Біографія.
Народився в місті Хуст.
Протягом 1898-1899 років навчався в Мюнхенській академії мистецтв, згодом – у Будапештській школі взірцевого малюнка у професора Балло та в Академії Жюльєна в Парижі. Свої знання поповнював під час численних подорожей країнами Європи та Америки. Працював у мистецькій колонії Нодьбаня у 1899, 1901 та 1903 роках у літній період. У 1901 році виїхав до Нью-Йорка, де створив величезну композицію "Коронація Діви Марії", за яку отримав вагому премію. Повернувшись в Україну, жив спочатку в Ужгороді, а згодом – у Мукачеві. У 1917 році був ініціатором створення Мукачівського мистецького товариства, яке у 1921 році перейменовано на Мукачівський русинський мистецький клуб, до котрого долучилися Адальберт Ерделі та Йосип Бокшай.
Виявив себе в церковному малярстві, жанрах портрета, побутових та історичних композиціях. Герої портретів Вірага – люди з соціальних низів (плотогони, ремісники, селяни, мешканці містечок). Жваві й задерикуваті дітлахи, колоритні образи старих і молодих верховинців складають переконливу достовірністю й життєвістю відтворених характерів галерею. Основні чинники портретного стилю митця – рисунок і пластика живописних об’ємів, передані за допомогою світлотіні.
Виконував розписи церков, зокрема – іконостасів та монументальних розписів Свято-Миколаївського монастиря на Чернечій горі поблизу Мукачева, церков у Новому Давидкові, Чопівцях, Буковці, Зняцеві. У 1928 році був призначений урядовим живописцем Мукачівської єпархії.
Як зазначають мистецтвознавці, творчість Юлія Вірага – важливий етап в історії мистецтва Закарпаття. Він став одним із перших художників-реалістів, хто своєю творчістю розвивав світський живопис у рідному краї.
Помер 22 березня 1949 року у місті Мукачево Закарпатської області.
Учасник мистецьких виставок. Персональна – в Ужгороді (1950, посмертна).
Картини зберігаються в Закарпатському та Донецькому художніх музеях.
[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття"]