарисі “Сучасний стан російської літератури”(1727) : «Знаменитий Зейканій, колись вихователь князі Наришкіна, а нині керівник вихованням російського великого князя, це муж, вихований у самому святилищі мудрості». Він народився близько 1670 році в с. Карачин Угочанського комітату (нині – присілок с. Перехрестя Виноградівського району). На думку М. Лелекача, його дід був мукачівський православний єпископ. Освіту він здобував у Сату – Маре і Львові, де опанував латинську і, як мовиться, у його заяві про прийом на російську службу, “білоруську мову” (мабуть – церковнослов`янську). Потім учився у Регенсбурзі. 1965-1696 рік він фігурує в документах Празького університету, де серед тих, хто “отримав нагороди за успіхи в філософії” бачимо “шляхетного і вченого пана Івана Зейкана, угорця з Угочі”, тут стає магістром. 1697-1698 роках він вчиться у Відні. У червні 1698 року вступає на службу до “російського великого посольства”, очолюваного Петром Першим. Його взяли як перекладача з латини. Спершу він супроводжував до сербського міста Карловці дипломата П. Возніцина, що вів там переговори з турками про перемир`я. Мабуть, тому в одному російському документі Зейкана названо сербом із міста Черевиці. Наприкінці січня 1699 року Зейкан поїхав “для його потреб додому”, отримавши нагороду за службу і проїзний лист від Возніцина. Але невдовзі він уже був у Москві. Принаймні, від 1702 року зберігся його лист з Москви до дружини. Відомо, що пізніше разом із Зейканом при царському дворі перебували і його сини. Імовірно, в ці перше роки перебування в Росії Зейкан був приватним учителем у придворних. Російський письменник П. Суморов свідчить : “Зобов`язаний я першими основами російської мови батькові моєму, а він тим зобов’язаний Зейкану”, У 1708 році Петро Перший доручив Зейкану виховання своїх двоюрідних братів Івана й Олександра Наришкіних, до яких був дуже прихильників. 1718 році цар навіть планував одружити Івана Наришкіна зі своєю донькою і зробити спадкоємцем. До 1721 року Зейкан супроводжував братів у навчальний поїздці по Європі. Ця подія послужила сюжетом для відомого радянського кінофільму “Тютюновий капітан”. Відрядження пролягало через Італію, Францію, Голландію, Англію, Наришкіни сягнули значних успіхів, опанували знання військово-морської техніки й кораблебудування, пізніше самі були кураторами подібного навчання росіян за кордоном. Повернувшись додому, вони зайняли впливові посади. Зейкан же зберіг дуже тісні стосунки зі своїми вихованцями. 17 травня 1722 року Петро Перший запросив Зейкана стати вихователем свого онука, майбутнього Петра Другого, тоді семилітнього хлопчика. Зейкан довго відхрещувався від цього(за російською приказкою, “близ царя – близ смерти”), але мусив підкоритися. Водночас цар запропонував Зейкану перекласти на латину ведений Петром “Журнал” російсько-шведської війни, аби продемонструвати Європі цю офіційну версію своїх перемог. Правда, цей проект так і не було реалізовано. По смерті Петра царювала його вдова Катерина І, головним вихователем спадкоємця став А. Остерман, але Зейкан лишався одним з учителів. 1727 рік Наришкіни змовилися посадити на престол царевича Петра, аби усунути від влади О. Меншикова, що був фаворитом Катерини І і фактичним правителем Росії. Змову було викрито, постраждав і близький до Наришкіних Зейкан. Передчуваючи недобре, він устиг відправити синів із накопиченим багатством до Відня, де його мали передати братові Зейканової дружини Дмитру Рацу. Той потім заперечував, ніби щось отримав. Дулішкович вважає, що саме за ці кошти Рац розбудував Мукачівський монастир. 1772 рік онук Зейкана, угорський дворянин Георг, спробував відшукати втрачені скарби у Петербурзі, але марно. Сам Зейкан був арештований у Петербурзі і депортований до Угорщини. Щоправда, через кілька тижнів О. Меньшиков посилає йому листа з проханням повернутися. Справа в тому, що 6 травня 1727 року померла Катерина І. Навколо Петра, що став царем, плетуться інтриги, князі Долгорукі планували одружити його зі своєю донькою. Мабуть, Меншиков прагнув посилити свій вплив на юного царя за допомогою Зейкана. Чотири рази писав до Зейкана й Остерман. Проте той більше не наважився повертатися в епіцентр інтриг, тим більше, що у вересні 1727 року був арештований і сам Меншиков. Коли ж Остерман став фактично канцлером Росії, Зейкан спробував 1738 році повернутися туди, але тепер його вже не пустили австрійські власті. Помер Зейкан Іван Олексійович у 1739 році, забравши із собою в могилу не одну загадку російських двірцевих переворотів.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Алмашій, М. Славний, та маловідомий для загалу : до 270-річчя з дня смерті Івана Олексійовича Зейкана : [культ. діяч Закарпаття] / М. Алмашій // Карпатська правда. – 2009. – № 11-12 (черв.). – С. 8.

Видатні освітні постатті XVIII – початку XIX століття // Освіта Закарпаття. – Ужгород : Карпати, 2009. – С. 97-106 : фот. Зі змісту : Про І.О. Зейкан (1670-1739 рр.). – С. 97-98. : фот.

Добра, Д. Зейкани із Імстичова : [історія родоводу] / Д. Добра // Старий Замок. Паланок. – 2007. – 11-17жовт. – С. 9. Задорожний, В. Іван Зейкан та його діяльність у Росії : [закарпат. вчен.] / В. Задорожний // Календар "Просвіти" на 2004 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во "Просвіти", 2004. – С. 106-109.

Лильо, І. Закарпаття – екскурс персональний / І. Лильо // Ї. – 2006. – Чис. 44 : За Карпатський усе-світ. – С. 89-102. : фот. Зі змісту : Про Іван Зейкана С. 35-45.

Федака, С. Іван Олексійович Зейкан : 265- річчя від дня смерті культурно-освітнього діяча Закарпаття (1670-1739) / С. Федака // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2004 рік : рек. бібліогр. посіб. / ЗОУНБ ; автор-складач Т. Васильєва. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2003. – С. 118-120.

Інтернет ресурси:

Добра, Д. Зейкани з закарпатського Імстичова [Електронний ресурс] : [дискусія про про походження І. О. Зейкана] / Д. Добра. – Режим доступу : https://bit.ly/2PP6GkL. – Назва з екрана.