Лабик-Попович Клара Ласлівна  – українська співачка (мецо-сопрано),  народна артистка України.

Народилася Клара Ласлівна Лабик 22 січня 1944 року у м. Ужгороді в робітничій родині. З дитинства в неї була нестримна тяга до народної пісні, котру любили її батьки і сестра. Клара Ласлівна була незмінною учасницею художньої самодіяльності Радванської школи № 22 (нині – Ужгородська загальноосвітня середня школа № 7), брала участь у творчих оглядах і конкурсах, де завжди виборювала призові місця.

Ця пристрасна любов до пісні, до художньої творчості спонукала її після закінчення школи поступити на навчання до Ужгородського музичного училища на відділ хорового диригування, де її вчителями були І. Сопко, О. Левитська та інші талановиті педагоги. Закінчивши музичне училище, співачка в 1963 р. стає артисткою державного заслуженого Закарпатського народного хору, художнім керівником і головним диригентом якого в той час працював талановитий диригент і композитор М. Кречко. Митець багато уваги приділяв вихованню у хористів високої вокальної і сценічної культури, постановці голосу, виробленню чіткої дикції. Умінню обрано передавати зміст виконуваного твору, наполегливо домагався органічного поєднання академічного і народного стилів хорового співу загалом у колективі Закарпатського народного хору. Все це стало доброю школою вокальної і хорової майстерності для молодої солістки.

Після М. Кречка цю ж методику і практику творчої роботи з колективом хору успішно продовжували диригенти М. Попенко, З. Корінець, котрі також високо цінували її самобутній талант, а М. Попенко ставив К. Лабик в один ряд з такими відомими артистами, як Терезія Бартфай, Олена Поляк, Михайло Ходанич, Віра Баганич, Микола Форіш, Василь Минович, Віктор Даньо та іншими.

Солісткою хору К. Лабик спочатку виступала самостійно, а згодом – і дуетом з артисткою Ганною Лабанич, з якою виконувала закарпатські народні пісні „Тиха вода”, „Ой, у саду ружа посаджена” та ін. Понад чверть століття Клара Ласлівна  співала дуетом з соліткою Оленою Поляк. Разом з нею, чи самостійно, співачка виступала перед найрізноманітнішою публікою – на підприємствах, у сільських клубах, школах і профтехучилищах, військових частинах.

В середині 80-х років композитор і музикант М. Керецман створив при обласній філармонії естрадно-концертний ансамбль „Закарпаття” куди запросив  К. Лабик та О. Поляк. Та все ж понад півстоліття співачка присвятила натхненній творчій праці в заслуженому академічному Закарпатському народномі хорі та понад 20 років у ансамблі „Угорські мелодії”. Певний час виступала і в складі філармонійного музичного лекторію. З 1991 року викладала спів в Ужгородській лінгвістичній гімназії імені Т. Г. Шевченка, згодом в ЗОШ № 1.

В складі  заслуженого Закарпатського народного хору, а то й окремо від колективу співачка виступала в концертах у Словаччині, Угорщині, Румунії, Польщі, Хорватії, Канаді, Німеччині та інших країнах світу.

Шляхи її насиченої та захоплюючої творчої біографії на різних високих державних мистецьких  заходах перетинались з виступами знаменитих співаків – Євгенії Мірошниченко, Бориса Гмирі, Дмитра Гнатюка, Раїси Кириченко, Юрія Гуляєва, Костянтина Огнєвого, Анатолія Солов‘яненка та багатьох інших відомих і талановитих співаків.

Репертуар сольних виступив К. Лабик переважно складався з популярних закарпатських  народних пісень, хоча виконувала вона й угорські, словацькі, російські та білоруські пісні. Дуетом з О. Поляк доволі часто виступала з виконанням відомих і популярних пісень „Тече вода каламутна”, „Ой, засвіти, місяченьку”, „Серед села дичка”, „Ой, не сумуйте, дівчата”, „Ой, у саду ружа посаджена”, „Іванку, Іванку, з того боку ярку”, „Не спала я тої ночі”, „Ой, заграли музиченьки…” Всього ж у репертуарі Клари Лабик понад сотня народних і велика частина авторських пісень. Для неї писали обробки народних пісень і авторські пісні композитори С. Мартон, М. Попенко, П. Рак, в. Гайдук, В. Кобаль, В. Попович, В. Калинич, В. Олексин, Т. Минович та інші.

За високопрофесійне виконання, активну популяризацію творів українських композиторів і народної пісні К. Лабик стала лауреатом обласної комсомольської премії ім. Д. Вакарова (1972), їй присвоєно почесне звання заслуженої (1974) та народної (2004) артистки України, а в 2008 році  Клара Ласлівна була удостоєна звання Почесного громадянина м. Ужгорода.

Померла Клара Ласлівна  Попович-Лабик 19 вересня 2018 року.

Клара Лабик: „Доки Бог дає мені голос, я співатиму” : [розмова з нар. арт. України / вів В. Мишанич] / К. Лабик // Ужгород. –  2013. –  26 січ. – С. 12 : фот.

***

Лабик Клара Ласлівна : (р. н. 22.01.1944) : артистка // Висіцька, Т. Жіночі постаті в історії Закарпаття : кн. перша : наука, культура, мистецтво : біо-бібліогр. довід. / Т. Висіцька. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2004. – С. 171 : портр. – Бібліогр. наприкінці ст.

Габорець, В. Клара Ласлівна Лабик : [70-річчя від дня народж. нар. артистки України] / В. Габорець // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2014 рік. – 2013. – С. 89-92. – Бібл. наприкінці ст.

Росул, Т. Лабик-Попович Клара Ласлівна : [солістка заслуж. Закарпат. нар. хору] / Т. Росул // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття / Закарпат. обл. осередок наук. т-ва ім. Т. Шевченка, Карпат. ун-т ім. А. Волошина ; редкол. В. В. Бедь [та ін.]. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 184 : портр.

Габорець, В. С. Коли душа співає... : нар. артистці України К. Л. Лабик – 70! / В. С. Габорець // Культуролог. джерела. – 2014. –  № 1. –  С. 33-36 : фот.

„Доки Бог мені дає голос, я співатиму” : [некролог ; пішла з життя нар. артистка України, солістка Закарпат. нар. хору, Почес. громадянин Ужгорода К. Лабик-Попович] // РІО. –  2018. – 22 верес. – С. 4 : фот.

Некролог : [пішла з життя нар. артистка України, солістка Закарпат. нар. хору К. Лабик-Попович] // Ужгород. –  2018. –  22 верес. – С. 4 : фот.