Середнянський замок

     Середнянський замок був характерною для Західної Європи ХІІ століття збудований на кошти Фруа де Барманьє у 1146 році оборонною спорудою у вигляді башти донжону (башти останньої оборони). Такі башти були дозорними і не призначеними для тривалого проживання. Але якщо була необхідність, вони могли стати потужними пунктами оборони, бо мали добру зону огляду й з неї можна було вести круговий обстріл. Крім того, такі башти мали кругову систему валів і ровів. Ці складові мав і Середнянський замок. До того ж, перша лінія його валів, що влаштовувалась паралельно стінам башти, була підсилена кам'яним муром з циліндричними наріжними баштами. Слідів від тих передових укріплень тепер майже не залишилось.
    Середнянський замок утворює всього лиш одна чотирикутна могутня кам'яна башта-донжон – головна й найхарактерніша ланка романської середньовічної твердині, прообразом якої були давньоримські прикордонні сторожові вежі на Рейніта Дунаї. Спочатку донжон Середнянського замку був триярусним з балковим міжповерховим перекриттям. Кладка стін башти – кам'яна бутова. Для більшої міцності кути башти з зовнішньої боку викладені кам'яними квадратами, а стіни з обох боків акуратно облицьовані відшліфованим каменем, що не тільки підсилювало міцність стін башти, але й значно пом'якшувало суворість споруди. Висота башти сягає 20 метрів, а товщина стін – 2,6 метрів.
     Вхід у башту-донжон з метою безпеки був розміщений на рівні другого ярусу по центру східної стіни. До нього вела з боку двору дерев'яна драбина, яка при необхідності (небезпеці) легко демонтувалась, а то й спалювалась. Другий ярус утворювали три приміщення. В одному з них були сходи, які вели на третій ярус. Перекриття між другим і третім ярусами було плоске на дерев'яних балках. Стіни третього ярусу збереглися фрагментарно. З другого поверху ще одні білокам'яні сходи, фрагменти яких були виявлені під час недавніх археологічних робіт, вели на перший ярус. В першому ярусі було два приміщення – "східне" та "західне", розміри яких 11,2 × 6 м. Посередині стіни, що розділяє приміщення й має товщину 1,3 м, є пройма для дверей завширшки 80 см. Неподалік "дверей" у підлозі "східного" приміщення видно яму, засипану камінням. Вірогідно тут був колодязь.

      Історія:
     В добу Середньовічччя тамплієри отримали право на торгівлю солотвинською сіллю. "Соляний шлях" з Підкарпатських копалень у Європу проходив через Закарпаття. Тамплієри швидко зводять вздовж усього соляного шляху низку укріплень, які використовувались як митні пости, а при потребі – як пункти дислокації невеликих військових гарнізонів, що оберігали той соляний шлях. Одне з таких укріплень збереглося в Середньому. Власне період зведення Середнянського замку монахами Ордену тамплієрів відносять до ХII ст.
      1312 року після ліквідації ордену тамплієрів Середнянський замок перейшов у власність монахів Ордену св. Павла. Вони вв'язалися в затяжні чвари за угорську корону. Після придушення королівської опозиції угорська корона конфіскувала їхні володіння й передала більш лояльним власникам. Так, 1320 року свою владу над краєм закріпила угорська корона, а землі розділені угорським королем Карлом І Робертом між Другетами, Дожами, Дебреценами та іншим угорським шляхетським родами, які, втім тривалий час не припиняли міжусобні сутички за окремі володіння. Саме 2-га половина XIV – початок XV століття став періодом боротьби між магнатами Другетами і родом Палочі за Середнянський замок, яка завершилась на користь останніх.
     У 1526 році в Битві під Могачем турки громлять угорське військо і разом з королем гине останній представник роду Палочі по чоловічій лінії. Середнє і замок переходять до роду Добо. Нові володарі зміцнюють замок і розвивають виноградарство  та виноробство в Середньому. Зокрема, син Іштвана Добо з компаньйонами силами полонених турків розширює і поглиблює винні підвали. Їхня загальна протяжність сягає 4 кілометрів. Про ті роботи тепер нагадує викарбувана на камені 550 років тому табличка, що міститься в підвалах, які використовує нині місцевий винзавод "Леанка". Поруч поміщена свіжа табличка – дерев'яна дошка, на якій вирізаний переклад старого тексту: "Выдолблено стараниями знатных братьев наследников и владельцев замка в Среднем Франциска Стефана и Доминика Добо из Рускои. (Подвал) укрепили бойницами и рвом. Года Христового тысяча пятсот пятдесят седьм(ого)".
     Протягом XIV-XV століть Середнянський замок ще не раз міняв своїх володарів під час численних австро-турецьких та австро-угорських війн. У цих війнах замок поступово руйнувався, ремонтні роботи ніхто не проводив, оскільки архаїчна кам'яна будівля вже не відповідала стилю життя дворян того часу. Відчутного удару замку було завдано під час антигабсбургського руху угорських дворян під керівництвом Ференца ІІ Ракоці в 1703–1711 роках, після чого замок з навколишньою територією, як і весь край, відійшов до Габсбургів. Після цьому він більше не відновлювався.

К 85.11
Н 91
Ньорба, Володимир. Замки Закарпаття = Тranscarpathian Castles : [фотоальбом] / В. Ньорба ; пер. англ. О. Драган ; фото: В. Ньорба ;  Ю. Філіп. – Ужгород : Краєвиди Карпат, 2008. – 80 с.

***

Під землею приховані руїни Середнянського замку  : [який був звед. чернечим Орденом тамплієрів в ХІІ ст.] // Неділя. – 2011. – 30 квіт. – 13 трав. – С. 8а.

Руїни Середнянського замку // Наше село. – 2009. – 7 жовт. – С. 3.

Сенишин, Роман. Археологи розкопують замок тамплієрів. Науковці стверджують: якщо не вжити відповідних заходів, то років через 10 від Середнянського замку нічого не залишиться / Р. Сенишин // Неділя. – 2008. –  17-23 трав. – С. 3а. ; Закарпатська правда. – 2008. – 17-23 трав.–С. 4. ; Аргументы и факты. – 2008. – №44 (637) окт. – С. 28.

***

Середнянський замок

Середнянський замок - єдиний замок тамплієрів в Україні

Середнянський замок

Середнянський замок

Замок тамплієрів у Закарпатті