Член Національної спілки художників України (1993).

Заслужений художник України (2014).

 

Іван Дідик народився 31 травня 1951 року в селі Кострино, що у Великоберезнянському районі Закарпаття. З 1966 по 1970 роки навчався на відділі художньої обробки дерева в Ужгородському училищі прикладного мистецтва, де викладачами в нього були талановиті митці й педагоги Василь Свида, Віктор Демидюк, Гарі Чувалов.

З 1970 по 1975 роки навчався у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва (нині – Львівська академія мистецтв) на кафедрі "Проектування інтер'єру та меблів". Викладачами з фаху в митця були український художник-імпресіоніст Роман Сельський, мистецтвознавець Володимир Овсійчук, живописець, графік Данило Довбошинський.

З 1975 року починає займатися викладацькою діяльністю в Ужгородському коледжі мистецтв імені Ерделі, згодом – в інституті, а нині Закарпатській академії мистецтв. Праця Івана Дідика на освітянській ниві високо оцінена – митця удостоїли почесного звання "Відмінник освіти України". 

Педагогічну практику художник вдало поєднує з творчою активністю. Починаючи з 1975 року митець є постійним учасником обласних, всеукраїнських, міжнародних (Німеччина, Словаччина, Польща, Франція, Угорщина) художніх виставок і пленерів, автором близько десятка персональних експозицій.

Іван Дідик майстерно володіє і віртуозно оперує багатьма живописними техніками. Це – олійний і акриловий живопис, малярство на склі, акварель, суха пастель. Серед жанрових уподобань митця міські та природні пейзажі, натюрморти, народна і храмова архітектура, релігійні сюжети, тематичні абстракції. Його твори мають особливий упізнаваний стиль, злагоджену композицію і колористику, проникнуті естетикою високого модернізму, теплотою, спокоєм і врівноваженістю. 

Мистецтвознавець Михайло Сирохман, відгукуючись про творчість художника, звертає нашу увагу на те, що "митець є справжнім майстром витонченої стилістики, і не важливо чи то пастель, чи олія.  На перший погляд ніби звичний пейзаж, проте легкі лінії та стиль роблять роботи майже ідеальними. Творчості Івана Дідика характерна камерність, затишок, полотна просто випромінюють спокій та добро… Іван Дідик сповідує кольорову віру, і його живопис на полотні, на склі й пастельне малювання – це насамперед нескінченні, вигадливі, тонко акцентовані кольорові партії. Сюжет, композиція – це радше привід для розгортання кольорової теми, витонченої драматургії".

Іван Дідик – двічі лауреат обласної премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі у жанрі станкової графіки: у 2008 році – за твори "Село Гукливий, церква Святого Духа" та "Жовті троянди"; у 2012 році – за серію графічних творів "Різдвяні настрої", "Мереживо звуків", "Магія вогню". 

Живописом займається вся родина художника – дружина Надія Дідик та дві доньки – Іванка і Наталія. Творча й дружна сім’я практикує спільні представлення глядачу творчого доробку. Одна з таких подій відбулася в листопаді 2017 року, на якій батько й донька – Іван Дідик та Іванка Войтович (Дідик) – презентували в Ужгороді спільну виставку під назвою "Синтеза". Інтригою мистецького заходу, що проходив у Закарпатському обласному художньому музеї імені Бокшая, стало поєднання творів художників різних поколінь, різних стилів та технік, різного бачення навколишнього світу.

Іван Дідик живе і працює в Ужгороді.

 

[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття"]