Народився 16 листопада 1959 року в селі Білки Іршавського (тепер Хустського) району Закарпатської області. Навчався в загальноосвітній школі і тоді ж брав уроки вокалу та гри на баяні. Закінчив десятирічку. Після повернення з армії став учнем Ужгородського музичного училища. Ще від 7 класу і до самого закінчення музучилища був учасником ансамблю «Зелені Карпати», згодом став керівником цього колективу. В Ужгородському музучилищі Степан Гіга навчався лише три роки (1980-1983) замість чотирьох — склав іспити екстерном, і в тому ж 1983 році вступив до Київської консерваторії на вокальний факультет, де навчався у класі професора, завідувача кафедрою, народного артиста України Костянтина Огнєвого.

Навчаючись у консерваторії, отримав спеціальний дозвіл Міністерства культури Української РСР про вільне відвідування навчального процесу. Це звільняло його від лекцій та семінарів, але не від іспитів та заліків. Хоча і цей вільний час дозволив брати участь і перемагати в понад десяти різноманітних конкурсах і фестивалях.

На другому курсі консерваторії Степан Гіга став солістом надзвичайно популярної на той час синтез-групи «Стожари» (при Чернігівській філармонії), одночасно працював солістом оперної студії Київської консерваторії, якою керував народний артист СРСР Дмитро Гнатюк.

Після закінчення консерваторії музикант отримав направлення на роботу солістом Національної опери, але, зваживши всі «за» і «проти», відмовився. Саме через це йому вдалося отримати диплом про закінчення вищого закладу лише через півроку.

У цей час він отримує кілька пропозицій щодо подальшої роботи, в тому числі й від Волинської філармонії, де спеціально для нього була створена група «Рандеву». Однак він відмовляється і повертається в рідне Закарпаття.

У 1988 році стає солістом Закарпатської обласної філармонії. Через рік Степан Гіга створив джаз-рок групу «Бескид».

У 1991 році, коли цей гурт розформували, він залишився без роботи. Саме тоді вперше спробував займатись аранжуванням, почав писати пісні, а згодом створив власну студію звукозапису «GIGARecords».

У 1995 році виходить перший сольний альбом співака «Друзі мої». Згодом з’явилися ще два: «Вулиця Наталі» та «Троянди для тебе».

Альбом «Вулиця Наталі» став доленосним — у 2002 році тираж сягнув одного мільйону проданих копій. І як результат — Степан Гіга першим в незалежній Україні отримав Золотий диск.

20 лютого 1998 року стає заслуженим артистом України, а вже за чотири роки, 28 грудня 2002 року, отримав звання народного артиста України.

У 1989 році був створений гурт «Друзі мої» (художній керівник Павло Петренко).

Кілька років тому на базі студії «GIGARecords» співак створив Мистецьку агенцію Степана Гіги, де навчаються молоді виконавці.

За заслуги перед українським народом і за розвиток української культури у 2002 році був нагороджений золотим орденом князя Костянтина Острозького І ступеня, у листопаді 2005 — отримав срібний орден Андрея Первозванного ІІ ступеня, а через кілька місяців, у січні 2006-го, йому вручили золотий орден Андрея Первозванного І ступеня.

 

Степан Гіга помер 12 грудня 2025 року у Львові, у віці 66 років після тривалої хвороби.

 

Адреса матеріалу: https://ounb.uz.ua/go/fg

Джерельні приписи:

 

Степан Гіга: «Як на сповідь іду, перед вами сьогодні стою». Минулого тижня народний артист України Степан Гіга виступив з концертом у рідному Ужгороді : [інтерв'ю / вела С. Терпелюк] / С. Гіга // Трибуна. – 2008. – 17 трав. – С. 1, 6.

Гіга, Степан. Любов, любов, любов! : [інтерв'ю із нар. артистом України, співаком / вела К. Віхар] / С. Гіга // Світ Карпат. – 2007. – № 9 (квітр.-трав.). – С. 4-7 : фот. кольор.

Степан Гіга: «Хоча найбільший заробіток дають вибори, але не беру участі у передвиборних турах» : [розмова з нар. артистом України, співаком / вела Л. Пуляєва] / С. Гіга // Високий Замок. – 2012. – 16-18 берез. – С. 7.

 

***

Драпак, Г. Ґіґа Степан Петрович / Г. Драпак // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол. : Г. Яворський [та ін.] – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. – Т. 1 : А – Й. – С. 450.

Тар, В. «Мій головний суддя – глядач» : [про нар. арт. С. Гігу] / В. Тар // Ужгород. – 2006. – 16 верес. – С. 12.

Степан Гіга став солістом Рівненської філармонії // Новини Закарпаття. – 2007. – 10 берез. – С. 2.

Народний артист України Степан Гіга співав у Кам'яниці // Закарпатська правда. – 2008. – 21-27 черв. – С. 12.

Про неньку – Україну, про рідний край : [візит С. Гіги до с. Кам`яниця] // Вісті Ужгородщини. – 2008. – 23 серп. – С. 1.

Офіцинська, М. Талант + бажання + можливості : [про нар. артиста України – С. Гігу ; в т. ч. одна з пісень, які він написав для своєї дочки – "Радуй мене і люби" (ноти і текст)] / М. Офіцинська // Культурологічні джерела. – 2005. – № 1. – С. 60-61 : портр.

Чужа, О. Степан Гіга – меценат Ужгородського кафедрального собору : [благодій. концерт нар. артиста України] / О. Чужа // Фест. – 2009. – 29 жовт.-4 листоп. – С. 3.

Горянка, Т. Цьогоріч на "Гамору" завітав Степан Гіга / Т. Горянка // Культурологічні джерела. – 2013. – № 2. – С. 9.

Михайлюк, А. Дорога до Храму і храму душі... : [про благод. концерт у Закарпат. облмуздрамтеатрі нар. артиста України С. Гіги] / А. Михайлюк // Благовісник. – 2009. – № 11 (листоп.). – С. 9.

Степан Гіга : (нар. артист України) // Обличчя України. – К., 2011. – С. 66 : портр.

Кобаль, В. Шлях до великого мистецтва : [про співака та композитора С. Гігу] / В. Кобаль // Через плин років : творчі портрети видат. митців Закарпаття. – Ужгород : Госпрозрахунк. редакц.-видавн. від. упр. у справах преси та інформації, 2001. – С. 5-7 : портр.

Гіга Степан Петрович : [співак, композитор, нар. артист України] // Хто є хто. Закарпаття. – 2007. – Вип. 3. – С. 147 : фот. кольор.

Гіга Степан Петрович : укр. композитор, вокаліст, член Нац. ліги композиторів України, заслуж. артист України, нар. артист України // Верховина. Волівщина–Міжгірщина. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – С. 409 : портр.

Хланта, І. Віддає пісням усю свою душу, знання і вміння : [до 60-річчя від дня народж. нар. артиста України С. Гіги] / І. Хланта // Календар "Просвіти" на 2019 рік. – 2019. – С. 163-166 : фот.

Шкіря, Василь. Кожен його концерт – це свято душі : [нар. артисту України С. Гігові – 60] / В. Шкіря // Нове життя. – 2019. – 30 листоп. – С. 6 : фот.

Кополовець, І. «Боже, що дуже красно грали і співали "Зелені Карпати"»... : [про нар. артиста України С. Гігу] / І. Кополовець // Нове життя. – 2019. – 7 груд. – С. 7 : фот.

Пітра, Петро. Співуча сім’я Степана Гіги : [про співака та його родину] / П. Пітра // Нове життя. – 2022. – 27 січ. – С. 5 : фот.

Хланта, І. Віддає пісням усю свою душу, знання і вміння : до 60-річчя від дня народж. нар. артиста України С. Гіги : [про співака] / І. Хланта // Культуролог. джерела. – 2019. – № 4. – С. 51-54 : фот.

Степан Гіга після термінової операції представив нову пісню-сповідь : [нар. артист України] // Карпат. об’єктив. – 2025. – 11 груд. – С. 16 : фот.

Шкіря, Василь. Творчий політ Степана Гіги : [нар. артист України, відом. співак із Закарпаття] / В. Шкіря // РІО. – 2025. –  20 груд. – С. 6 : фот.

Помер співак Степан Гіга : [некролог ; нар. артист України, відом. співак із Закарпаття] // РІО. – 2025. – 20 груд. – С. 1 : кольор. фот.