Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Художники Закарпаття


Електронна база «Художники Закарпаття» надає можливість професійним художникам різних жанрів безкоштовно скористатись цим інформаційним ресурсом. До наданої Вами інформації (коротка творча біографія та фото власних творів) мають доступ всі користувачі України та інших країн, що цікавляться образотворчим мистецтвом.

 



Свида Василь Іванович
Народився :1913-10-22
Місце народження: с. Пацканьово Ужгородського району Закарпатської області
Помер :1989-04-19
Біографія.

Василь Свида – один із зачинателів професійної скульптури на Закарпатті. Наразі важко уявити собі розвиток крайової пластики без творчих здобутків і мистецьких напрацювань скульптора.
Майбутній художник побачив світ 1913 року в с. Пацканьово, що на Ужгородщині. Основи фахової освіти здобув у художньо-ремісничій школі в с. Ясіня під керівництвом відомого чеського художника-живописця і різьбяра В. Фуліка. Тут майбутній художник навчився бачити і розуміти мову добірних різьблених витворів народних майстрів, відчути високу естетичну цінність архітектурних шедеврів безіменних зодчих та художню вартість виготовлених із любов’ю предметів ужиткового призначення зі скромними, але промовистими оздобами. У шкільній бібліотеці він уперше побачив і почав читати книжки з мистецтва, на практичних заняттях засвоїв ази професійної грамоти – композиція, стилетворчі прийоми образотворення, малюнок із гіпсів, декоративні розписи.
По закінченню школи були роки пошуків гідної роботи, місяці тимчасової праці в приватних різьбярських майстернях І. Павлишинця та А. Демчика в  Ужгороді, виконання замовлень по оздобленню дерев’яною різьбою сільських церков. До речі, в його рідному селі дотепер зберігся вівтар, а в Приборжавському на Іршавщині – іконостас, виконані ним за власним проектом. Випало  В. Свиді різьбити й за ескізами Й. Бокшая, вже відомого на той час митця, який при зустрічах заохочував до творчості, даючи корисні поради йнастанови.
1937 рік став для талановитого юнака вирішальним: він потрапляє на роботу в реставраційні майстерні братів Котрбових – чуйних і доброзичливих майстрів своєї справи. Тут він засвоїв прийоми різьблення круглої скульптури, ознайомився з технікою поліхромії у дерев’яній пластиці. Праця у Котрбових стала для нього серйозною школою майстерності, за що скульптор зберіг щиру вдячність їм до останніх днів.
По закінченні Другої світової війни трудовий емігрант В. Свида повертається на Батьківщину. Почався відлік нового життя, сповненого позитивних імпульсів. Допомагала прихильність до нього багатого творчими особистостями колективу закарпатських митців, особливо А. Ерделі, Й. Бокшая, Ф. Манайла, А. Коцки. Свида без зволікань включається в активний ритм художнього життя краю. Мистецтво скульптора цього періоду приваблює демократичністю сюжетів, зворушує поетичністю, яскравою фольклорністю, етнографічною самобутністю та декоративізмом. В. Свида став одним із перших серед закарпатців членів СХ СРСР (1946).
Тематичні наголоси мистецтва В. Свиди – в царині сюжетно-оповідної скульптури. Нехитрі сцени народного життя, сучасність та історія, портретні відтворення знаних особистостей становлять сторінки авторського образотворчого літопису отчого краю. Твори митця позначені композиційною та виконавською майстерністю, їх образний лад пронизаний духом поетичного народного світосприйняття, за своїми стильовими ознаками вони близькі  до народної скульптури.
У процесі еволюції авторського образного мовлення спостерігається певна корекція пластичних висловів. Якщо в ранніх роботах (здебільше одно- або двофігурних) переважає певна статичність, фронтально-площинна розгорнутість композицій, плоске різьблення, то з часом вони поступаються місцем багатофігурності, ритміко-пластичній динамічності, складним композиційно-просторовим рішенням, горельєфу. Виразний потяг до цілісності світосприйняття, бажання розширити зображальні можливості пластичного мовлення привели до створення оригінального авторського способу образотворення, в якому барельєф і горельєф органічно поєднуються з круглою скульптурою.
В. Свида пройшов яскравий творчий шлях від самобутнього різьбяра-виконавця до визнаного професійного художника, своєрідність і самодостатність таланту якого криється в гармонійному поєднанні образотворчої стилістики народного мистецтва з прийомами професійної пластики. Митець зазначав: «Люди! Бережіть народне мистецтво! Це скарб, якому немає ціни!»
За творчі успіхи митцеві присвоєне почесне звання народного художника України (1973), нагороджено Державною премією ім. Т. Шевченка (1983).
 
[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття"]
А коні воду п'ють...
1969
розміри: 80×82×68
дерево, кругла скульптура
Пряля на коні
1981
розміри: 78,5×83×44
дерево, кругла скульптура
До молодого. Весілля
роки створення: 1982-1984 розміри: 114×175×53
дерево (махагоні), горельєф, кругла скульптура
На полонину
1959
розміри: 100×114×93
дерево, кругла скульптура
Сварка на межі (з минулого)
1978
розміри: 68×145×54
дерево, кругла скульптура
Весною на полонину
1956
розміри: 66,5×90×51
дерево, кругла скульптура
Танець аркан
1962
розміри: 36×57×57 (з підставкою)
майоліка, кругла скульптура
Родина в полі
1964
розміри: 35×48×48
теракота, кругла скульптура
Над колискою
1957
розміри: 28×23×21
майоліка, скульптура малих форм
Перед кузнею. Опришки підковують коней
1973
розміри: 80×108×106
дерево, кругла скульптура
Ворожка
1966
розміри: 53×32×29
дерево, кругла скульптура
Кохання. Коли мама сплять...
1975
розміри: 83×82×62
дерево, горельєф, кругла скульптура
Додаткові відомості:

Василь Свида. Нетлінне : життя і творчість / упоряд.: Я. Свида, Б. Кушнір. – Ужгород : Карпати, 2015. – 160 с. : кол.іл. – Бібліогр.: с. 121-156. – ISBN 978-966-671-394-3 (в опр.)

Новини

2024-10-30

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-10-25

Запрошуємо всіх на презентацію книжки знаного фольклориста Івана Хланти.

2024-10-25

Запрошуємо на презентацію книжки Маргарити Безик про село Голубине та його мешканців.

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день