Біографія.
Член Національної спілки художників України (1993).
Народився Павло Ковач 9 червня 1959 року в селі Свобода, що в Берегівському районі Закарпаття. У 1976 році вступив на відділення художньої обробки металу Ужгородського училища прикладного мистецтва. Роки навчання в училищі пригадуються митцем із особливою теплотою. Талановиті педагоги Шандор Петкі, Іван Маснюк, Йосип Пал, Василь Петрецький дали професійні знання, а також вселили майбутньому художнику віру у власні сили. На другому курсі Павло відкрив для себе мистецтво Федора Манайла, Адальберта Ерделі, Андрія Коцки – закарпатська школа живопису була у розквіті. Юнак був вражений, адже все це не збігалося з його уявленнями про мистецтво.
А в 1978 році у студента-третьокурсника Павла Ковача відбулася доленосна зустріч з відомим художником-нонконформістом Павлом Бедзіром, який, за словами самого молодого художника, «взяв і все перевернув. Точніше, поставив все на своє місце». Павло Бедзір був не схожим на своїх колег: він захоплювався езотеричними вченнями Сходу, практикував йогу і працював на межі фігуративного та абстрактного мистецтв. Будучи прекрасним педагогом, він став справжнім гуру для молодих митців, котрі зацікавилися філософією світосприйняття та самовираження, відмінними від загальноприйнятих догм того часу. Павло Ковач став учнем і послідовником Павла Бедзіра, і до цього часу залишається вірним його поглядам та настановам.
Павло Ковач вважає мистецтво однією із найважливіших форм пізнання світу, самопізнання та самовираження, віддаючи перевагу інтуїції перед візуальним сприйняттям. У 1984-му році митець розпочав виставкову діяльність, а у 1989-му – став учасником міжнародних бієнале.
Довгий період, із 1989 по 2002 рік, Павло Ковач працював учителем малювання в Ужгородській гімназії. В складні 90-ті роки митець проявив неабиякий педагогічний талант: знаходив до кожної дитини та її творчості індивідуальний підхід, будучи, по суті, художником-психологом. При цьому художник не полишав власну творчу діяльність. У 1998 році він на базі творчої групи «Ліве око» започатковує мистецьке угрупування «Поп-транс», яке об’єднує свободолюбивих художників, котрі сміливо висловлюють власну думку, а також мають чітку громадянську позицію. Вони проводять спільні виставки та цікаві мистецькі акції.
А з 2002 року розпочався новий етап у творчому житті художника – він приступає до реконструкції та реставраційних робіт. Його зусиллями відновлені розписи Хрестовоздвиженського кафедрального греко-католицького собору в Ужгороді, а також церкви в с. Білки, що в Іршавському районі Закарпаття.
На початку 2003 року Павло Ковач започаткував діяльність неформальної галереї «Коридор» – простору, що став альтернативою для тих, хто мислить відмінно від традиційних форм художнього висловлювання. Тут автор утілює в життя цікаві мистецькі проекти. Галерея «Коридор» стала місцем спілкування творчої богеми – молодих митців, музикантів, літераторів. Тим самим підтримується дух авангардистських зібрань часів Павла Бедзіра.
Поле діяльності Павла Ковача є надзвичайно широке: живопис, інсталяція, відео-перформанс. Свою творчість художник описує так: «Я вільний від всяких стилів, бо маю інші пріоритети. Моя цінність – внутрішня свобода, що може виражатися через будь-який стиль. І тому я вважаю, що художник не повинен себе показувати в одному стилі і бути впізнаваним. У цьому є якась попса. Я не намагаюся комусь подобатися. Для мене важливо, щоби людина, яка бачить мої роботи, розуміла, що я виходив зі своєї власної пустки, власного нуля, з якого я росту».
Художник є активним учасником виставкових та мистецьких заходів. Роботи митця були представлені в персональних та групових проектах у Художній галереї сучасного мистецтва Bottega, Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький арсенал», Музеї історії міста Києва, Карась Галереї (усі – в м. Київ); в ILKO Gallery, галереї «Ужгород» (Ужгород); в Галереї Дзиґа, Галереї Барі Гаумана (Львів); а також у галереях та на фестивалях в Польщі, Угорщині, Словаччини, Італії, США та інших країнах.
Павло Ковач живе і працює в Ужгороді.
[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття"]