Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     >  Іван Михайлович Гранчак

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Гранчак Іван Михайлович

1927 - 2000 рр.

 
Біографія:
Гранчак Іван Михайлович український історик і громадський діяч, дослідник новітньої історії Чехословаччини та Угорщини, а також історії Закарпаття, доктор історичних наук, професор, академік Міжнародної слов'янської академії наук (з 1998 року), заслужений працівник освіти України.
Народився 7 жовтня 1927 році в селянській родині в с. Нове Давидково, що на Мукачівщині. Закінчивши сільську семирічну школу, подався до Мукачівської горожанки, яку закінчив із відзнакою у червні 1943 року. Згодом він продовжив навчання в Мукачівській учительській семінарії, реорганізованій у 1945 році в педагогічне училище.  Далі навчається Ужгородському державному університеті на історико-філологічному факультеті. Навчаючись працює членом гуртків історії СРСР та загальної історії. Одночасно працював учителем російської мови в Ужгородській угорській школі № 10, а також старшим науковим працівником Закарпатського обласного архіву.
У 1952 році Іван Михайлович Гранчак успішно склав вступні іспити до аспірантури при Інституті історії в Києві. Уже в 1955 році він захистив кандидатську дисертацію і почав працювати  в Ужгородському університеті, читаючи студентам курси з історії слов`ян, а згодом і середніх віків.З 1958 року Іван Михайлович Гранчак став редактором історичних випусків „Наукових записок УжДУ” і „Тез і повідомлень УжДУ”. Під його редакцією виходили матеріали чисельних конференцій, твори політичного діяча Олекси Борканюка, „Літопис найважливіших подій радянсько-угорських відносин” та ін.
Упродовж 1960-1993 років Іван Михайлович Гранчак очолював кафедру загальної історії. У листопаді 1967 року він захистив докторську дисертацію. На той час Іван Михайлович став наймолодшим в Україні доктором історичних наук. У 1969 році Іван Михайлович Гранчак отримав учену ступінь професора. Відразу ж він створює в Ужгорді академічний відділ історії країн Центральної і Південно-Східної Європи. Упродовж короткого терміну, 1980-1981 рік він займає почесну посаду декана історичного факультету УжДу, а у 1981-1985рр. – проректор з навчально-виховної роботи. У травні 1995 року Іван Михайлович Гранчак очолив Закарпатський регіональний центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень Національної академії наук України. З вересня того ж року він  починає працювати у новоствореному Ужгородському природничо-гуманітарному коледжі, а з липня1996 року і до останнього дня життя очолював там кафедру історії і суспільних дисциплін. Як провідному вченому, Івану Михайловичу Гранчаку належить близько 500 наукових публікацій на найрізноманітнішу тематику.  Серед них є вісімнадцять монографій, десятки статей в українських енциклопедіях.  Близько половини його праць присвячено сусіднім слов’янським країнам й Угорщині. Інші носять краєзнавчий та історіографічний характер. Однією із основних праць вченого є монографія „Робітничий клас Угорщини. 1919-1925” (Львів, 1968). Він також є автором розділів про Угорщину в міжвоєнний період та в роки Другої світової війни в „Очерках новой и новейшей истории Венгрии” (М., 1963), розділу про Угорщину 1929-1933 років у третьому томі „Истории Венгрии” (М.,1972), колективної монографії „УРСР в радянському співробітництві” (К.,1972), розділів про середньовічні Чехію і Словаччину в „Історії південних і західних слов`ян” (К., 1966, 1987).Іван Михайлович Гранчак брав активну участь у підготовці першого радянського нарису історії Закарпаття „Шляхом до щастя” (Ужгород, 1973), обох видань „Історії міст і сіл УРСР. Закарпатська область” (К., 1969, 1982). У 90-х роках він був редактором і керівником авторського колективу тритомника „Нариси історії Закарпаття”. Іван Михайлович – співавтор однієї з перших узагальнюючих праць з історії Ужгородського університету (Ужгород, 1995). У 1997 році нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня. Іван Михайлович Гранчак виховав цілу плеяду нового покоління істориків. Із 24 його аспірантів 21 успішно захистився, а двоє стали докторами наук. Помер Іван Михайлович Гранчак 13 січня 2000 року в Ужгороді.
 
Додаткова інформація:

 

Джерельні приписи :
 
Гранчак, І. Місто над Ужем : Іст. нарис / І. Гранчак  – Ужгород : Карпати, 1973. – 272 с.
Гранчак, І. Олекса Борканюк / І. Гранчак – Ужгород : Карпати, 1974. – 196 с.
Гранчак, І. Революційний робітничий рух в Угорщині в 1917-1939 роках : Конспект лекції / І. Гранчак – Ужгород, 1972. – 68 с.
Гранчак, І. Робітничий  рух Угорщини. 1919-1925 / І. Гранчак. – Львів, 1968. – 224 с.
Гранчак, І. М. Робітничий рух в Угорщині в перші роки часткової стабілізації капіталізму (1924-1925 рр.). – Ужгород, 1965. – 76 с.
Гранчак, І. М.  Борець за щастя трудящих Закарпаття (до 20-річчя з дня загибелі Олекси Борканюка) / І. М. Гранчак  // Український історичний журнал. – 1962. – № 5. – C. 142-144.
Гранчак, І. М.   Революційно-визвольна боротьба на Закарпатті в 1929-1937 рр. К., 1960/ І. М. Гранчак, Ю. Ю. Сливка // Український історичний журнал. –  1962. – № 1. – C. 125-127.
Гранчак І. М. Конференція, присвячена вивченню наукової спадщини Ю.І. Гуци-Венеліна. [ м. Ужгород ] / І. М. Гранчак, М. І. Зимомря // Український історичний журнал. – 1989. – № 8. – C. 157-158.
Мандрик, І. Корифеї історичної науки на Закарпатті : до 75-річчя від дня народж. проф. І. Гранчака / І. Мандрик, М. Олашин // Новини Закарпаття. – 2002. – 5 жовт. – С. 12. : фот.
Нариси історії Закарпаття. Т. 1. (З найдавніших часів до 1918 року) / відп. ред. і кер. авт. колективу І. М. Гранчак. – Ужгород : Госпрозрахунк. РВВ у справах преси та інформ., 1993. – 436 с.
Нариси історії Закарпаття. Т. 2. (1918-1945) / відп. ред. і кер. авт. колективу І. М. Гранчак. – Ужгород : Закарпаття, 1995. – 663 с.
 
***
Іван Гранчак – академік : [І. Гранчаку присвоєно звання акад. Міжнар. Слов`янської акад. наук.(МСАН)] // Новини Закарпаття – 1998. – 1 серп. – С. 2.
Пальок В. Вчений, педагог, громадський діяч : [д-р іст. наук. проф. І. М. Гранчак] / В. Пальок // Новини Закарпаття. – 2000. – 16 січ. – С. 6.
Поп, И. Гранчак Иван / И. Поп // Поп И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород : Изд-во В. Падяка, 2001. – С. 145.
Федака, С. І. Гранчак І. М. (1927-2000) – літописець Ужгорода : [ Життя та діяльність проф. І. М. Гранчака] // Ужгород. – 2000. – 22 січ. – С. 1, 11. : фот.
Вегеш, М. М. Іван Гранчак про історичну науку / М. М. Вегеш // Вегеш М. Історія і політика: в 4-х т.  Т. 3. – Ужгород, 2005. – С. 17-38.
Вегеш, М. М. Іван Гранчак / М. Вегеш // Вегеш М. Історичні дослідження: в 7-ми т. Т. 5. – Ужгород, 2000. – С. 189-245.
Вегеш, М. М. Іван Гранчак / М. М. Вегеш, Л. В. Горват // Вегеш М. М.,  Горват Л. В. Історична наука в Ужгородському державному університеті. – Ужгород, 2000. – С. 37-85.
Гранчак І. М. : [некролог] // Укр. істор. Журнал. – 2000. – № 3. – С. 158

Інтернет – ресурси :

Гранчак Іван Михайлович [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://bit.ly/2Zxuvkc. – Назва з екрану.

Віднянський, С. В. ГРАНЧА́К Іван Михайлович [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=26847. – Назва з екрану.

Гранчак Іван Михайлович [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/2RmgkeK. – Назва з екрану.

Патріарх закарпатської історичної науки. До 90-річчя з дня народження професора Івана Гранчака [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/2Xkn7Ls. – Назва з екрану.

 

 

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день