>
>
Роман Олександрович Гапак
Полеглі воїни Закарпаття в російсько-українській війні
Загальний список Алфавітний покажчик
Роман Олександрович Гапак
04.04.2002 – 27.05.2024
Позивний, псевдонім: «Цитрус»
Звання, посада: Молодший сержант взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів.
Нагороди:
Указом Президента України
№390/2022 від 3 червня 2022 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Гапак Роман Олександрович нагороджений орденом “За мужність” ІІ ступеня.
Указом Президента України
№236/2022 від 13 квітня 2022 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Гапак Роман Олександрович нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Біографія:
Роман Олександрович Гапак народився 4 квітня 2002 року в Ужгороді. Навчався школі №6 ім. В.С. Ґренджі-Донського. Вчителі згадують Романа як творчого юнака, який старанно вчився в школі, писав роботи в осередку МАН, був призером. У 2020-му вступив на факультет історії та міжнародних відносин УжНУ за освітньою програмою «Центральноєвропейські студії» спеціальності «Історія та археологія».
Попри можливість не бути в ЗСУ за станом здоров'я, підписав 3-річний контракт із 128-ю гірсько-штурмовою Закарпатською бригадою ще за рік до повномасштабного вторгнення – так мріяв стати військовим. Уже з перших днів лютого 2022-го став на захист держави.
Роман Гапак за позивним «Цитрус» був штурмовиком і навідником гармати в БМП у 15-му окремому гірсько-штурмовому батальйоні. Він боровся з російськими окупантами у Білогорівці, Волновасі, під Бахмутом. Кавалер двох орденів «За мужність» – ІІІ і ІІ ступеня, численних подяк від командування 15-го окремого батальйону 128-ї окремої Закарпатської гірсько-штурмової бригади. Згодом молодший сержант Роман Гапак перевівся у взвод ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів.
27 травня 2024 року Роман Гапак загинув внаслідок удару FPV-дрона в селі Малі Щербаки Запорізької області, поклавши своє життя за свободу і незалежність України.
4 червня 2024 року віддати шану полеглому в боях за Україну, за кожного з нас на набережну Незалежності прийшли багато містян, рідні, друзі, вчителі й викладачі, військові, чиновники.
Поховали Воїна на Пагорбі Слави в Ужгороді.
Вшанування пам'яті:
Дані відсутні для обраної мови
Джерельні приписи:
Гапак, Роман."Я прийняв армійські порядки". 21-річний боєць відверто про війну, ставлення до цивільного суспільства і післявоєнне життя [Електронний ресурс] : [розмова / вів Я. Галас] / Р. Гапак. – Режим доступу :
http://surl.li/upuqx. – Назва з екрана.
***
На війні з росією поліг кавалер двох орденів "За мужність", 21-річний Роман Гапак з Ужгорода [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://surl.li/udhej. – Назва з екрана.
На війні з росією загинув студент з окопу Роман Гапак [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://surl.li/uprtz. – Назва з екрана.
В Ужгороді 4 червня попрощаються з полеглим Героєм – 22-річним Романом Гапаком [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://surl.li/ueydn. – Назва з екрана.
В Ужгороді попрощалися з полеглим захисником Романом Гапаком [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://surl.li/uprtr. – Назва з екрана.
Пам’яті сержанта Романа Гапака (позивний «Цитрус») [Електронний ресурс] / Укрінформ. – Режим доступу :
http://surl.li/uputt. – Назва з екрана.
Підготувала М. Бадида.