>     >  Юрій Юрійович Костюк

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Костюк Юрій Юрійович

1912 - 1998 рр.

---

Біографія:

Музико­знавць, диригент і хор­мейстер, педагог  Юрій Юрійович Костюк. Народився 3 бе­резня 1912 року в селі Сірмі (нині Дротинці) на Виноградівщині в селянській сім'ї. Перші основні знання з теорії музики отримав у горожанській школі у Севлюші (Виногра­дові). З 1927 по 1931 роки навчається в учительській семінарії у Мукачеві. Потім педагогічна ро­бота. Свою практичну і теоретичну музичну підготовку поглиблює у Празькій консерваторії. Після розпаду Чехословаччини з 1 січня 1939 року Юрій Костюк стає професором музики і співів учи­тельської семінарії у Сев­люші, а з 1941 року – у Мукачеві. У січні 1944 року його мобілізовано і згодом відправлено на фронт. Вночі 27 квітня того ж року в селі Раківчик біля Коло­миї Юрій Костюк перейшов на бік Радянської Армії. У 1948 році назавжди переїжає до Пряшева, допомагає розвивати му­зичну культуру українців Східної Словаччини. Зай­мається педагогічною діяльністю. У 1953 році зас­нував перший професійний Український ан­самбль пісні і танцю, а в 1956 році – український народний ан­самбль. Через два роки Юрій Костюк знову повертається до педагогічної роботи. З 1964 року – старший викладач, я з 1966 року й до виходу на пенсію (1976) –доцент Пряшівського педагогічного факультету Кошицького університету ім. П. Й. Шафарика. Кілька років завідував  кафедрою музичного виховання. Першою народ­ною піснею, записаною Юрієм Костюком у 1928 році разом з мелодією, була “Ой винко, винко”. Пізніше запи­сує та обробляє пісні для дитячих і мішаних хорів) “Народні пісні підкарпатсь­ких русинів”, який підготували Д. 3адор, П. Милославський і Ю. Костюк. Цей збірник і сьогодні не втратив своєї наукової, цінності, і в 1992 році з'яви­лося його факсимільне видання. У повоєнні роки Юрій Кос­тюк записує українські на­родні пісні у селах Східної Словаччини. Він був ініціа­тором планомірного видан­ня народних пісень Пряшівщини. Ряд пісень, записаних Юрієм Костюком, публікувалися у збірниках “Українські народні пісні” (Київ, 1955), Збірник пісень для 1—6 класів загальноосвітньої школи з українською мовою навчання" (Братислава, 1955), “Закарпатські народні пісні” (Ужгород, 1959), “Закарпатські народні пісні” (Київ, 1962), “Репертуарний збірник” (Пряшів, 1963, №2) та ін. Народні пісні, записані Юрієм Костюком на Закарпатті та Пряшівщині, використовувалися ним у практичній музично-освітній роботі. Вони були основою репертуару всіх хорів, яки­ми він керував. Юрій Костюк – автор ряду музичних творів, як кантата для мішаного хору "Токаїк" на слова поета Шацинського, хорові твори із супроводом "Вітчизно — мати" на слова згаданого поета,  "Зберігайте мир" на слова І. Галайди. Певне місце в творчості Юрія Костака займає Інстру­ментальна музика. Як музикант-виконавець Юрій Костюк прекрасно грав на смичкових інструментах – скрипці, альті, віолончелі, а також на фортепіано — інструменті, необхідному для кожного музиканта-професіонала. Усе на обдарованість, витривалість і цілеспрямованість Юрія Костюка. Чимало сил та знань віддавав Юрія Костюк педа­гогічній роботі. Він вихову­вав музикою. На всіх занят­тях вимагав від учнів та студентів максимальної активності. Крім цього, він був автором навчальних програм і методичних посібників з музичного ви­ховання для українських загальноосвітніх шкіл. Науково-дослідницька діяльність Юрія Костюка пов'язана з вивченням музичної  культури нашого краю. На підставі багатого фактично­го матеріалу про діяльність хорів у 1918–1938 роках написав наукову працю “Хо­рова культура Закарпаття і Пряшівщини”, яка стала його доцентською дисер­тацією (1966). Пізніше він завершив ґрунтовну 600-сторінкову монографію “Закарпатоукраїнський музичний ренессанс”, в якій  всебічно висвітлюється му­зичне життя Закарпаття у міжвоєнний період (1918–1938). Обидві важливі наукові праці тоталітарна цензура заборонила друку­вати. На жаль, вони ще й сьогодні невідомі широко­му читачеві. У рукописах знаходяться й інші музичні та фольклорні матеріали Юрія Костюка. Помер Юрій Костюк 12 липня 1998 року. Поховано його на пряшівському цвинтарі, де вже вічним сном спочивають його батьки та син. На могилі дружина Віра поставила мармурову дошку з однослівним написом українською мовою: „КОСТЮКИ”. Туди часто запалюють свічки та покладають квіти – його дружина та прийомна дочка Богдана Марець, його численні друзі, учні та співробітники.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи :

Алмашій, Михайло. Талановитий диригент і хормейстер : 3 берез. – 95-річчя від дня народж. Ю. Костюка, фольклориста, музикознавця (1912-1998) / М. Алмашій // Репортаж. – 2007. – 3 берез. – С. 5.

Вархол, Йосиф. З епістолярної спадщини Юрія Костюка : [про видат. диригента,хормейстра] / Й. Вархол // Дукля. – 2012. – № 2. – С. 65-74 : фот.       

Вархол, Йосиф. Юрій Костюк та русини Югославії : [100-річниця з дня народж. композитора, музикознавця, муз. педагога] / Й. Вархол // Глас / Голос Союзу. – 2013. – ч. 16. – С. 8-10.

Гиряк, М. З народу вийшов, з народом іде : [Ю. Костюк] // Дукля. – Пряшів. – 1972. – № 1. – С. 69-72.

Конкіна, Марія. Повернення назавжди у село Дротинці : [відзнач. 100-ліття від дня народж. видат. музикознавця, дириг. і хормейстра, педагога і фольклориста Ю. Костюка ; в т. ч. відкр. пам’ят. граніт. дошки при вході до місц. шк.] / М. Конкіна // Культурологічні джерела. – 2012. – № 1. – С. 16-17 : фот.

Куцер, Андрій. Мої зустрічі з Юрієм Костюком : (фрагменти спогадів А. Куцера) ; [про видат. диригента,хормейстра] / А. Куцер // Нове життя [р]. –2012. – 27 груд. – С. 2. : портр.

Мушинка, М. Ні одного дня без музики : до 85 – річчя з дня народж. Ю. Костюка / М. Мушинка // Карпат. край. – 1997. – № 6-10. – С.98.      

Мушинка, Микола. Із Закарпатської України через Дуклю і Прагу – до Пряшева  : до століття з дня народження Юрія Юрійовича Костюка (1912-1998) : [диригента, скрипаля, композитора...] / М. Мушинка // Дукля. – 2012. – № 2. – С. 55-64. : портр. – Бібліогр. наприкінці ст.

Мушинка, Микола. День пам’яті Юрія Костюка : [про видат. диригента,хормейстр] / М. Мушинка // Нове життя [р]. – 2011. – 16 берез. – С. 2,4.        

Пагиря, Василь. Юрій Костюк : [про видат. диригента, хормейстра] / В. Пагиря // Відлуння Карпат : сторінки історії – Ужгород : Срібна Земля, 1994. – С. 61-62.      

Поп, И. Костюк Юрий / И. Поп // Энциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород : Изд-во В. Падяка, 2001. – С. 221.

Попенко, М. Лицар пісні : [85 років від дня народж. Ю. Костюка] // Новини Закарпаття. – 1997. – 1берез. – С. 4.

Хланта, І.  Юрія Юрійовича Костюка : 90 років від дня народження просвітянина, громадського діяча / І. Хланта // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2002 рік : реком. бібліогр. посіб. / Закарпат. облас. універс. Наук. б-ка ім. Ф. Потушняка, Від. краєзнав. л-ри; Від. наук. інформації та бібліографії; уклад. : Т. І. Івашко, Г. В. Бобонич, І. М. Горват ; відп. за вип. Л. З. Григаш; випуск. ред. Л. О. Падяк. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2001. – С. 27-20.

Хланта, І. Голос душ народної : до 85-річчя від народж. Ю. Костюка – музикознавця, диригента, педагога, фольклориста / І. Хланта // Орбіта. – 1997. – 27 лют.

Інтернет ресурси:

Мушинка, М. Із Закарпатської України через Дуклю і Прагу – до Пряшева [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakarpattya.net.ua/Special/92572-Iz-Zakarpatskoi-Ukrainy-cherez-Dukliu-i-Prahu-%E2%80%93-do-Priasheva : Назва з екрану.

Мушинка, М. І.  Костюк  Юрій  Юрійович [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=6158 : Назва з екрану.