>
>
Гіядор Миколайович Стрипський
Видатні закарпатці
Всі закарпатці
Алфавітний покажчик
Стрипський Гіядор Миколайович
1875 - 1946 рр.
Біографія:
Стрипський Гіядор Миколайович псевдонім Ядор, пізніше – Біленький, Ядор Стрипський та інші. Народився 7 березня 1875 року в с. Шелестово (сучасний Мукачівський р-н. Закарпатської обл.) у сім`ї священника, а помер 9 березня 1946 року в Будапешті. Письменник, фольклорист, історик, мовознавець і літературознавець. Член Румунської АН(1913) та НТШ у Львові(1914). Закінчив гімназію в Ужгороді, навчався також в університетах Львова, Будапешта, Клужа (Румунія). У Клужі (з 1900р.) викладав українську літературу. Тривалий час працював (1910-1946) працював кустосом, тобто доглядачем Національного музею в Будапешті. Тут видав місцевий науковий часопис “Ukraia”. Працював головним редактором тижневої газети “Русько-українська правда”(Мукачево-Будапешт, 1919). Основні праці: “Угорські русини і словаки в Америці”(1897), “Старша русинська письменность на Угорщині”(1907), “Угорські літописні записки”(1911), “Малоросія, або Хто такі українці?”(1919) та інші. Видав (1919) “Пам’ятки русько-української мови і літератури”. Передрукував частину Гукливського літопису. Гіядор Стрипський (під псевдонімом Ядор) писав вірші українською мовою, які друкував у газеті “Неділя”, що її в 1989 році видавав уряд Угорщини в Будапешті. Серед його творчого доробку – оповідання “Начальник села”, ”Іван Желіза”, “Чорнокнижник”, “Поміч в біді” окремо виданий нарис “Записки із Верховини”. Він переклав угорською мовою “Слово о полку Ігоревім”, окремі твори Т. Шевченка, І. Франка, М. Коцюбинського та ін. З-поміж мовознавчих зацікавлень Гіядора Стрипського – “Межові назви Підкарпатської Русі”(1924). Значний топонімічний матеріал автор (разом з братом Мироном) зібрав на пропозицію заснованої тоді “Просвіти”(1920) з метою «подати урядові проект правильних назв сіл, міст, присілків, фільварків, хуторів…”. Слід підкреслити, що Гіядор Стрипський ще від студентських років інтенсивно збирав фольклор Закарпаття. Як свідчать його листи до В. Гнатюка, під час літніх канікул він записав у Берегівському, Угочанському та Марамороському комітатах 50 казок та майже 1000 пісень. У своїх фольклорних дослідженнях Г. Стрипський першим із закарпатських збирачів застосував фонограф. У 1908 році він записав на фонографічні валики 50 народних мелодій. Стрипському належить і спроба укладення антології закарпатоукраїнського фольклору під назвою “Народна словесність Угорської Русі в історичних пам’ятках живої старовини та письменства”(1921), яка залишилася в рукописі. Вершиною народознавчої діяльності Гіядора Стрипського є його розвідка “Дещо про нашу етнографію”, публікована угорською мовою на сторінках газети “Kelet” у восьми номерах під псевдонімом Рускоці. Друкована спадщина Гіядора Стрипського надзвичайно велика і різноманітна. Його праці побудовані на глибокому вивчення архівів, друкованих джерел та власних польових досліджень, відповідають найсуворішим вимогам науки, а одночасно вони написані простим і дохідливим стилем. На жаль, вони розкидані в різних періодичних виданнях, головним чином угорських, і досі не стали предметом вивчення. На них часто посилаються угорські та румунські вчені, натомість в Україні вони майже невідомі. Праці Гіядора Стрипського заслуговують на те, щоб їх перевидати українською мовою, бо вони і сучасному читачеві мають що сказати.
Додаткова інформація:
Джерельні приписи:
Галас, К. Згадуючи Г. М. Стрипського // Закарпат. правда. – 1992. – 29 листоп. – С. 4. Кляшторна, Наталя Онуфріївна. Гіядор Стрипський : філософ, етнограф / Н. О. Кляшторна // Кляшторна, Н. О. Бойківське сузір’я : словник персоналій Бойківщини : народилися бойками, мешкали на Бойківщині, прислужилися бойкам / Наталя Онуфріївна Кляшторна. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2012. – С. 63. Кобаль, Йосип. Гіядор Стрипський про Гіядора Стрипського, або свідчення одного листа : [Про закарпат. вченого] / Й. Кобаль // Фест. – 2007. – 6-12 верес. – С. 14. Мушинка, Микола. Вчений із Шелестова : до 120-річчя з дня народження Гіядора Стрипського / М. Мушинка // Календар "Просвіти" на 1995 рік. –Ужгород : МПП "Гражда", 1995. – С. 73-78. Мушинка, Микола. “Світлий дух Угорської Русі” : [до 120 – річчя з дня народження Гіядора Стрипського] // Карпат. край. – 1995. – № 1-4. – С. 45-50. Пагиря, В. Гіядор Стрипський : [літератор, уродженець с. Шелестова на Мукачівщині] // Молодь Закарпаття. – 1991. – 17 серп. – С. 6. Поп, Иван. Стрипський Гиядор (1875-1946) / И. Поп // Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород : изд-во В. Падяка, 2001. – С. 354-355. : фото. Стрипський, Гіядор. Гіядор Стрипський: "Москвофілізм, українізм і вітчизняні руснаки" : [урив. з робіт вчен.] / Г. Стрипський // Фест. – 2011. – 19-25 трав. – С. 14. Сюсько, Михайло. Стрипський Гіядор Миколайович: 130-річчя з дня народження прозаїка перекладача, фольклориста (1875-1946) / М. Сюсько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2005 рік : реком. бібліогр. посіб. / ЗОУНБ ; автор-складач Т. Васильєва. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2004. – С. 125-128. Тиводар, Михайло. Учений, письменник, журналіст, перекладач : до 140-річчя від дня народж. Гіядора Стрипського / М. Тиводар // Календар Просвіти на 2015 рік – Ужгород: Закарпат. край. культ-освіт. товариств. “Просвіта”. – 2015. – C. 39-42. : фот. Хланта, І. В. Стрипський Гіядор Миколайович : [перекладач, фольклорист] / І. В. Хланта // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород: Ґражда. – 2007. – C. 314. : фот.
Інтернет ресурси:
Стрипський Гіядор Миколайович [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://bit.ly/2Xrm61L
Кобаль, Йосип. Гіядор Стрипський, москвофілізм, українізм і вітчизняні руснаки [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakarpattya.net.ua/Blogs/90173-Iosyp-Kobal-Hiiador-Strypskyi-moskvofilizm-ukrainizm-i-vitchyzniani-rusnaky