Є у тому певний символізм, що його батьками стали уродженці Заходу і Сходу України, заклавши синові міцні гени соборника українства. Батько Сергія Федаки, Дмитро Михайлович, десятки літ дуже продуктивно займався книговиданням, сприяв творчому становленню десятків майбутніх відомих літературних талантів краю і, наразі, так і залишається неперевершеним у Закарпатті літературознавцем – походив з с.Кальник Мукачівського району. Мама, Неля Андріївна, вчителька, уродженка с. Новотроїцьке, Донецької області, де її свободолюбиві предки після ліквідації москалями Запорізької Січі заснували поселення у степу.

Сергій прийшов на світ 22 серпня 1964 року на сході України - у славному і героїчному місті Марії на березі Азова, де тоді працювали його батьки, а усе його свідоме життя, сповнене багатовекторною дослідницькою та творчою діяльністю, минуло у місті на березі Ужа.

У 1981 році він із золотою медаллю закінчив середню школу № 15 м. Ужгорода. Упродовж усіх шкільних років його улюбленим заняттям було образотворче мистецтво (активний студієць знаменитої студії педагога-художника Золтана Баконія) та шахи. У 1981-82 роках займався прикладною математикою, працюючи в обчислювальному центрі Ужгородського лісокомбінату.

У 1982 році С.Федака вступив на історичний факультет Ужгородського державного університету, який закінчив 1989 року. Строкову військову службу проходив у 1985-87 роках у званні рядового в різних частинах Прикарпатського військового округу. По закінченні університету працював молодшим науковим співробітником Закарпатського музею історії релігії і атеїзму. З осені 1989 року – аспірант кафедри історії СРСР і УРСР Ужгородського державного університету, з 1990 року – асистент, з 1992 року – доцент, з 2003 року – професор кафедри історії України Ужгородського національного університету.

Кандидатську дисертацію захистив достроково у квітні 1992 року на тему «Відкриття і першовидання «Слова о полку Ігоревім»: історико-культурні аспекти» (науковий керівник професор кафедри історії України В. Задорожний). Докторську дисертацію на тему «Політична історія України-Русі доби трансформації імперії Рюриковичів (XII століття)» (науковий консультант — В. Задорожний) захистив  2003 року у Харківському національному університеті.

Будучи фахівецем періоду раннього середньовіччя, досліджував історію Київської Русі, її літератури, суспільної думки. Цій тематиці присвятив, зокрема, книжки «Політична історія України-Русі доби трансформації імперії Рюриковичів (XII ст.)» (2000); «Герої «Слова о полку Ігоревім» (2001); «Землі і міста княжої України-Русі: нарис історичної географії» (2002); «Літописні джерела з історії княжої і козацької України-Русі» (2003). Про пізнішу історію та сьогодення України його книги «Стратегічні і фронтові операції Великої Вітчизняної війни на території України» (2010), «Сучасна Україна: портрет з натури» (2011). Остання в рейтингу українських книг року іменована спеціальною відзнакою президента рейтингу в номінації «Обрії».

Політичній історії Закарпаття присвячено його книжки «Хроніка Карпатської України» (2004), «Августин Волошин: коротка біографія» (2005), «Літопис Карпатської України» (2013). Історії Ужгорода від найдавніших часів до сьогодення – книги «Ужгород крізь віки» (2010) та «Ужгород: роки і люди» (2013). Історії християнства - «З історії християнства на Закарпатті» (2013), історії та географії сіл і міст краю – «Населені пункти і райони Закарпаття: історично-географічний довідник» (2014).

Перу професора С. Федаки, педагога вищої школи, належить навчальний посібник «Історія України: з найдавніших часів до 1648 року» (К.: Знання, 2014. – 782 с. – Вища освіта XXI століття) – книга року (2014).
У співавторстві видав цілу низку популярних серед широкого загалу книг краєзнавчої тематики: «Обличчя Ужгорода» (1996), «Ужгород: Путівник» (2001), «Обличчя Закарпаття» (2001), «Ужгород у стародавній листівці» (2003), посібник для школярів «Мій Ужгород» (2004, 2-ге видання – 2006), «Перші особи: історія Закарпаття у біографіях його керівників» (2011).

Автор близько півтора сотень статей у наукових виданнях Ужгорода, Львова, Чернівців, Одеси, Києва, Дніпра, Харкова, а також кількох тисяч науково-популярних публікацій у різних виданнях, періодиці та Інтернеті Закарпаття, України, близького і далекого зарубіжжя з історії, політології, літературознавства, мистецтвознавства, публіцистики.

Сергій Федака володів унікальним і своєрідним талантом письменника, поета, літературного критика та історика літератури, реалізувавши його у збірках віршів «Дороги кохання» (2004), «Окрушини дзеркал» (2004), «Небесні суходоли» (2006), «Калейдоскоп календаря» (2014), «Історії нестримна течія» (2021). Прозову збірку «Яблуко від Єви» (2005) склали сюрреалістичні новели про пошуки людиною свого місця в житті і світі. Художньо-документальна повість «Карпатський кросворд» (2009) вводить читача у процеси становлення Карпатської України, а історико-пригодницький роман «Валет Валентина Другета» (2010) в життя останнього представника дворянської родини Другетів і давніх ужгородців. У періодиці та колективних книжках видрукував ряд перекладів, стислих літературних портретів письменників, рецензій на новинки художньої літератури.

Його літературна творчість була відзначена всеукраїнською премією ім. Зореслава та обласною премією ім. Федора Потушняка.

З травня 1993 року він майже щотижня публікувався у якості політичного оглядача газети «Срібна Земля», а в 1996-2016 – у газеті «Срібна Земля. ФЕСТ». З лютого 1999 року регулярно виступав з історико-краєзнавчими матеріалами в газеті «Ужгород». У 2004-2005 роках вів краєзнавчу рубрику в газеті «Чорна гора» (м. Виноградів). З кінця 2005 року друкувався в газетах «Закарпатська правда», «Тиждень». «West-експрес», «Чиста політика», «Післямова», з 2006 року – «РІО», «Трибуна» і «Старий Замок-Паланок» та низці інших закарпатських газет, а також видань Львова та Києва. За опитуванням-рейтингом фонду «Демократичні ініціативи» 2004 року увійшов до списку 144 авторитетних журналістів України, був лауреатом низки журналістських відзнак, у тому числі й обласної журналістської премії, двічі удостоївся почесної відзнаки «Лицар Срібної Землі».

Та найголовнішим підсумком його багатолітньої дослідницько-видавничої діяльності, усього творчого життя, став вихід у світ 16 томів «Історії України», котрі він з успіхом презентував у стінах рідного йому Ужгородського національного університету у символічний для українців день 22 листопада 2024 року – у День Свободи і Гідності. Бо, власне, ці риси й складали фундамент його багатогранно обдарованої Особистості.

До останнього подиху він не втрачав оптимізму і віри у життя, мужньо зносив біль від підступної важкої хвороби, яка нестримно з’їдала його. Будучи уже невиліковно хворим Сергій Федака не тільки успішно провів презентацію свого історичного багатотомника у листопаді, але й взяв участь у традиційній акції «Книга на Миколая» на початку грудня, а тижнем по тому прийшов до будівлі обласної організації НСП України особисто привітати цьогорічних лауреатів премії ім. Зореслава. Ніхто, окрім родичів і найближчих друзів, тоді навіть не підозрював, що бачать його живим востаннє…

12 січня 2025 року, для тисяч співробітників і студентів УжНУ, професійних дослідників історії, краєзнавців, письменників, поетів, журналістів, політологів, експертів-міжнародників, музейників, представників громадянського суспільства почалася з сумної новини – на 61 році життя відлетіла у Засвіти душа талановитого науковця-дослідника, автора унікального 16-и томного видання «Історії України», шанованого кількома поколіннями студентства викладача, інтелектуала, людини енциклопедичних знань, ерудита, письменника і поета, блискучого публіциста, відданого патріота України і рідного краю, доктора історичних наук, професора УжНУ, багаторазового лауреата обласних творчих премій у галузі літератури, журналістики, людини з високою планкою особистої гідності, щирого друга та колеги Сергія Дмитровича Федаки.

Адреса матеріалу: Пам’яті професора Сергія Федаки [Електронний ресурс] / Ректорат Ужгород. нац. ун-ту. – Режим доступу :  https://tinyurl.com/jmb7spt8. – Назва з екрана.

Джерельні приписи:

Інтернет ресурси: 

 

Федака Сергій Дмитрович [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://tinyurl.com/v3pdzfxf. – Назва з екрана.

Сергій Федака [Електронний ресурс] / Блог на сайті інтернет-видання // Закарпаття онлайн. – Режим доступу : https://zakarpattya.net.ua/Blogs/Autors/152. – Назва з екрана.

Олашин, М. В. Федака Сергій Дмитрович [Електронний ресурс] : [персоналія] / М. В. Олашин // Енциклопедія Сучасної України / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України, 2024. – Режим доступу : https://tinyurl.com/j9tpw86k. – Назва з екрана.

Під покровительством музи Кліо : до 60-річчя від дня народження доктора історичних наук, професора, публіциста, письменника Сергія Федаки [Електронний ресурс] : [віртуальна виставка] / Закарпат. ОУНБ ім. Ф. Протушняка ;  підгот. Л. Падяк. – Режим доступу : https://tinyurl.com/mryjwbyn. – Назва з екрана.

16-томну “Історію України” видав ужгородський професор Сергій Федака [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://tinyurl.com/56n8p2n8. – Назва з екрана.

Мельник, В. «Гідність: не на день, а навіки!» В УжНУ презентували 16-и томне видання «Історії України» Сергія Федаки [Електронний ресурс] / В. Мельник. – Режим доступу : https://tinyurl.com/mry3xunf. – Назва з екрана.

Помер історик і письменник із Закарпаття Сергій Федака [Електронний ресурс] / Укрінформ. – Режим доступу : https://tinyurl.com/ycxhzt8s. – Назва з екрана.

Русин, Мар'яна. Науковець, прозаїк, журналіст та критик: чим запам'ятався професор Сергій Федака [Електронний ресурс] / М. Русин https://tinyurl.com/hkmw93j2. – Назва з екрана.

 

Підготувала бібліограф Маргарита Бадида.