Совине гніздо
Пам'ятка у 18-19 столітті
У міських документах 1631 року міститься повідомлення про існування в Ужгороді пивоварного заводу. Проте, побудова винного погребу та шпихліру відноситься до 1871 року. Розташовувалось «Совине гніздо» біля західного підніжжя Комітатської гірки, і гармонійно поєднувалось зі створеним ансамблем архітектури. Ця територія колись знаходилось при в'їзді на міське торговище. Склад вважався візитною карткою міста. У ньому зберігалось пиво, горілка та угорське зерно, а по сусідству з ним знаходились винні бочки. Серед товарів, які зберігались на складах, в наявності були овеча вовна та свине сало. Споруда пам'ятки складалась з двох частин. Відповідно, нижня частина цієї будівлі використовувалась як амбар та складське приміщення, а верхня частина була відведена під пивний завод. Закарпатське вино стало особливо популярним у 18 столітті, тоді його почали купувати і завозити до інших країн — Пруссії, Росії та Польщі. В 1889 році об'єкти, які колись розташовувались на території пивного заводу, були ліквідовані. Новий власник будівлі розташував на цьому місці готель, який отримав назву «Совине гніздо». Потім в цьому приміщенні відкрилось керамічне училище, на зміну якому прийшла столярна школа.
Шпихлір та винний погреб у 20 столітті
У першій половинні 20 століття у просторих підвальних приміщеннях був відкритий винний бар, саме так пам'ятка здобула свою сучасну назву винного погребу. У 1930-х роках будівля могла бути знесена через сусідство з побудованим будинком поштамту. У 1944 році на другому поверсі приміщення колишнього пивзаводу розташовувалась міська продовольча карткова система, а на першому поверсі фонди Краєзнавчого музею. У цьому ж році верхній поверх був знищений, а потім будівля колишнього пивзаводу взагалі знесена. Вціліло тільки те приміщення, яка було оголошене пам'яткою архітектури республіканського значення. Проте, поступово будівля почала втрачати те значення, яке вона мала століття тому. Хоча і до нашого часу збереглись деякі запаси вин Закарпаття. Після 1940-х років у приміщенні будівлі стали розташовуватись організації торговельного напрямку. Протягом багатьох років приміщення було в недоглянутому вигляді.
Реставрація у 21 столітті
Своє друге життя ця будівля отримала у 2010-х роках завдяки співпраці Європейського Союзу, України та Польщі. Зокрема, польського міста Ярослав та українського Ужгорода. Саме завдяки спільному проекту «Ярослав-Ужгород: спільна ініціатива для покращення туристичної привабливості історичних міст побратимів», який фінансувався в рамках транскордонної програми «Польща-Білорусь-Україна 2007–2013», і було відреставроване приміщення винного амбару «Совине гніздо». Реставрація завершилась у березні 2016 року. Загалом, у цьому приміщенні відреставровані три зали, великий підвал та два приміщення, які стали офісами. Ця історична будівля вже є не лише історичною візитівкою Ужгорода, а й центром культури, відпочинку та громадської активності ужгородців. Адже тут проводились і конкурси КВН, і конференція з питань енергоефективності, і урбаністичний форум «Місто», і семінари з питань національних меншин міста, зокрема, ромів. Та найголовніше, що у «Совиному гнізді» активно проводяться і різноманітні загальноміські святкування. Зокрема, проводилось свято вина «Закарпатське Божоле», фестиваль «Сакура Фест», святкування Дня захисту дітей, різноманітні виставки і т.д.
Архітектура
Архітектурний вигляд пам'ятки був деякою мірою змінений після ліквідації пивного заводу наступними власниками приміщень. Були здійснені прибудови, які викривили художній вигляд пам'ятки. Проте, монументальність залишилась характерною рисою пам'ятки, яка своїми обрисами нагадує середньовічний замок. При будівництві будинку використовувався рельєф та будівельне мистецтво. Довжина підвальних приміщень нараховує 150 метрів. Вона має продовгувату форму, на кінцях якої є виступи у сторону вулиці Ракоці. Ширина будинку разом з виступами рівна 35 метрам, тоді як довжина будинку −78,4 м. На території пам'ятки розташовується вузький дворик. Будівля має Ш-подібний план. Внутрішнє подвір'я дворівневе, верхнє подвір'я укріплене за рахунок підпірної стіни. Пам'ятка архітектури побудована із каменю вулканічної породи, для покриття двосхилого даху використана черепиця. У будівлі є підвальні приміщення. Перекриття набувають склепінчастого характеру. Три контрфорса забезпечують підтримку західного крила. Розташування будівлі біля самого підніжжя пагорба дозволяє використовувати приміщення найнижчого ярусу для зберігання вина. Зі сторін будівлі розміщуються виступи, зовнішній вигляд яких нагадує башти, а на фронтоні архітектурного спорудження міститься повідомлення про дату — 1781 рік.
Додаткові дані:
К 85.11
О-59
Оновлений "Богольвар" приймає гостей після масштабної реставрації : [підвал. приміщення "Совине гніздо" в Ужгороді] // Ужгород. - 2016. - 24 верес. - С. 1, 10.
К 65.68
Л 11
Літераті, Тетяна. "Богольвар" на мільйон євро : винні льохи в Ужгороді за гроші європей. гранту обіцяють перетворити на туристич. атракцію : [мільйон. грант на реставр. "Совиного гнізда"] / Т. Літераті // Старий Замок. Паланок. - 2012. - 6-12 груд. - С. 12.
К 85.101
М 41
Мегела, Олесій. Нове життя "Богольвара" : [реставрація пам’ятки архітектури м. Ужгород] / О. Мегела // Ужгород. - 2015. - 25 лип. - С. 1,3.
К 63.3
К55
Кобаль , Йосип Васильович. Ужгород відомий та невідомий / Й. В. Кобаль. - Вид. 2-е, випр. - Львів : Світ, 2008. - 196 с.
***
Винний льох