Заслужений художник України (1996).
Скульптор. Член Національної Спілки художників України з 1963 року.

Учасниця обласних, всеукраїнських, всесоюзних та закордонних художніх виставок з 1958 року. Працювала в жанрі малої пластики, модельєрному мистецтві та в галузі садово-паркового мистецтва. Працювала на цегляному заводі, декоратором міського кінотеатру, районного Будинку культури, торгівлі, була журналісткою обласної угорської газети "Карпати ігаз со", звідти і пішла на пенсію. Одночасно захоплювалася скульптурою, керамікою, медалями.

Разом з основною роботою вела гуртки малювання, до неї приносили перші свої твори поети, письменники. Разом з вчителем Гізеллою Драваї керувала літературною студією, створеною при редакції районної газети, багато сил та енергії віддавала благоустрою Берегова, допомагала людям, які опинилися в складному становищі, рятувала культурні цінності краю.

В молоді роки захоплювалася етнографією, товаришувала з головою Угорського товариства народних університетів Калманом Бендом, своєю подругою вважає її видатний угорський професор історії Агнеш Варконі. Працівники телестудій Києва, Москви, Ужгорода, Пейчев, Будапешта створили декілька портретних відеофільмів про неї та її творчість. Навідувалися до неї і працівники Берлінської студії "Інтербачення". Вона - художниця широких і багатогранних масштабів.

Кілька разів була учасницею міжнародних виставок ФІДЕМ.Твори експонувалися у Варшаві, Будапешті, Берліні, Бухаресті, Кошіце, Ніредьгазі. На Всесоюзній виставці медальєрного мистецтва у Москві нагороджена срібною медаллю (1971 p.).

Твори закуплені Дирекцією виставок Національної Спілки художників України.

Оригінальна, самостійна особа, її характер формувався під впливом довкілля, у свою чергу, вона сама завжди впливала на людей, що її оточували

Кожна її скульптура - це символ, знак часу. І, звичайно, в першу чергу люди, які її оточують. Завжди можна побачити знайомі обличчя. Є і улюблені сюжети, один з них - це жінка, мати. За сільською традицією в хусточці, з розумними, сумними очима - жінка, що пережила знегоди і біди, але не зломлена, а жива і сильна. Характерною рисою творчості художниці є безмежна любов до Батьківщини, рідної землі, глибока повага до людей фізичної праці, постійні пошуки нових форм зображення дійсності, сміливе експериментування.

Вона широко відома і своїми невеликими прозаїчними творами, які друкувалися на сторінках обласної угорської газети "Карпаті ігаз со", закарпатському "Календарі". У видавництві "Карпати" в 1965 році вийшла її книга "Порушена тиша", в якій вона звертала увагу читачів на деякі важливі мотиви культурного життя Берегово.

Померла 2005 року.