Довжанський замок

     Перші дерев'яні укріплення на місці замку були зведені наприкінці ХІІІ – на початку XIV ст. в районі перетину доріг Боржавської долини зі шляхом, що вів через Липецько-Полянський перевал у долину річки Ріки і до Хустського замку, розташованого на відстані 32 км у південному напрямку. На жаль, дерев'яна фортеця проіснувала недовго і була знищена вогнем. Існування стародавнього укріплення підтверджується топонімом "городище" – так у селі називають урочище біля злиття річки Боржави та її притоки Свинки. Можна припустити, що завдяки вдало обраному місцю, довжанське укріплення мало важливу стратегічну роль у захисті прикордонних районів Угорської держави.

     У XIV–XV ст. село Довге стає центром північно-марамороських володінь (Довжанської домінії) феодалів Долгаї, так званим "possesiones capitalis", від якого рід магнатів виводить своє ім'я та предикт – de Dolha (приставка, яка вказувала на головну резиденцію угорського дворянина). Вірним супутником короля Угорщини, Матяша Гуняді Корвіна, в усіх війнах був Амбруш Долгаї, якому в 1460 році король на знак особливої милості дав дозвіл побудувати кам'яне укріплення в Довгому.  Цікаво, що в самій грамоті від 11 листопада 1460 року фігурує термін "domum lapideam", під яким розуміють кам'яний будинок, а не замок: Але замість будинку, Амбруш Долгаї все-таки без дозволу побудував укріплений кам'яний замок.

     У 1465 році Амбруш Долгаї скоює вбивство. Через цей злочин він декілька разів поставав перед судом. Зрештою, володіння Амбруша були конфісковані на користь вдови Яноша Гуньяді – Ержибет. Однак через деякий час королівський указ було скасовано, і Амбруш знову стає власником маєтку в долині Боржави. Вже у 1471 році Довжанський замок згадується, як "castellum Dolha".  В цій грамоті за 18 вересня 1471 року йдеться про рішення Національних зборів Угорщини, згідно з яким фортеця повинна бути зруйнована протягом 25 днів. Чи вона була повністю зруйнована – невідомо.

     У 1483 році будівля знову згадується в документі, за яким Амбруш отримує прощення податків за рахунок держави як компенсацію за великі матеріальні втрати та щоб мати можливість побудувати новий будинок для себе. В 1514 році залишки укріплення в с. Довге остаточно зруйнували селяни під час повстання Дьєрдя Дожі. Протягом століть жителі села розбирали руїни і з них будували свої хати. Відомо, що Амбруш Долгаї був судовим капеланом. В XV столітті на території Довжанського замку Амбруш будує каплицю в готичному стилі. У 1471 та 1514 роках каплиця разом із замком зазнала руйнувань. Деякі джерела стверджують, що каплиця була родовим склепом, в якому поховані останні представники династії Долгаї. Про це свідчать знайдені людські останки та труна в напівзруйнованій крипті. Поруч з каплицею було знайдено могилу розімром 6х2 м з великою кількістю кісток. У XVIII ст. каплицю було перебудовано в кальвіністську церкву, а в 1965 році її також розібрали.

     На сучасному етапі про стародавню фортецю нагадують залишки підвального приміщення, реформаторський цвинтар та руїни реформаторської церкви з криптою.

К 85.11
П 57
Поп, Д. И. Замки Подкарпатской Руси : научное издание / Д. Поп, И. Поп. - 2-е изд. - Ужгород : [б. и.], 2004. – 127 с.

КОя2
П57
Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси / И. Поп ; ред. рус. текста М. Шабак ; ред. англ. текста К. А. Шабак ; ред. чеш., словац., польск., болг. текстов Д. И. Поп ; Карпато-русский Этнологический Исследовательский Центр США. - Ужгород : Издательство В.Падяка, 2001. - 432 с. 

***

Довжанський замок

Замок у с.Довгому